Публікації випуска

Проаналізовано комплекс документів, зокрема записники вченого, листування з письменниками та музейними співробітниками, вітальні телеграми, фотознімки та інші матеріали з особового архівного фонду академіка НАН України О. І. Бродського, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ці джерела розкривають взаємини академіка О. І. Бродського з письменниками-сучасниками та надають інформацію про склад мистецької збірки родини Бродських. This article presents a research of a group of documents from the personal archival fund of academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Oleksandr Illich Brodsky, which is deposited in the Institute of Archival Studies of Vernadsky National Library of Ukraine. The publication is based on the scientist’s notebooks, his correspondence with writers and museum staff, greeting telegrams, photographs and other documents. These sources shed light on the scientist’s relationship with his contemporary writers and give the idea of the composition of the Brodsky family’s art collection. They give us reasons to say that the scientist’s talents lay not only in the field of physical chemistry, which was his life work, but in creating a private artistic environment based on his personal taste, which was full of music, art, literature etc. Until now, this topic has not been a subject of scientific research. It would be a pity not to use the available documents and not to celebrate O. Brodsky as a real Renaissance man. Brodsky’s outstanding intellect and all-round education made him a magnet for writers, who loved to spend time with him, valued his opinions and views on the contemporary literature. These writers included Natan Rybak and Volodymyr Kyseliov. O. Brodsky was a lover of both literature and fine arts. Together with his wife, they owned an artistic collection, which included paintings of the 18th century French artist Jean-Louis Voille, Russian artists Fyodor Rokotov, Konstantin Korovin, Boris Kustodiyev and others, which were of interest for famous art museums. The archival documents show that representatives of large museums often asked Brodsky to temporarily display works from his family collection in their halls. Thus, O. Brodsky, a representative of the Ukrainian scientific elite, was held in high esteem not only in scientific circles, but also among writers and artists. В данной статье представлен анализ группы документов из личного архивного фонда академика НАН Украины А. И. Бродского, который хранится в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. В публикации использованы записные книжки ученого, переписка с писателями и музейными сотрудниками, поздравительные телеграммы, фотоснимки и другие документы. Они раскрывают взаимоотношения академика А. И. Бродского с литераторами-современниками, а также дают информацию о составе художественной коллекции семьи Бродских. Проанализированные данные дают право сделать вывод, что ученый был одарен не только в своей специальности – физической химии, которая была основным делом его жизни, но и имел талант к созданию «личного пространства», насыщенного музыкой, искусством, литературой. До сегодняшнего дня эта тема еще не была освещена в научных исследованиях. И было бы неправильно не воспользоваться существующим документальным ресурсом и не вспомнить об А. И. Бродском как о ценителе искусства и литературы. Интеллектуальность Александра Ильича Бродского привлекала к нему литераторов, которые получали удовольствие от общения с ним и считались с его мнением и взглядами на современную литературу. Среди них писатели Н. С. Рыбак и В. Л. Киселев. А. И. Бродский и его супруга были владельцами художественной коллекции, в которой были представлены работы французского художника XVIII в. Жана-Луи Вуаля, русских живописцев Ф. С. Рокотова, К. А. Коровина, Б. М. Кустодиева и других. В архивных документах зафиксировано, что к Бродским нередко обращались представители известных музеев с предложениями о временном экспонировании работ из семейного собрания. А. И. Бродский – представитель элиты украинской науки, он пользовался авторитетом и уважением не только в научных кругах, но и в среде представителей искусства.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Публікація епістолярної спадщини і дослідження контактів, стосунків і співпраці між літературознавцем, публіцистом і громадським діячем, академіком Всеукраїнської академії наук Сергієм Єфремовим (1876–1939) і першим президентом української Академії Володимиром Вернадським (1863–1945). Наукова новизна роботи: уперше друкуються і коментуються два невідомі (атрибутовані автором) листи С. Єфремова до В. Вернадського, датовані 18 жовтня 1921 р. і 19 квітня 1922 р. На підставі наявних на сьогодні джерел зроблено спробу реконструкції та аналізу стосунків і співпраці академіків, чого наразі бракує в історіографії. Проаналізовано передусім листування, щоденникові записи та спогади обох академіків, залучено також опосередковані джерела (листи та спомини колег, протоколи засідань наукових і культурних структур тощо). Простежуються факти взаємин (найбільш тривалі й активні в Тимчасовому комітеті для заснування Всенародної (Національної) бібліотеки України), розглядаються етапи співробітництва, прояви взаємної підтримки у складних «революційних умовах», коли навіть статус академіка не захищав від переслідувань і репресій. Підкреслюється поважливе ставлення у взаємовідносинах науковців, вказуються можливі чинники їхніх доброзичливих стосунків. Аналізується спроба листування в 1921 р., коли В. Вернадський із Криму повернувся до Петрограда. Висновки. Зазначено, що обидві видатні особистості, які мали досвід активного спілкування у справах розвитку української науки і культури в 1918–1919 рр., не спромоглися налагодити сталих епістолярних стосунків у подальшому. Втім В. Вернадський був доволі обізнаним щодо долі репресованого С. Єфремова. The aim of the work. Publication of an epistolary heritage and research of contacts, relations and cooperation between literary critic, publicist and public figure, academician of the All-Ukrainian Academy of Sciences Serhii Yefremov (1876–1939) and first president of the Ukrainian Academy Volodymyr Vernadskyi (1863–1945). The research methodology is based on the application of historical and comparative methods, source and historiographical analysis and bibliographic heuristics. Scientific novelty of the work: for the first time two unknown (attributed by the author) letters of S. Yefremov to V. Vernadskyi, dated October 18, 1921 and April 19, 1922, were published and commented on. Based on the available sources, an attempt was made to reconstruct and analyze the relations and cooperation of the academicians, which are currently lacking from the historiography. In the first place, the correspondence, diary entries and mentions of both academicians were analyzed. Indirect sources (letters and memoirs of their colleagues, minutes of meetings of scientific and cultural institutions, etc.) were also used. The facts of their relationship (which was longest and most active in the Temporary Committee for the Establishment of the All-People's (National) Library of Ukraine) are tracked, stages of cooperation, displays of mutual support in difficult "conditions of the revolution", when even the academician's status didn't protect them from harassment and repressions, are considered. Emphasis is placed on the mutual respect between the scientists with possible factors behind their friendly relationship being indicated. An attempt at correspondence in 1921, when V. Vernadskyi returned from Crimea to Petrohrad, is analyzed. Conclusions. It is noted that both prominent personalities who engaged in active communication in matters concerning the development of Ukrainian science and culture in 1918–1919, failed to establish a further stable epistolary relationship. Still, V. Vernadskyi was fairly aware of the fate of the repressed S. Yefremov.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У статті розглянуто історію Акліматизаційного саду в Києві в період 1915–1934 рр. Поставлено завдання, спираючись на документи нещодавно сформованого в Інституті архівознавства НБУВ фонду «Акліматизаційний сад ВУАН», а також особового архівного фонду академіка М. Ф. Кащенка, уточнити дату заснування Акліматизаційного саду, простежити хід становлення і функціонування цієї науково-дослідної установи в галузі акліматизації рослин під егідою Всеукраїнської академії наук, визначити роль директора М. Ф. Кащенка в зазначених процесах та вплив політичних обставин на перебіг наукової діяльності та долі науковців. Методологія дослідження спирається на застосування наративного, історичного та хронологічного методів, що дало змогу розглянути хронологічну послідовність подій в історії Акліматизаційного саду, які відбувалися на тлі епохи, а також заповнити лакуни в його літописі. Наукова новизна полягає в реконструкції історії Акліматизаційного саду як наукової установи Всеукраїнської академії наук на підґрунті раніше неопублікованих архівних джерел. У розвідці оприлюднено не лише здобутки українських учених, але й нові свідчення щодо втручання з боку партійних органів у науковий процес і тиску на науковців. Висновки. Наведені в публікації архівні документи дали змогу уточнити дату фундації Акліматизаційного саду в Києві, розглянути найпродуктивніший, незважаючи на економічні та ідеологічні обставини того часу, період у його існуванні за директорства М. Ф. Кащенка, а також роль ученого як засновника і керівника установи. The aim of the study. The article focuses on the history of the Acclimatization Garden in Kyiv in the period from 1915 to 1934. The objective was to pin down the date of the establishment of the Acclimatization Garden, to trace the course of formation and functioning of this plant acclimatization research institution under the auspices of the All-Ukrainian Academy of Sciences and the role of its director Mykola Feofanovych Kaschenko in these processes, as well as the impact of the political situation on scientific processes and fates of researchers, based on the documents of the fond "Acclimatization Garden of the All-Ukrainian Academy of Sciences (AUAS)" that has been recently set up at the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, as well as the personal archival fond of M. F. Kaschenko. The methodology of research lies in applying narrative, historical, and chronological methods, which made it possible to examine the chronological sequence of events of the history of the Acclimatization Garden that took place against the backdrop of the 1920–30's, and to fill in the gaps in its chronicles. The scientific novelty lies in reconstruction of the history of the Acclimatization Garden as a scientific institution of the All-Ukrainian Academy of Sciences based on previously unpublished archival sources. The study reveals not only the facts of achievements of Ukrainian scientists, but also new evidence of interference by the ruling party into the scientific process and pressure on researchers. Conclusions. The archival documents cited in the publication made it possible to track down the exact date of the establishment of the Acclimatization Garden in Kyiv, to examine the most productive period of its operation under the management of director M. F. Kaschenko despite the political and economic circumstances of the time, as well as the role of M. F. Kaschenko as the founder and head of the institution.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше до наукового обігу залучаються маловідомі листи визначного українського вченого, політика, публіциста Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895). Написані в останній період життя вченого два його листи до молодого економіста і публіциста Миколи Васильовича Водовозова (1870–1896) розширюють джерельну базу не лише для біографів Драгоманова. Вони є свідченням його зв’язків з російськими лібералами, які пізніше складали ядро партії конституційних демократів. This publication introduces into scientific discourse little-known letters of prominent Ukrainian scholar, politician and publicist M. P. Drahomanov (1841–1895), discovered in the fond of V. I. Vernadsky in the Archive of the Russian Academy of Sciences in Moscow. Two letters written in the latest period of the life of M. P. Drahomanov, which are addressed to young economist and publicist Mykola Vasyliovych Vodovozov (1870–1896), expand the source base not only for M. P. Drahomanov’s biographers. They show his ties with Russian liberals, who later formed the core of the party of constitutional democrats. A preface to the publication contains a biography of M. V. Vodovozov, and the author makes a hypothesis on the history of an acquaintance of the correspondent and the addressee, which could be connected with M. V. Vodovozov’s brother, V. V. Vodovozov, and members of the “Shelter Fraternity”, and through them with M. P. Drahomanov. The analysis of the published letters proves that M. P. Drahomanov endeavored to widen through the “Shelter Fraternity” members his contacts with democratic circles in Russia, and also to find financial support for publishing letters of Bakunin and Struve. Впервые в научный оборот вводятся малоизвестные письма выдающегося украинского ученого, политика, публициста М. П. Драгоманова (1841–1895), выявленные в фонде В. И. Вернадского в Архиве Российской академии наук в Москве. Написанные в последний период жизни М. П. Драгоманова два его письма к молодому экономисту и публицисту Николаю Васильевичу Водовозову (1870–1896) расширяют источниковую базу не только для биографов М. П. Драгоманова. Они являются свидетельством его связей с российскими либералами, которые позднее составили ядро партии конституционных демократов. В предисловии к публикации предлагается биография Н. В. Водовозова, высказывается предположение об истории знакомства корреспондента и адресата, которое могло быть связано с братом Н. В. Водовозова – В. В. Водовозовым и членами «Приютинского братства», а через них – с М. П. Драгомановым. Анализ представленных к публикации писем свидетельствует о том, что через членов «Приютинского братства» М. П. Драгоманов старался расширить контакты с демократическими кругами в России, а также найти финансовую поддержку для издания писем Бакунина и Струве.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: