Публікації випуска

Проаналізовано історичні джерела, що розкривають громадську, державну та наукову діяльність О. І. Георгієвського. Особливу увагу приділено джерелам особистого походження, архівним документам; досліджені матеріали центральної та регіональної періодичної преси, а також мемуарно-епістолярна спадщина визначних політичних та державних діячів, що містять цінні відомості про О. І. Георгіївського. The article analyzes historical sources, which are important for the study of multivector directions of social, political and scientific activities of A. I. Georgievsky. Special attention is paid to the sources of private origin and to archival documents. Taking into account many years of journalistic and publicistic activity of A. I. Georgievsky, materials of central and regional periodicals are analyzed. Memoirs and epistolary heritage of prominent political and public figures, which contain valuable material covering life and work of A. I. Georgievsky, are researched. Presented sources reflect many years of A. I. Georgievsky’s work, which greatly influenced the development of historical science and journalism, contributed to the modernization of the educational system in the Russian Empire. These sources are useful for the reproduction of A. I. Georgievsky’s intellectual heritage and serve as the evidence of new trends in the development of sociocultural and socio-political space in Russia in the second half of the nineteenth century. В статье проанализированы исторические источники исследования многовекторных направлений общественной, государственной и научной деятельности А. И. Георгиевского. Особое внимание уделено материалам личного происхождения, архивным документам. С учетом многолетней журналистской и публицистической деятельности А. И. Георгиевского изучены материалы центральной и региональной периодической печати. Исследовано мемуарно-эпистолярное наследие выдающихся политических и государственных деятелей, которое содержит ценные сведения относительно жизненного и творческого пути А. И. Георгиевского. Представленные источники отражают его многолетнюю работу, которая значительно повлияла на развитие исторической науки, публицистики и журналистики, способствовала модернизации системы образования Российской империи. Эти источники не только помогают в реконструкции интеллектуального наследия А. И. Георгиевского, но и выступают как свидетельство новых тенденций в развитии социокультурного и общественно-политического пространства России второй половины XIX ст.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропоновано перегляд застарілої тези в історіографії про те, що кардинальним наслідком Люблінської унії Речі Посполитої 1569 р., через яку українські землі Великого князівства Литовського стали складовою частиною Королівства Польського, була примусова полонізація православного населення. На заміну цій спрощеній схемі напрацьована автором модель бере за основу асиміляційну формулу, згідно з якою саме релігійні конверсії другої половини ХVI ст., що призвели до переходу ряду представників православної шляхти спочатку до протестантських конфесій, а згодом у католицизм, стали першим кроком до втрати ними самоідентифікації з культурним простором України-Русі. The article presents a review of an obsolete historiographic statement saying that an ultimate aftermath of the Union of Lublin signed in Poland in 1569, which caused the incorporation of Ukrainian lands of Grand Duchy of Lithuania to the Kingdom of Poland, was the forced polonisation of Orthodox people. As way of replacement for this oversimplified scheme, grounded on Ukrainian populist historiography of the 19th ct., complemented with the elements of Polish nationalistic and Russian imperial historiographic traditions, the author presents a new model, based on an assimilation formula. According to the formula, Orthodox szlachta people conversion to Protestantism and later to Catholicism initiated their loss of self-identification with Ukraine-Ruthenia cultural space. The process intensified as the Orthodox Church lost its legitimate status after the Church Union of Brest of 1596 and finished with an ultimate merger of this social group with the Polish Catholic elite in the early 17th century. Предложен пересмотр устаревшего тезиса в историографии о том, что кардинальным следствием Люблинской унии Речи Посполитой 1569 г., в результате которой украинские земли Великого княжества Литовского стали частью Королевства Польского, явилась насильственная полонизация православного населения. Взамен этой упрощенной схемы, уходящей своими корнями в украинскую популистскую историографию ХІХ ст. с элементами польской националистической и российской имперской историографических традиций, разработанная автором модель берет за основу ассимиляционную формулу. Согласно ей, именно религиозные конверсии второй половины ХVI в., в ходе которых представители православной шляхты совершали переход сначала в протестантские конфессии, а позже в католицизм, стали первым шагом к утере ими самоидентификации с культурным контекстом Украины-Руси. Процесс ускорился с утратой православной церковью легитимного статуса после Брестской церковной унии 1596 г. и завершился окончательным слиянием данной социальной группы с польской католической элитой в начальные десятилетия ХVІІ в.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

До наукового обігу залучено ряд важливих документів ХVІІ–ХVІІІ ст. із зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони стосуються діяльності провідних київських православних монастирів, зокрема Видубицького, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври. Рукописи не тільки проливають світло на церковну історію, але й надають інформацію про деякі маєтності цих монастирів, розкривають історичну топоніміку Києва, висвітлюють окремі аспекти повсякденного життя тощо. The article presents to science a few important documents of the 17–18th centuries, which are part of the collection of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, including the documents of hetmans, Kyiv metropolitants, and hegumens. They cover the history of prominent Kyiv orthodox monasteries, especially Saint Michael’s Vydubychi Monastery, Saint Michael’s Golden-Domed Monastery and Kyiv-Pechersk Lavra. The manuscripts shed light not only on the ecclesiastical history (monasteries’ lawsuits, personnel’ transfers, biographies of prominent ecclesiastical and cultural figures). They also contain the data on the history of certain domains of Vydubychi Monastery (village Lisnyky near Kyiv), Kyiv historical toponymy, certain aspects of everyday life etc. In addition, the author presents a document containing the description of the domains of Vilnius Monastery of the Holy Spirit. В научный оборот вводится ряд важных документов ХVІІ–ХVІІІ ст. из собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в т. ч. документы гетманов, киевских митрополитов, игуменов. Они касаются истории ведущих киевских православных монастырей, главным образом Свято-Михайловского Выдубицкого, Свято-Михайловского Золотоверхого, Киево-Печерской лавры. Рукописи проливают свет не только на церковную историю (тяжбы монастырей, кадровые перемещения, биографии видных церковных и культурных деятелей). В них также содержатся сведения из истории некоторых владений Выдубицкого монастыря (с. Лесники под Киевом), об исторической топонимике Киева, отдельных аспектах повседневной жизни и т. д. В дополнении приводится документ с описанием владений виленского Свято-Духовского монастыря

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено різні напрями діяльності фірми "Леон Ідзіковський", зокрема книговидавничий, книготорговельний, видання нотної продукції, бібліотечна справа тощо. Проаналізовано репертуар видавництва, що змінювався і пристосовувався відповідно до потреб суспільства та політики царської влади. Здійснено спробу визначити роль фірми "Леон Ідзіковський" у культурному житті суспільства. Leon Idzikovsky firm’s activity has been analyzed and reviewed in this article. The firm was founded by Leon Idzikovsky in 1858 in Kyiv. The author draws attention to the different types of the firm’s activity: bookselling, publishing, private public library etc. The repertoire of the publishing company has been studied in compliance with the firm’s activity periodization. Recreated is the history of Leon Idzikovsky library foundation.The library consisted of nearly 173,000 books, periodicals and sheet music. The author of the article analyzes the thematic structure of the library fonds. Defined is the role of Leon Idzikovsky firm as an important cultural center of prerevolutionary Kyiv. Статья посвящена деятельности фирмы "Леон Идзиковский", основанной Л. Идзиковским в 1858 г. в Киеве. Раскрыты различные виды деятельности этой фирмы: книготорговая, издательская, частная публичная библиотека и другие. В статье проанализирован репертуар издательства в соответствии с периодизацией существования фирмы. Воссоздана история создания библиотеки "Леона Идзиковского", в которой было собрано около 173 000 книг, периодики, нот. Проанализирован тематический состав фондов библиотеки. Определено значение фирмы "Леон Идзиковский" как важного культурного центра дореволюционного Киева

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано історію та сучасний стан вивчення книжної культури в Україні, визначено джерела, необхідні для дослідження, та сутнісне навантаження основних термінів, що їх ужито в даній роботі, актуалізовано коло питань, які стосуються студій книжної культури в Україні, окреслено методологічні підходи до вивчення вказаних проблем. In the article analyzed is the history and current research state of book culture in Ukraine. Defined is the scope of the necessary sources for research and the meaning of key terms, which are crucial in this publication. The research outlines a range of issues related to the research of book culture in Ukraine. These issues currently require extensive fundamental research. The article also gives research methods for the defined problems. В статье проанализированы история и современное состояние исследования книжной культуры в Украине, освещен массив источников, необходимых для исследований, определена смысловая нагрузка основных терминов, использованных в данной публикации, обозначен круг вопросов, относящихся к исследованию книжной культуры в Украине, очерчены методологические подходы к изучению указанных проблем

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано донесення співробітника Оперативного штабу Розенберґа Олександра Гімпеля як історичні джерела щодо діяльності німецьких бібліотекарів в Україні під час окупації за часів Другої світової війни, охарактеризовано завдання та професійні інтереси німецьких бібліотекарів на службі в нацистських окупаційних структур, а також коротко висвітлено біографію О. Гімпеля та його діяльність в Україні в 1942 р. На основі донесень О. Гімпеля узагальнено зібрану ним інформацію стосовно основних бібліотек Харкова, Дніпропетровська та Маріуполя в 1942 р. Висвітлено засади політики місцевої влади відносно бібліотек, фактори, що на неї впливали, її результати, представлено пропозиції О. Гімпеля як бібліотечного фахівця про подальшу долю цих бібліотек. The article analyzes documented reports provided by the Einsatzstab’s Reichsleiter Rosenberg (Reichsleiter Rosenberg Taskforce or ERR) specialist Alexander Himpel as a historical source. They shed light on the activities of German librarians in Ukraine during the occupation of the Second World War times in relation to the general German policy regarding the book collections of occupied countries. In general, tasks and professional interests of German librarians in service of the occupational authorities have been characterized. Besides, A. Himpel’s biography and his activity in Ukraine in 1942 have been briefly overviewed. The information he collected about main libraries of Ukrainian cities Kharkiv, Dnipropetrovsk (now Dnipro) and Mariupol has been analyzed, primarily the information on the condition and volume of their book collections, the displacement of their library core holdings. The article sheds light on basic principles of the local authorities’ policy regarding the libraries and its results. The suggestions for further destiny of these libraries made by A. Himpel as a librarian have also been highlighted. В статье проанализированы донесения сотрудника Оперативного штаба Розенберга Александра Гимпеля как исторические источники, раскрывающие деятельность немецких библиотекарей в Украине во время оккупации времен Второй мировой войны на фоне немецкой политики в отношении книжных собраний оккупированных стран, в целом охарактеризованы задачи и профессиональные интересы немецких библиотекарей на службе у оккупационных структур, а также кратко освещена биография А. Гимпеля и его деятельность в Украине в 1942 г. На основании донесений А. Гимпеля обобщена собранная им информация об основных библиотеках Харькова, Днепропетровска и Мариуполя в 1942 г., прежде всего о состоянии и количестве их собраний, а также касательно перемещения библиотечных фондов. Освещены предпосылки политики местной власти касательно библиотек, ее результаты, представлены предложения А. Гимпеля как специалиста библиотечного дела относительно дальнейшей судьбы этих библиотек

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Біографія чиновника, це, перш за все, – констатація фактів про займані ним посади та функціональні рішення. Постать Д. Г. Бібікова відома широкому загалові передовсім як Київського, Волинського і Подільського генерал-губернатора. Не оминули дослідники і його військові звитяги та роботу на інших керівних посадах. Проте за лаштунками громадської історії криються подробиці та особливості сімейних стосунків, що тісно переплелися з подіями в державі. Участь у військовополітичних протистояннях на Кавказі поколінь родини Бібікових є одним з таких проявів, що стали відомими завдяки дослідженню їхнього епістолярію. Official’s biography is primarily a statement of the positions he occupied and functional solutions he made. D. H. Bibikov’s personality is known to the public mostly as one of the governor-general of Kyiv, Volyn and Podillia. In the paper, the researchers have also mentioned his military exploits and work at leading positions. However, the details and specifics of family relationship, closely intertwined with the events in the country, remain hidden behind the curtain of the history. The Bibikov family generations’ participation in the military-political confrontations in the Caucasus is one of such occurrences that became known thanks to the research into their epistolary heritage. Биография чиновника это, главным образом, – констатация фактов о занимаемых им должностях и функциональных решениях. Личность Д. Г. Бибикова известна широкой общественности, в первую очередь, как Киевского, Волынского и Подольского генерал-губернатора. Не забыли исследователи и о его военной доблести и работе на руководящих постах. Однако за кулисами общественной истории скрываются подробности и особенности семейных отношений, которые тесно сплелись с событиями в государстве. Участие в военно-политических противостояниях на Кавказе поколений семьи Бибиковых и есть одним из таких явлений, которые стали известными благодаря исследованию их эпистолярного наследия

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано бібліографічні джерела в науковій спадщині Агатангела Кримського (1871–1942). Протягом усього життя він систематично та ретельно складав свою особисту бібліографію, оскільки вбачав у цьому необхідну складову праці кожного вченого. Так само уважно він ставився до складання бібліографії своїх власних досліджень, бо вважав це початком та основою будь-якої наукової роботи. Також простежуються публікації та наповнення друкованих бібліографій науковця. Bibliographical sources in Agathangel Krymsky’s (1871–1942) research heritage are analyzed in the article. During the whole life, Agathangel Krymsky systematically and thoroughly compiled his bibliography, as the scholar considered it to be a constituent part of any researcher’s work. He also paid attention to the compilation of his own research bibliography, as he considered it to be the beginning and the basis of any scientific work. The publications and the wording of the scholar’s printed bibliographies are also dwelled upon. В статье анализируются библиографические источники в научном наследии Агафангела Крымского (1871–1942). На протяжении всей жизни он систематически и тщательно составлял свою личную библиографию, поскольку видел в этом необходимую составляющую работы любого учёного. Также внимательно он относился к составлению библиографии своих собственных исследований, потому что считал это началом и основой любой научной работы. Прослеживаются публикации и наполнение печатных библиографий учёного

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто різні методи захисту документів від руйнівної дії мікроміцетів, що використовувалися починаючи з 20-х років XX cт. Наводиться інформація про пошук нових дезінфектантів з переліку рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України. Аналізуються отримані результати дослідження граничних діючих на мікроскопічні гриби концентрацій спиртових і водних розчинів дезінфектанту "Валеус-Д". Порівнюються дані про вплив ніпагіну, "Валеус-Д" і 70%-го етанолу на грибостійкість, хімічні і фізико-механічні характеристики модельних зразків чотирьох видів паперу (ганчір’яного, друкарського, офсетного, газетного). The article reviews various methods of documents protection against the destroying effect of micromycetes. The methods considered have been in use since the third decade of the 20th century. The authors provide information on the search of new disinfectants from the list recommended by the Ministry of Health of Ukraine. In particular, these include nipagin and a new product "Valeus-D" (analog of the investigated earlier Polidez). The received results of study of minimal concentrations of Valeus-D disinfectant alcohol and water solutions having effect on microscopic fungi are analyzed. Data on the influence of nipagin, "Valeus-D" and 70% ethanol on resistance to fungi, chemical and physicomechanical characteristics of model samples of four types of paper (rag, typographical, offset, newsprint) are compared. The experiments’ results indicate, that 1% nipagin, 2% and 4% "Valeus-D"(pH 9) render the highest resistance to fungi. It is revealed, that 70% ethyl alcohol and 1% nipagin had the least influence on the physicomechanical properties of model samples of paper. Accentuated is the need to continue pilot studies of the use of other modern effective disinfectants and other types of paper. В статье рассматриваются различные методы защиты документов от разрушающего действия микромицетов, которые использовались начиная с 20-х годов XX в. Приводится информация о поиске новых дезинфектантов из перечня рекомендованных Министерством здравоохранения Украины. В частности, это нипагин и новое средство "Валеус-Д" (аналог исследованного ранее Полидеза). Анализируются полученные результаты исследования граничных действующих на микроскопические грибы концентраций спиртовых и водных растворов дезинфектанта "Валеус-Д". Сравниваются данные о влиянии нипагина, "Валеус-Д" и 70%-ного этанола на грибостойкость, химические и физико-механические характеристики модельных образцов четырех видов бумаги (тряпичной, типографской, офсетной, газетной). По результатам экспериментов установлено, что высокий показатель грибостойкости оказывали 1%-й нипагин, 2%-й и 4%-й "Валеус-Д" с рН 9. Выявлено, что 70%-й этиловый спирт и 1%-й нипагин менее всего влияли на физико-механические свойства модельных образцов бумаги. Акцентируется внимание на необходимости продолжения экспериментальных исследований с использованием других современных эффективных дезинфектантов и других видов бумаги

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розкрито міжнародні та національні стратегії, а також відомчі й регіональні ініціативи європейських країн у галузі оцифровування, онлайн доступу і цифрового збереження культурної спадщини, що діють в європейських установах культурної спадщини. Надано характеристики координаторів проектів та установ, що беруть участь у формуванні зазначених цифрових ресурсів. Визначені специфіка доступу та прогрес у засобах збереження культурної спадщини і захисті авторських прав. The article covers international and national strategies, institutional and regional initiatives of European countries concerning the digitization, online access and digital storage of cultural heritage, established in European institutions of cultural heritage, that is in libraries, archives, museums and other cultural institutions. Characterized are the projects coordinators and the institutions engaged in the formation of digital heritage resources, access specifics, progress in the media of heritage preservation and copyright protection. The author also accentuates the processes’ fragmentary nature, which reveals the possibilities and concernment of different countries as for these processes. В статье раскрыты международные и национальные стратегии, ведомственные и региональные инициативы европейских стран в области оцифровки, онлайн доступа и цифрового хранения культурного наследия, разворачивающиеся в европейских учреждениях культурного наследия, в частности в библиотеках, архивах, музеях и других культурных институциях. Охарактеризованы координаторы проектов и учреждения, задействованные в формировании ресурсов цифрового наследия, специфика доступа, прогресс в средствах сохранения наследия и защите авторских прав. Отмечается фрагментарность этих процессов, отражающая возможности и заинтересованность в них разных стран

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено історію рецензійної статті "Український Ренесанс. Роздуми історика над проблемами мистецтвознавства" відомої української вченої, доктора історичних наук Олени Станіславівни Компан, надрукованої в 1967 р. в газеті "Літературна Україна". До публікації пропонується протокол засідання відділу історії феодалізму Інституту історії АН УРСР, скликаного з метою засудити статтю О. С. Компан через ідейні та ідеологічні хиби. In the publication the author presents a meeting protocol of the Feudalism History Department of the AS of Ukrainian SSR of November 15, 1967). The Department meeting was held in order to discuss (practically, to denounce) an article of a Senior Research Fellow, Doctor of Historical Sciences Olena Kompan. The article entitled "UkrainianRenaissance. The historian’s refl ections on the issues of Art Studies", published in the newspaper "Literary Ukraine" (October 17, 1967) was a review of the first two volumes of the "History of Ukrainian Art". The article indeed was discussed on the meeting, however it was not crucified, as most of the meeting participants supported the reviewer. The colleagues of Olena Kompan, M. Braichevsky, O. Apanovych, K. Stetsiuk and D. Myshko expressed their opinions concerning her article. The publication preface contains the history of Olena Kompan’s article-review, main conclusions and provisions, as well as the feedback the article received from numerous readers, colleagues and party’s "academicians". К публикации представлена стенограмма заседания отдела истории феодализма Института истории АН УССР (от 15.11.1967 г.). Заседание отдела было собрано с целью обсуждения (фактически – осуждения) статьи старшего научного сотрудника, доктора исторических наук Елены Станиславовны Компан "Украинский Ренессанс. Размышления историка над проблемами искусствоведения". Статья, напечатанная в газете "Литературная Украина" (1967. – 17 октября), была рецензией на первые два тома "Истории украинского искусства". Формально обсуждение статьи на заседании отдела состоялось, но ожидаемого "разгрома" не было: большинство участников поддержали рецензентку. Свое мнение о статье высказали коллеги Елены Компан – М. Брайчевский, Е. Апанович, К. Стецюк и Д. Мишко.В предисловии к публикации освещается история статьи-рецензии Е. Компан, основные выводы и положения, а также реакция на статью широкого круга читателей, коллег и партийных "академиков"

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Серед паперів маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу є три документи з власноручними підписами останнього митрополита Готії та Кафи Ігнатія Гозадинова. Документи, складені російською та турецькою (караманлійським письмом) мовами, були призначені для протоієрея Трифілія Карацоглу в період переселення греків з Криму та облаштування їх у Надазов’ї. У статті представлені тексти документів, переклад з турецької, коментарі. There are three documents signed by the last Metroplitan of Gothia and Kafa Ignatius Gozadinov in the archives of the archpriest Trifillius Karatsoglu. The archives had been acquainted by the Odessa Society of History and Antiquities in 1914 from the Azov Greeks. Now the collection is kept in the depositories of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Тhe documents were adressed to archpriest Trifillius Karatsoglu. Two documents were written in Russian, and one was written in Turkish with Hellenic (Karamanli) script. The return of Metropolitan and archpriest from Saint Petersburg to Samara Saint Michael monastery in autumn of 1779 is the subject of two documents, while the third one is the permit for Trifillius Karatsoglu for the trip to Kateynoslav in May 1782 in order to sanctify the Greek Church. Full texts of the documents, the translation of the Karamanli text and comments are peresented. Среди бумаг мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу, переданных в Одесское общество истории и древностей в 1914 г. из греческого Приазовья и хранящихся в настоящее время в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, находятся три документа с собственноручными подписями последнего митрополита Готии и Кафы Игнатия Гозадинова. Все три документа предназначены протоиeрею Трифиллию Карацоглу. Два из них составлены на русском языке и один на турецком – греческим (караманлийским) письмом. В двух документах речь идет о возвращении митрополита и протоиерея из Санкт-Петербурга в Самарский Свято-Николаевский монастырь осенью 1779 г. Третий документ является пропуском для поездки протоиерея Трифиллия в Екатеринослав в мае 1782 г. для освящения греческой церкви. В статье представлены тексты документов, перевод караманлийского текста и комментарии

Попередній перегляд:

Публікації випуска

До публікації запропонований документ з особового архівного фонду українського мистецтвознавця, історика та етнографа Б. С. Бутника-Сіверського. Це – бібліографічний покажчик наукових праць, створених ученим протягом майже 60-ти років. Укладений за тематичним принципом покажчик містить важливу інформацію про науковий спадок Б. С. Бутника-Сіверського. The publication is devoted to the archival heritage of B. S. Butnyk-Siversky, a well-known Ukrainian art critic, historian, ethnographer and researcher of the history of Ukrainian art, decorative folk art poster, Shevchenko studies, art criticism and children’s creativity. In connection with the development process of the revival of Ukrainian art in social and cultural aspect in Ukraine, through the prism of the biography and achievements of the scientist, through the introduction to science of archival documents of the personal fond of B. S. Butnyk-Siversky we have the expansion of the source base dedicated to the history of Ukrainian art criticism and bright illumination of the scientific and esthetic picture of society of different periods of the history of the 20th century. The publication “Systematic index of publications of B. S. Butnyk-Siversky” highlightshis diversified scientific heritage of the studies of Ukrainian history of science and culture, opens to the wide range of researchers the figure of the man of broad scientific interests, who was disposed to the search for new events and facts, and whose materials were submitted with completeness and reliability. К публикации предложен документ из личного архивного фонда украинского искусствоведа, историка и этнографа Б. С. Бутника-Сиверского. Рукопись научно-справочного характера "Друковані праці Б. С. Бутніка-Сіверського. Систематичний покажчик станом на 10 вересня 1972 р." – это составленная ученым библиография собственных печатных трудов. Указатель охватывает период деятельности Б. С. Бутника-Сиверского почти за 60 лет активной научно-творческой работы. Он составлен по тематическим подразделам, представляющим основные профессиональные интересы ученого. В частности, это – "Шевченковедение", "Народное искусство", "Профессиональноеизобразительное искусство" и "Другие отрасли науки и искусства (история, археология, этнография, языковедение, литературоведение, архитектура, эстетическое воспитание". Документ является авторизованной машинописью с правками автора

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше вводиться до наукового обігу важлива пам’ятка українського літописання початку ХVІІІ ст. – літописець Свято-Михайлівського Видубицького монастиря. Встановлені джерела, якими користувався літописець, час написання пам’ятки, оригінальні звістки, особливо з історії Гнилецького монастиря, який припинив своє існування як мінімум у ХVІ ст. The article presents to science an important Ukrainian record of the early 18th century, Saint Michael’s Vydubychi Monastery’s chronicle, which covers predominantly the history of Vydubychi Monastery since its foundation by Kyiv prince Vsevolod Yaroslavych, Yaroslav Mudryi’s son, till the early 16th century. Determined is the scope of sources, which were the basis of the chronicle, as well as the date of the record’s creation, and certain original data, especially the data concerning the history of Hnylets Monastery. The latter, as to the author, had been founded by Saint Theodosius Pechersky, but was destroyed as early as in the 16th century. In addition, given in the article is an original ending of the record, taken from the other record’s variant, which is also deposited in the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. В данной статье впервые вводится в научный оборот важный памятник украинского летописания начала ХVІІІ в. – летописец Свято-Михайловского Выдубицкого монастыря, в котором освещается, главным образом, история Выдубицкого монастыря со времени его основания киевским князем Всеволодом Ярославичем, сыном Ярослава Мудрого, до начала ХVI в. Установлен круг источников, на которые опирался летописец, время написания памятника, оригинальные сведения, особенно по истории Гнилецкого монастыря. Последний, по утверждению автора, был основан св. Феодосием Печерским, но был разрушен еще как минимум в ХVІ ст. В дополнении приводится оригинальное окончание памятника по другой редакции, также хранящейся в ИР НБУВ

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто рукописні статті, нотатки, рецензії вчених і викладачів ХІХ – початку ХХ ст., в яких порушувалися питання історичного минулого слов’янського суперетносу, висвітлювалися стосунки з Російською імперією слов’янських народів, які не мали власної державності: українського, білоруського, польського, сербського, хорватського, чеського. Проаналізовано зміст цих документів і деяких публікацій зі слов’янської проблематики. Констатується, що з причини обмеженості інформаційної бази, наявності об’єктивних і суб’єктивних факторів окремі судження в названих документах з плином часу застаріли, пізнішими дослідниками доповнені або спростовані. In the paper investigated are handwritten articles, notes and reviews of the scientists and lecturers of the 19th – early 20th centuries concerning the issues of the historical past of the Slavic superethnos, covering the relations of the Slavic nations having no state status with the Russian Empire. These are Ukrainian, Belorussian, Polish, Serbian, Croatian and Check nations. Analyzed are the nature and contents of the manuscripts and some publications dealing with the Slavic issues. These include the scientists’ own research, excerpts from the compositions of different authors, lecture notes, reports. They contain the most important aspects concerning the ethnoses’ origin, interethnic relations, cover the issues of religion, language, the essence of Slavophilism, Pan-Slavism, Panrusism, Polonophilism, Ukrainophilism. The author states that some judgements in the indicated documents have been outdated with the course of time, and the others have been complemented by the latest researchers or confuted. It is caused by the deficiency of information and scientific research methodology, as well as by the existence of several objective and subjective factors. Anyway, the documents still have been a meaningful source for the study of the evolution of the socio-political and historical thought in the matter of Slavistics. Рассматриваются рукописные статьи, заметки, рецензии ученых и преподавателей ХІХ – начала ХХ вв., в которых затрагивались проблемы исторического прошлого славянского суперэтноса, освещались взаимоотношения с Российской империей славянских народов, не имевших своей государственности: украинского, белорусского, польского, сербского, хорватского, чешского. Анализируется 293 характер и содержание рукописных документов и некоторых публикаций по славянской проблематике: собственные исследования, выписки из сочинений разных авторов, конспекты лекций, заметки, доклады. В них зафиксированы наиболее важные аспекты, связанные с происхождением этносов, развитием межэтнических отношений, отражены вопросы религии, языка, сущности славянофильства, панславизма, панрусизма, полонофильства, украинофильства. Констатируется, что по причине ограниченности информационной базы и методологического обеспечения научных исследований, наличия объективных и субъективных факторов отдельные суждения в названных документах с течением времени устарели, иные дополнены позднейшими исследователями или опровергнуты. Вместе с тем, они остаются важным источником для изучения эволюции общественно-политической и исторической мысли в области славистики

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто особові архівні фонди істориків авіації, авіаконструкторів, діячів авіаційної галузі, що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, як джерело з історії авіації України. Висвітлено особливості комплектування, формування, документний склад архівних фондів особового походження. На основі аналізу особистих документів фондоутворювачів уточнено їхні біографічні дані. Побіжно згадано про архівні установи, які зберігають у своїх фондах комплекси документів з історії та розвитку авіації в Україні. The article gives the information on the main fonds of Ukrainian archives, which deposit documents of aviation history on the territory of Ukraine. The fonds described are divided into three categories: archival fonds of Ukrainian aviators, those belonging to aviation industry institutions and the fonds of administrative organizations regulating aviation industry on the Ukrainian territory. Particular attention is paid to the archival fonds of personal origin, especially those retained in the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The personal fonds described in the paper are those created by aircraft designers, aviation historians and other prominent representatives of aviation industry. Revealed are the specifics of the fonds acquisition, formation, documental composition and their creators’ biographic data. В статье даны сведения по основным фондам украинских архивов, содержащим документы по авиационной истории на территории Украины. По категорийности – это личные архивные фонды украинских авиаторов, фонды, относящиеся к авиационным учреждениям и фонды управленческих организаций, регулирующих авиационную сферу на украинской территории. Особое внимание уделено архивным фондам личного происхождения, которые хранятся в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в частности анализу состава и содержания фондов Е. В. Королёвой, историка авиации, инженера, литератора (ф. 328); С. И. Карацубы, авиаконструктора, историка авиации (ф. 275); А. Д. Карпеки, авиаконструктора (ф. 240), В. В. Кислова, инженера-механика, историка науки и техники (ф. 341)

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано молитву як метажанр книжної поезії доби Бароко, виявленої на сторінках українських кириличних стародруків кінця XVI – першої половини XVIIІ ст. Описано типи семантичного зв’язку барокової поетичної молитви з текстом видання, в складі якого її було надруковано. В художній структурі кириличних видань виділено текстові елементи та позатекстові чинники, визначальні для змісту вміщених у них молитовних віршів. The article observes a prayer as a meta-genre of Baroque Ukrainian poetry, found at the pages of Ukrainian Cyrillic religious editions of the late 16th – early 18th centuries. Double nature of baroque poetic prayer is underlined. Poetic prayer originates from the tradition of liturgical prayer and contains it as a "text in text", at the same time poetical prayer is inserted as a "text in text" into the editions, in which it is printed. Two types of semantic connections between baroque poetic prayers and the text of their editions are described. The first type is presented by the poetry, which contains an image of a person, who took part in the text creation and in the process of its edition: the author/editor (in the role of the prayer addresser) or the patron of art (in the role of a person, about whom the prayer request was made). The topics of prayer appellations in the poetry of this group are requests for earthly and heavenly boons for the author/editor/patron of the edition, for positive reception of the book; thanksgivings for the help in the book writing/publishing etc. The poetry of the second type contains images, which are central for the text of an edition. These are, as a rule, addressees of the prayer text – God, Saint Virgin, Angels and Saints. The content of a prayer appeal in the poetry of this type is a request for salvation and help in spiritual self-perfection of a lyric hero or a church community. It is defined that the content of poetic prayers, printed at pages of Cyrillic editions of the late 16th – early 18th centuries, was influenced both by text elements of the edition (topic, central images), and by non-textual factors (illustration plot, accompanied by a poem, prayer intention of an author/editor, existence of a patron of edition, different circumstances of editorial process etc.). В статье рассматривается молитва как метажанр книжной украинской поэзии эпохи Барокко, зафиксированной на страницах украинских кириллических изданий религиозной тематики конца XVI – І половины XVIII в. Отмечено двойную природу барокковой поэтической молитвы, которая опирается на традицию литургической молитвы, вмещая ее в себя как "текст в тексте" и выступая при этом "текстом в тексте" своего первопечатного издания. Описаны два типа семантических связей барокковой поэтической молитвы с текстом издания. К первому принадлежат поэзии, в которые вводится образ лиц, связанных с созданием текста и издательским процессом: автора/издателя (в роли адресанта молитвы) или мецената (в роли лица, о котором высказывается молитвенная просьба). Темами молитвенного обращения в поэзии этой группы являются просьбы о земных и небесных благах для автора/издателя/мецената издания, о положительной рецепции книги; благодарения за помощь в написании/издании книги. Ко второму типу принадлежит 101 поэзия, в которой выделяются образы, являющиеся сквозными для текста издания. Это в основном адресаты молитвенного текста – Бог, Богородица, ангелы, святые. Содержанием молитвенного сообщения в поэзиях этого типа являются просьбы о спасении и помощи в духовном совершенствовании лирического героя или церковной общины. Установлено, что на содержание поэтических молитв, напечатанных на страницах кириллических изданий конца XVI – І половины XVIII в., оказали влияние как текстовые элементы издания (тематика, центральные образы), так и внетекстовые факторы (сюжет иллюстрации, которую сопровождает стих, молитвенные интенции автора/издателя, наличие мецената издания, разные обстоятельства издательского процесса и проч.)

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено змістовну частину та інформативні складові архівного фонду Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України за 2006–2010 рр. Визначено особливості здійснення експертизи цінності окремих видів документів. З’ясовано, що представлені документи є вагомою джерельною базою з історії зоологічної науки цього періоду і дозволяють здійснити комплексний джерелознавчий аналіз та представити цілісну характеристику розвитку основних напрямів роботи інституту. In the article investigated are the composition and informative constituents of the archival fond of I. I. Schmalhausen Institute of Zoology of the NAS of Ukraine for the period of 2006–2010. Identified is the specifics of the appraisal process of certain documental types. The author reveals that reviewed documents are a significant source base for the study of the history of zoological science in that period and enable us to carry out a comprehensive analysis of sources and characterize the development of main directions of the Institute. Исследовано содержательную часть и информативные составляющие архивного фонда Института зоологии им. И. И. Шмальгаузена НАН Украины за 2006–2010 гг. Определены особенности проведения экспертизы ценности отдельных видов документов. Выяснено, что представленные документы являются весомым источником по истории зоологической науки этого периода, позволяют осуществить комплексный источниковедческий анализ и представить целостную характеристику развития основных направлений деятельности института

Попередній перегляд: