Публікації випуска

Мета роботи. Висвітлення архівної джерельної бази дослідження інституту президентства в Україні періоду його становлення, яка зберігається в різних центральних та регіональних державних архівах України та в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Методологія. Дана робота ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу з використанням складових загальнонаукових (абстрагування, узагальнення, формалізація) та емпірико-теоретичних (аналіз, синтез) методів, методів архівознавства. Наукова новизна. Уперше системно розглянуто та залучено до наукового обігу різноманітні комплекси архівних документів, що зберігаються в різних архівних та бібліотечних установах і висвітлюють становлення інституту президентства в Україні, окреслено основні наукові праці з цього питання, джерела структуровано за змістом фондів. Висновки. Результати аналізу архівних джерел з історії інституту президентства в Україні, зокрема з питань створення та перших кроків даної інституції, переконують, що у своїй сукупності комплекси документів надають дослідникам основну інформацію щодо цих процесів, дають змогу простежити роль президента в розвитку державотворення на початку 90-х років ХХ століття, становлення та еволюцію інституту глави держави в Україні, його неперервність, проте почасти й свідчать про відсутність послідовності у формуванні фондів. Джерельна база з проблематики інституту президентства в Україні досить репрезентативна, дозволяє об’єктивно вивчати питання інституалізації президентської влади, разом з тим вона недостатньо залучена до наукового обігу через розпорошеність між різними фондами, а також через відсутність систематичного оновлення, науково-інформаційних видань та комплексних наукових досліджень. Актуальним залишається й питання вивчення досвіду функціонування президентських архівів, бібліотек та музеїв у різних країнах світу з метою втілення кращих практик в Україні. The goal of the work. Elaboration of the source base for the study of the formation of the presidency in Ukraine, in particular, the coverage of archival documents and materials stored in various central and regional state archives of Ukraine. Methodology. Achieving the set goal and solving the specific tasks of this article is based on the general provisions of a comprehensive analysis using elements of general scientific (abstraction, generalization, formalization) and empirical-theoretical (analysis, synthesis) methods. Scientific novelty. For the first time, a variety of complex archival documents highlighting the establishment of the presidency in Ukraine and stored in various archival, library, and museum institutions were systematically examined and included in scientific circulation, and the main scientific works on the study of this issue were outlined. Conclusions. The analysis and study of an array of archival sources on the history of the institution of the presidency in Ukraine, in particular the introduction and first steps of this institution, convinces that, as a whole, the sets of documents provide researchers with basic information about this process, help to trace the role of the president in the complex processes of state-building at the beginning. 90s of the 20th century, the formation and evolution of the institution of the head of state in Ukraine, its continuity, but often lack of consistency, etc. The source base on the problems of the institution of the presidency in Ukraine is quite representative, it allows to objectively investigate the issue of the institutionalization of presidential power, however, it is not sufficiently involved in the scientific circulation due to the dispersion among different foundations and often due to the lack of systematic updating, scientific and informational publications and complex scientific studies. The question of studying the foreign experience of the functioning of presidential archives, libraries and museums in different countries of the world for the implementation of best practices on the territory of Ukraine remains relevant.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є унаочнення використання додаткових елементів авторського рукопису та епістолярного матеріалу як джерел дослідження життєвого і творчого шляху композитора. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльно-аналітичного методів, джерелознавчого аналізу, структурного й системного методів. Науковою новизною є підтверджена архівними джерелами деталізація відомостей про формування художнього задуму, наявність "внутрішньої програми" багатьох творів Віктора Косенка, уточнення й розширення уявлень про коло спілкування митця, виявлення і наголошення "проблемних зон" сучасної наукової та джерельної бази, пов’язаної з ім’ям композитора. Висновки. Значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920—1930-х років досі є ще повною мірою не усвідомленим. До сьогодні друковані версії документів композитора, зокрема його листів, були доступні у здебільшого викривленому цензурним втручанням (купіювалася, зокрема, інформація щодо контактів митця) вигляді. Не буде перебільшенням стверджувати, що їх активна популяризація в такій формі (здійснювана свого часу, швидше за все, з найкращих міркувань, дружиною композитора) сприяла конструюванню досить спрощеного й хибного образу В. Косенка, в аурі якого він, на жаль, перебуває й досі. Подолання цієї ситуації, виправлення спричинених нею похибок і не порозумінь, зрештою цілісне уведення доробку композитора до наукового обігу становлять один із перспективних напрямів подальшої роботи музикознавців. The goal of the research is to visualize the additional elements of the author’s manuscript and epistolary material use as sources of the composer’s life and creativity study. The research methodology is based on the application of historical and comparative analytical methods, source analysis, structural and systemic methods, etc. The scientific novelty is the detailing of information about the formation of the artistic idea, the presence of the "internal program" of many works by Viktor Kosenko, the clarification and expansion of ideas about the artist’s circle of communication, the identification and emphasis of the "problem areas" of the modern scientific and source base related to him, confirmed by archival sources associated with the composer’s name. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko (from Institute of Manuscript of V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine fonds) for the future reproduction of the complete artistic panorama of Ukraine in the 1920s and 1930s is still not fully understood. Until today, published versions of the composer’s documents, in particular his letters, were available in mostly distorted form due to censorship (in particular, information on the artist’s contacts was stopped). It would not be an exaggeration to claim that their active popularization in this form (performed, most likely for the best reasons, at one time by the composer’s wife) contributed to the construction of a rather simplified and false image of V. Kosenko, in whose aura, unfortunately, he still lives. Overcoming this situation, correcting the inaccuracies and mis understandings caused by it, in the end, the integral introduction of the composer’s work into scientific circulation is one of the promising directions for the further work of musicologists.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: визначити історико-культурологічне значення бібліотечно-музейно-архівної колекції документів інституту президентства в Україні, яка зберігається у Фонді Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, охарактеризувати її особливості. Методологія. Дана робота ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу з використанням складових загальнонаукових (узагальнення, формалізація), теоретичних (аналіз, синтез) та емпіричних (порівняння) методів. Наукова новизна. Бібліотечно-музейно-архівну колекцію Фонду Президентів НБУВ уперше розглянуто в контексті її значення як культурної спадщини України з акцентом на історико-культурологічному аспекті. Висновки. Колекція Фонду Президентів України репрезентована музейними, книжковими й архівними документами та матеріалами, що надійшли від перших осіб держави та пересічних громадян і становлять значний культурологічний інтерес для оцінки не лише характеру міжнародних відносин та внутрішньополітичної ситуації в Україні, а й ментальних уявлень різних верств населення України щодо цінності президентської влади та поваги до неї, які пов’язані із закріпленими в суспільній свідомості сподіваннями, традиціями, нормами, звичаями в Україні та, аналогічно, в інших країнах світу. Важливу науково-інформаційну роль відіграють сформовані електронні ресурси про інститут президентства. Усі разом ці чинники посідають вагоме історико-культурне та джерелознавче місце стосовно висвітлення особистостей президентів як національного символу України, їхньої політичної культури, в тому числі міжнаціонального спілкування, визнання президентів як гарантів незалежності держави. The goal of the study is to determine historical and cultural importance of library, museum and archival collection of documents of the Institute of presidency of Ukraine, which are preserved in the Fond of Presidents of Ukraine in the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, and to define its special characteristics. Research methods. The study is based on general rules of systemic analysis using general scientific (generalization, formalization), theoretic (analysis, synthesis), and empiric (comparison) methods. Scientific novelty of the research. The library, museum, archive collection of the Fond of Presidents of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine was considered for the first time in the context of its significance as a cultural heritage of Ukraine with an emphasis on the historical and cultural aspect. Conclusions. The collection of the Fond of Presidents of Ukraine is represented by museum, book and archival documents and materials received from the first persons of the states and ordinary citizens. These items are of notable culture significance because they could be used not only for determining the nature of international and internal relations, but for describing and analysis of givers’ mental views, especially ones concerned with respect and value of presidency, and to what extent they correspond to certain expectations, traditions, customs, norms fixed in the public consciousness in Ukraine and, similarly, in other countries of the world. Electronic resources on the institute of presidency in Ukraine are of special research and information importance. And all items are important as resources in historical, cultural and source study dimensions as means for highlighting the personalities of the presidents as a national symbol of Ukraine, their political culture, including international communication, recognition of the presidents as guarantors of the state's independence.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою статті є актуалізація питання про започаткування нової спеціальної наукової дисципліни "Пресологія". Методологія статті спирається на принципи науковості, об’єктивності, багатофакторності. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, ретроспективного й системного підходу до визначення характерних рис та функціональних ознак періодичної преси як особливого джерела. Наукова новизна: вперше обґрунтовується започаткування спеціальної наукової дисципліни "Пресологія", визначаються її предмет, об’єкт, суб’єкт, структура пресологічного знання, наводяться завдання цієї дисципліни. Насамперед ідеться про розробку загальних теоретичних положень про структуру дисципліни, вироблення понятійного термінологічного апарату. Висновки. Створення дисциплінарної моделі "Пресологія", що враховуватиме наукові здобутки сьогодення і майбутнє, дозволить дослідникам більш системно проводити пошук. Визначені пресологічні завдання виявляють перспективи і потреби цієї дисципліни, зокрема подолання застарілого стереотипного підходу до преси як до другорядного джерела. Так, на часі є створення Науково-дослідного інституту пресології. Вказано також на необхідність підготовки аналітичної бібліографії української періодичної преси, в тому числі регіональної історії української преси, історії історіографії української преси, лексикографічного словника "Українська преса", просопографічного проєкту "Пресологи України", формування банку даних пресологічної інформації тощо. Наступним кроком має стати осмислення зв’язку пресології з іншими спеціальними на уковими дисциплінами. Abstract. The aim of the article is to update the issue of starting a new special scientific discipline “Pressology”. The methodology of the article is based on the principles of scientificity, objectivity, multifactoriality. The methods of analysis, synthesis, generalization, retrospective and systematic approach were used to determine the characteristic and functional features of the periodicals as a special source. Scientific novelty. For the first time, the establishment of a special scientific discipline “Pressology” is substantiated, its subject, object, structure of pressological knowledge are determined and the tasks of this discipline are stated. First of all, it is about the development of general theoretical provisions about the structure of the discipline, the development of a conceptual terminological apparatus. Conclusions. The creation of the disciplinary model “Pressology”, taking into account the scientific achievements of the present and the future, will let scientists to search more systematically. The determined pressological tasks reveal the prospects and needs of this discipline, in particular overcoming the outdated stereotypical approach to the press as a minor source. Thus, it is time to create a Research Institute of Pressology. The need to prepare an analytical bibliography of the Ukrainian periodicals, including the regional history of the Ukrainian press, the history of the historiography of the Ukrainian press, the lexicographic dictionary “Ukrainian Press”, the prosopography project “Pressologists of Ukraine”, the formation of a data bank of pressological information, etc. is also indicated. The next step is to understand the connection of pressology with other special scientific disciplines.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського. The goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає у виявленні, висвітленні й узагальненні інноваційної практики надання доступу до документованої історико-культурної спадщини, її вивчення та промоції через використання імерсивних технологій. Методологія охоплює використання комплексу наукових методів – евристичного, включеного спостереження, описового, аналізу, узагальнення, – поєднання яких дало змогу виявити, осмислити, узагальнити і розкрити досвід створення імерсивних продуктів документованої історико-культурної спадщини та їхні переваги для бібліотечної практики. Наукова новизна полягає в розкритті інформаційно-комунікаційного потенціалу імерсивних технологій для забезпечення широкого доступу до документованої історико-культурної спадщини, її вивчення та промоції, обґрунтуванні імерсивних продуктів документованої історико-культурної спадщини як культурних пам’яток синкретичного типу, окресленні ролі бібліотек у створенні таких продуктів. Висновки. Імерсивні продукти документованої історико-культурної спадщини відкривають нові перспективи доступу користувачів до цінних пам’яток бібліотечних фондів, ознайомлення з ними та їх дослідження. Інтеграція імерсивними бібліотечно-інформаційними продуктами розподіленої інформації різних форматів, супровід цифрової копії пам’ятки експертними коментарями, мультимедійним рядом, можливості дослідження деталей за рахунок інструментарію для збільшення і обертання, реконструкція навколо пам’ятки автентичного середовища формують підґрунтя для комплексного сприйняття і осмислення інформації, максимального занурення у предмет дослідження. Імерсивні бібліотечно-інформаційні продукти документованої історико-культурної спадщини є перспективним інструментом її збереження за рахунок створення високоякісних цифрових копій документів, ознайомлення широкої аудиторії з документованою духовною спадщиною нації та популяризації найцінніших об’єктів бібліотечних фондів як місць пам’яті, розширення джерельної бази історико-культурних досліджень та підготовки відповідних фахівців, зміцнення позитивного іміджу бібліотек як інституцій пам’яті, інтегрованих у процеси сьогодення, посилення міжнародного престижу держави. . The purpose of the work is to identify, highlight and generalize the innovative practice of preserving the documented historical and cultural heritage, providing access to it, studying it and promoting it through the use of immersive technologies. The methodology includes the use of a complex of scientific methods – heuristic, included observation, descriptive, analysis, generalization – the combination of which made it possible to identify, understand, summarize and reveal the experience of creating immersive products of documented historical and cultural heritage and their advantages for library practice. The scientific novelty consists in revealing the information and communication potential of immersive technologies to ensure wide access to documented historical and cultural heritage, its preservation, study and promotion, substantiation of immersive products of documented historical and cultural heritage as syncretic cultural monuments, outlining the role of libraries in the creation of such products. Conclusions. Immersive products of documented historical and cultural heritage open up new prospects for user access to valuable monuments of library collections, familiarization with them and their research. The integration of distributed various formats information with the help of immersive library and information products, accompanying the digital copy of the object with expert comments, a multimedia series, the possibility of studying details due to tools for magnification and rotation, the reconstruction of the authentic environment around the object form the basis for a complex perception and understanding of information, maximum immersion in the research subject. Immersive library and information products of documented historical and cultural heritage are a promising tool for preserving the nation's spiritual treasures by creating high-quality digital copies of documents, familiarizing a wide audience with the nation's documented spiritual heritage and popularizing the most valuable objects of library fonds as places of memory, expanding the source base historical and cultural research and training of relevant specialists, strengthening the positive image of libraries as institutions of memory, integrated into the processes of today, strengthening the international prestige of the state.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу давніх писемних джерел та архівних документів з історії розвитку науки та освіти періоду Відродження в місті Гянджа, Азербайджан. Методологія дослідження: історично-порівняльний і хронологічний методи, джерелознавчий аналіз. Наукова новизна. Вперше визначено особливості розвитку науки та освіти періоду Відродження в місті Гянджа, Азербайджан. Висновки. Ця науково-дослідна робота вивчає особливості розвитку науки та освіти періоду Відродження в місті Гянджа, Азербайджан, на основі давніх писемних наукових джерел та архівних документів. У науковій роботі також досліджуються процеси викладання соціальних, гуманітарних і природничих наук у Гянджі в цей історичний період, заслуги видатних учених, мислителів і педагогів того періоду, які працювали в медресе і користувалися багатими бібліотеками. Зокрема, враховуючи значення міста як суспільно-політичного, економічного, наукового та культурного центру, до дослідження залучені наукові досягнення локальних учених Середньовіччя. До речі, в цей історичний період Гянджу як важливий політичний і культурний центр відвідували відомі вчені мусульманського Сходу, а важливі історичні відомості про їхню викладацьку та наукову діяльність вивчалися протягом багатьох років. У цій статті на основі наявних наукових джерел та давніх писемних документів розглядаються заслуги і меценатство Азербайджанської держави Атабеїв, яка відіграла виняткову роль у розвитку традицій нашої національної державності та становленні видатних діячів науки і культури. Також у цьому дослідженні на основі історичних та етнографічних джерел визначено значення наукового, літературного та культурного внеску Гянджи у відтворення характерних рис епохи Відродження не тільки своєї країни, а й ісламського світу в цілому. Воно також досліджує праці попередників і наступників шейха Нізамі, що пропагують національні традиції, загальнолюдські цінності та закликають до плідного співіснування культур. The purpose of the study is to include into scientific circulation ancient written sources and archival documents on the history of the development of science and education of the Renaissance period in Ganja city of Azerbaijan. The methods used for this study included historical and comparative research metod, chronological, source method. Scientific novelty. The peculiarities of the development of science and education of the Renaissance period in the city of Ganja, Azerbaijan, were determined for the first time. Conclusions. This research work studies the features of development of science and education of the Renaissance period in Ganja city of Azerbaijan on the basis of ancient written scientific sources and archival documents. The scientific work also studies processes of teaching of social, humanitarian and natural sciences in Ganja during this historical period, the services of prominent scientists, thinkers and teachers of that period, who worked in madrasa and used rich libraries. In particular, given the importance of the city as a socio-political, economic, scientific and cultural center, the research involved the scientific achievements of local scholars of the Middle Ages. By the way, during this historical period, Ganja, as an important political and cultural center, was visited by famous scholars of the Muslim East, and important historical information about their teaching and scientific activities have been studied for many years. The merits and patronage of the Azerbaijani state of Atabeys, which played an exceptional role in the development of the traditions of our national statehood, the formation of prominent figures in science and culture, are considered in the scientific article on the basis of available scientific sources, historical documents, written sources. Also this study, based on historical and ethnographic sources, determined the significance of the scientific, literary and cultural contribution of Ganja in the development of the characteristic features of the Renaissance period not only of the country, but also in the development of the Islamic world as a whole. It also examines the works of the predecessors and successors of Sheikh Nizami that promote national traditions, universal human values and calling for fruitful coexistence of cultures.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є оцінка передумов і аналіз особливостей створенняі функціонування друкованих видань української діаспори в різних країнах пострадянського простору. У роботі використано методи ретроспективного, порівняльного і системного аналізу для визначення ключових характеристик, конкретно-історичних передумов створення й опису друкованих видань української діаспори. Застосування методу комплексного підходу дозволило поєднати різні засоби наукового дослідження, не порушуючи принципів об’єктивного пізнання. Наукова новизна полягає у спробі заповнення прогалини в дослідженнях видавничої справи української діаспори пострадянських країн, що існує, незважаючи на доволі тривалу історію вивчення діаспорної преси і накопичений значний масив різнопланових праць. Висновки. Видання україномовних газет складало важливу частину діяльності української діаспори пострадянських країн, а створений масив друкованої продукції є цінним історико-культурним надбаннямі невід’ємним елементом загальноукраїнської етнічної ідентичності. Переважна більшість видань спрямовувала свою діяльність на задоволення інформаційно-культурних потреб діаспори, а деякі видання намагалися взяти на себе роль координуючого і консолідуючого органу. З огляду на хронічний брак фінансування, видання українських газет діаспори у кращому випадку тривало від одного до декількох років. Суттєвий вплив на україномовну пресу здійснює і політика країни проживання, яка в окремих випадках набуває характеру прямих утисків. Основною причиною поступового згортання українського друку в діаспорі є розвиток новинних і пошукових сервісів Інтернет, а також соціальних мереж, що виявили надпотужний консолідуючий потенціал. Українські товариства діаспори пострадянських країн з початку 2000-х років активно створюють Інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах і, таким чином, істотно розширюють власні інформаційно-культурні та комунікаційні можливості. For decades history of Ukraine, first of all its tragic pages, was silenced and falsified. Before the Second World War, testimonies about the famine of 1932–1933 in Ukraine seldom penetrated through the through Soviet border despite informational blockade to the countries of Western Europe and Northern America. These testimonies were published in press, mostly in diasporic one. From summer of 1941, when after the German invasion Ukrainian lands were occupied, first during the years after the tragedy, sudden possibilities to openly tell the truth about the famine by survivors were opened. Main ground for revealing the facts of Stalin regime crimes was Ukrainian local legal occupation press. The goal of the research: to make revealing, comprehensive analysis and classification of oral history sources about the Holodomor on pages of legal Ukrainian press from the period of Nazi occupation. Methodology is based on usage of totality of general scientific (historical, structural-functional, comparative, analytical), as well as special methods of research (historical-bibliological, bibliographical). Scientific novelty consists in the declared task. Publications about oral history sources of the famine of 1932–1933 on pages of occupational press in Ukraine during the Second World War are absent. 184 testimonies from 184 newspaper issues are analyzed. The author, researching corresponding publications, separates five groups of oral history sources about the famine of 1932–1933. Conclusions. Survivors’ testimonies fit well into anti-Bolshevik ideological narrative of new regime. One has to take unto accout that survivors were allowed to talk loudly about physchological trauma and to tell horrible details about extermination of them with famine for the first time, almost 10 years after the famine. And occupational regime used this as full as it could. Topic of the famine is intertwined in various contexts, first of all – in repressed past on level of a village and a state, including collectivization, Ukrainization, dekulakization etc. On pages of occupational press the topic of the famine was presented in several types of publications – memoirs, articles, letters, art and folklore. With some corrections on style of material presentation, “occupational” narrative quite correlates with massive of the first testimonies of prewar period in terms of content.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У статті поставлено завдання проаналізувати рукописне опублікованого бібліографічного покажчика "Українське радянське літературознавство і критика. Українська радянська література. 1917–1970" (Київ, 1973), укладеного і підготовленого до друку в Центральній науковій бібліотеці АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) бібліографами Лілією Бєляєвою і Левом Гольденбергом. Важливими є розкриття структури та змістового наповнення посібника, виявлення причин його неопублікування і ненадання до широкого суспільного використання. Методологія дослідження базується на використанні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу. Застосовуються історико-типологічний та історико-хронологічний методи. Наукова новизна полягає в тому, що детальна інформація про даний науково-допоміжний бібліографічний покажчик уперше вводиться до наукового обігу. Встановлено, що укладачі покажчика здійснили велику науково-пошукову роботу, ретельно уклали бібліографічний покажчик (загальний-обсяг 6205 записів), що багатоаспектно відображає відомості про документи з української літератури, літературознавства і критики, опубліковані впродовж 1917–1970-х років. Підготовлений на високому професійному рівні, покажчик був рекомендований до публікації вченою радою Бібліотеки, але був знятий із друку з ідеологічних причин. Виявлено бібліографічні записи, що подають дані про твори авторів, прізвища яких (репресовані письменники та представники націоналістичної опозиції) викликали заперечення з боку представників органів цензури щодо інформування про їхній творчий доробок у покажчику, у зв’язку з чим ішлося про зняття всього видання з друку. Висновки. Досліджуваний рукопис покажчика є ґрунтовним науково-бібліографічним ресурсом, що комплексно відображає літературний процес в Україні. Покажчик і донині не втратив своєї наукової цінності. Варто популяризувати його, відцифрувати і надавати користувачам. Покажчик є необхідним джерелом для відтворення цілісної історії української літератури ХХ ст. The aim of the research. The article aims to analyze the manuscript of the unpublished bibliographic index “Ukrainian Soviet Literary Studies and Criticism. Ukrainian Soviet Literature. 1917–1970” (Kyiv, 1973), which had been prepared for publication in the Central Scientific Library of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (now V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine) by bibliographers Liliya Beliaeva and Lev Holdenberh. It is important to expound the structure, content of the manual, determine the reasons it hadn’t been published and distributed to the public. The methodology of the research is based on the implementation of historical and comparative methods of source analysis. The historical-typological method and the historical-chronological method are used. The scientific novelty is in the introduction into scientific circulation detailed information about this scientific and auxiliary bibliographic index for the first time. It was discovered that the compilers of the index conducted a thorough study of sources and carefully compiled a bibliographic index (a total of 6,205 records). It reflects the information on documents on Ukrainian literature, literary criticism and criticism published during the 1917–1970s. The index, professionally organized by the compilers, was recommended for publication by the Academic Council of the library, but it hadn’t been published for ideological reasons. The bibliographic records were found that contained information that the censorship authorities objected against the inclusion of the certain authors’ work (repressed writers and members of the nationalist opposition) in the index and, as a result, the entire index was removed from print. Conclusions. The studied manuscript of the index is a thorough scientific and bibliographic resource, which reflects multifacetedly and comprehensively the literary process in Ukraine, which hasn’t lost its scientific value. The bibliography should be advertised, digitized and made accessible for the users. The index is a necessary source for reproduction of the whole history of Ukrainian literature of the 20th century.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: залучити до наукового обігу перекладний медичний збірник з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На основі застосування історичного, текстологічного та мовного аналізу здійснити історико-кодикологічний опис пам’ятки та надати характеристики її мови. Методологія. У процесі дослідження застосовано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Також для вивчення мови пам’ятки обрано індуктивний метод як шлях від аналізу мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу в цілому. Наукова новизна. Вперше залучено до наукового обігу рукопис, що містить український переклад творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", або "Книга фізіогноміки", проведено порівняльний аналіз рукописного перекладу та оригіналу латинських видань XVII ст. з наданням структурних, текстологічних та мовних особливостей. Висновки. Рукопис є перекладом широко розповсюджених творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", які видавались у складі одного збірника латиною (Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum", Michael Scotus "De secretisnaturae"/"Liber phisiognomiae") протягом кількох століть і набули неабиякої популярності в XVII ст. Автор перекладу здійснив також переробку тексту, розміщуючи деякі його складові частини згідно зі своїм розумінням, що спричинило суттєві відмінності отриманого тексту від інших відомих перекладів того часу. Аналіз мовних особливостей тексту дозволяє припустити, що переклад міг бути виконаний з польського перекладу латинського друкованого видання XVII ст. Рукопис є унікальним джерелом для вивчення історії української літератури, перекладацької діяльності українських книжників, історії української мови взагалі та розвитку термінології, зокрема. The goal of the research. The article aims to introduce to the scientific circulation the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine that is the Ukrainian translation of the Latin book. Using the historical, textological and linguistic analysis, to make the historical and codicological description of the manuscript. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows separating common and distinctive features of the texts of the original book and its translation. Also, the method of deduction is used as a way from linguistic features to the conclusions about the nature of translation in general. Scientific novelty. First the article introduces the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine to the scientific circulation. It is the Ukrainian translation of the Latin book by two authors: Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum” and Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae” which were published as two parts of single book during several centuries that were very popular. The translator also carried out the creative text processing, placing its constituent parts according his understanding. This translation significantly different from the other known translations of the time. Analysis of the linguistic features of the text leads to two equal assumption: the book is translation at first from Latin into Polish and then into Ukraine or from Latin into Ukraine directly. A more definite conclusion requires detailed linguistic research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Реалізація комплексу консерваційних заходів для особливо цінних документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що включає мікробіологічні та матеріалознавчі обстеження для забезпечення їхнього довготривалого зберігання. Методологія дослідження полягає в застосуванні інструментальних, статистичних та прикладних методів, тож дозволяє якнайповніше зафіксувати фактичний фізичний стан матеріальної основи цінних та рідкісних документів і реалізувати стабілізаційні операції для гарантування збереження цих фондів. Наукова новизна роботи полягає в оптимальному поєднанні неруйнівних мікробіологічних та матеріалознавчих досліджень стану особливо цінних документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як базової складової з метою розробки та впровадження сучасних консерваційних заходів саме для обстежених документів у зафіксованих умовах. Висновки. Розроблені консерваційні заходи на підґрунті виконаних обстежень у цілому включають підбір сучасних методик та необхідних матеріалів для відновлення документів і мінімізації швидкості процесів старіння їхньої матеріальної основи, а також технічно і грамотно забезпечують наукову реставрацію окремих примірників. Передбачається також оптимальне поєднання нарівні з традиційними методами відновлення цінних документів впровадження інноваційних технологій: фазового зберігання, нейтралізації понаднормової кислотності сучасними антиоксидантами, а також створення електронних страхових та читацьких копій відповідно до вимог часу. The purpose of the work is to implement a complex of conservation measures for particularly valuable documents of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which includes microbiological and material examinations to ensure their long-termstorage. The research methodology consists in the application of instrumental, statistical and applied methods, so it allows to trace the actual physical condition of the material basis of valuable and rare documents as fully as possible and to implementstabilization operations to guarantee the preservation of these collections. The scientific novelty of the work consists in the optimal combination of non-destructive microbiological and material examination of the condition of especially valuable library documents of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine as a basic component for the development and implementation of modern conservation measures specifically for the examined documents in the defined conditions. Conclusions.The conservation measures developed on the basis of the conducted examinations ingeneral include the selection of modern methods and necessary materials to restore the documents and minimize the speed of the aging processes of their material base, as well as technically and competently ensure the scientific restoration of separate copies. It is also expected to optimally combine traditional methods of restoration of valuable documents with introduction of innovative technologies: phase storage, neutralization of excessive acidity with modern antioxidants, as well as creation of electronic insurance and reader copies in accordance with the demand of time.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження. На підставі аналізу широкого кола архівних джерел та публікацій розкрити основні риси міжнародного наукового співробітництва Національної академії наук України з науково-дослідними установами Чехословаччини у 60-х ро ках ХХ століття і таким чином реконструювати історію двосторонніх міжакадемічних зв’язків академій наук цього часу. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико типологічного, історико-системного та хронологічного методів, які дозволяють визначити видовий склад документів, їхнє інформаційне наповнення, відтворити пріоритетні форми, напрями та тенденції міжакадемічного наукового обміну, а також у межах досліджуваного хронологічного періоду висвітлити історію співробітництва українських, чеських та словацьких учених. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до широкого обігу малодосліджених і почасти зовсім не вивчених архівних документів як окремого джерельного комплексу з міжнародної діяльності Національної академії наук України 60-х років ХХ століття, зокрема за напрямом співробітництва українських, чеських і словацьких учених, та проведенні на їх основі історичної реконструкції цих зв’язків. Висновки. Форми наукового співробітництва українських, чеських і словацьких учених упродовж 1961–1970 років полягали у спільній розробці наукових проєктів, консультуванні, обміні досвідом через наукові відрядження, участі в наукових заходах, інформаційному обміні тощо. Про ведений аналіз двостороннього співробітництва цього періоду дозволяє стверджувати, що воно розглядалось як пріоритетне не лише для України, а й для Чехословаччини. The purpose of the work. Based on the analysis of a wide range of archival sources and publications to reveal the main features of international scientific cooperation of the National Academy of Sciences of Ukraine with research institutions of Czechoslovakia of the chronological period of the 60s of the 20th century, and thus reconstruct the history of bilateral interacademic relations of academies of sciences. The research methodology consists in the application of historical-typological, historical-systemic and hronological methods, which allow to determine the type composition of documents, their information content and to reproduce the priority forms, directions and tendencies of interacademic scientific exchange, and to coverthe history of cooperations between Ukrainian, Czech and Slovak scientists. The scientific novelty of the study lies in the introduction into widespread circulation of little-studied and partly unexplored archival sources as a separate source complex on the international activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in the 60s of the 20th century, in particular in the direction of cooperation of Ukrainian, Czech and Slovak scientists based on the historical reconstruction of these ties. Conclusions. Forms of scientific cooperation of Ukrainian, Czech and Slovak scientists during 1961–1970 consisted of joint development of scientific projects, consulting, exchange of experience through scientific trips, participation in scientific events, information exchange, etc. The analysis of bilateral cooperation of this period allowsus to state that it was considered as a priority equally for both Ukraine and Czechoslovakia.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження – аналіз наявності у фондах відділу рукописів Львівської національної науко-вої бібліотеки України імені В. Стефаника матеріалів до історії Львова та окреслення перспектив досліджен-ня цих матеріалів. Методологія дослідження спирається на принципи історизму та системності. Ключо-вим у дослідженні є застосування архівної евристики. Наукова новизна полягає в аналізі фондів відділурукописів на наявність матеріалів до історії Львова та визначенні шляхів їхнього подальшого використан-ня дослідниками леополітани. Публікуються фрагменти анотованого покажчика «Історія міста Львова». Цебуло перше дослідження, що узагальнювало інформацію про наявність у відділі рукописів документів доісторії міста. Висновки. Матеріали до історії Львова, наявні у фондах відділу рукописів ЛННБ України іме-ні В. Стефаника, охоплюють період від пізнього середньовіччя і до середини ХХ ст. Вони зосереджені у фон-дах окремих інституцій, що діяли у Львові до Другої світової війни, та діячів науки і культури міста. Опрацю-вання цих матеріалів розпочалось одразу після створення академічної бібліотеки. Комплексне опрацюван-ня рукописів до історії Львова реалізоване в покажчику 1956 р., укладеному до 700-річчя від часу заснуван-ня міста. До покажчика внесено 289 позицій із 22-х фондів відділу рукописів. Їх розподілено за вісьмомавеликими тематичними групами, що висвітлюють основні напрями історії міста – від мистецтва, архітек-тури й культурного життя до природних умов та розвитку економіки. Представлений аналіз наявних руко-писних джерел свідчить, що перед істориками досі відкритою є перспектива вивчення історії Львова крізьпризму культури (шкільна та академічна освіта; театр; книга, преса тощо), політики (політичні рухи та партії,діячі, органи влади), релігійного життя (церкви різних християнських конфесій; чернечі ордени; пам’яткисакрального мистецтва), економіки (ремісничі цехи, торгівля, господарство) тощо. The aim of the research is to analyze the materials on the history of Lviv in the fondsof the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv and define the prospectsof their research. Research methodology is based on the principles of historicismand consistency. The application of archival heuristics has a key function in the research.Scientific novelty lies in the analysis of the fonds of the Manuscript Department for theavailability of materials on the history of Lviv and differentiation of the ways of their furtherusage by the scientists who study the history of Lviv. Excerpts of the annotated index“History of Lviv” were published. It was the first research that generalized informationabout the documents on the history of Lviv in the Manuscript Department. Conclusions.Materials on the history of Lviv presented in the fonds of the Vasyl Stefanyk NationalScientific Library of Ukraine in Lviv cover the period from the Late Middle Ages to themiddle of the 20th century. They are concentrated in the fonds of separate institutionsthat functioned in Lviv until the Second World War and academic and cultural figuresin Lviv. The research of these materials started right after the foundation of the academiclibrary. Comprehensive research of the manuscripts on the history of Lviv was performedin the index from 1956 dedicated to the 700-anniversary of the city foundation. 289 records from 22 fonds of the Manuscript Department are included into the index.They are divided into eight big thematic groups that highlight main directions in Lvivhistory – from art, architecture, and cultural life to environmental conditions and the developmentof economy. The analysis of the available handwritten sources demonstratesthat historians still have a prospect to study the history of Lviv through the prism of culture(school and academic education; theatre; book and media; etc), politics (politicalmovements and parties; politicians; power structures), religious life (churches of differentChristian confessions; monastic orders; sacral art landmarks), economics (artisan guilds,trade, farming), etc.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Дослідження стосується розгляду ключових проблем становлення української народної преси початку ХХ ст. на основі публіцистики М. Грушевського, насамперед публікацій у народному тижневику «Село», а також матеріалів щоденника Є. Чикаленка. Методологія роботи полягає в застосуванні евристичного та проблемно-пошукового методів дослідження в поєднанні з критичним аналізом матеріалів, уміщених М. Грушевським на сторінках українських часописів, у яких розглядаються шляхи і проблеми становлення та розвитку української преси на початку ХХ ст. Наукова новизна розвідки полягає в розширенні бази наукового знання в галузі дослідження української періодики, історії українського національного руху початку ХХ ст., грушевськознавства, залученні до наукового обігу низки маловідомих широкому загалові дослідників матеріалів з українських видань початкового етапу становлення національної преси. Аналіз публікацій М. Грушевського та щоденника Є. Чикаленка дозволяє визначити їхні погляди на основні проблемні питання, з якими стикалися видавці україномовних часописів після революції 1905 р. у Російській імперії, на роль і значення друкованого слова рідною мовою для розвою національної свідомості українців. Висновки. Встановлено, що питання розвитку української преси, її поширення та впливу на формування національної свідомості були основними завданнями для обох видатних діячів українського руху, а їхні погляди на перспективи становлення української преси хоча й різнилися, але в ключових моментах були тотожними, а головним у їхній видавничій та публіцистичній діяльності було розуміння того, що українські газети і журнали мають спиратися на широку підтримку народних мас. The goal of the work. The research concerns the consideration of key problems of formation of Ukrainian national press in the beginning of the 20th century on the basis of Mykhailo Hrushevskyi’s journalism, firstly publications in the popular weekly “Village” and materials of Yevhen Chykalenko’s diary. The methodology is in the use of heuristic and problem-searching method combined with a critical analysis of materials published by Mykhailo Hrushevskyi in Ukrainian press, which consider ways and problems of formation and development of the Ukrainian periodicals in the beginning of the 20th century. The scientific novelty of this research is to expand the basis of scientific knowledge in the fields of researching the Ukrainian periodicals, history of the Ukrainian national movement in the beginning of the 20th century, Hrushevskyi’s studies, implication in scientific circulation of a number of little-known researchers published in Ukrainian press of the initial period of the national press. The analysis of Mykhailo Hrushevskyi’s publications and Yevhen Chykalenko’s diary gives an opportunity to determine their views on the main problematic topics faced by publishers and editors of Ukrainian language press after the 1905 Revolution in the Russian Empire, the role and significance of the printed word in the native language in the forming of Ukrainian national consciousness. Conclusions. It was established that the issues of development of the Ukrainian press, its distribution and influence on the formation of national consciousness were the main tasks for both prominent leaders of the Ukrainian movement and their views and though their views on the perspectives of the Ukrainian press differed, but at key moments were similar. And the main point in their publishing and publicist activity was the understanding that Ukrainian newspapers and magazines should only rely on the wide support of the masses.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – виявити та узагальнити критерії відбору об’єктів історикокультурної документальної спадщини для оцифрування та подальшого їх збереження й забезпечення доступу для користувачів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системного підходу, аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних підходів та розвинутої системи критеріїв і пріоритетів; узагальненні цих критеріїв відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування та умов, які потрібно враховувати; необхідності узгодженої позиції різних відомств у цьому напрямі; залученні офіційної експертизи для визначення послідовності та пріоритетів для уникнення дублювання оцифрування. Висновки. Відбір об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування є завданням, яке має підтримати баланс між національним значенням фондів для історії національних держав та історії людства, запитами користувача та завданням збереження фондів. Оцифрування надає значних переваг користувачам цифрових культурних ресурсів. Основними критеріями відбору об’єктів для оцифрування є: цінність, унікальність, рідкісність документів; документи, що відносяться до об’єктів національного надбання; документи, що мають дослідницьку цінність; документи, які мають незадовільний фізичний стан; документи, що мають загрозу втрати інформації; документи підвищеного попиту та видання, наявні в обмеженій кількості. Головною метою відбору об’єктів культурної спадщини для оцифрування є сприяння утвердженню української ідентичності, введенню в широкий соціальний обіг цифрових об’єктів національної пам’яті України та спадщини світу, інтеграції різних українських цифрових культурних інфор- маційних ресурсів в єдину інформаційну систему. The purpose of this work is to identify and generalize the criteria for selecting historical and cultural documentary heritage objects for digitization and further preservation and providing access for users. The research methodology consists of applying general scientific and special methods, in particular, the system approach, analysis, synthesis, logical method, and visualization of research results. The scientific novelty of the work lies in identifying different approaches and a developed system of criteria and priorities, generalizing these criteria for selecting historical and cultural documentary heritage objects for digitization and the conditions to be taken into account, as well as the need for a coordinated position of various departments in this direction, attracting official expertise to determine the sequence and priorities to avoid duplication of digitization. Conclusions. The selection of objects of historical and cultural documentary heritage for digitization is a task that must maintain a balance between the national significance of the funds for the history of national states and the history of mankind, the user's requests and the task of preserving the funds. Digitization offers significant benefits to users of digital cultural resources. The main criteria for selecting objects for digitization are: value, uniqueness, and rarity of documents; documents related to objects of national heritage; documents that have research value; and documents that have an unsatisfactory physical condition; documents that threaten to lose information; documents in high demand and publications that are available in limited quantities. The main goal of selecting cultural heritage objects for digitization is to promote the establishment of Ukrainian identity, the introduction of digital objects of national memory of Ukraine and world heritage into a wide social circulation, and the integration of various Ukrainian digital cultural information resources into a single information system.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У статті поставлена мета проаналізувати рукопис неопублікованого бібліографічного покажчика «П. Г. Тичина. 1917–1971» (Київ, 1974), укладеного і підготовленого до друку в Центральній науковій бібліотеці АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, далі – НБУВ). Доцільним є розкрити структуру, змістове наповнення посібника, виявити причини його неопублікування і ненадання в широке суспільне використання. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу. Застосовуються історико-типологічний та історико-хронологічний методи. Зазначений методологічний підхід дає змогу проаналізувати віднайдений рукопис і біобібліографічні посібники, присвячені Павлу Тичині, та їхній інформаційний потенціал з метою об’єктивного відображення наукової біографії поета. Наукова новизна полягає в тому, що відомості про даний персональний бібліографічний покажчик уперше залучаються до наукового обігу. Встановлено, що укладачі покажчика (Іван Бойко, Євгенія Кара і Катерина Скокан) здійснили велику науково-пошукову роботу, ретельно уклали бібліографічний покажчик, присвячений визначному українському поетові, вченому, громадському діячеві Павлу Григоровичу Тичині (загальним обсягом 4620 бібліографічних записів). Підготовлений на високому професійному рівні, покажчик був рекомендований до друку, але з ідеологічних причин, з огляду на складну суспільно-політичну ситуацію, в умовах панування в Україні в 1970-х роках тоталітарного режиму не був опублікований. Висновки. Досліджуваний рукопис бібліографічного покажчика, що охоплює публікації літературної і наукової спадщини поета та літературу про його діяльність, опубліковану впродовж 1912–1972 рр., є вагомим науковим підмурком для створення повноцінної біобіб- ліографії Павла Тичини, зокрема й із використанням можливостей інформаційних технологій – створення бібліографічно-повнотекстової бази даних. З метою забезпечення повноти, об’єктивності й достовір- ності вивчення життя і творчості поета для бібліографування важливо залучити всю можливу джерельну базу, включно із зарубіжними виданнями, зокрема й української діаспори. Aim of the article. The article focuses on analyzing the manuscript of the unpublished bibliographic index “P. H. Tychyna. 1917–1971" (Kyiv, 1974) prepared for publication at the Central Scientific Library of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (now V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine). The purpose of the present research is to study the structure and contents of the index in order to find out the reasons why it was not published and not made available for the general public so far. The research methodology is based on the use of historical and comparative methods and source analysis. Historical and typological as well as historical and chronological methods have been also used. This methodological approach allows to thoroughly analyze the text of the index together with the previously published bibliographic manuals dedicated to Pavlo Tychyna with the aim of assessing their information capacity in order to objectively represent his factual biography as a poet. The scientific novelty of this research lies in the fact that the information about this personal bibliographic index has been introduced for scientific use for the first time. It has been proved that the authors of the index (Ivan Boiko, Yevheniya Kara, Кateryna Skokan) did a great research work by thoroughly compiling bibliographic index dedicated to the outstanding Ukrainian poet, researcher and public figure Pavlo H. Tychyna (with total of 4,620 bibliographic records included). The index, prepared in a highly professional manner, was recommended for publishing, but taken on ideological grounds and complicated socio-political atmosphere of totalitarianism in Ukraine in the 1970’s it did not see the light of day. Conclusions. The manuscript under study that covers publications of the poet’s literary and research heritage as well as works on his life and creative legacy, published during the period from 1912 to 1972, constitutes a well-grounded basis for creating Pavlo Tychyna’s full-fledged bibliographic index. Moreover, a full-scale bibliographic database can be established by using modern information technologies. In order to ensure the completeness, objectivity and reliability of the life and work study of the outstanding Ukrainian poet Pavlo Tychyna it is important that this bibliographic index should cover as complete source base as possible, in particular with foreign publications, including those by Ukrainian diaspora.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є проведення аналізу досліджень західноєвропейських стародруків у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за 100 років її існування. Методологію дослідження складає сукупність принципів історизму, об'єктивності, системності; основними методами дослідження обрано історіографічний та бібліографічний, а також метод історико-книгознавчого та термінологічного аналізу. Наукова новизна теми полягає, насамперед, у постановці власне проблеми ретроспективного наукового огляду досліджень іноземних, а саме західноєвропейських, стародруків найбільшої бібліотеки України, підбитті своєрідних підсумків зробленого в цій царині за сторіччя, що дає змогу виявити лакуни і визначити перспективні напрями подальших досліджень. Такі дослідження є актуальними особливо в ХХІ ст., в умовах об'єднання європейських країн, усвідомлення непересічної цінності документальної пам'яті людства, що зосереджена, значною мірою, у книжках. Вітчизняні історико-культурні ретроспективні фонди європейських стародруків залишаються маловідомими для дослідників з інших країн, як і відповідні публікації про них, каталоги і навіть бази даних. У статті наголошується на тому, що примірники іноземних стародруків у державних фондах України, як, власне, і будь-якої країни, є її національним надбанням світового, європейського чи державного (національного) значення і, відповідно до чинних документів, потребують особливих умов зберігання і внесення до Державного реєстру національного культурного надбання. Висновки: історіографічне вивчення досліджень, пов'язаних із введенням до наукового обігу існуючих примірників, колекцій та зібрань західноєвропейських стародруків, що здійснювалися кількома поколіннями співробітників Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, засвідчило наявність вагомих здобутків у цьому напрямку, а саме у вивченні інкунабул, палеотипів, зібрань видань видатних європейських друкарів, певних видів (ноти, гравіровані портрети) видань, окремих цінних примірників. . The aim of the research is to conduct analysis of researches of Western European old printed books at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine throughout 100 years of its existence. The methodology of the research comprises the whole of principles of historical method, objectivity, and system; historiographic and bibliographic as well as historical book studies and terminological analyses were chosen as methods for this research. The scientific novelty of the topic can be found, first and foremost, in the formulation of the issue itself of retrospective scientific overview of foreign researches, primarily Western European old printed books of Ukraine's largest library as well as drawing conclusion of the work done in this sphere throughout the last century, which would allow to see lacunae and determine the promising directions of further researches. Such researches are particularly relevant in the 21st century within the conditions of European countries uniting as well as realisation of outstanding value of mankind's documentary memory, which is concentrated within books for the most part. Ukrainian historical and cultural retrospective collections of European old printed books remain almost unknown to researches from other countries. The same can be applied to publications about them as well as catalogues and data bases. The article stresses the importance of understanding that the examples of foreign old printed books within the state depositories of Ukraine, as is the case with any other country, are Ukraine's national heritage of world, European or state (national) significance and, corresponding to the effective documents, require special storage conditions as well as inclusion to the State register of national cultural heritage. Conclusions. Historiographic study of researches connected with introduction into scientific circulation of existing examples, collections and gatherings of Western European old printed books, which were done by several generations of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine employees, established the presence of evident achievements in this sphere, particularly the research of incunabula, paleotypes (ancient 16th century books), collections of famous European printing houses, certain types (sheet music, engraved portraits) of editions, separate particularly valuable specimen.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. На підставі аналізу змісту публікацій регіональної преси Чернігівщини початку 1930-х років розкрити репресивну суть режиму «чорних дощок» та роль преси у процесі його нав’язування як методу психологічного тиску. Довести цінність матеріалів періодичної преси як джерела для дослідження Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-типологічного, історико-системного та історико-генетичного методів. Зазначений підхід дозволяє визначити видовий склад публікацій про «чорні дошки», проаналізувати їхній інформаційний потенціал для з’ясування механізму застосування репресії, довести багатовекторність використання «чорної дошки» для вчинення геноциду українців. Наукова новизна дослідження полягає в уведенні до наукового обігу нового комплексу архівних та опублікованих джерел, що доповнює і значно розширює наявну джерельну базу досліджень щодо причин, перебігу і наслідків Голодомору для населення Чернігівської області. Висновки. Публікації в регіональній пресі Чернігівщини 1932–1933 рр. засвідчують активне використання режиму «чорних дощок» комуністичною владою для вчинення злочину Голодомору-геноциду в УСРР. Його застосування на Чернігівщині, яка не була основним зерновим районом України, але потерпала від запровадження за-значеного режиму не менше за інші регіони, доводить, що «чорна дошка» використовувалась як важільпримусу не тільки при виконанні хлібозаготівель, а для будь-якого виду сільськогосподарської діяльності. Це підтверджує свідоме скоєння злочину геноциду вищим партійним і державним керівництвом СРСР стосовно українців. The aimof the work is to reveal the repressive essence of the “black board” regime and the role of press in the process of imposing the “black boards” as a method of psy-chological pressure on the basis of the analysis of the content of publications of the regional press of Chernihiv region in the early 1930s. The author also proved the impor-tance of periodicals as a source for the study of the 1932–1933 Holodomor.The research methodologyincludes historical-typological, historical-systemic and historical-genetic methods. This approach allows to determine the types of publications about the “black boards”, analyze their informational potential for clarifying the repressiom mechanism, and prove the multi-vector use of the “black boards” for committing genocide of Ukrainian nation.The scientific novelty of the study is the introduction of a new set of archival and published sources into scientific use. This complements and significantly expands the existing research source base on the causes, course and effects of the Holodomor for the population of Chernihiv region. Conclusions. Publications in the regional press of Chernihiv region in 1932–1933 confirm that the communist authorities actively used the “black board” regime to commit the crime of the Holodomor genocide in the Ukrainian Soviet Socialist Republic. The use of the “black boards” in Chernihiv region, which was not the main grain region of Ukraine, but suffered from their introduction no less than other regions, proves that they were used as a mean of influence not only during grain procurements, but also during any agricultural activity. This confirms committing of the deliberate crime of genocide of Ukrainians by the top party and state authorities of the Union of Soviet Socialist Republics.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є дослідження іконографії портретних зображень маршалів Франції доби Наполеона у гравюрах з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839 із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні іконографічного та іконологічного методів, а також порівняльного мистецтвознавчого (формального) аналізу зображень, створених за життя конкретної портретованої особи і пізніше в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, а також у документах, творах літератури, насамперед мемуарах сучасників. Наукова новизна. Портретні зображення визначних історичних осіб завжди були й залишаються актуальними для науки, незалежно від її галузі. Проте спеціальне дослідження методом іконографічного аналізу гравірованих портретів маршалів Наполеона з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839 відсутнє. Отож уперше на матеріалах різних видів образотворчого мистецтва (скульптурні монументи, живописні батальні композиції, жанрові сцени, парадні та інтимні портрети, мініатюри, гравіровані портрети і навіть твори дрібної пластики та декоративного мистецтва) та мемуарах сучасників прослідковано іконографію маршалів Наполеона. Висновки. Практичним результатом дослідження є уточнення окремих позицій у каталожному описі та в електронній базі даних НБУВ «Європейський гравірований портрет XVI–XIX ст. із зібрання НБУВ». На основі іконографічного вивчення окремих гравірованих портретів маршалів Франції з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839 можемо зробити висновок, що всі автори «Галереї» активно зверталися до наявних зображень портретованих і, дотримуючись заданої замовником єдиної композиційної схеми, створили цілісну графічну портретну галерею Героїв нації, яка набула у сприйнятті нащадків меморіального значення. The aim of the research is to study the iconography of engraved portraits of the Marshals of France of the Napoleonic era presented in the Gavard Ch. Galerie de mare-shaux de France, Paris, 1839 edition from the collection of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of the study is based on employing iconographic and iconological methods, as well as comparative art-study (formal) analysis of the images created in the lifetime of the concrete portrayed person and at a later time – in various forms and genres of figurative arts, as well as documents, literature, primarily, the memoirs of their contemporaries. Scientific novelty. The iconography of Napoleon's marshals has been traced relying on the examination of various forms of fine art (monumental sculptures, battlefield paintings, genre scenes, full-dress and intimate portraits, miniatures, engraved portraits and even the works of small plastic art, and those of decorative art), as well as memoirs of contemporaries. Conclusions. The practical results of the study is the specification of certain entries in the catalogue description and V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine electronic database "European engraved portrait of the 16th–19th centuries in the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine collection". The iconographic study of some engraved portraits of the marshals of France from the Gavard Ch. Galerie de marechaux de France, Paris, 1839 edition suggests that all the authors of the "Gallery" repeatedly turned to the available images of the portrayed marshals, and following the general composition scheme set by their customers, they created a wholesome graphic portrait gallery of national heroes that won a memorial status in the eyes of succeeding generations.

Попередній перегляд: