Публікації випуска

Здійснено огляд українських періодичних видань діаспори Канади, що виходили в 1918–1939 роках, як історичного джерела. Розкрито їхній інформаційний потенціал та проаналізовано значення як виразника думки громадськості. The survey of Ukrainian periodical editions of the diaspora in Canada, published in 1918–1939s, as a historical source for studying social and political situation in the diaspora has been carried out. Their information potential has been revealed, the classification of newspapers and magazines has been given and their significance as an exponent of public opinion, its ideological orientation has been analyzed. The difference of opinions expressed by Ukrainian periodicals, discussions and conflicts between them possible in the diaspora, but impermissible in the Soviet Ukraine are researched in the article. The influence of press on social processes among Ukrainians in emigration is shown. Their activities in the prevention of Ukrainians of diaspora assimilation by the local population is noted. Произведён обзор украинских периодических изданий диаспоры Канады, которые издавались в 1918 – 1939 годах, как исторического источника для изучения общественно-политической ситуации в диаспоре. Раскрыт их информационный потенциал, осуществлена классификация газет и журналов и проанализировано их значение в роли выразителя мнения общественности, его идеологических ориентаций. В статье исследовано различие взглядов, выражаемых украинскими периодическими изданиями, дискуссии и конфликты между ними, которые были возможными в диаспоре, но исключались в Советской Украине. Показано влияние прессы на общественные процессы среди украинцев в эмиграции. Отмечена их деятельность в предохранении украинцев диаспоры от ассимиляции местным населением.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті систематизовано та охарактеризовано мініатюрні видання ХХ–ХХІ ст., що складають окрему колекцію відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Проанонсовано опис фонду, з класифікацією змісту мініатюрних книг, їхніх розмірів, місця видання та художнього оформлення. In the article the miniature books of the 20th–21st centuries are systematized and characterized as a kind of bibliophilic editions, which make up a separate collection of the Department of Old Printed Books and Rare Editions of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The conducted research provides the fond description with the classification of miniature books contents, sizes, forms, places, dates, editions languages and art design. The subjects’ specifics of the miniature books, associated with the time of their publication, are indicated. Selected are bright examples of book art in miniature editions distinguishing them from the other printed editions. Along with the books’ general characteristics, their informative and artistic significance, both for professional bibliographers, cultural experts and for bibliophiles and wide range of readers are shown. В статье систематизированы и охарактеризованы как вид библиофильского издания миниатюрные книги ХХ–ХХІ вв., составляющие отдельную коллекцию отдела старопечатных книг и редких изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. В проведённом исследовании представлено описание фонда, с классификацией содержания миниатюрных книг, их размеров, формы, места, датировки и языка издания, художественного оформления. Указаны особенности тематики миниатюрных книг, связанные со временем их выхода в свет. Выбраны яркие примеры книжного искусства в миниатюрных изданиях, которые отличают их от других печатных изданий. Наряду с общей характеристикой книг, показано их информативную и художественную значимость как для специалистов-книговедов, культурологов, так и для библиофилов и широких читательских кругов

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті систематизовано основний масив вітчизняної історіографії, виділено загальні та спеціальні дослідження з теми. Проаналізовано науковий доробок українських учених, створений як у добу Радянської держави, так і в часи незалежності України, що стосується еміграції українців до Канади, суспільно-політичного життя діаспори в міжвоєнний період і впливу на нього імміграційної політики країни. In the article the bulk of domestic historiography is systematized, general and special studies on the topic are distinguished. The scientific achievements of Ukrainian scientists, created both at the age of the Soviet state and at the time of the independence of Ukraine concerning the emigration of the Ukrainian immigrants to Canada, social and political life of the Diaspora in the interwar period and the impact on it of the immigration policy of the country are analyzed. The changes in the methods and methodology of the Soviet and contemporary historiography are reflected, the causes of these differences with taking into consideration the periodization of the national historical thought development are analyzed. It has been noted, the source base of the national Diaspora studies is substantially extending due to the transfer of previously inaccessible Canadian archives to Ukraine. The author states, that the Ukrainian ethnic group in Canada has mostly been researched by the Diaspora scientists. It is ascertained how deeply certain questions were enlightened, and what problems require further research. В статье систематизирован основной массив отечественной историографии, выделены общие и специальные исследования по теме. Проанализированы научные наработки украинских ученых, созданные как в эпоху Советского государства, так и во времена независимости Украины, касающиеся эмиграции украинских переселенцев в Канаду, общественно-политической жизни диаспоры в межвоенный период и влияния на него иммиграционной политики страны. С учетом периодизации развития отечественной исторической мысли отображены изменения в методике и методологии советской и современной историографии, проанализированы причины таких различий. Отмечено, что источниковая база отечественного диаспороведения существенно расширяется в связи с передачей недоступных ранее канадских архивов в Украину. Констатируется, что в большей степени украинская этническая группа в Канаде исследована диаспорными учеными. Выяснена степень глубины разработки тех или иных вопросов и то, какие именно проблемы требуют дальнейших наработок.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних істориків, що у своїх працях торкалися питання громадської діяльності українців Канади міжвоєнного періоду. В роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, описування, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Наукова новизна. До цього часу історіографію історії українських громадських організацій Канади міжвоєнного періоду досліджено не було. Якщо й виходили друком поодинокі історіографічні дослідження, то вони зазвичай охоплювали певний хронологічний період в історичній науці Канади, а не певну тематику. З іншого боку, окремі тематичні дослідження стосувалися питань загальної імміграції, а не власне української. Якщо ж і йшлося про українців у діаспорі, то ці студії не обмежувалися суто міжвоєнним періодом та їхньою суспільнополітичною діяльністю. Висновки. Основний масив історіографії з теми складають публікації діаспорних учених і, до меншої міри, – іноземних. Це певним чином пов’язано з обов’язковою умовою використання в дослідженнях україномовних джерел, що стосуються суспільно-політичної діяльності українців. Тому дану проблематику вивчали переважно носії мови. Половині досліджень притаманні описовість і ненауковий стиль викладу, оскільки їхніми авторами були не професійні історики, а громадські активісти. З появою в діаспорі Канади вищих навчальних та наукових закладів та третьою хвилею імміграції зі значним відсотком української інтелігенції якісно змінюється і стиль написання робіт. Більшість видань складають монографії та статті, присвячені діяльності певних громадських організацій, у тому числі й міжвоєнного періоду. Наразі бракує комплексних досліджень про громадські об’єднання Канади, а тому осмислення механізмів їхньої роботи має продовжуватися. The aim of this study is to characterize the publications of Diaspora and foreign historians, who in their works touched on the issue of public activity of the Ukrainians of Canada in the interwar period. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the search, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. Scientific novelty. Until now, the historiography of the history of Ukrainian public organizations in Canada during the interwar period has not been explored. If few historiographical studies were published, they usually covered a certain chronological period in Canadian historical science, rather than a certain topic. On the other hand, some thematic studies focused on general immigration, not specifically Ukrainian. If they also covered the Ukrainians in the Diaspora, they were not limited to the interwar period and their social and political activities. Conclusions. The main body of the mentioned historiography comprise publications by Diaspora scientists and, to a lesser extent, foreign ones. This is in some way linked to the obligatory condition of the use of Ukrainian-language sources related to the social and political activity of the Ukrainians of Diaspora. Therefore, these problems were mainly studied by native speakers. Half of researches is characterized by descriptive and non-scientific style of presentation, since their authors were not professional historians, but public activists. With the appearance of higher educational and research institutions in the Diaspora of Canada and the third wave of immigration with a significant percentage of the Ukrainian intelligentsia, the style of writing works varies qualitatively. Most editions comprise monographs and articles devoted to the activity of certain public organizations, including the interwar period. At present, there is a lack of complex researches about Canadian public associations and therefore the comprehension of the mechanism of their activities should continue. Целью этого исследования является характеристика изданий диаспорных и иностранных историков, которые в своих работах затрагивали вопрос общественной деятельности украинцев Канады межвоенного периода. В работе использованы методы источниковедческой эвристики и критики, интерпретации, верификации, систематизации для поиска, отбора, описания, оценки и классификации историографических источников. К этому моменту историография истории украинских общественных организаций Канады межвоенного периода исследована не была. Если и издавались отдельные историографические исследования, то они обычно охватывали определенный хронологический период в исторической науке Канады, а не определенную тематику. С другой стороны, отдельные тематические исследования касались вопросов общей иммиграции, а не специфически украинской. Если же и шла речь об украинцах в диаспоре, то не ограничивались межвоенным периодом и их общественно-политической деятельностью. В этом заключается научная новизна статьи. Выводы. Основной массив историографии по теме составляют публикации ученых диаспоры и, в меньшей степени, иностранных. Это определенным образом связано с обязательным условием использования в исследованиях украиноязычных источников, касающихся общественно-политической деятельности украинцев. Поэтому данную проблематику изучали преимущественно носители языка. Половина исследований характеризуется описательностью и ненаучным стилем изложения, поскольку их авторами были не профессиональные историки, а общественные активисты. С появлением в диаспоре Канады высших учебных и научных учреждений и третьей волной иммиграции со значительным процентом украинской интеллигенции качественно меняется и стиль написания работ. Большинство изданий составляют монографии и статьи, посвященные деятельности определенных общественных организаций, в том числе и межвоенного периода. Сейчас не хватает комплексных исследований об общественных объединениях Канады, поэтому осмысление механизмов их работы должно продолжаться.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних учених, які у своїх працях висвітлювали історію української імміграції до Канади в 1918–1939 рр. У роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, опису, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Питання переселенських рухів хвилювало зарубіжних дослідників, оскільки Канада є країною іммігрантів. Однак тема історіографії саме української імміграції лише подеколи виокремлювалась у дослідженнях у Канаді. Причини малодослідженості цього питання пояснити складно. Поодинокі роботи вітчизняних та діаспорних учених наразі є застарілими, оскільки не враховують напрацювань останніх десятиліть. Аналітика радянських істориків як продукт роботи в тоталітарній державі є заангажованою та містить ідеологічні кліше. Усе це підтверджує наукову новизну статті. Висновки. Науковцями було зібрано й опрацьовано значний масив фактів з історії імміграції. Основну частину досліджень про українську імміграцію міжвоєнних років становлять публікації діаспорних учених і, меншою мірою, іноземних. Вони проливають світло на процес інтеграції українців у поліетнічне суспільство Канади та їх соціальний статус у ньому. Значне місце посідають роботи, що стосуються процесу імміграції українців, зокрема висвітлюють причини, характер і склад другої хвилі переселення. Однак деякі питання з історії імміграції, що були побіжно висвітлені на сторінках узагальнюючих праць, ще не дістали ґрунтовного опрацювання у спеціальних дослідженнях. Іноземні науковці присвячували українській імміграції окремі статті, а не комплексні дослідження. Особливістю діаспорних студій про українців у Канаді є їхня відірваність від історії власне Канади. Канадські ж історики, хоч і розглядають імміграційні процеси в контексті загальнодержавної історії, проте не приділяють належної уваги проблемі формування української діаспори. The aim of this study is to characterize the publications of diaspora and foreign scientists who studied the history of Ukrainian immigration to Canada in 1918–1939. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the research, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. The issue of resettlement movements has worried foreign researchers, as Canada is a country of immigrants. However, the topic of historiography of Ukrainian immigration has rarely been singled out in studies in Canada. The reasons for the lack of research on this issue are difficult to explain. Isolated works of domestic and diaspora scholars are now obsolete because they do not take into account the achievements of recent decades. The analysis of Soviet historians, as a product of work in a totalitarian state, is biased and contains ideological clichés. All these confirm the scientific novelty of the article. Conclusions. Scientists have collected and processed a large array of facts from the history of immigration. The main part of researches on Ukrainian immigration in the interwar years is the publications of diaspora scientists and to a lesser extent foreign ones. They shed light on the process of integrating Ukrainians into Canada's polyethnic society and their social status. A significant place is occupied by works related to the process of immigration of Ukrainians, in particular, they cover the reasons, nature and composition of the second wave of resettlement. However, some issues on the history of immigration, which were briefly covered in the pages of generalizations, have not yet been thoroughly addressed in special studies. Foreign scientists have devoted separate articles on Ukrainian immigration, rather than comprehensive researches. A feature of diaspora studies about Ukrainians in Canada is their detachment from the history of Canada itself. Canadian historians, although considering immigration processes in the context of national history, do not pay due attention to the problem of forming of the Ukrainian diaspora.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Визначення інформативного потенціалу тестаментів любецького міщанства козацької доби, а також особливостей укладання даного виду документів. Методологія передбачає застосування історико-логічного, порівняльного та емпіричного методів дослідження, а також прийомів палеографічного аналізу. Наукова новизна статті обумовлюється тим фактом, що тривалий час тестаменти жителів міст української гетьманської держави, зокрема й Любеча, залишалися малодослідженими. Йдеться як про з’ясування можливостей їх джерельно-інформаційного потенціалу, так і про розгляд процесу уніфікації формулярів і структури тексту документів. Тому виконаний автором джерелознавчий аналіз допоможе тим науковцям, які займаються вивченням історії міст Гетьманщини в цілому й Чернігово-Сіверщини, зокрема. Висновки. Охарактеризовані документи є важливим історичним джерелом, що дає змогу відтворити різні сторони суспільного й буденного життя мешканців міста Любеча у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Джерельно-інформаційний потенціал тестаментів можна з успіхом залучати при вивченні соціально-економічної історії Любеча, норм тогочасного спадкового права, культурно-побутових умов, генеалогії окремих міщанських родів, регіональної топоніміки і навіть для окреслення менталітету укладачів. Формуляр заповітів любецьких міщан містить усі основні клаузули, що були притаманні для відповідних ділових паперів ранньомодерної доби, за винятком аренги. Наявність деяких типових кліше, що на середину ХVII ст. уже втратили свою чинність, свідчить про консервативний характер регіонального діловодства. The goal of the work. Determining the informative potential of the testaments of the Liubech burgesses of the Cossack era, as well as the peculiarities of concluding this type of documents. The methodology involves the use of historical-logical, comparative and empirical research methods, as well as techniques of paleographic analysis. The scientific novelty of the article is due to the fact that for a long time the testaments of the inhabitants of the cities of the Ukrainian hetman state, including Liubech, remained unexplored. It is a question of finding out the possibility of their source and information potential, as well as considering the process of unification of forms and text structure of documents. Therefore, the source analysis performed by the author will help those scholars who study the history of the cities of the Het manshchyna in general and Chernihiv-Sivershchyna in particular. Conclusions. The described documents are an important historical source, which makes it possible to recreate various aspects of the social and everyday life of the inhabitants of the town of Liubech in the second half of the 17th– the first half of the 18th century. The source and information potential of testaments can be successfully used to study the socio-economic history of Liubech, norms of contemporary inheritance law, cultural and living conditions, genealogy of individual town-dweller families, regional to ponymy and even to outline the mentality of the compilers. The testamentary form of the Liubech burgesses contains all the main clauses that were inherent in the relevant business papers of the early modern period, with the exception of the arenga. The presence of some typical clichés that in the middle of the 17th century have already lost their validity, indicates the conservative nature of regional office work.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Вивчення наукового шляху Євгена Юліановича Перфецького в київський період його життя та діяльності. Методологія передбачає застосування аналізу, синтезу, діахронного, історико-генетичного, історико-системного методів, а також залучення методів мікроісторії, біографістики, біоісторіографії, контент-аналізу й дискурс-аналізу. Наукова новизна. На основі комплексного аналізу різноманітних джерел (персональні наукові праці, публіцистика, листування, службові документи, що зберігаються в Архіві та Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського) вперше з’ясовано внесок Є. Перфецького у формування ідейних і організаційних засад української історичної науки доби національно-визвольних змагань 1917—1921 рр., зокрема розглянуто його роботу в Тимчасовому комітеті для заснування Національної бібліотеки Української Держави, Постійній комісії для складання історично-географічного словника українських земель, а також проаналізовано результати його літописознавчих студій. Висновки. 1918—1921 рр. не були найпродуктивнішими в науковій біографії Є. Перфецького. За цей час йому вдалось опублікувати лише одну статтю, декілька робіт залишилися в рукописах. Така низька продуктивність пояснюється вкрай несприятливими умовами для наукових студій у буремні роки національно-визвольних змагань. Київський період позначився також спробою практичного втілення бібліотекознавчого досвіду Є. Перфецького в організаційній роботі в Тимчасовому комітеті для заснування Національної бібліотеки Української Держави. І, нарешті, на 1919—1921 рр. припадає початок його викладацької роботи в закладах вищої освіти. The goal of the work is a study of Yevhen Yulianovych Perfetskyi’s scientific path in the Kyiv period of his life and activity. The methodology involves the use of analysis, synthesis, diachronic, historical-genetic, historical-systemic methods, as well as the involvement of methods of microhistory, biographical studies, biohistoriography, content analysis, and discourse analysis. Scientific novelty. On the basis of a complex analysis of various sources (personal scientific works, journalism, correspondence, official documents stored in the Archive and the Institute of Manuscript of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine), the contribution of Ye. Perfetskyi to the formation of the ideological and organizational foundations of the Ukrainian historical science of the era of the national liberation struggles of 1917-1921, in particular, his work in the Temporary committee for the establishment of the National li brary of the Ukrainian State, the Permanent commission for the compilation of the Historical and Geographical Dictionary of Ukrainian Lands, and the results of his annalistic studies were analyzed. Conclusions. The years 1918-1921 were not the most productive in the scientific biography of Ye. Perfetskyi. During this time, he managed to publish only one article, several works remained in manuscripts. Such low productivity is explained by extremely un favorable conditions for scientific studies during the stormy years of national liberation strug gles. The Kyiv period was also marked by an attempt to put Yevhen Yulianovych’s librarian experience into practice in organization work at the Temporary committee for the establishment of the National library of the Ukrainian State. And, finally, 1919-1921 marks the beginning of his teaching work in institutions of higher education.

Попередній перегляд: