Публікації випуска

Мета роботи: на тлі висвітлення узагальнюючої картини провідних тенденцій розвитку загальноєвропейського революційного процесу 1848—1849 років розкрити важливі прояви його віддзеркалення в архівних документах Київського, Подільського й Волинського генерал-губернаторства. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, системному й цивілізаційному підходах, історико-генетичному й порівняльно-історичному методах, що відкриває можливість застосовувати методику критичного аналізу й інтерпретації джерел в історико-культурному контексті. Наукова новизна. У статті на основі документів, зокрема і вперше запроваджених до наукового обігу, Центрального державного історичного архіву України (м. Київ) та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського висвітлено важливі прояви суспільних настроїв і реакції на події "Весни народів" в Європі на теренах Київського, Подільського й Волинського генерал-губернаторства в ширшому контексті концептуального осмислення значення революційного процесу 1848—1849 років для формування європейської політичної і правової культури. Висновки. Попри поразку "Весни народів" 1848—1849 років, пов’язаний з нею комплекс культурно-ідеологічних концепцій, суспільно-політичних процесів, національно визвольних рухів, міжнародних відносин значною мірою визначив шляхи подальшого розвитку європейської цивілізації. Подіями цієї історичної епохи було закладено підвалини майбутніх масштабних модернізаційних процесів, перетворень і реформ, що справили глибокий вплив на формування сучасної політичної культури Європи з її базовими поняттями громадянського суспільства і правової держави. Національно-культурне піднесення охопило й українські землі, що входили до складу Габсбурзької монархії, водночас на теренах Наддніпрянської України царським урядом вживалися заходи щодо протидії поширенню інформації про революційні події в Європі. Аналіз документів канцелярії київського, подільського й волинського генерал-губернатора, канцелярії попечителя Київського навчального округу, а також джерел особового походження дозволяє відтворити важливі аспекти настроїв місцевої громадськості через призму наглядової і репресивної діяльності органів державної влади Російської імперії, що, зокрема, фіксували факти поширення відомостей про революції в Європі, про покращення становища селян у Галичині, виявляли заборонену літературу, твори антиурядового змісту, в яких засуджувалася загарбницька зовнішня політика царизму. The purpose of the study is to reveal important manifestations of the pan-European revolutionary process of 1848-1849 in the archival documents of the Kyiv, Podillia, and Volyn Governorates against the background of a generalised picture of the leading trends in its development. The research methodology is based on the principle of historicism, systemic and civilisational approaches, historical-genetic and comparative-historical methods, which makes it possible to apply the method of critical analysis and interpretation of sources in the historical and cultural context. Scientific novelty. The article, based on documents, including those first introduced into scientific circulation, of the Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv and the Institute of Manuscript of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, high lights important manifestations of public sentiment and reaction to the events of the "Spring time of the Peoples" in Europe in the territories of the Kyiv, Podillia and Volyn Governorates in the broader context of conceptual understanding of the significance of the revolutionary process of 1848-1849 for the formation of European political and legal culture. Conclusions. Despite the defeat of the "Springtime of the Peoples" of 1848-1849, the complex of cultural and ideological concepts, socio-political processes, national liberation movements, and international relations associated with it largely determined the ways of further development of European civilisation. The events of this historical era laid the foundations for future large-scale modernisation processes, transformations and reforms that had a profound impact on the formation of Europe’s modern political culture with its basic concepts of civil society and the rule of law. The national and cultural upsurge also encompassed the Ukrainian lands that were part of the Habsburg monarchy, while in the territory of the Naddniprianska Ukraine the tsarist government took measures to counteract the spread of information about revolutionary events in Europe. The analysis of documents from the office of the governor general of Kyiv, Podillia, and Volyn, the office of the trustee of the Kyiv educational district, and personal sources allows us to reconstruct important aspects of the mood of the local public through the prism of the supervisory and repressive activities of the state authorities of the Russian Empire. In particular, they recorded the facts of the dissemination of information about revolutions in Europe, the improvement of the situation of peasants in Galicia, and found banned literature and anti-government works that condemned the tsarist foreign policy.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи — здійснити комплексний аналіз фондів наукових бібліотек м. Львова (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Львівська державна обласна універсальна наукова бібліотека, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка) щодо наявності в них неформальних газет України кінця 80-х — початку 90-х років ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів об’єктивності, системності, причинності та історизму. З-поміж конкретно-наукових методів застосовані історико-описовий, аналітичний, проблемно-тематичний та структурно-типологічний. Використано також кількісний та якісний аналіз при обробці отриманих результатів дослідження. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше в історії українського пресознавства проаналізовано газетний масив неформальних видань України кінця 80-х — початку 90-х років ХХ ст., які сьогодні зберігаються у провідних наукових бібліотечних установах м. Львова. Здійснено систематизацію неформальних видань за тематичним принципом. Виокремлено такі групи газет: 1) політичні; 2) культурно-просвітницькі, літературно-мистецькі; 3) загальні; 4) фахові; 5) спеціалізовані (монотематичні). Визначені групи здебільшого поділяються на підгрупи. З'ясовано, що переважають пресодруки політичного характеру. Висновки. Наукове розкриття та опрацювання фондів наукових бібліотек надасть можливість дослідникам скласти об'єктивну та достовірну картину минулого, поглибити наукове вивчення проблем національної історичної спадщини, репертуару вітчизняної періодики. У перспективі планується розширити межі дослідження даної проблематики, оскільки неформальна преса зберігається не тільки у фондах наукових бібліотек, але й в архівах, музеях та інших установах м. Львова. Важливим також є оприлюднення та дослідження матеріалів із приватних колекцій. The purpose of the article is to carry out a comprehensive analysis of the fonds of scientific libraries in Lviv (the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv, Lviv State Regional Universal Scientific Library, Scientific Library of Ivan Franko National University of Lviv) regarding the presence of informal Ukrainian newspapers in them of the late 80’s and early 90’s of the 20th century. Methodology research is based on the general scientific principles of objectivity, systematicity, causality and historicism. Among concrete scientific methods applied: historical and descriptive, analytical, problem-thematic, structural and typological. Quantitative and qualitative analysis was also used when processing the obtained results of the research. The scientific novelty of the research results lies in the fact that, for the first time in the history of Ukrainian press studies, an array of informal Ukrainian newspapers of the late 80s and early 90s of the 20th century, which today are kept in the leading scientific library institutions of Lviv, has been analyzed. Systematization of informal publications was carried out according to the thematic principle. The following groups of newspapers are distinguished: 1) political; 2) cultural and educational, literary and artistic; 3) general; 4) professional; 5) specialized (monothematic) publications. The defined groups are mainly divided into subgroups. It has been found that informal newspapers of a political nature predominate. Conclusions. The scientific disclosure and processing of the scientific libraries’ fonds will provide an opportunity for modern researchers to create an objective and reliable picture of the past, to deepen the scientific study of the problems of the national historical heritage, the repertoire of domestic periodicals. In the future, it is planned to expand the boundaries of the study of this issue, since the informal press is stored not only in the fonds of scientific libraries, but also in archives, museums and another institutions of Lviv. The promulgation and research of materials from private collections is also important.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи — пошук книг та відповідної інформації про бібліотеку Володимира Павловича Науменка, видатного українського науковця та громадського діяча кінця ХІХ — початку ХХ ст. Методологічна база складається з евристичного, бібліографічного, книгознавчого, провенієнційного методів дослідження, а також з використання ком плексного історичного аналізу фактів щодо долі приватної бібліотеки В.П. Науменка. Пошук джерельної інформації, виявлення архівнихі опублікованих джерел з теми, бібліографічна евристика в поєднанні з книгознавчим вивченням конкретних примірників, проведенняекспертизи власницьких знаків мали результатом віднайдення неве ликого масиву книжок з бібліотеки В.П. Науменка та відтворення ймовірної її історії. Наукова новизна полягає у пошуку, збиранні та тлумаченні джерел, здебільшого архівних, з історії питання, а також у виявленні у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вер надського та описі конкретних примірників переважно цінних та рід кісних видань із власної бібліотеки непересічної особистості, якою був В.П. Науменко. Висновки. В.П. Науменко подарував власну бібліо теку Національній бібліотеці Української держави у м. Києві в січні 1919 р. У липні того ж року його було арештовано і розстріляно як ворога радянської влади. За таких обставин бібліотека вченого не мо гла бути збережена цілісним комплексом у фондах державної радян ської установи. Відповідно до виявленої в архівних справах відомчого архіву Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського інфор мації, бібліотеку В.П. Науменка розформували, як і більшість тогочас них зібрань; примірники були опрацьовані, закаталогізовані й передані за різними шифрами, без вказівки на походження, до різних структурних підрозділів установи:до відділу Україніки, основного фонду, читальні, відділу стародруків. Архів ученого, який уже після його смерті передала до бібліотеки вдова, надійшов до відділу рукопи сів. З позицій історичної справедливості, поваги до визначного діяча національного руху В.П. Науменка вважаємо за доцільне проведення бібліографічної реконструкції цієї бібліотеки, привернення уваги до раніше опублікованої інформації про примірни ки його зібрання, а також продовження віднайдення інших примірників і введенняїх у науковий та інформаційний простір. The purpose of the article is a search for books and relevant information about the library of Volodymyr Pavlovych Naumenko, an outstanding Ukrainian scientist and public figure of the late 19th — early 20th century. The methodological base consists of heuristic, bibliographic, book studying, and provenance research methods, as well as the use of a complex historical analysis of the facts regarding the fate of the private library of V.P. Naumenko. The search for source information, the identification of archival and published sources on the topic, biblio graphic heuristics in combination with the bibliographic study of specific copies, and the ex amination of proprietary marks resulted in the discovery of a small array of books from the library of V.P. Naumenko and reproduction of its probable history. The scientific noveltyconsists in the identification, collection and interpretation of sources, mainly archival, from the history of the issue, as well as in the discovery in the fonds of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine and in descriptions of specific copies of mostly valuable and rare editions from the own library of an extraordinary personality, which was V.P. Naumenko. Conclu sions. V.P. Naumenko presented his own library to the National Library of the Ukrainian State in the city of Kyiv in January 1919. In July of the same year, he was arrested and shot as an enemy of the Soviet government. Under such circumstances, the scientist's library could not be preserved as a complete complex in the fonds of a state Soviet institution. According to the information found in the archival files of the departmental archive of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, the library of V.P. Naumenko was disbanded, like most of the collections of that time; the copies were processed, catalogued and transferred under different codes, without indicating the origin, to different structural subdivisions of the institution: to the Ukrainika department, the main fond, the reading room, the department of old prints. The scientist's archive, which was transferred to the library by his widow after his death, was sent to the manuscripts department. From the standpoint of historical justice, respect for the outstanding figure of the national movement V.P. Naumenko, we consider it expedient to carry out a bibliographic reconstruction of this library, to draw attention to previously pub lished information about the copies of his collection, as well as to continue the search for other copies and introduce them into the scientific and informational space.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: визначити історико-культурологічне значення бібліотечно-музейно-архівної колекції документів інституту президентства в Україні, яка зберігається у Фонді Президентів України Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, охарактеризувати її особливості. Методологія. Дана робота ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу з використанням складових загальнонаукових (узагальнення, формалізація), теоретичних (аналіз, синтез) та емпіричних (порівняння) методів. Наукова новизна. Бібліотечно-музейно-архівну колекцію Фонду Президентів НБУВ уперше розглянуто в контексті її значення як культурної спадщини України з акцентом на історико-культурологічному аспекті. Висновки. Колекція Фонду Президентів України репрезентована музейними, книжковими й архівними документами та матеріалами, що надійшли від перших осіб держави та пересічних громадян і становлять значний культурологічний інтерес для оцінки не лише характеру міжнародних відносин та внутрішньополітичної ситуації в Україні, а й ментальних уявлень різних верств населення України щодо цінності президентської влади та поваги до неї, які пов’язані із закріпленими в суспільній свідомості сподіваннями, традиціями, нормами, звичаями в Україні та, аналогічно, в інших країнах світу. Важливу науково-інформаційну роль відіграють сформовані електронні ресурси про інститут президентства. Усі разом ці чинники посідають вагоме історико-культурне та джерелознавче місце стосовно висвітлення особистостей президентів як національного символу України, їхньої політичної культури, в тому числі міжнаціонального спілкування, визнання президентів як гарантів незалежності держави. The goal of the study is to determine historical and cultural importance of library, museum and archival collection of documents of the Institute of presidency of Ukraine, which are preserved in the Fond of Presidents of Ukraine in the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, and to define its special characteristics. Research methods. The study is based on general rules of systemic analysis using general scientific (generalization, formalization), theoretic (analysis, synthesis), and empiric (comparison) methods. Scientific novelty of the research. The library, museum, archive collection of the Fond of Presidents of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine was considered for the first time in the context of its significance as a cultural heritage of Ukraine with an emphasis on the historical and cultural aspect. Conclusions. The collection of the Fond of Presidents of Ukraine is represented by museum, book and archival documents and materials received from the first persons of the states and ordinary citizens. These items are of notable culture significance because they could be used not only for determining the nature of international and internal relations, but for describing and analysis of givers’ mental views, especially ones concerned with respect and value of presidency, and to what extent they correspond to certain expectations, traditions, customs, norms fixed in the public consciousness in Ukraine and, similarly, in other countries of the world. Electronic resources on the institute of presidency in Ukraine are of special research and information importance. And all items are important as resources in historical, cultural and source study dimensions as means for highlighting the personalities of the presidents as a national symbol of Ukraine, their political culture, including international communication, recognition of the presidents as guarantors of the state's independence.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є розкриття ефективної практики галицьких науковців і видавців 20—30-х років ХХ ст. — представників Наукового товариства імені Шевченка та концерну "Українська Преса" — в їх спільній роботі щодо піднесення культурного та освітнього рівня українців, зокрема поглиблення їхніх знань у царині історії через випуск видань для масової аудиторії. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного, хронологічного, ретроспективного та, частково, біографічного методу, що у сполученні з методами редакторського аналізу дало змогу відтворити оригінальний підхід видавців концерну "Українська Преса" до опрацювання і випуску складних за змістом текстів, що мали бути адресовані непідготованому читачеві. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні маловідомих сторінок співпраці галицьких істориків у 20—30-х роках ХХ ст. (у цьому випадку визначного медієвіста Теофіля Коструби) з представниками тогочасного видавничого бізнесу (знаковою постаттю якого був засновник і власник "медіаімперії" "Українська Преса" Іван Тиктор), результатом чого стала, зокрема, публікація перших українських перекладів літописів Княжої доби. Висновки. Плідна взаємодія дослідників з кола Наукового товариства ім. Шевченка і представників найбільшого видавничого концерну міжвоєнної Галичини "Українська Преса", які правильно вловили та врахували тогочасний читацький запит, мала результатом публікацію перших перекладів на сучасну українську мову літописів Княжої доби. Поява Галицько-Волинського літопису та Повісті временних літ у складі популярної "Української Бібліотеки" сприяла їх масовому поширенню серед галицького українства, у свій спосіб сприяючи його патріотичному вихованню. Унікальний досвід Тикторового концерну нагадує сучасним українським видавцям про те, що історичні праці — у різних форматах їх оприлюднення — повинні постійно перебувати у видавничому репертуарі та на книжковому ринку, поглиблюючи знання та формуючи в соціуму правильні, сперті на наукові дослідження знання про власну історію. The purpose of the research is to reveal the effective practices of Galician researchers and publishers from the 1920s -1930s, representatives of the Shevchenko Scientific Society and the largest publishing concern in inter war Galicia "Ukrainska Presa [Ukrainian Press]" in their joint efforts to enhance the cultural and educational level of Ukrainians by deepening their knowledge in the field of history through the publication of editions for the mass audience. The research methodology is based on the application of historical, chronological, retrospective, and partially biographical methods, which, in conjunction with editorial analysis methods, allowed for the reconstruction of the original approach of the publishers of the "Ukrainska Presa" concern to the processing and publication of complex content texts intended for an unprepared reader. The scientific novelty of the research lies in the exploration of lesser-known aspects of collaboration between Galician historians in the 1920s -1930s and representatives of the contemporary publishing business. The result of this collaboration includes the publication of the first Ukrainian translations of chronicles from the Princely era. Conclusions. The collaboration between researchers from the Shevchenko Scientific Society and representatives of the publishing concern "Ukrainska Presa", who accurately perceived and addressed the contemporary readership demand, resulted in the publication of the first translations of chronicles from the Princely era into modern Ukrainian. The inclusion of the Galician-Volhynian Chronicle and the Tale of Bygone Years in the popular "Ukrainska Biblioteka [Ukrainian Library]" contributed to their widespread dissemination among the Galician Ukrainian community, playing a role in patriotic education. The experience of concern serves as a reminder to modern Ukrainian publishers that historical works should be a part of the publishing repertoire and the book market. This helps deepen knowledge and shapes in society accurate, research-backed understanding of its own history.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає у висвітленні джерельної бази судових розглядів Малопольської Всходні в державній політиці Другої Речі Посполитої на прикладі архівних документів, зокрема архівних установ Західного регіону сучасної України. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, включно з аналізом, синтезом, науковим абстрагуванням, хронологічним, типологічним та ін. Наукова новизна. Вперше в сучасній історичній науці здійснено аналіз і систематизацію оригінальних історичних джерел, архівних документів, які висвітлюють політичні напрями державної політики в судочинстві Другої Речі Посполитої на теренах Східної Малопольщі – етнічно-української території, яка в міжвоєнний період входила до складу Польської держави. Висновки. Джерельний матеріал архівних документів відіграє надзвичайно важливу роль у розкритті обраної проблематики, оскільки всебічно висвітлює концептуальні підходи судових органів Малопольської Всходні у відправленні судочинства за ознаками української ідентичності, національності. Найбільш повно польські напрями державно-національної політики в судівництві Малопольської Всходні Другої Речі Посполитої відображено в документах Державного архіву Івано-Франківської області. У його фондах представлено документи, що дають уявлення, зокрема, про численні судові процеси міжвоєнної доби, на яких обвинувачувались українці за їх ідентичні ознаки. Важливими для розкриття діяльності органів судочинства Східної Малопольщі також є фонди Центрального державного історичного архіву України в м. Львові, де зберігаються архівні документи про судочинство Львівського апеляційного суду, в якому переглядалися судові справи всіх окружних судів Східної Малопольщі. Третім за кількістю судових справ з предмета нашого дослідження є Державний архів Рівненської області. Щодо інших архівів Західного регіону, то вони, хоча й меншою мірою, однак показують системність політичного гніту правлячих кіл Другої Речі Посполитої щодо національних меншин, зокрема українців. The goal of the research is to highlight source base of the judiciary of the Malopolska Wschodnia in the government policy of the Second Polish Republic on the example of archival documents in particular of archival documents of the Western region of Ukraine. The research methodology is based on the use of general scientific and specially research methods, including analysis, synthesis, scientific abstraction, chronological method, typological method and others. Methodology. The research uses general and special methods of scientific knowledge, including analysis, synthesis, scientific abstraction, chronological, typological, etc. The scientific novelty is that the author for the first time in modern Ukrainian historical science made analysis and systematization of original historical sources, archival documents, which highlighted full picture of political directions of state policy in the judiciary of the Second Polish Republic in the Eastern Malopolska, on ethnic-Ukrainian territory, that in the interwar period was part of the Polish state. Conclusions. The source material of archival documents plays a highly important role in disclosure the chosen issues because it comprehensively highlight conceptual approaches of judicial bodies of Malolpolska Wschodnia in the administration of justice on grounds of Ukrainian identity, Ukrainian nationality. The most complete reflection of the Polish directions of state and national policy in the judiciary of the Malolpolska Wschodnia of the Second Polish Republic on grounds of nationality, however, represents the State Archives of the Ivano-Frankivsk Region, the most numerous trials of the interwar period in which individuals were charged on grounds of Ukrainian nationality are placed in the State Archives of the Ivano-Frankivsk Region exactly. The Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv is no less important example in disclosing the activities of the judicial authorities of Eastern Malopolska because it contains archival documents about legal proceedings of the Lviv Appeal Court where the legal cases of all district courts of Eastern Malopolska were reviewed. The State Archives of the Rivne Region is the third by the saturation of court cases of the subject of research. What about others archives of the Western region of Ukraine, they are showing the systemic political oppression of ruling circles of the Second Polish Republic regarding national minorities, in particular, Ukrainians, but to a lesser extend.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Встановити основні канали розповсюдження легальної україномовної книги після відміни її попередньої цензури в 1906 р. у Російській імперії. Методологія. Через брак архівного матеріалу статтю підготовлено на основі тогочасної книготоргової бібліографії, публіцистики та спогадів. Наукова новизна. Встановлено, що для легальної україномовної книги досліджуваного періоду дозвіл на вільне розповсюдження мав скоріше декларативний характер. Система її поширення лише формувалась і мала синкретичний характер. Визначено основні способи розповсюдження української книги. Висновки. Номінально легальна україномовна книга могла вільно розходитися, але щодо неї застосовували відомчі обмеження, спрямовані на регулювання масового доступу. Поведінкові практики представників влади та споживачів, сформовані упродовж попередніх десятиліть переслідування української мови, також перешкоджали становленню системи книгорозповсюдження. Поширення ще мало синкретичний та несистемний характер, залежало від ентузіазму окремих осіб. Основними його способами були магазинні та позамагазинні форми. У першому з них були задіяні були книгарні, а також бібліотеки та кабінети для читання, що діяли при цих крамницях. Позамагазинна торгівля здійснювалася через: 1) дрібнороздрібну торговельну мережу (торговельні рундуки, ятки, лавки, а також книжкові полиці в кооперативних крамницях); 2) книгоношество; 3) поштово-посилкову торгівлю, зокрема передплату; 4) безкоштовну роздачу. До кінцевого споживача книга потрапляла завдяки поза-магазинним формам розповсюдження, оскільки абсолютна більшість потенційних читачів україномовної книги проживала в сільській місцевості, де не було книгарень. Панування по замагазинних способів доступу до книги свідчить скоріше про недорозвиненість українського суспільства, але водночас ілюструє прагнення до формування єдиного інформаційного простору в будь-який спосіб. Життєздатність цього простору підтверджує комерційна прибутковість українських книготоргових проєктів. The goal of the research is to establish the main ways of distribution of legal Ukrainian-language books after abolition of its prepublication censorship in the Russian Empire in 1906. Methodology. Due to the lack of archival materials the article is based on the data found in the then book-selling bibliography, publicism as well as in memoirs. Scientific novelty. It has been established that permit for free distribution of legal Ukrainian-language books was of rather declarative nature within the studied period. Distribution system just being formed was of syncretic nature. The main ways of Ukrainian-language books of distribution have been revealed. Conclusions. Nominally, legal Ukrainian-language books could be distributed freely, but departmental limitations were being imposed to control mass access to those editions. Formation of book distribution system was also hampered by behavioral practices of public officers and consumers that had been formed in previous decades when Ukrainian language was being oppressed. Being still of syncretic and nonsystemic nature, the book distribution system depended on enthusiasm of individuals involved in it. The main ways of books distribution were in-store selling and out-of-store trade. In-store selling was being performed in bookstores and libraries as well as in special rooms for reading that functioned under bookstores. Out-of-store trade forms included: 1) retail trading network (trading coffers, stalls and small shops as well as bookshelves in cooperative stores); 2) book peddling; 3) mail order commerce, particularly performed by subscription; 4) free handouts. Ultimate consumers acquired books by virtue of out-of-store forms of distribution as absolute majority of potential readers of Ukrainian-language books resided in rural area where no bookstores were located. Prevalence of out-of-store ways of access to books rather implies immaturity of Ukrainian society, but at the same time it depicts desire to form integrated information space by any means. Viability of that information space has been confirmed by profitability of Ukrainian book trade projects.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У бібліотеці Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві були віднайдені 10 не введених досі до наукового обігу листів Пантелеймона Куліша. Метою роботи є з’ясування обставин, за яких ці листи були написані, проаналізувати їхній зміст та встановити в окремих випадках адресата і датування документів. Методологія. Зіставляючи фактиз листів з даними інших джерел, у статті з’ясовано, кому і коли було їх надіслано, де це не вказано в текстах документів. Комплексний аналіз життєвого і творчого шляху П. Куліша та порівняння відомих даних з інформацією в листах дозволили розширити уявлення про його діяльність в окремі періоди життя, зокрема налагоджувані ним контакти і трансформацію поглядів. Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження до наукового обігу введено листи Пантелеймона Куліша з 1860-х та1880-х років до представників польської інтелігенції – М. Ґрабовського, К. Шайнохи та Л. Кубалі, з якими український інтелектуал підтримував контакти. Висновки. У 1860-х роках П. Куліш продовжував листуватися з М. Ґрабовським, обговорюючи з ним свої наукові знахідки та плани. Погляди П. Куліша на історію України тоді трансформувалися, що відображено в листі. Зацікавленість історичною тематикою проявляється і у другому листі цього періоду – до відомого польського історика К. Шайнохи. Паралельно зі службовими справами, у Варшаві П. Куліш знаходив час, щоб збирати матеріали для своїх наукових робіт та обмінюватися ними з польськими колегами. Листи до історика Л. Кубалі з 1880-х років містять певну інформацію про подальші наукові пошуки, літературну та перекладацьку діяльність П. Куліша, а також пропроблеми польсько-українського порозуміння, яке намагався ініціювати П. Куліш, питання, пов’язані з його переходом в австрійське підданствота отримання концесії на друкарню у Львові. Регулярне листування з Л. Кубалею свідчить про досить добре їхнє знайомство та бажання польського вченого допомогти П. Кулішу налагоджувати контакти та вирішувати бюрократичні справи. In the library of the Ossoliński National Institute in Wroclaw, 10 letters of Panteleimon Kulish that have not yet been entered into academic use were discovered. The goal of the research is to determine the circumstances in which these letters were written, analyse their content, and, in some cases, establish the addressee and date of the documents. Methodology. By comparing the facts from the letters with data from other sources, the author of the article found out to whom and when the letter was sent, unless it is indicated in their text. A comprehensive analysis of Panteleimon Kulish's life and work and a comparison of known data with the information from the letters allowed us to expand our understanding of his activities in certain periods of his life, in particular, the contacts he established and the transformation of his views. Academic novelty. As a result of the research, letters of Panteleimon Kulish from the 1860s and 1880s to members of Polish intellectual circles such as Michał Grabowski, Karol Szajnocha, and Ludwik Kubala, with whom the Ukrainian intellectual maintained relations, were introduced into academic usage. Conclusions. In the 1860s, Panteleimon Kulish continued correspondence with Michał Grabowski, discussing his academic findings and plans with him. At that time, Panteleimon Kulish's views on the history of Ukraine transformed, what was reflected in his letters. His interest in historical topics is also reflected in the second letter of this period addressed to the famous Polish historian Karol Szajnocha. Alongside with his administrative work in Warsaw, Panteleimon Kulish found time to collect materials for his research and exchange them with his Polish colleagues. Letters to the historian Ludwik Kubala from the 1880s contain some information about Kulish's further research, literary and translation activities, as well as the problems of Polish-Ukrainian understanding that Kulish tried to initiate, and the issues related to his transition to Austrian citizenship and obtaining concession for a printing house in Lviv. His regular correspondence with Ludwik Kubala shows that they were quite well acquainted and that the Polish scholar was determined to help Panteleimon Kulish in making contacts and solving bureaucratic problems.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є представлення та введення до наукового обігу рукописного збірника-конволюта XVIII ст. РД-203 з фондів Національного музею історії України, який походить із зібрання відомого колекціонера Андрія Титова. Стаття передбачає визначення та контекстуалізацію текстів, що ввійшли до збірника. Методологію роботи становлять базові текстологічні та кодикологічні методики, прийоми порівняльно-історичного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблено спеціальний опис вказаного збірника-конволюта, простежено його історію, визначено й проаналізовано тексти – складові збірника. Висновки. Збірник РД-203 є пам’яткою старообрядницької культури XVIII ст. Найвірогідніше, він, пов’язаний із Соловецьким монастирем. У збірнику представлено два твори. Перший – це перекладна полемічна пам’ятка "Розмова з Ахмедом сарацином". Її датування та походження є дискусійними. Існує традиція приписувати текст Самону з Гази, християнському єпископу ХІ ст. Проте є більше підстав уважати "Розмову" псевдоепіграфом XVI ст. Вона була перекладена по-слов’янському братами Ліхудами наприкінці XVII ст. і ввійшла до їхнього компендіуму "Меч Духовний". Другим складником збірника є Пʼята Соловецька Чолобитна розлогої редакції. Цей твір було сторено у Соловецькому монастирі напередодні повстання 1668–1676 рр. проти церковної реформи московського патріарха Никона. Автором Чолобитної був Геронтій, один з ідеологів повстання. Склад конволюта і його кодикологічні особливості ілюструють історію рецепції та побутування зазначених творів у старообрядницькому середовищі XVIII ст. "Розмова з Ахмедом сарацином" відтворена в повному обсязі. Натомість П’ята Соловецька Чолобитна розлогої редакції представлена в урізаному вигляді. Це може засвідчувати пріоритети укладача збірника, який надавав більшого значення перекладному творові. До Києва збірник потрапив випадково близько 1928 р. у зв’язку з перевезенням українських рукописів з російських бібліотек і музейних сховищ. The goal of the research is to present and introduce into scientific circulation a manuscript compendium RD-203 of the 18th century from the National Museum of the History of Ukraine, which comes from the collection of the famous collector Andrii Tytov. The article provides a definition and contextualization of the texts included in the compendium. The methodology of the research consists of basic textual and codicological methods as well as the methods of comparative and his torical analysis. Scientific novelty: for the first time, the compendium-convolute is described, its history is traced, and its texts-components are defined and analyzed. Conclusions. The compendium RD-203 is an artifact of Old Believer culture of the 18th century. Most likely, it is connected with the Solovki Monastery. The compendium consists of two works. The first of them is the translated polemical text “Conversation with Ahmed the Saracen”. Its dating and origins are debatable. There is a tradition of attributing the text to Samon of Gaza, a Christian bishop of the 11th century. However, there are more reasons to consider the “Conversation” a pseudo-epigraph of the 16th century. It was translated into Slavonic language by the Likhud brothers at the end of the 17th century and included to their work “Spiritual Sword”. The second component of the compendium is the extensive edition of the Fifth Solovki Plea. This work appeared on the eve of the uprising of 1668–1676 in the Solovki Monastery against the church reform of Moscow Patriarch Nikon. The author of the Plea was Gerontius, one of the ideologues of the uprising. The composition of the convolute and its codicological features illustrate the history of reception and circulation of these works in the Old Believer milieu of the 18th cen tury. The “Conversation with Ahmed the Saracen” is reproduced in full. Instead, the extensive edition of the Fifth Solovki Plea is presented in a truncated form. This may indicate the priorities of the compiler of the compendium, who attached more importance to the translated work. The compendium came to Kyiv by chance around 1928 in connection with the transportation of Ukrainian manuscripts from Russian libraries and museum repositories.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: здійснити джерело знавчий аналіз "Технического французско-русского словаря" гірничого інженера Аполлона Мевіуса крізь призму біографії автора. За сорок років, від першого до другого видань словника, його автор набув неоціненного досвіду й реалізував численні проекти, що знайшли своє відтворення і в книзі, і в усій українській промисловій історії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження базується на сукупності історичних методів (історико-порівняльний, синхронний, діахронний), а також методів біографічного та джерелознавчого аналізу (критичний метод, історичне й елементи мовознавчого тлумачення тексту, аналіз та інтерпретація біографічного матеріалу). Наукова новизна. Вперше в українській історіографії здійснено історико-джерелознавчий аналіз "Технического французско-русского словаря" гірничого інженера Аполлона Мевіуса. Показано, як події з життя автора позначилися на змісті словника. Акцентовано увагу на тому, що книга є своєрідним "словниковим відтворенням" епохи капіталістичних перетворень другої половини ХІХ – початку ХХ ст., часу докорінних змін в економіці, господарських нововведень, промислових новацій і технічних відкриттів. Висновки. "Технический французско-русский словарь" – явище саме по собі унікальне, як і його автор – Аполлон Федорович Мевіус. Прикметники "технічний" та "французький" – це визначення головної спрямованості господарського становлення українських земель того часу в бік прискореного промислового розвитку й активного залучення західноєвропейських інвестицій та інновацій. Ім’я й прізвище автора свідчать про поєднання в одній особі багатьох національних культур, а отже розуміння загально-європейських процесів. Світогляд Мевіуса ґрунтувався на високих ідеалах "прогресу", "розвитку", "місії промисловості". Шляхетні ідеї у втіленні "першого українського професора металургії" Аполлона Мевіуса мали своїм результатом словник-фоліант, на якому сформувалося не одне покоління вітчизняних інженерів. The purpose of the work: to carry out a source analysis of the “Technical French Russian Dictionary” of the mining engineer Apollon Mevius through the prism of the author’s biography. For forty years, from the first to the second edition of the dictionary, its author gained invaluable experience and implemented numerous projects that found their reproduction both in the book and in the entire Ukrainian industrial history of the second half of the 19th and early 20th centuries. The research me thodology is based on a set of historical methods (historical-comparative, synchro nous, diachronic), as well as methods of biographical and source analysis (critical method, historical and linguistic elements of text interpretation, analysis and interpretation of biographical material). Scientific news. For the first time in Ukrainian historiography, a historical-source analysis of the “Technical French-Russian Dictionary” by the mining engineer Apollon Mevius was carried out. It is shown how the events from the author`s life are marked on the contents of the dictionary. Attention is focused on the fact that the book is a kind of “dictionary reproduction” of the era of capitalist transformations of the second half of the 19th – early 20th centuries, a time of fundamental changes in the economy, economic innovations, industrial changes and technical discoveries. Conclusions. “Technical French-Russian Dictionary” is a unique phenomenon in itself, as is its author – Apollon Fedorovych Mevius. The adjectives “technical” and “French” are a definition of the main orientation of the economic formation of the Ukrainian lands at that time in the direction of accelerated industrial development and the active involvement of Western European investments and innovations. The name and surname of the author testify to the combination of many national cultures in one person, and therefore the understanding of pan-European processes. Mevius’ worldview was based on high ideals of “pro gress”, “development”, “mission of industry”. Noble ideas carried out by the “first Ukrainian professor of metallurgy” Apollon Mevius resulted in a folio dictionary, on which more than one generation of domestic engineers was formed.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів комплексного музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна пропонованої розвідки полягає в реконструкції процесу створення фортепіанного циклу знаного українського композитора, введенні до наукового обігу архівних робочих матеріалів, простеженні глибинного багаторівневого зв’язку з європейською фортепіанною культурою кількох національних традицій. Важливим є переосмислення погляду на останній великий фортепіанний твір Віктора Косенка: цей проблемний концептуальний цикл-заповіт сприймався раніше винятково як методичний посібник. Висновки. Висвітлено значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920–1930-х років. Зокрема, інтонаційний аналіз остаточної, опублікованої версії циклу "24 дитячі п’єси для фортепіано" в порівнянні з рукописами попередніх варіантів унаочнює його спорідненість із циклом Прелюдій Фридерика Шопена, глибинну залученість українського композитора до спадку свого улюбленого митця. Дослідження збережених архівних документів дозволяє збагнути глибину змісту косенківських мініатюр, дає можливість розуміння багатоетапного формування задуму, підтверджує природність, але й процесуальність появи готового матеріалу і водночас – глибинний зв’язок зі світовою фортепіанною культурою, наочно презентованою "енциклопедією шопенівських образів". У такий спосіб український композитор оприявнив два світи – безпосередній світ радості дитинства й адаптований під дитяче сприйняття власний душевний світ з його емоційними потрясіннями, неспокоєм, пронизливою тугою за далеким утраченим минулим. "24 дитячі п’єси" – останній завершений фортепіанний твір композитора. І водночас під виглядом зовні невибагливих п’єс-мініатюр – квінтесенція його виконавського й композиторського досвіду, проблемний концептуальний цикл-заповіт. The goal of the research. Inclusion of the Viktor Kosenko's last great piano work in the context of European musical culture, determination of the cycle's place in the overall picture of the artist's creative heritage, refutation of its somewhat frivolous and one-sided understanding. Methodology. Historical and comparative methods, the method of source analysis, elements of complex musicological analysis are ap plied. The scientific novelty of the proposed research consists in the reconstruction of the process of creating the piano cycle of a well-known Ukrainian composer, the introduction of archival working materials into the scientific circulation, tracing the deep multi-level connection with the European piano culture of several national traditions. It is important to rethink the view of Viktor Kosenko's last major piano work: this problematic conceptual cycle-testament was previously perceived exclu sively as a methodical guide. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko for the reproduction of the integral artistic panorama of Ukraine of the 1920s and 1930s is highlighted. In particular, the intonation analysis of the final, published version of the cycle "24 Children's Plays for Piano" in comparison with the previous ver sions manuscripts illustrates its kinship with the Preludes cycle by Frederic Chopin, the deep involvement of the Ukrainian composer in the legacy of his favorite ar tist. The study of preserved archival materials allows one to understand the depth of the content of Kosenko's miniatures, provides an opportunity to understand the multi-stage formation of the idea, confirms the naturalness, but also the procedural nature of the finished material appearance, and at the same time – a deep connection with the world piano culture, visually presented in the "encyclopedia of Chopin's images". In this way, the Ukrainian composer revealed two worlds – the immediate world of childhood joy and, adapted to children's perception, his own mental world with its emotional upheavals, restlessness, piercing longing for the distant lost past. "24 Children's Plays" is the last completed piano work of the composer. And at the same time, under the guise of outwardly undemanding miniature plays – the quintessence of his performer and composer's experience, a problematic conceptual cycle-testament.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського. The goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідження пов’я зане з історією Видавничого товариства імені Бориса Грінченка, що діяло в таборі полонених у німецькому місті Вецляр наприкінці Першої світової війни. Метою є виявлення відомостей про роботу Видавничого товариства імені Бориса Грінченка, вміщених на шпальтах газети "Громадська думка" (1916–1918 рр.). Завдання полягають у визначенні основних напрямів діяльності Товариства, його завдань та результатів роботи, а також відомих фактів про його членів. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, а також на загально-історичних методах – хронологічному, ретроспективному, проблемно-тематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні огляду публікацій таборової газети "Громадська думка" та виявленні фактів, що стосуються історії та діяльності Видавничого товариства імені Б. Грінченка. З’ясовано основні та опосередковані напрями діяльності Товариства та його значення в житті української громади Вецляру. Також визначено основні моменти, що пов’язують Товариство з ім’ям Бориса Грінченка, та ставлення його членів до цієї постаті. Висновки. Видавниче товариство імені Бориса Грінченка, яке згадується на сторінках Вецлярського таборового часопису "Громадська думка" в 1917–1918 рр., мало основним завданням створення й поширення газети "Громадська думка". Крім того, ним здійснювалося видання різних матеріалів, що стосувалися української справи: листівок, оголошень, статутів організацій тощо. Кількість учасників Товариства регулювалася видавничими потребами і складала близько десяти осіб. Імена керівників Товариства газета не розкриває, зазначаючи лише їхні криптоніми. Опосередкована діяльність Товариства, про яку свідчать матеріали газети, полягала в інформуванні полонених про новини з фронтів та з Російської імперії, бібліографічному оповіщенні полонених щодо нових актуальних видань, збиранні та розподілі пожертв на різні товариства та справи, поширенні українсько-німецького розмовника. Також Товариство долучилося до розвитку інноваційної бібліотечної активності – розповсюдження "мандрівних бібліотек" по робітничих командах. The aim of the work. The research relates to the history of the Borys Hrinchenko Publishing Society, which operated in the prisoners of war camp in the German city of Wetzlar at the end of the First World War. The aim is to find information about the activities of the Borys Hrinchenko Publishing Society, which is published in the "Hromadska Dumka" newspaper (1916–1918). The tasks are to determine the main directions of the society, determine its objectives and results, as well as known facts about its members. The methodology is based on the principles of historicism, objectivity, as well as on general historical methods – chronological, retrospective, problem-thematic and statistical-analytical. The scientific novelty of the work consists in the review of the publications of the camp newspaper "Public Opinion" and the discovery of facts related to the history and activities of the Borys Hrinchenko Publishing Society. The main and indirect directions of the Society's activity and its significance in the life of the Ukrainian community of Wetzlar are clarified. The main points connecting the Society with the name of Borys Hrinchenko and the attitude of its members to this figure are also identified. Conclusions. The Borys Hrinchenko Publishing Society, mentioned in the pages of the Wetzlar camp maga zine "Hromadska Dumka" in 1917–1918, had the main task of creating and distribut ing the newspaper "Hromadska Dumka". In addition, it published various materials related to the Ukrainian affairs: leaflets, announcements, statutes of organizations and more. The number of members of the Society was regulated by publishing needs and amounted to about ten people. The newspaper does not disclose the names of the Society's leaders, indicating only their cryptonyms. The indirect activities of the Society, as evidenced by the newspaper's materials, were to inform prisoners about news from the fronts and the Russian Empire, bibliographic information about new current publications for prisoners, collection and distribution of donations to vari ous societies and affairs, distribution of Ukrainian-German phrasebook. The Society also joined the development of innovative library activity – the spread of "traveling libraries" for work teams.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Оцінювання внеску двох загальноакадемічних книжкових проєктів НАН України – "Наукова книга" і "Наукова книга. Молоді вчені" в поповнення фондів бібліотек держави. Перший проєкт функціонує від 2001 р., інший відокремився від нього 2009 р. як форма підтримки молодих науковців з метою надання їм пріоритетних можливостей в оприлюдненні результатів наукової роботи. Оскільки обидва проєкти Академія реалізує за бюджетний кошт, випущені книги підлягають безоплатному поширенню, здійснюваному на підставі розпоряджень Президії НАН України. У такий спосіб забезпечено не тільки розсилку обов’язкових примірників видань, а й поповнення фондів основних наукових і спеціалізованих бібліотек держави, а також бібліотек закладів вищої освіти, наукових установ іншого відомчого підпорядкування, органів виконавчої влади. Методологія. Всі наведені у статті розрахунки виконано на підставі розпоряджень про розподіл тиражів, згруповано й проаналізовано за допомогою статистичних методів по роках, відділеннях НАН України, отримувачах видань. Наукова новизна. Протягом існування зазначених проєктів їхня роль у поповненні бібліотечних фондів досліджена вперше. За цей час загалом побачили світ 595 назв видань, загальний тираж яких склав 169 100 примірників. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника одержали від них 10,26%, 9,29% – заклади вищої освіти, основними отримувачами серед яких є Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Висновки. Завдяки систематичному здійсненню видавничої діяльності під керівництвом Науково-видавничої ради НАН України за чітко сформульованими принципами протягом останніх 20 років відбулось істотне поповнення бібліотечних фондів основних державних бібліотек і провідних закладів вищої освіти вітчизняною науковою літературою найвищого ґатунку. The goal of the research. Evaluation of the contribution of two general academic book projects of the National Academy of Sciences of Ukraine, “Scientific Book” and “Scientific Book. Young Scientists” to enriching collections of state libraries. The main quantitative indicators of the functioning of two book projects are considered. The first project has been operational since 2001, while the latter emerged in 2009 as a form of support for young scientists, providing them with priority opportunities for publishing the results of their scientific work. Since both projects are implemented using budgetary funds, the released books are subject to free distribution based on the orders of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine. This ensures not only the distribution of mandatory copies of publications, but also the enrichment of the collections of the main scientific and specialized libraries of the state, as well as the libraries of higher education institutions, research institutions, and other subordinate bodies of executive power. Methodology. All calculations presented in the article are based on distribution orders and are grouped and analyzed using statistical methods by years, departments, and recipients of publications. Scientific novelty. During the existence of these projects, their role in enriching library fonds was investigated for the first time. During this time, a total of 595 titles have been published, with a total circulation of 169,100 copies. 10.26% of them were received by the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv, while 9.29% went to higher education institutions, with the Taras Shevchenko National University of Kyiv and the National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” being the main recipients. Conclusions. The 20 years of systemic publishing activities driven by the Scientific Publishing Council of the National Academy of Sciences of Ukraine were marked with clearly formulated rules and principles. These efforts fostered sufficient reinforcement of the fonds and catalogs of the central public libraries and the senior academic institutions with high-quality Ukrainian scientific literature.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Опрацювання і залучення до наукового обігу частини неопублікованого листування українського етнографа, діалектолога та краєзнавця В. Г. Кравченка з українським лексикографом, етнографом та громадським діячем Б. Д. Грінченком, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і є цінним джерелом для вивчення історії Поділля ХІХ століття. Використання невідомої раніше інформації для глибшого розуміння життєвих реалій різних представників сільського населення Поділля. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано насамперед метод наукової евристики, біографічний, історико-логічний та критичний методи вивчення історичних джерел й антропологічний підхід, що в комплексі надає змогу висвітлити повсякденне буття пересічного українця-селянина кінця ХІХ століття. Наукова новизна. Вперше введено до наукового обігу листування двох видатних українських діячів науки і культури В. Г. Кравченка і Б. Д. Грінченка, що актуалізує унікальну інформацію про селянський побут у прикордонних районах Поділля означеного періоду. Висновки. Оскільки предметом історії повсякденності є приватне життя, умови праці, відпочинку, побутові проблеми пересічних людей, а об’єктом виступають як письмові, так і усні матеріали, то неопубліковані листи В. Г. Кравченка до Б. Д. Грінченка слід розглядати як джерело для вивчення українського прикордонного села кінця ХІХ століття. Завдяки майстерному і детальному описові епізодів з життя простих людей до нас дійшла унікальна інформація, зафіксована сучасником на папері, що власне стане в нагоді для осмислення рівня життя та моральних засад тодішнього суспільства та глибшого відтворення історичної епохи. The goal of the work. Processing and bringing into scientific circulation part of the unpublished correspondence of the Ukrainian ethnographer, dialectologist and local historian Vasyl Kravchenko to the Ukrainian lexicographer, ethnographer and writer Borys Hrinchenko, which are stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and are a particularly valuable source for studying the history of Podillia of the 19th century. The use of previously unknown information for a deeper understanding of the life realities of various representatives of the rural population of Podillia. Methodology. In the process of conducting the research, the method of scientific heuristics, biographical, historical-logical, critical methods of studying historical sources and an anthropological approach were used, which in the complex makes it possible to illuminate the everyday life of an average Ukrainian peasant at the end of the 19th century. Scientific novelty. For the first time, the correspondence of two outstanding Ukrainian figures of science and culture, Vasyl Kravchenko and Borys Hrinchenko, was introduced into scientific circulation, which provide unique information about the life of peasants in the border areas of Podillia at the end of the 19th century. Conclusions. Since the subject of the history of everyday life is the private life of ordinary people, the conditions of work, rest, and everyday problems, and the sources are both written and oral materials, the unpublished letters of Vasyl Kravchenko to Borys Hrinchenko can be considered as a source for studying the Ukrainian village of the border regions at the end of the 19th century. Thanks to the skillful and detailed description of episodes from the lives of ordinary people, we have received unique information recorded by a contemporary on paper, which will actually be useful for understanding the standard of living and moral foundations of the society at that time and for a deeper reproduction of the historical era.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – дослідити один з комплектів поголосників церковно співочих рукописів, який належить до київської колекції партесної музики XVII–XVIII ст. і зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Завданнями дослідження є уточнення датування, розкриття структури змісту та систематизація за жанрово-стильовим й історичним принципами, за науковою цінністю, а також надання узагальнених типологічних характеристик комплекту. Методологія. У процесі дослідження комплекту поголосників було використано науковий інструментарій історичного музикознавства та музичного джерелознавства, кодикології, книгознавства, метод класифікації та книгознавчого аналізу нотних рукописів, застосовано історико-порівняльний, хронологічний та статистичний методи структурного дослідження, а також залучено джерелознавчі й текстологічні методи аналізу нотних джерел, завдяки яким вдалося висвітлити склад, зміст, структурні особливості та інформаційний потенціал комплекту. Наукова новизна. Уперше здійснено комплексне кодикологічне, палеографічне та музично-джерелознавче дослідження одного з комплектів поголосників з київської колекції партесної музики XVII–XVIII ст. За результатами проведеного філігранологічного аналізу уточнено датування манускрипту. Висновки. Київська колекція партесної музики XVII–XVIII ст. становить одну з найвагоміших складових української церковно-музичної спадщини і має значну культурно історичну та наукову цінність. Комплексне кодикологічне дослідження найбільшого за кількістю творів комплекту поголосників, що входить до колекції, докладний аналіз його змісту дозволили дійти висновку, що цей комплект репрезентує різні жанрові та стильові пласти української партесної музики. Масив церковних творів, що входять до манускрипту, є важливим не лише як частина духовно-музичної спадщини України та її хорового мистецтва, а й для залучення широкого кола дослідників до музикознавчих та культурологічних розвідок національної духовної музики, що сприятиме глибшому осмисленню її феномена. . Our work aims to investigate and to present the integral characteristic of the set of partbooks of the church hymn manuscripts that is a part of the Kyiv collection of the parted music and is saved in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The objectives of our study focus on clarifying the dating, revealing the structure and systematizing according to the scientific value, genre-stylistic and historical principles, to show the generalized typological characteristics of the set. Methodology. To investigate the features of the set of partbooks we used the scientific tools of historical musicology and musical source studies, codicology, bibliography, the method of classification and bibliographic analysis of sheet music manuscripts. Also, historical-comparative, chronological, source studies, textological and statistical methods were used. Due to these methods we managed to highlight the composition, content, structural features and informational potential of the set. Scientific novelty. We were the first to perform a complex codicological, paleographical and musical source studies analysis of one set of the parted music which is included in the Kyiv collection of the parted music of the 17th–18th centuries. We clarified the dating of the manuscript according to the conducted filigree analysis. Conclusions. Kyiv collection of the parted music of the 17th–18th centuries constitutes a significant part of the Ukrainian church music heritage and has a significant cultural, historical and scientific value. Our comprehensive codicological study and detailed analysis of the content of the largest set of partbooks showed a wide variety of different genres and styles represented in Ukrainian partes music. The amount of ecclesiastical musical works included in the manuscript is valuable not only as a part of the spiritual and musical heritage of Ukrainian choral art, but also for the involvement of a wider range of researchers in musicological and cultural studies of national spiritual music, that in future will contribute to a deeper understanding of its phenomenon.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Репрезентація ру котворної книги-альбому "Антольоґія стрілецької творчости" (1915–1917) – епохального витвору словесної, музичної та художньої культури початку ХХ століття, створеного в період Першої світової війни двадцятьма сімома військовими Українських Січових Стрільців (УСС). Понад сотню років "Антольоґія…" зберігалася в бібліотеці оо. Василіян у Римі, очікуючи видруку в 2021-му. Історія створення та подальшої долі книги-альбому тісно пов’язана з життям її творця – художника-упорядника Лева-Осипа Ґеца. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного підходу до історичного, мистецького та книгознавчого аналізу художньо-образної проблематики рукотворної книги-альбому. Наукова новизна. Вперше здійснено спробу історично-мистецтвознавчого аналізу єдиної рукотворної книги-альбому стрілецької творчості початку ХХ століття як цінного джерела осмислення культурного контексту періоду Першої світової війни. Висновки. Пропоноване дослідження є першою спробою системного розгляду історико-культурних та естетичних смислів віднайденої книги-альбому "Антольоґія стрілецької творчости" і мистецького аналізу графічних зображень Лева Ґеца – відомого українсько-польського художника ХХ століття. Вперше представлена ілюстративна й текстова інформація поглиблює історично-документальний та образно-художній фактаж життя і творчої діяльності не лише Л. Ґеца, а й окремих персоналій двадцяти шести усусівців: художників, поетів, музикантів, і виступає переконливим свідченнями творення експресивної образотворчої та писемної культури Українського Легіону 1915–1917 років. Унікальні напрацювання авторів усього представленого в альбомі мистецького матеріалу дають змогу усвідомити й належно оцінити культурну значимість творчої спадщини митців-усусівців. Малярське на повнення "Антольоґії…" ґрунтується на високого рівня фаховості та репрезентує виразні національно-смислові й духовно-естетичні цінності. The goal of the work. Representation of the handmade book-album "Anthology of Riflemen's Art" (1915-1917) - an epoch-making work of verbal, musical and artistic culture of the beginning of the 20th century, created during the First World War by 27 military of the Ukrainian Sich Riflemen. For more than a hundred years, the “Anthology..." was kept in the Vallicelliana Library in Rome, awaiting publication in 2021. The history of the creation and subsequent fate of the book-album is closely related to the life of its creator - the artist-compiler Lev-Osyp Gets. The research methodology consists in the application of the historical and cultural approach to the historical, artistic and bibliographic analysis of the artistic and figurative problems of the handmade book-album. Scientific novelty. For the first time, an attempt has been made to conduct a historical-artistic analysis of a single handmade book-album of the beginning of the 20th century as a valuable source of understanding the cultural context of the First World War period. Conclusions. The proposed study is the first attempt at a systematic examination of the historical, cultural and aesthetic meanings of the found art album "Anthology of Riflemen's Art" and an artistic analysis of the graphic images of Lev Gets, a famous Ukrainian-Polish artist of the 20th century. All the illustrative and textual information presented for the first time deepens the historical-documentary and pictorial-artistic facts of the life and creative activity of not only L. Gets, but also of individual personalities of 26 Ukrainian Sich Riflemen: artists, poets, musicians, and serves as convincing evidence of the creation of an expressive visual and written culture of the Ukrainian Legion of 1915–1917. The unique works of the authors of all the artistic material presented in the album make it possible to realize and properly assess the cultural significance of the creative heritage of Ukrainian Sich Riflemen artists. The painting content of the "Anthology..." is based on a high level of expertise and represents expressive national-semantic and spiritual-aesthetic values.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Уведення до наукового обігу друкованих кіноплакатів із зібрання відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як візуальних інформаційних джерел для вивчення українсько-польських культурних взаємин 1960–1980-х років. Методологія. Метод систематизації залучено для опрацювання збірки полоніки у фонді українських друкованих кіноплакатів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Історико культурологічний метод застосовано для вивчення історії польського кіно, діяльності кіноорганізацій та спільних проєктів польських кінематографістів у межах співпраці з митцями інших країн. Мистецтвознавчий аналіз використано для образно-стильової характеристики кіноплакатів, присвячених польському кінематографу. Наукова новизна. Виокремлена із зібрання українських друкованих кіноплакатів відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського збірка плакатів польської тематики вперше стала об’єктом вивчення в контексті досліджень польського кінематографа другої половини 1950-х – початку 1980-х років в Україні. Висновки. Неабияке пожвавлення радянсько-польської культурної співпраці на початку 1960-х років та активне надходження в український прокат нових польських кінокартин спричинили виникнення такого феноменального явища, як полоніка, у вітчизняних друкованих кіноплакатах. Плакати, виконані українськими митцями у другій половині ХХ ст., сьогодні сприймаються як своєрідні артефакти, оригінальні аркушеві образотворчі видання з історії польського кіномистецтва відповідного періоду, як документальні джерела кінематографічної біографістики та національного кіновиробництва Польщі. Вони репрезентують широке жанрове й тематичне спрямування рекламованих і пропагованих в Україні польських кінокартин кінця 1950-х – початку 1980-х років і одночасно є вагомими візуально-інформаційними джерелами для дослідження українсько-польських культурно-мистецьких взаємин. Детальний аналіз окремих зразків кіноплакатів наочно демонструє специфіку даного різновиду плакатної графіки й ілюструє особливості творчих експериментів українських митців у художній рекламі польських фільмів. The goal of the research. Introduction into scientific circulation of printed film posters from collection of the Fine Arts Department of the Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine as visual information sources for studying the Ukrainian-Polish cultural relations of the 1960s-1980s. Methodology. The method of systematization was used to work out the collection of polonika in the fond of Ukrainian printed film posters of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The historical and cultural method is used to study the history of the Polish cinema, the activities of film organizations and joint projects of Polish filmmakers in cooperation with artists from other countries. Art criticism analysis is used for figurative and stylistic characteristics of film posters dedicated to the Polish cinema. Scientific novelty. Separated from the collection of Ukrainian printed film posters of the Fine Arts Department of the Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, collection of posters on the Polish subjects, for the first time, became the object of study in the context of studies of the existence of the Polish cinema in the second half of the 1950s – early 1980s in Ukraine. Conclusions. A remarkable revival of the Soviet-Polish cultural cooperation in the early 1960s and the active arrival of new Polish films in Ukrainian distribution led to the emergence of such a phenomenal phenomenon as polonika in domestic printed film posters. Posters made by Ukrainian artists in the second half of the 20th century are now perceived as peculiar artifacts, original sheets of fine publications on the history of the Polish cinema art of the corresponding period, as documentary sources of cinematographic biographies and national film production in Poland. They represent a wide genre and thematic direction of Polish films advertised and promoted in Ukraine in the late 1950s – early 1980s and at the same time are important visual and informational sources for the study of the Ukrainian-Polish cultural and artistic relations. A detailed analysis of individual samples of film posters clearly demonstrates the specifics of this type of poster graphics and illustrates the peculiarities of creative experiments of Ukrainian artists in artistic advertising of Polish films.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Виокремити комплекс періодичних видань Київського комерційного інституту початку ХХ століття з фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Застосовуючи бібліографічний аналіз, визначити періодичність, тематичне наповнення та зміст періодичних видань Київського комерційного інституту. Залучити до широкого наукового обігу результати дослідження історії та функціонування періодичних видань закладів вищої освіти України на прикладі зібрання Київського комерційного інституту. Методологія. У процесі проведення дослідження були використані історико-книгознавчий метод і методи системного й бібліографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна. Вперше здійснено дослідження комплексу періодичних видань Київського комерційного інституту шляхом аналізу їхньої кількості, авторського складу і тематики, визначено принципи бібліографічної систематизації публікацій цих видань. Висновки. У статті розглянуто історію, тематичне наповнення, надано загальну характеристику, висвітлено передумови виникнення та особливості функціонування періодичних видань Київського комерційного інституту на тлі суспільно-політичних процесів в Україні на початку ХХ століття. За допомогою бібліографічного аналізу визначено тематичне наповнення, зміст та послідовність випуску періодичних видань Київського комерційного інституту. Виконана нами систематизація публікацій професорсько-викладацького складу в періодичних виданнях Київського комерційного інституту допоможе в укладанні бібліографічного покажчика їхнього змісту та складу, що значно розширить їх джерелознавчий потенціал та залучить до широкого наукового обігу. . The goal of the research is to separate the complex of periodicals of the Kyiv Commercial Institute of the beginning of the 20th century from the fonds of the Department of Library and Historical Collections of the Institute of Bibliography of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. By the means of bibliographic analysis, determine the periodicity, thematic filling content of periodicals of the Kyiv Commercial Institute. To involve into a wide scientific circulation the results of the study of the history and functioning of periodicals of institutions of higher education of Ukraine on the example of the collection of the Kyiv Commercial Institute. Methodology. During the research, the following methods were used: systematic analysis, historical and bibliographic analysis and synthesis. Scientific novelty. For the first time in the history of the periodical publications of the Kyiv Commercial Institute, an analysis of their number was carried out, the composition of authors and topics were investigated, and the bibliographic systematization of publications in these scientific periodicals was determined. Conclusions. The article considered the history, thematic filling, general characteristics, prerequisites for the emergence, peculiarities of the functioning of the periodical publications of the Kyiv Commercial Institute against the background of socio-political processes in Ukraine at the beginning of the 20th century. With the help of bibliographic analysis, the thematic content, content and sequence of publication of periodicals of the Kyiv Commercial Institute were determined. The systematization of the publications of the professorial staff of the higher education institution in the periodicals of the Kyiv Commercial Institute makes it possible to draw up a bibliographic index of their content and composition, which will significantly expand their source research potential and involve them into a wide scientific circulation.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета статті полягає в обґрунтуванні значення, принципів створення та рубрикації е-колекції "Репресована література" з матеріалів колишнього спецфонду при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського; виокремленні її специфіки в порівнянні з бібліотечною колекцією "Реабілітована література" з матеріалів колишнього спецфонду при НБУВ; стислому висвітленні історії та складу останньої. Методологія спирається на системно-структурний підхід, порівняльний та описовий методи, а також теоретичні узагальнення на основі практичного досвіду розробки і ведення електронної колекції. Наукова новизна полягає: 1) у розгляді е-колекцій як проекту цифрової гуманітаристики, що надає сучасні способи представлення та наукової атрибуції матеріалів книжкових фондів, які значно розширюють традиційні можливості – укладання бібліографічних покажчиків та каталогів, книжкові виставки тощо; 2) у теоретичному узагальненні досвіду створення першої е-колекції з матеріалів спецфондів. The purpose of the article is to substantiate the meaning, principles of creation, and rubrication of the e-collection “Repressed Literature” from the materials of the former special fond at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; to distinguish its specifics as compared to the library collection “Rehabilitated Literature” from the former special fond at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; and to briefly cover the history and contents of the last one. The methodology is based on a systemic-structural approach, comparative and descriptive methods, as well as theoretical generalizations drawn from practical experience in developing and maintaining an e-collection. Scientific novelty consists in the consideration of digital humanities, namely the e-collection as a way of the presentation and scientific attribution of materials from book special fonds. This greatly expands traditional possibilities, such as the compilation of bibliographic indexes and catalogues, book exhibitions, etc. Secondly, it includes the theoretical generalization of the experience of creating the first e-collection of materials from book special funds. Conclusions. Special fonds are the subject of research interest of scientists in various fields; e-collections have all the necessary semantic tools for the most accurate presentation of the originals of the special fonds in the form of e-documents (preserving all the features needed for researchers, especially, marginalia made by censors) and for their primary scientific attribution (modern annotations, notes, a system of related headings, etc.). It will make it easier for scientists to work with the materials of the book special fond, and as for ordinary users, it will help them better understand the specificity and the cultural and historical significance of these materials. The e-collection of materials of the book special fond should be classified according to the chronology of publications, genres (scientific, artistic, educational, journalistic, etc.) and subgenres (scientific literature – according to the fields of knowledge; fiction – according to the genres: poetry, prose, drama, etc.). Currently, the e-collection “Repressed Literature” is represented by more than 100 properly attributed full-text e-originals on Ukrainian fiction. In the near future, books on literary studies, economics, and sociology are planned to be added to the collection.

Попередній перегляд: