Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено історичний контекст запису писця кириличного рукопису XVI ст., що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. The article covers the historical background of the scriber’s record of the XVIth century Cyrillic manuscript, which is kept in the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Исследовано исторический контекст записи писца кириллической рукописи XVI в., хранящейся в Институте рукописей Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – характеристика особового фонду Віктора Степановича Косенка, композитора, піаніста, педагога (1896–1938), що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна роботи полягає в комплексній систематизації матеріалів фонду з наведенням тематичних розділів, жанрово-видової характеристики творчої спадщини композитора. Розглянуто основні етапи життєвого й творчого шляху митця в контексті історичної епохи, його виконавчу, педагогічну та організаційну діяльність із залученням численних архівних документів та ще не опублікованих матеріалів епістолярної спадщини В. С. Косенка. Уточнено атрибуцію листів композитора. Висновки. Архівна спадщина, насамперед, мемуарна, розкриває складний життєвий шлях композитора, висвітлює його творчі напрацювання на тлі історичних подій епохи. Творчі періоди життя В. С. Косенка – петроградський, житомирський і київський – характеризуються певними рисами стилю музичних творів та тими чи іншими жанровими вподобаннями. Музична спадщина композитора складається з понад 250-ти творів різних жанрів, які увійшли до золотого фонду української культури. У процесі наукового опрацювання здійснено систематизацію документів і матеріалів архіву композитора, перевірку та уточнення датування деяких матеріалів, ідентифікацію почерку для встановлення авторства окремих листів, уточнення імен кореспондентів1, складання електронного опису, іменного покажчика, укладання каталогу. Величезну кількість нотних матеріалів Косенка згруповано в першому розділі його особового фонду. Здебільшого, це – нотні рукописи композитора, що систематизовані за основним принципом – «від великих форм до музичних мініатюр», а також незначна кількість ненотних творчих матеріалів. Наступні розділи складають біографічні, службові, господарсько-побутові матеріали, його листування, матеріали дружини, дочки композитора, інших осіб та установ, так чи інакше пов’язаних із композитором. The aim of the research is to characterise the personal fond of a prominent composer, pianist and pedagogue Viktor Stepanovych Kosenko (1896-1938), stored at the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of the study is based on application of historical and comparative methods of research as well as source analysis and certain aspects of musicological analysis. The complex systematisation of the fond data, topical distribution of its materials and provision of genre typology of the composer’s music heritage constitute scientific novelty of the research. The main stages of biography and musical career of the outstanding composer are considered from the historical angle; the paper investigates the reflection of V. S. Kosenko’s executive, pedagogical and administrative work in numerous archivedocuments and unknown pieces of correspondence. The attribution of his letters is specified. Conclusions. The archive data (especially memoirs) provide an insight into the complicated biography of the composer and highlights his creative achievements within the framework of historical epoch. The Petrograd, Zhytomyr and Kyiv periods of V. S. Kosenko are characterised by certain specific features in style and genre of musicalcompositions. The musical legacy of the composer consists of 250 pieces of various genres that constitute a prominent contribution to the national cultural heritage of Ukraine. The research process entailed systematisation of documents and artefacts of the personal archive of V. S. Kosenko, verification and specification of dates, handwriting expertise for authorship affiliation of certain letters, identification of correspondents, formationof digital inventory of documents, index of names and a catalogue. The vast majority of V. Kosenko’s sheet music documents is assembled in the first part of his personal archive. It predominantly includes handwritten music works, organized in order from the large-scale ones to musical miniatures, and a relatively small part of non-music artefacts. The next parts of the archive include biographic, supplementary, common householddocuments, personal correspondence, and materials concerning the composer’s wife and daughter and other people related. Цель работы – характеристика личного архивного фонда Виктора Степановича Косенко, композитора, пианиста, педагога (1896–1938), хранящегося в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Методология исследования базируется на использовании исторического и сравнительного методов, источниковедческого анализа, а также элементов музыковедческого анализа. Научная новизна работы состоит в комплексной систематизации материалов фонда с приведением тематических разделов, жанрово-видовой характеристики творческого наследия композитора. Рассмотрены основные этапы жизненного и творческого пути композитора в контексте исторической эпохи, а также исполнительская, педагогическая и организаторская деятельность В. С. Косенко с привлечением многочисленных архивных документов и еще не опубликованных материалов эпистолярного наследия деятеля. Уточнена атрибуция писем композитора. Выводы. Архивное наследие, прежде всего мемуарное, раскрывает сложный жизненный путь композитора, даёт представление о его творческих достижениях в контексте исторических событий эпохи. Творческие периоды жизни Косенко – петроградский, житомирский и киевский – характеризуются определенными чертами его творческого стиля и теми или иными жанровыми предпочтениями. Во время научной обработки были проведены систематизация документов и материалов архива композитора, проверка и уточнение датировки некоторых материалов, идентификация почерка для установления авторства некоторых писем, уточнениеимён корреспондентов, составление электронной описи, каталога и именного указателя. Большое количество нотных материалов Косенко составляют первый раздел фонда. Это, главным образом, нотные рукописи композитора, сгруппированные по основному принципу – «от больших форм к музыкальным миниатюрам», а также незначительное количество ненотных творческих материалов. Следующие разделы составляют биографические, служебные, хозяйственно-бытовые материалы и документы, переписка композитора, материалы жены, дочери и других лиц, а также учреждений, связанных с именем композитора.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: залучити до наукового обігу перекладний медичний збірник з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На основі застосування історичного, текстологічного та мовного аналізу здійснити історико-кодикологічний опис пам’ятки та надати характеристики її мови. Методологія. У процесі дослідження застосовано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Також для вивчення мови пам’ятки обрано індуктивний метод як шлях від аналізу мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу в цілому. Наукова новизна. Вперше залучено до наукового обігу рукопис, що містить український переклад творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", або "Книга фізіогноміки", проведено порівняльний аналіз рукописного перекладу та оригіналу латинських видань XVII ст. з наданням структурних, текстологічних та мовних особливостей. Висновки. Рукопис є перекладом широко розповсюджених творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", які видавались у складі одного збірника латиною (Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum", Michael Scotus "De secretisnaturae"/"Liber phisiognomiae") протягом кількох століть і набули неабиякої популярності в XVII ст. Автор перекладу здійснив також переробку тексту, розміщуючи деякі його складові частини згідно зі своїм розумінням, що спричинило суттєві відмінності отриманого тексту від інших відомих перекладів того часу. Аналіз мовних особливостей тексту дозволяє припустити, що переклад міг бути виконаний з польського перекладу латинського друкованого видання XVII ст. Рукопис є унікальним джерелом для вивчення історії української літератури, перекладацької діяльності українських книжників, історії української мови взагалі та розвитку термінології, зокрема. The goal of the research. The article aims to introduce to the scientific circulation the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine that is the Ukrainian translation of the Latin book. Using the historical, textological and linguistic analysis, to make the historical and codicological description of the manuscript. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows separating common and distinctive features of the texts of the original book and its translation. Also, the method of deduction is used as a way from linguistic features to the conclusions about the nature of translation in general. Scientific novelty. First the article introduces the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine to the scientific circulation. It is the Ukrainian translation of the Latin book by two authors: Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum” and Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae” which were published as two parts of single book during several centuries that were very popular. The translator also carried out the creative text processing, placing its constituent parts according his understanding. This translation significantly different from the other known translations of the time. Analysis of the linguistic features of the text leads to two equal assumption: the book is translation at first from Latin into Polish and then into Ukraine or from Latin into Ukraine directly. A more definite conclusion requires detailed linguistic research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є представлення та введення до наукового обігу рукописного збірника-конволюта XVIII ст. РД-203 з фондів Національного музею історії України, який походить із зібрання відомого колекціонера Андрія Титова. Стаття передбачає визначення та контекстуалізацію текстів, що ввійшли до збірника. Методологію роботи становлять базові текстологічні та кодикологічні методики, прийоми порівняльно-історичного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблено спеціальний опис вказаного збірника-конволюта, простежено його історію, визначено й проаналізовано тексти – складові збірника. Висновки. Збірник РД-203 є пам’яткою старообрядницької культури XVIII ст. Найвірогідніше, він, пов’язаний із Соловецьким монастирем. У збірнику представлено два твори. Перший – це перекладна полемічна пам’ятка "Розмова з Ахмедом сарацином". Її датування та походження є дискусійними. Існує традиція приписувати текст Самону з Гази, християнському єпископу ХІ ст. Проте є більше підстав уважати "Розмову" псевдоепіграфом XVI ст. Вона була перекладена по-слов’янському братами Ліхудами наприкінці XVII ст. і ввійшла до їхнього компендіуму "Меч Духовний". Другим складником збірника є Пʼята Соловецька Чолобитна розлогої редакції. Цей твір було сторено у Соловецькому монастирі напередодні повстання 1668–1676 рр. проти церковної реформи московського патріарха Никона. Автором Чолобитної був Геронтій, один з ідеологів повстання. Склад конволюта і його кодикологічні особливості ілюструють історію рецепції та побутування зазначених творів у старообрядницькому середовищі XVIII ст. "Розмова з Ахмедом сарацином" відтворена в повному обсязі. Натомість П’ята Соловецька Чолобитна розлогої редакції представлена в урізаному вигляді. Це може засвідчувати пріоритети укладача збірника, який надавав більшого значення перекладному творові. До Києва збірник потрапив випадково близько 1928 р. у зв’язку з перевезенням українських рукописів з російських бібліотек і музейних сховищ. The goal of the research is to present and introduce into scientific circulation a manuscript compendium RD-203 of the 18th century from the National Museum of the History of Ukraine, which comes from the collection of the famous collector Andrii Tytov. The article provides a definition and contextualization of the texts included in the compendium. The methodology of the research consists of basic textual and codicological methods as well as the methods of comparative and his torical analysis. Scientific novelty: for the first time, the compendium-convolute is described, its history is traced, and its texts-components are defined and analyzed. Conclusions. The compendium RD-203 is an artifact of Old Believer culture of the 18th century. Most likely, it is connected with the Solovki Monastery. The compendium consists of two works. The first of them is the translated polemical text “Conversation with Ahmed the Saracen”. Its dating and origins are debatable. There is a tradition of attributing the text to Samon of Gaza, a Christian bishop of the 11th century. However, there are more reasons to consider the “Conversation” a pseudo-epigraph of the 16th century. It was translated into Slavonic language by the Likhud brothers at the end of the 17th century and included to their work “Spiritual Sword”. The second component of the compendium is the extensive edition of the Fifth Solovki Plea. This work appeared on the eve of the uprising of 1668–1676 in the Solovki Monastery against the church reform of Moscow Patriarch Nikon. The author of the Plea was Gerontius, one of the ideologues of the uprising. The composition of the convolute and its codicological features illustrate the history of reception and circulation of these works in the Old Believer milieu of the 18th cen tury. The “Conversation with Ahmed the Saracen” is reproduced in full. Instead, the extensive edition of the Fifth Solovki Plea is presented in a truncated form. This may indicate the priorities of the compiler of the compendium, who attached more importance to the translated work. The compendium came to Kyiv by chance around 1928 in connection with the transportation of Ukrainian manuscripts from Russian libraries and museum repositories.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На прикладі документів ЦДІАЛ представлені теоретичні та практичні засади методики прочитання польських рукописів XVI–XVIII ст. До теоретичної частини методики належать: 1) визначення загальних історичних та графічних особливостей польського алфавіту та письма; 2) аналіз графіки типів письма, окремих літер, цифр і скорочень, що вживалися в польських документах XVI–XVIIІ ст.; 3) демонстрація зміни графічних форм літер, цифр, скорочень та ін.;4) демонстрація складностей прочитання вказаних документів і вирішення проблем читабельності. Практична частина представлена у формі додатків різних типів: 1) зразки літер (великих і малих) і цифр, подані в підручниках каліграфії письма XVI – кінця XVIII ст. і вибрані з різних документів, 2) фрагменти рукописних офіційних і неофіційних документів з фондів ЦДІАЛ, в яких відображалися каліграфічні прописи. Розроблено загальні технічні принципи прочитання рукописів. Via examples of the documents of the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv we have presented the theoretical and practical theses of Polish documents of the XVI–XVIII centuries reading methodology. The theoretical part of the methodology includes: 1) Polish alphabet and writing general historical and graphical peculiarities definition; 2) analysis of graphics of types of writing, separate letters, numbers and abbreviations, used in Polish documents of the XVI–XVIII centuries; 3) letters, numbers, abbreviations etc graphic forms change demonstration; 4) the demonstration of the stated documents reading difficulties and addressing readability issues. The practical part is given as a set of appendices of different types: 1) examples of letters (capital and small) and numbers given in calligraphic writing manuals of the XVI – late XVIII centuries and selected from various documents; 2) fragments of official and non-official manuscript documents from the CSHAL, where calligraphical copybooks had been recorded. We have also developed general technical principles of manuscripts reading. На примере документов Центрального государственного исторического архива Украины во Львове представлены теоретические и практические положения методики прочтения польских рукописей XVI–XVIII ст. К теоретической части методики относятся: 1) определение общих исторических и графических особенностей польского алфавита и письма; 2) анализ графики типов письма, отдельных букв, цифр и сокращений, которые использовались в польских документах XVI–XVIII ст.; 3) демонстрация изменения графических форм букв, цифр, сокращений и т.п.; 4) демонстрация трудности прочтения указанных документов и решение проблем читабельности. Практическая часть представлена в форме приложений разных типов: 1) образцы букв (больших и маленьких) и цифр, поданные в учебниках каллиграфии письма XVI – конца XVIII ст. и выбранные из различных документов; 2) фрагменты рукописных официальных и неофициальных документов из фондов ЦГИАЛ, в которых отражались каллиграфические прописи. Разработаны общие технические принципы прочтения рукописей.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються завдання, пріоритетні напрями та проблемні питання щодо створення електронного каталогу Інституту рукопису НБУВ. Подається інформація про історію впровадження інформаційних технологій в НБУВ. Висвітлені напрацювання Інституту рукопису у розробці уніфікованого кодикологічного опису рукописних книг та створенні електронних інформаційних ресурсів, а саме рукописних книг та документів особового походження. The article deals with the objectives, priority tasks and challenges of creation of the electronic catalogue of the Institute of Manuscripts of the VNLU. The history of introduction of informational technologies into the informational medium of the VNLU is outlined, the achievements of the Institute of Manuscripts on the way of development of a unified codycological description of codices and creation of the electronic informational resources on codices and documents of personal origin are summarized.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Представлено бібліографічну базу даних "Рукописна та книжкова спадщина України", яку було розроблено в середовищі системи автоматизації бібліотек ІРБІС64. Вона відображає археографічні, джерелознавчі, кодикологічні та книгознавчі дослідження про склад і зміст рукописних і книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та інших книгозбірень і архівних установ України, опубліковані в однойменному науковому збірнику, який видає Інститут рукопису НБУВ. Охарактеризовано структуру, пошукові можливості та перспективи використання бази даних. The author presents a bibliographic data base "Book and manuscript heritage of Ukraine" that was developed in the medium of the "IRBIS64" library automatisation system. It contains archeographical, codycological and bibliological articles, as well as articles on sourse studies, that deal with the structure and content of the manuscript and book collections preserved at the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. They are published in the same-name scientific journal issued by the Institute of Manuscripts of the VNLU. The structure, search capabilities and possible use of the data base are outlined.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Надано характеристику рідкісного примірника стародруку «Житіє святого Володимира» 1670 р., зокрема підтверджено датування книги. Висвітлено історію публікації «Житія». Здійснено комплексний опис усього рукописного житійного кодексу, проаналізовано його склад, особливості, власницькі записи та філіграні паперу. Археографічне дослідження виконане на тлі розгляду формування українського агіографічного комплексу другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. In the article a rare copy of an old-printed edition of “Life of Saint Volodymyr”, published circa 1670 in the Kyiv-Pechersk Lavra printing-house is characterized. The copy was included to Corpus of Lives of the Saints of the17th–18th centuries from the collection of Church and Archeological museum of Kyiv Ecclesiastical Academy (Fond 301, Unit 416L). According to the modern advances of codicology, archeology, filigranology it became possible to critically review the data of descriptions, which brought new results. The approximate dating of the old-printed edition, which has no title and imprint, is confirmed. The publishing history of “Life of Saint Volodymyr” is analyzed. The research of the copy is accompanied by the complex description of overall manuscript hagiography codex, the analysis of its content, specifics, ownership notes and paper filigrees. Archeographic analysis of Corpus of Lives of the Saints was combined with study of formation of Ukrainian hagiography complex of the second half of the 17th – the early 18th centuries. В статье охарактеризован редкий экземпляр старопечатного издания «Жития святого Владимира», изданного около 1670 г. в типографии Киево-Печерской лавры, размещенный в составе Сборника житий святых XVII–XVIIІ ст. из коллекции Церковно-археологического музея при Киевской духовной академии (ф. 301, № 416Л). В соответствии с современными достижениями кодикологии, археографии, филигранологии стал возможен критический пересмотр данных описаний, в результате чего были получены новые результаты. Подтверждена датировка старопечатной книги, не имеющей титула и выходных сведений. Проанализирована история публикации «Жития святого Владимира». Исследование экземпляра издания сопровождается комплексным описанием всего рукописного житийного кодекса, анализом его состава, особенностей, владельческих записей и филиграней бумаги. Археографический анализ житийного сборника осуществлен с учетом анализа формирования украинского агиографического комплекса второй половины ХVІІ – начала ХVІІІ ст.

Попередній перегляд: