Публікації випуска

Мета роботи. Репрезентація ру котворної книги-альбому "Антольоґія стрілецької творчости" (1915–1917) – епохального витвору словесної, музичної та художньої культури початку ХХ століття, створеного в період Першої світової війни двадцятьма сімома військовими Українських Січових Стрільців (УСС). Понад сотню років "Антольоґія…" зберігалася в бібліотеці оо. Василіян у Римі, очікуючи видруку в 2021-му. Історія створення та подальшої долі книги-альбому тісно пов’язана з життям її творця – художника-упорядника Лева-Осипа Ґеца. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного підходу до історичного, мистецького та книгознавчого аналізу художньо-образної проблематики рукотворної книги-альбому. Наукова новизна. Вперше здійснено спробу історично-мистецтвознавчого аналізу єдиної рукотворної книги-альбому стрілецької творчості початку ХХ століття як цінного джерела осмислення культурного контексту періоду Першої світової війни. Висновки. Пропоноване дослідження є першою спробою системного розгляду історико-культурних та естетичних смислів віднайденої книги-альбому "Антольоґія стрілецької творчости" і мистецького аналізу графічних зображень Лева Ґеца – відомого українсько-польського художника ХХ століття. Вперше представлена ілюстративна й текстова інформація поглиблює історично-документальний та образно-художній фактаж життя і творчої діяльності не лише Л. Ґеца, а й окремих персоналій двадцяти шести усусівців: художників, поетів, музикантів, і виступає переконливим свідченнями творення експресивної образотворчої та писемної культури Українського Легіону 1915–1917 років. Унікальні напрацювання авторів усього представленого в альбомі мистецького матеріалу дають змогу усвідомити й належно оцінити культурну значимість творчої спадщини митців-усусівців. Малярське на повнення "Антольоґії…" ґрунтується на високого рівня фаховості та репрезентує виразні національно-смислові й духовно-естетичні цінності. The goal of the work. Representation of the handmade book-album "Anthology of Riflemen's Art" (1915-1917) - an epoch-making work of verbal, musical and artistic culture of the beginning of the 20th century, created during the First World War by 27 military of the Ukrainian Sich Riflemen. For more than a hundred years, the “Anthology..." was kept in the Vallicelliana Library in Rome, awaiting publication in 2021. The history of the creation and subsequent fate of the book-album is closely related to the life of its creator - the artist-compiler Lev-Osyp Gets. The research methodology consists in the application of the historical and cultural approach to the historical, artistic and bibliographic analysis of the artistic and figurative problems of the handmade book-album. Scientific novelty. For the first time, an attempt has been made to conduct a historical-artistic analysis of a single handmade book-album of the beginning of the 20th century as a valuable source of understanding the cultural context of the First World War period. Conclusions. The proposed study is the first attempt at a systematic examination of the historical, cultural and aesthetic meanings of the found art album "Anthology of Riflemen's Art" and an artistic analysis of the graphic images of Lev Gets, a famous Ukrainian-Polish artist of the 20th century. All the illustrative and textual information presented for the first time deepens the historical-documentary and pictorial-artistic facts of the life and creative activity of not only L. Gets, but also of individual personalities of 26 Ukrainian Sich Riflemen: artists, poets, musicians, and serves as convincing evidence of the creation of an expressive visual and written culture of the Ukrainian Legion of 1915–1917. The unique works of the authors of all the artistic material presented in the album make it possible to realize and properly assess the cultural significance of the creative heritage of Ukrainian Sich Riflemen artists. The painting content of the "Anthology..." is based on a high level of expertise and represents expressive national-semantic and spiritual-aesthetic values.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є аналіз листування між О. Назаревським й академіком В. Перетцом у контексті роботи Комісії давнього українського письменства Всеукраїнської академії наук та висвітлення лакун у співпраці вчених й діяльності Комісії. Методологія праці базується на застосуванні порівняльного, хронологічного, джерелознавчого, архівознавчого, біографічного, просопографічного методів дослідження. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше до наукового обігу введено листування між секретарем Комісії давнього українського письменства Всеукраїнської академії наук О. Назаревським і головою Комісії В. Перетцом, що відклалося у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Аналіз епістолярних документів дав змогу висвітлити діяльність О. Назаревського на посаді секретаря Комісії давнього українського письменства та відобразити раніше не досліджені сторінки його співпраці з В. Перетцом у рамках роботи Комісії. Висновки. Представлене у статті листування є цінним джерелом з вивчення діяльності О. Назаревського на посаді секретаря Комісії давнього українського письменства Всеукраїнської академії наук, дає змогу висвітлити зусилля вченого з популяризації діяльності академічної установи, його нонконформістську поведінку щодо В. Перетца задля збереження Комісії під час згортання політики українізації та структурних перебудов у Всеукраїнській академії наук на початку 1930-х років. . The purpose of the work is to analyze the correspondence between Oleksandr Nazarevskyi and Academician Volodymyr Peretts in the context of the work of the Commission of Ancient Ukrainian Writing of the All-Ukrainian Academy of Sciences and to highlight gaps in the cooperation of scientists and activities of the Commission. The methodology of the work is based on the application of comparative, chronological, source studies, archival studies, biographical, prosopographic research methods. The scientific novelty of the work lies in the fact that, for the first time, the correspondence the secretary of the Commission of Ancient Ukrainian Writing of the All-Ukrainian Academy of Sciences O. Nazarevskyi with the head of the Commission V. Peretts, was introduced into scientific circulation. The letters are stored in the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The analysis of epistolary documents made it possible to shed light on the activities of O. Nazarevskyi as the secretary of the Commission of Ancient Ukrainian Writing and to display previously unresearched pages of his collaboration with V. Peretts within the framework of the work of the Commission. Conclusions. The presented correspondence is a valuable source for studying the activities of the Ukrainian philologist, literary critic, archeographer and bibliographer O. Nazarevskyi as the secretary of the Commission of Ancient Ukrainian Writing of the All-Ukrainian Academy of Sciences and his cooperation with the head of the Commission V. Peretts. The epistolary documents contain information about O. Nazarevskyi's great contribution to the organization of work and development of the Commission of Ancient Ukrainian Writing. The analysis of the correspondence made it possible to reveal the important role of O. Nazarevskyi in preparing for publication the publications of the Commission of Ancient Ukrainian Writing, highlight the efforts of the scientist to popularize the activities of the academic institution, his non-conformist behavior in order to preserve the Commission during the curtailment of the policy of Ukrainization and structural changes in the All-Ukrainian Academy of Sciences on early 1930's. The letters are an important source basis for studying the activities of the Commission of Ancient Ukrainian Writing of the All-Ukrainian Academy of Sciences.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета статті – проаналізувати структуру (формуляр) тестаментів волинських городян та дослідити деякі мовні особливості письма цих актів приватноправового характеру кінця XVI–XVIІ ст. Методологія дослідження: з урахуванням міждисциплінарного підходу використано методи дипломатичного аналізу, зовнішньої та внутрішньої критики історичних джерел. Наукова новизна: вперше здійснено структурний аналіз текстів неопублікованих 170-ти тестаментів мешканців міст Волині, вписаних до волинських міських і ґродських книг кінця XVI–XVIІ ст. та розкрито деякі мовні особливості письма цих актів. Висновки. Формуляр волинських тестаментів містить усі основні клаузули, характерні для такого типу документів ранньомодерного часу. Щодо структури вони майже не відрізняються від усталеного раніше в Короні Польській і Великому князівстві Литовському формуляра, за винятком вступних формул, коли іноді оминались інвокація й аренга, а також прикінцевих. Складніший формуляр мали тестаменти жителів Олики, де була добре розвинутою міська канцелярія. Очевидно, що більшість розпоряджень останньої волі виголошувались усно перед міськими урядниками і писарем, який надавав цим висловленням писемного характеру, вписуючи вербальну оповідь у канцелярський текстовий шаблон. Укладачі тестаментів записували усталені на той час формули, іноді привносили в них свої міркування з приводу обставин і причин смерті, а також особисті рефлексії заповідача. Типові кліше, вироблені в тогочасних канцеляріях, залишалися чинними до початку XVIII ст. У той же час порівняльний аналіз волинських міщанських тестаментів засвідчує наявність у них емоційної риторики, діалогів, іноді – докладного опису майна, що не було притаманне тестаментам західних регіонів Речі Посполитої, які мали формалізований характер і наслідували новітні європейські традиції оформлення таких актів. Мовний аналіз тестаментів волинських городян засвідчує наявність численних українізмів у польськомовних текстах. The purpose of the article is to analyze the structure (form) of testaments of Volynian citizens and to investigate some linguistic features of the writing of these private acts at the end of the 16th and 17th centuries. Research methodology: according to the interdisciplinary approach there were used the methods of diplomatic analysis, external and internal criticism of historical sources. Scientific novelty: for the first time it was committed a diplomatic analysis of the texts of unpublished 170 testaments of the inhabitants of Volynian towns from the town and castle books of the end of the 16th and 17th centuries, and revealed some linguistic features of the writing of these acts. Conclusions. The Volyn testament form contains all the main clauses characteristic of this type of documents of early modern times. As for the structure, they are almost indistinguishable from the form previously established in the Crown of Poland and the Grand Duchy of Lithuania, with the exception of introductory formulas, when sometimes invocation and arenga, as well as final ones. The testaments of the inhabitants of Olyka, where the town chancellery was well developed, had a more complex form. It is obvious that most of the orders of the last will were pronounced orally before the city officials and the clerk, who gave these statements a written character, inscribing the verbal narrative in a text template. The testators wrote down the formulas established at that time, sometimes bringing in their own opinions about the circumstances and causes of death, as well as the personal reflections of the testator. Typical clichés, produced in the offices of that time, remained in force until the beginning of the 18th century. At the same time, a comparative analysis of Volynian urban wills shows the presence of emotional rhetoric, dialogues, and sometimes a detailed description of property, which was not typical of the testaments of the western regions of the Commonwealth, which were formalized and followed the latest European traditions of these acts. Linguistic analysis of the testaments of Volynian citizens shows the presence of numerous Ukrainian words in Polish-language texts.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є уточнення атрибуції Лавришівського Євангелія апракоса (Польща, Національний музей у Кракові, бібліотека Музею Чарторийських, од. зб. 2097 IV), актуалізація проблеми визначення протографів, а також репрезентація новітніх кодикологічних та палеографічних (встановлення писців) фактів. Завданням також є виокремлення діалектних, передовсім звукових, особливостей та порівняння їх із відомими русько-українськими апракосами ХІІ–XIV ст. Методологія дослідження базується на застосуванні джерелознавчих, палеографічних, кодикологічних і лінгвістичних методів аналізу. Наукова новизна полягає в уточненні датування пам'ятки часом не раніше ХІV ст. Установлено п'ять писців із визначенням меж їхніх почерків. Одним із книжників-писців, натхненником і навчителем інших писців є преподобний Ієв (у тексті Єв). Доведено, що протографом, з яким працював перший писець до звороту аркуша 61, є Галицько-Волинське Євангеліє ХІІ–ХІІІ ст. із зібрання Третьяковської галереї К 5348 (Росія, Москва). Протографи, які слугували для переписування писцями інших частин кодексу, наразі встановити складніше. Комплекс виявлених діалектних рис пов'язує досліджуваний апракос з іншими євангеліями галицько-волинської писемної традиції. Аналіз почерків та художнього оздоблення дозволив запропонувати гіпотезу про те, що ця книга створювалась як своєрідний навчальний посібник для опанування початківцями-книжниками писарської й ілюмінаторської майстерністі. Висновки. Новітні дані надають підставу атрибутувати рукопис XIV ст., а використані при його написанні протографи локалізувати як галицько-волинські. У тексті не засвідчено особливості письма, орфографії, фонетики, характерні саме для кінця ХІІІ ст. Основним протографом виступає Євангеліє апракос ХІІ–ХІІІ ст., що зберігається в Третьяковській галереї. Комплекс виявлених діалектних ознак пов'язує досліджуваний апракос з іншими євангеліями ХІV ст. галицько-волинської писемної традиції; найбільше збіжностей засвідчено з Луцьким Євангелієм. Подальше встановлення протографів Лавришівського Євангелія є перспективним для джерелознавчих досліджень і важливим для вивчення історії української мови. The aim of the work is to clarify the attribution of the Lavryszów Gospel of Aprakos (Poland, Kraków National Museum, Czartoryski Museum of Library, collection 2097 IV) and to update the problem of protograph's determining, as well as to present the latest codicological and palaeographic facts. The task is also to single out dialectal, especially phonetics, features and compare them with the famous Ruthenian-Ukrainian aprakos of the 12th–14th centuries. Methodology of the research is based on the use of source, paleographic, codicological and linguistic methods of analysis. Scientific novelty of the work lies in the dating of the monument to a time not earlier than the 14th century. There are five scribes with the boundaries of their handwriting. One of the scribes, other writers' inspirer and teacher was Saint Iieve (in the text – Ieve). It is proved that the protographer with whom the first scriber worked before the verso of 61st sheet is the Galician-Volyn Gospel of the 12th–13th centuries from the collection of the Tretyakov Gallery K 5348 (Russia, Moscow). Protographs that were used by scribes to rewrite other parts of the code are more difficult to establish now. The complex of identified dialectal features connects the studied aprakos with other gospels of the Galician-Volyn written tradition. The analysis of handwriting and artistic decoration allowed to suggest the hypothesis that this book was created as a kind of textbook for mastering novice scribes clerical and porthole skills. Conclusions. The latest data give grounds to attribute the manuscript of the 14th century, and the protographs used in its writing to localize them as Galician-Volyn. The text does not attest to the peculiarities of writing, spelling, phonetics, characteristic of the end of the 13th century. The main protograph is the Gospel of Aprakos of the 12th–13th centuries, which is kept in the Tretyakov Gallery. The complex of revealed dialectal features connects the studied aprakos with other gospels of the 14th century of the Galician-Volyn written tradition; most similarities are attested with the Lutsk Gospel. Further establishment of protographs of the Lavryshiv Gospel is promising for source studies and important for the study of the history of the Ukrainian language.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Шляхом аналізу публікацій українських літописів, здійснених у 1970-х роках, виконати реконструкцію теоретичного та методичного підґрунтя проведеної упорядниками й публікаторами археографічної роботи та виявити особливості тогочасних теорії та методики літописної археографії в УРСР. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного методу та методу наукового історизму. Такий підхід дозволяє встановити послідовність та характерні особливості розвитку археографії в умовах тоталітарної системи. Наукова новизна роботи полягає у відтворенні повноти наукового знання про українську археографію, визначенні ролі науковців у збереженні спадковості розвитку попри ідеологічні чинники радянського періоду. Період 1970-х років, на думку багатьох дослідників, був втраченим часом для всієї української гуманітаристики і, насамперед, для археографії. Саме тоді відбулось остаточне згортання теоретичних пошуків української археографії, її «індивідуалізації» на рівні визначення предмета досліджень. Загальна ситуація позначилась і на роботі з українськими літописами. При публікації окремих літописів не враховувалися весь спектр наявних варіантів тексту та контекст написання пам’ятки, наслідком чого стало неправильне встановлення вихідних даних, ігнорувались, як несуттєві, зовнішні та внутрішні особливості пам’ятки. Українська радянська археографія в 1970-х роках зосередилася на питаннях публікації актуальних у ідеологічному плані збірників документів і матеріалів. Це відбилось як на рівні теоретичних розробок, так і на кількості археографів, задіяних у розробці теорії. Висновки. У 1970-х роках археографія як окрема дисципліна припинила в УРСР своє існування. Деякі прояви археографічної думки та підходів спостерігаються лише як доповнення до інших допоміжних дисциплін – архівознавства та джерелознавства. Це не могло не позначитись і на рівні теорії та методики літописної археографії даного періоду. Проте завдяки діяльності українських учених вдалося не лише зберегти певні традиції української археографії попередніх періодів, а й створити умови для відродження археографії в Україні в 1990-х роках. The purpose of the study. With the help of an analysis of the publications of Ukrainian chronicles carried out during the 1970s, to reconstruct the theoretical and methodological basis of the archeographic works of compilers and publishers, and to identify the specific features of the theory and methods of chronicle’s archeography in the Ukrainian Soviet Socialist Republic (USSR). Methodology of the study includes using of a comparative and scientific historicism methods. This approach makes it possible to establish the sequence and characteristic features of the development of archeography in a totalitarian system, to restore the places of breaks in development. The scientific novelty of the work is in reproducing the completeness of scientific knowledge about Ukrainian archeography, determining the role of scientists in maintaining continuity in the development despite the ideological factors of the Soviet period. The situation changed in the 1970s. This period, according to many researchers, was a lost time for all Ukrai- nian humanities and, above all, for archeography. It was the end of the theoretical studies in Ukrainian archeography, of its «individualization» at the level of the definition of the subject of research. The general situation affected primarily the work with the Ukrainian chronicles. When publishing individual chronicles, the entire spectrum of available text versions was not taken into account, the context of writing the document was not taken into account too. It resulted in incorrect identification of its output data (authorship, date of writing, etc.), ignored as insignificant, external and internal features of the document. In general, in the 1970s, Ukrainian Soviet archeography focused on the publication of ideologically relevant collections of documents and materials. This was reflected both at the level of theoretical and methods development, as well as on the number of archeographers involved in the theoretical studies. Conclusions. Archeography as a separate discipline nearly ceased to exist in the USSR in the 1970s. Some exertions of archeographic thought and approaches are observed only as an addition to other auxiliary dis- ciplines – archival science and source study. This situation influenced upon the level of the theory and methods of the chronicles’ archeography of this period. Nevertheless, thanks to the activities of Ukrainian scientists, even in such conditions, it was possible not only to preserve some of the traditions of Ukrainian archeography of the previous periods, but also to create conditions for the revival of the archeography in Ukraine in the 1990s.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідження процесів старіння бібліотечних документів на різних видах паперу, що побували в надзвичайній ситуації, в порівнянні з документами, які не зазнали негативного техногенного навантаження. Методологія дослідження полягає в застосуванні інструментальних, математичних та прикладних методів, які дозволяють найбільш повно розкрити завдання та перспективи подальшого збереження документів на традиційних носіях, що зазнали негативного впливу навколишнього середови-ща. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про особливості довгострокового зберігання документів на традиційних носіях, які побували в екстремальних умовах. Для експериментів як модельні зразки були обрані ті види паперу, які використовувалися в якості матеріальної основи переважної більшості документів, що зазнали найбільш екстремального техногенного навантаження – надмірного зволоження, заморожування та висушування. Це ганчір’яний папір XVII–XVIII ст., газетний папір серединиXX ст., папір друкарський No 1 середини XX ст. з певними фізико-хімічними та капілярно-гігроскопічними характеристиками. Експлуатаційні властивості всіх модельних зразків паперу визначали за показниками механічної міцності: міцність на злам під час багаторазових перегинів, руйнівнезусилля та міцність підчас розтягування, адже саме ці показники найбільш точно характеризують процеси природного старіння матеріалу. Висновки. Адресні рекомендації щодо категорій документів на традиційних носіях, які зазна-ли техногенного навантаження, залежать від виду паперу, ступеня та характеру впливу негативних чин-ників екстремальної ситуації. Актуальними є також способи захисту в аварійній ситуації палітурних мате-ріалів, адже оправа часто першою зазнає наслідків від її негативного впливу. Для позитивного вирішеннязавдання збереження документів на традиційних носіях, що зазнали техногенного навантаження, першо-черговою залишається реалізація всіх можливих різновидів превентивної консервації як запоруки ефек-тивної безпеки бібліотечних фондів. The objective а study of the aging processes of library documents on various types of paper that have been in an emergency compared to documents that have not ex-perienced a negative technological load. The research methodology consists in the application of instrumental, mathematical and applied methods, which allows to most fully reveal the tasks and prospects of further storage of documents on traditional media that have undergone negative environmental influences. The scientific novelty of the work is to expand ideas about the features of long-term storage of documents on tra-ditional media that have been in extreme conditions. For the experiments, the types of paper that were used as the material basis of the documents subjected to the greatest extreme technogenic load – excessive wetting, freezing, and drying — were selected as model samples. This is rag paper of the 17th – 18th centuries, newsprint of the middle of the 20th century, printing paper No. 1 of the middle of the 20th century. with cer-tain physicochemical and capillary hygroscopic properties. The operational properties of these model paper samples were determined by mechanical strength indicators: frac-ture strength at repeated kinks, destructive force and tensile strength, because it is these indicators that most accurately characterize the processes of natural aging of the mate-rial. Conclusion. Providing targeted recommendations for categories of documents on traditional media that have undergone anthropogenic load depending on the type of paper, the degree and nature of the impact of negative factors in an emergency. Also relevant are ways of protecting binding materials in an emergency, because the frameis often the first to experience the consequences of its negative impact. For a positivesolution to the problem of ensuring the safety of documents on traditional media that have undergone anthropogenic load, it remains relevant to implement all possible varie-ties of preventive conservation as a guarantee of the effective safety of library collections.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Уточнення, з використанням сучасного наукового інструментарію, часу написання українських писемних джерел XVII ст. з колекції рукописних книг Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Визначення специфічних особливостей української рукописної книги XVII ст. з вихідними даними для подальшого детального кодикологічного описування та атрибуції. Методологія дослідження базується на джерелознавчому аналізі, який передбачає вивчення вихідних даних рукописних книг XVII ст. Для виділення кодексів українського походження застосовано методику атрибуції рукописних пам’яток, що дозволило визначити рукописи українського походження за назвою, місцем створення, що зазначаються на титульних аркушах. Використання методу філігранологічного аналізу сприяло уточненню датування рукописів. Наукова новизна роботи полягає як у постановці питання, так і у вирішенні завдань дослідження, проблематика якого до цього часу не стала предметом спеціального комплексного дослідження. Усебічне вивчення української рукописної книги XVII ст. дозволило окреслити фундаментальну картину культурно-історичного розвитку та побутування кодексів обраної колекції. Висновки. Запропоновані для дослідження рукописні книги XVII ст. складають важливий джерелознавчий матеріал для фахівців. Завдяки атрибуції, кодикологічному аналізу та порівнянню титульних аркушів рукописних книг XVII ст. українського походження ми звернули увагу на ряд кодексів з колекції рукописних книг XVII ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Визначено кодекси, що мають іконостасний, архітектурний та шрифтовий титульні аркуші. Дослідження титульних аркушів рукописних книг XVII ст. є актуальним на сьогодні, а запропонована тематика має перспективи для подальших досліджень. The aim of the research is to determine the time frame of creation of Ukrainian written sources of the 17th century using the modern scientific approach. The regarded manuscript books were taken from the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Another aim was to determine the specific peculiarities of the Ukrainian of the 17th century handwritten books with the output data for further detailed codicological description and attribution. The methodology of the research is based on source study analysis, which presupposes the study of output data of the 17th century manuscript books. For separation of codices of Ukrainian provenance we employed the method of attribution of manuscript artifacts, which allowed to perform the determination of manuscripts of Ukrainian provenance by title, place of creation, which are pointed on the titular pages. The use of filigranological research contributed to more precise dating of the manuscripts. The scientific novelty of the research lies both in the formulation of the issue as well as the solution of the research tasks. The subject matter of the research has not been the object of specialised complex research yet. Comprehensive study of Ukrainian 17th century manuscript book allowed to define the fundamental picture of the cultural and historical development as well as the ubiquity of the codices from the chosen collection. Conclusions. 17th century manuscript books presented for the research comprise an important source study material for specialists. Thanks to attribution, codicological analysis and comparison of title pages of the manuscript books of the 17th centuries of Ukrainian provenance, we paid attention to a considerable collection of codices from the collection of manuscript books from the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The research defined the codices, which feature iconoclastic, architectural and font title pages. Research of title pages of the 17th century manuscript books remains relevant nowadays while the offered subject matter has perspectives for further researches. Цель работы – определение, с использованием современного научного инструментария, времени создания украинских письменных источников XVII в. из коллекции рукописных книг Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Определение специфических особенностей украинской рукописной книги ХVII в. с выходными данными для дальнейшего детального кодикологического описания и атрибуции. Методология исследования основана на источниковедческом анализе, который предусматривает изучение выходных данных рукописных книг XVII в. Для выделения кодексов украинского происхождения применена методика атрибуции рукописных памятников, что позволило осуществить определение рукописей украинского происхождения по названию, месту создания, которые указаны на титульных листах. Использование метода филигранологического исследования способствовало уточнению датировки рукописей. Научная новизна работы заключается как в постановке вопроса, так и в решении задач исследования, проблематика которого до сих пор не стала предметом специального комплексного исследования. Всестороннее изучение украинской рукописной книги XVII в. позволило определить фундаментальную картину культурно-исторического развития и бытования кодексов избранной коллекции. Выводы. Предложенные для исследования рукописные книги XVII в. составляют важный источниковедческий материал для специалистов. Благодаря атрибуции, кодикологическому анализу и сравнению титульных листов рукописных книг XVII в. украинского происхождения, мы обратили внимание на ряд кодексов из коллекции рукописных книг Институтарукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Определены кодексы, которые имеют иконостасный, архитектурный и шрифтовой титульные листы. Исследование титульных листов рукописных книг XVII в. является актуальным на сегодня, а предложенная проблематика имеет перспективы для дальнейших исследований.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Ідеться про специфічний вид періодичних видань – багатотиражні газети. Розглядаються можливості використання їх як історичного джерела, зокрема надається загальна характеристика багатотиражних газет, висвітлюються передумови їхнього виникнення, особливості розвитку і функціонування на тлі суспільнополітичних процесів в Україні в радянський період, аналізується тематика публікацій. Актуалізується питання щодо створення бібліографії багатотиражних газетних видань і, враховуючи сучасний стан розвитку бібліографії, – електронної бази даних. The article deals with the mass-circulation Ukrainian newspapers – a specifi c type of periodicals typical for the Soviet period of the history of the country. Even though the science has already proved the importance of mass-circulation press as a source for studying historical reality, this phenomenon has not yet been systematically studied; the information potential of the mass-circulation newspapers is not covered. It has long been necessary to create a bibliography of mass-circulation newspapers, including an electronic database. The fi rst printed factory newspapers were created based on wall newspapers popular in the 1920s by means of replicating them. The majority of wall newspapers later turned into mass-circulation newspapers, while retaining not only the name, but also the gross numbering. Wall and mass-circulation newspapers are closely linked with the activities of worker and peasant correspondents – a widespread phenomenon in the USSR. Mass-circulation newspapers as a Soviet phenomenon appeared in 1922–1925 and were positioned as a means of collective propaganda, agitation and organization. The main subject of publications is labor achievements and achievements of the country and the republic, individual enterprises, organizations, collective farms; the main purpose is to motivate to work, create the mood of labor impulse, enthusiasm and unity in the team. Being comprehensively supported by the Communist Party the mass-circulation press from the very beginning had favorable conditions for its existence. The rapid development of the“grassroots” press comes in the second half of the 1920s, when industrialization and collectivization became the priority tasks of the economy. In the early 1930s the mass-circulation newspapers became a mass type of media. The mass-circulation press is an important information source for studying the history of individual enterprises, institutions, departments, universities, collective farms, as well as industry, agriculture and education in general. В статье рассматриваются многотиражные газеты Украины как специфический вид периодических изданий, характерных для советского периода истории страны. Хотя значение многотиражной прессы как источника для изучения исторической действительности наукой уже доказано, этот феномен системно не изучен, информационный потенциал многотиражных газет не раскрыт. Давно назрела необходимость создания библиографии многотиражных газет, в т. ч. электронной базы данных. Первые печатные фабрично-заводские газеты создавались на основе популярных в 1920-е годы стенных газет путем их тиражирования. Большая часть стенгазет позже превратилась в многотиражки, сохранив при этом не только название, но и валовую нумерацию. Стенные и многотиражные газеты тесно связаны с деятельностью рабоче-крестьянских корреспондентов – широко распространенным в СССР явлением. Многотиражные газеты как советский феномен появились в 1922–1925 гг. и позиционировались как средство коллективной пропаганды, агитации и организации. Основная тематика публикаций – трудовые успехи и достижения страны и республики, отдельных предприятий, организаций, колхозов; основное предназначение – мотивация к труду, создание в коллективе настроения трудового порыва, энтузиазма, единства. Всесторонне поддерживаемая компартией, многотиражная пресса с самого начала имела благоприятные условия для своего существования. Стремительное развитие «низовой» прессы приходится на вторую половину 1920-х годов, когда приоритетными задачами экономики признаны были индустриализация и коллективизация. В начале 1930-х годов многотиражки утвердились как массовый вид прессы. Многотиражная пресса является важным информационным источником для изучения истории отдельных предприятий, учреждений, ведомств, ВУЗов, колхозов, а также промышленности, сельского хозяйства и образования в целом.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано комплекс документів, зокрема записники вченого, листування з письменниками та музейними співробітниками, вітальні телеграми, фотознімки та інші матеріали з особового архівного фонду академіка НАН України О. І. Бродського, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ці джерела розкривають взаємини академіка О. І. Бродського з письменниками-сучасниками та надають інформацію про склад мистецької збірки родини Бродських. This article presents a research of a group of documents from the personal archival fund of academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Oleksandr Illich Brodsky, which is deposited in the Institute of Archival Studies of Vernadsky National Library of Ukraine. The publication is based on the scientist’s notebooks, his correspondence with writers and museum staff, greeting telegrams, photographs and other documents. These sources shed light on the scientist’s relationship with his contemporary writers and give the idea of the composition of the Brodsky family’s art collection. They give us reasons to say that the scientist’s talents lay not only in the field of physical chemistry, which was his life work, but in creating a private artistic environment based on his personal taste, which was full of music, art, literature etc. Until now, this topic has not been a subject of scientific research. It would be a pity not to use the available documents and not to celebrate O. Brodsky as a real Renaissance man. Brodsky’s outstanding intellect and all-round education made him a magnet for writers, who loved to spend time with him, valued his opinions and views on the contemporary literature. These writers included Natan Rybak and Volodymyr Kyseliov. O. Brodsky was a lover of both literature and fine arts. Together with his wife, they owned an artistic collection, which included paintings of the 18th century French artist Jean-Louis Voille, Russian artists Fyodor Rokotov, Konstantin Korovin, Boris Kustodiyev and others, which were of interest for famous art museums. The archival documents show that representatives of large museums often asked Brodsky to temporarily display works from his family collection in their halls. Thus, O. Brodsky, a representative of the Ukrainian scientific elite, was held in high esteem not only in scientific circles, but also among writers and artists. В данной статье представлен анализ группы документов из личного архивного фонда академика НАН Украины А. И. Бродского, который хранится в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. В публикации использованы записные книжки ученого, переписка с писателями и музейными сотрудниками, поздравительные телеграммы, фотоснимки и другие документы. Они раскрывают взаимоотношения академика А. И. Бродского с литераторами-современниками, а также дают информацию о составе художественной коллекции семьи Бродских. Проанализированные данные дают право сделать вывод, что ученый был одарен не только в своей специальности – физической химии, которая была основным делом его жизни, но и имел талант к созданию «личного пространства», насыщенного музыкой, искусством, литературой. До сегодняшнего дня эта тема еще не была освещена в научных исследованиях. И было бы неправильно не воспользоваться существующим документальным ресурсом и не вспомнить об А. И. Бродском как о ценителе искусства и литературы. Интеллектуальность Александра Ильича Бродского привлекала к нему литераторов, которые получали удовольствие от общения с ним и считались с его мнением и взглядами на современную литературу. Среди них писатели Н. С. Рыбак и В. Л. Киселев. А. И. Бродский и его супруга были владельцами художественной коллекции, в которой были представлены работы французского художника XVIII в. Жана-Луи Вуаля, русских живописцев Ф. С. Рокотова, К. А. Коровина, Б. М. Кустодиева и других. В архивных документах зафиксировано, что к Бродским нередко обращались представители известных музеев с предложениями о временном экспонировании работ из семейного собрания. А. И. Бродский – представитель элиты украинской науки, он пользовался авторитетом и уважением не только в научных кругах, но и в среде представителей искусства.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Визначені особливості богослужбового співу Києво-Печерської Лаври; простежена історія його становлення; розглянута послідовність створення лаврських рукописних нотних книг; наданий історичний огляд нотно-видавничої діяльності Києво-Печерської Лаври; репрезентовані принципи відбору богослужбових співів до публікації; окреслений сучасний процес відновлення автентичного лаврського співу. The article covers specifics of liturgical chants in Kyiv-Pechersk Lavra, their uniqueness, characteristics and tasks. It traces the history of Lavra’s chants history, development during many centuries and virtual abolition in Soviet times. The author notes an immense influence of Lavra’s chants on liturgical chants of the Orthodox Church in general and especially on the territory of the south and north-east of the former Russian Empire. The sequence of Lavra’s handwritten sheet music books creation is considered. The historical review of sheet music publishing in the Kyiv-Pechersk Lavra is given, the principles of selection of liturgical chants for publishing are defined. Printed music editions published in the Lavra before 1917 are listed. Some of the most complete and correct treatments of the chants of the Kyiv-Pechersk Lavra created and published outside the Lavra are distinguished. The process of gradual restoration of authentic Lavra chants and the current state of music publishing in the Kyiv-Pechersk Lavra are described. The main tasks of the national musical bibliography for revealing, systematization and description of liturgical printed music are outlined. Освещены особенности богослужебного пения Киево-Печерской Лавры, его самобытность, характеристики и задачи. Прослежена история становления лаврского пения – постепенность его многовекового развития и практическое исчезновение в советские времена. Отмечено значительное влияние песнопений Лавры на богослужебное пение православной церкви вообще и особенно – на территориях юга и северо-востока бывшей Российской империи. Определена последовательность создания лаврских рукописных нотных книг. Представлен исторический обзор нотно-издательской деятельности Киево-Печерской Лавры, описаны принципы отбора богослужебных песнопений к публикации. Перечислены нотные издания, напечатанные в Лавре до 1917 г. Выделены некоторые наиболее полные и корректные обработки песнопений Лавры, которые созданы и опубликованы вне ее стен. Описан процесс постепенного возрождения аутентичного лаврского пения, а также современное состояние нотно-издательского дела в Киево-Печерской Лавре. Очерчены основные задачи отечественной музыкальной библиографии по выявлению, систематизации и описанию нотных изданий духовной музыки.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто різні методи захисту документів від руйнівної дії мікроміцетів, що використовувалися починаючи з 20-х років XX cт. Наводиться інформація про пошук нових дезінфектантів з переліку рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України. Аналізуються отримані результати дослідження граничних діючих на мікроскопічні гриби концентрацій спиртових і водних розчинів дезінфектанту "Валеус-Д". Порівнюються дані про вплив ніпагіну, "Валеус-Д" і 70%-го етанолу на грибостійкість, хімічні і фізико-механічні характеристики модельних зразків чотирьох видів паперу (ганчір’яного, друкарського, офсетного, газетного). The article reviews various methods of documents protection against the destroying effect of micromycetes. The methods considered have been in use since the third decade of the 20th century. The authors provide information on the search of new disinfectants from the list recommended by the Ministry of Health of Ukraine. In particular, these include nipagin and a new product "Valeus-D" (analog of the investigated earlier Polidez). The received results of study of minimal concentrations of Valeus-D disinfectant alcohol and water solutions having effect on microscopic fungi are analyzed. Data on the influence of nipagin, "Valeus-D" and 70% ethanol on resistance to fungi, chemical and physicomechanical characteristics of model samples of four types of paper (rag, typographical, offset, newsprint) are compared. The experiments’ results indicate, that 1% nipagin, 2% and 4% "Valeus-D"(pH 9) render the highest resistance to fungi. It is revealed, that 70% ethyl alcohol and 1% nipagin had the least influence on the physicomechanical properties of model samples of paper. Accentuated is the need to continue pilot studies of the use of other modern effective disinfectants and other types of paper. В статье рассматриваются различные методы защиты документов от разрушающего действия микромицетов, которые использовались начиная с 20-х годов XX в. Приводится информация о поиске новых дезинфектантов из перечня рекомендованных Министерством здравоохранения Украины. В частности, это нипагин и новое средство "Валеус-Д" (аналог исследованного ранее Полидеза). Анализируются полученные результаты исследования граничных действующих на микроскопические грибы концентраций спиртовых и водных растворов дезинфектанта "Валеус-Д". Сравниваются данные о влиянии нипагина, "Валеус-Д" и 70%-ного этанола на грибостойкость, химические и физико-механические характеристики модельных образцов четырех видов бумаги (тряпичной, типографской, офсетной, газетной). По результатам экспериментов установлено, что высокий показатель грибостойкости оказывали 1%-й нипагин, 2%-й и 4%-й "Валеус-Д" с рН 9. Выявлено, что 70%-й этиловый спирт и 1%-й нипагин менее всего влияли на физико-механические свойства модельных образцов бумаги. Акцентируется внимание на необходимости продолжения экспериментальных исследований с использованием других современных эффективных дезинфектантов и других видов бумаги

Попередній перегляд:

Публікації випуска

За матеріалами особового архівного фонду українського письменника, поета та журналіста Омеляна Дмитровича Розумієнка висвітлено його життєвий та творчий шлях; проаналізовано склад та зміст документів його особового архівного фонду; визначено коло спілкування митця. In the article we have attempted to dispose the life path of a Ukrainian writer, poet and journalist Omelian Rozumienko, whose original works are practically unknown to the general public. Based on the fond documents, systematized, explored and accepted for state record at the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, we managed to reconstruct O. Rozumienko’s biography and his creative achievements. Presented to science are his poetic and narrative works, as well as the acute and urgent publicistic writings. В статье предпринята попытка восстановить жизненный путь украинского писателя, поэта и журналиста Емельяна Дмитриевича Розумиенко, самобытное творчество которого является практически неизвестным широкой общественности. На основании документов фонда, систематизированных, изученных и принятых на государственный учёт в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, удалось реконструировать биографию Е. Д. Розумиенко и его творческие достижения. В научный оборот включены поэтические и повествовательные произведения деятеля, его острая и злободневная публицистика.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено склад зібрання українського плаката ХХ ст. з фондів відділу образотворчих мистецтв НБУВ, зокрема періоду другої половини 1960 – початку 1980-х років; проаналізовано ідеологічне навантаження українського друкованого плаката в умовах тоталітаризму; наведено приклади візуальних втілень відомих плакатних гасел; окреслено основні тенденції розвитку тематики та художніх особливостей українського друкованого плаката брежнєвських часів. The article concentrates on the research of Ukrainian printed posters of the second half of the 1960s – early 1980s from the collection of the 20th century Ukrainian cinema posters at Fine Arts Department of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The author considers a poster as an ideological weapon, able to create within a totalitarian system a "parallel reality" required for the formation of mass political consciousness and the distraction of society from real social problems. The article brings examples of new visual embodiments of well-known poster mottos. Besides that, the author sketches main tendencies in the development of topics and artistic peculiarities of the Ukrainian printed posters of Brezhnev times. In particular, emphasized is one of the main features of printed posters, which is the use of visual artistic clichés, exaggerated monumentality and generalization, relevant to the propagandistic tendencies of those times, namely creation of convenient ideological stereotypes which would conduce demolishing of individuality. Статья посвящена изучению украинского печатного плаката второй половины 1960 – начала 1980-х годов из собрания украинского плаката ХХ века из фондов отдела изобразительных искусств Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Автор рассматривает плакат как идеологическое оружие, способное в условиях тоталитарной системы создавать "параллельную реальность", необходимую для формирования политического сознания масс и отвлечения от решения реальных общественных проблем. Автор приводит примеры новых визуальных воплощений известных плакатных лозунгов, а также определяет основные тенденции развития тематики и художественных особенностей украинского печатного плаката брежневских времен, в частности акцентирует внимание на одной из его основных черт – использовании визуальных художественных штампов, тяготении к монументальности и обобщениям, что соответствовало тогдашней пропагандистской тенденции – созданию удобных идеологических стереотипов, способствующих нивелированию личности

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Стаття присвячена унікальним пам’яткам писемності урумів – тюркомовних греків українського Приазов’я. Представлено описи двох кодексів літургійного вжитку з церков Криму та Приазов’я ХVIII–XIX ст. Рукописи за своєю структурою – типові для грецької церкви Євангелістарії з суботньо-недільними читаннями з Нового Завіту, перекладені на урумську мову, виконані караманлійським письмом. The paper treats a number of unique relics of the literature of the Urums – Turkish speaking Greeks settled in the Ukrainian part of the Azov sea region since 1780. Detailed archeographic descriptions of two codices, used in liturgical service in the Greek churches of Crimea and Azov sea region during the 18th–19th centuries, are presented. The structure of both manuscripts is typical for the Greek Church Evagelistarions with Saturday-Sunday Gospel lessons, in this case in Urum dialect, written in Karamanlidika script. The first Gospel was written in 1743 in a Greek settlement Karakuba of Crimea. At the beginning of the 19th century it was placed into a luxurious binding and was used in the churches of Mariupol. The second codex was written after the migration of the Greeks to the Azov sea region. Its texts are practically identical to those of the Gospel dated to 1743, but they are based on a different phonetic approach, have another structure, and the memory recollections to the Saints are absent. Besides, the codex includes some additional lectures, if compared to the Gospel compiled in 1743. Статья посвящена нескольким уникальным памятникам письменности урумов – тюркоязычной части греков, проживающих в украинском Приазовье. Представлены подробные археографические описания двух кодексов, находившихся в литургическом употреблении в греческих церквях Крыма и Приазовья на протяжении ХVIII–ХІХ вв. По своей структуре обе рукописи являются типичными для греческой церкви Евангелистариями с субботне-воскресными чтениями Нового Завета в переводе на урумский язык, выполненные караманлийским письмом. Первое Евангелие написано в 1743 г. в Крыму, в греческом селении Каракуба. В начале ХІХ в. оно было помещено в богатый переплёт и использовалось в церквях г. Мариуполя. Второе Евангелие написано после 1780 г. в Приазовье. Его тексты практически идентичны текстам Евангелия 1743 г., но выполнены в несколько иной фонетической редакции, иначе структурированы, в частности отсутствуют чтения святым. Вместе с тем, кодекс содержит отдельные чтения, отсутствующие в Евангелии 1743 г

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Присвячено історії бібліотек чотирьох осередків Товариства Ісуса, які функціонували на теренах Луцької діецезії: Луцького, Берестейського, Острозького та Кременецького єзуїтських колегіумів. На документальній основі висвітлено головні моменти та особливості історичної долі названих книгозбірень, подано історико-книгознавчу та джерелознавчу характеристику їхніх бібліотечних фондів. The article covers the historical and bibliological aspects pertaining to the libraries of four Jesuit Colleges which existed on the territory of the Lutsk centuries – Lutsk Jesuit College (1608–1773), Ostroh Jesuit College (1624–1773), Berestia Jesuit College (1633–1773) and Kremenets Jesuit College (1702–1773). The Libraries’ stocks encompassed books on church history and law, collections of the sermons and panegyrics, Marian editions, books on the history, activities and rules of the Society of Jesus, literature on medicine, geography and astronomy, grammar books of Latin, Greek, French and Polish languages, works of ancient writers and philosophers. Editions from the printing houses of Austria, Belgium, France, Germany, Italy, Netherlands, Switzerland were represented in the Libraries’ stocks. A group of marginal notes from the libraries’ copies, which play a distinctive role for the research into the history of libraries, are elucidated in the publication. В статье представлена историко-книговедческая характеристика библиотек четырёх иезуитских коллегиумов, которые действовали на территории Луцкой диецезии в 17–18 вв. – Луцкого коллегиума (1608–1773), Острожского коллегиума (1624–1773), Брестского коллегиума (1633–1773) и Кременецкого коллегиума (1702–1773). Фонды этих библиотек включали книги по церковной истории и праву, собрания проповедей и панегириков, издания, связанные с культом Девы Марии, книги по истории Ордена иезуитов, публикации, по которым регламентировалась деятельность Ордена, литературу по медицине, географии, астрономии, учебники латинского, греческого, французского, польского языков, произведения античных писателей и философов. В фондах библиотек были представлены издания типографий Австрии, Бельгии, Франции, Германии, Италии, Голландии, Швейцарии. В публикации дан источниковедческий анализ маргинальных записей библиотечных экземпляров, которые играют важную роль при реконструкции истории библиотек и библиотечных собраний.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У другій половині XVIII ст. греко-католицька друкарня Почаївського Успенського монастиря активно співпрацювала зі старообрядцями, результатом чого стала поява ряду видань. У рамках аналізу примірників цих видань розглянуто їхнє походження з давніх книгозбірень, перебування в конволютах, у т. ч. видавничих, значну увагу приділено оправам цих книг, процитовано та проаналізовано маргіналії як свідчення з історії побутування примірників. Подано список видань та примірників старообрядницьких почаївських книг з фондів відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, із зазначенням шифрів і давніх провенієнцій. In the second half of the XVIII century Greek Catholic Typography of the Pochaiv Assumption monastery actively collaborated with the Old Believers. As the result of this collaboration a number of publications was edited. The origin of each copy from ancient libraries, their staying in convolutes (especially in original ones) are analyzed, considerable attention is paid to the bindings of these books, marginalia as evidence of the existence of the book copies in history are quoted and analysed. A list of editions and the copies of analyzed Old Believers’ Pochaiv books in the Old and Rare Books Department of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine is applied with notifying ciphers and ancient proveniencia. Old Believers editions from the Typography of the Pochaiv Assumption monastery are an original phenomenon in the history of printing in Ukraine, as they are a prime example of synthesis of traditional printing in Moscow of pre-Nikonian period and Ukranian book of the XVIII century. Во второй половине XVII в. греко-католическая типография Почаевского Успенского монастыря активно сотрудничала со старообрядцами, результатом чего стало появление ряда изданий. В рамках анализа экземпляров этих изданий рассмотрено их происхождение с давних библиотек, пребывание в конволютах, в т. ч. издательских, значительное внимание уделено оправам этих книг, процитированы и проанализированы маргиналии как свидетельство истории бытования экземпляров. Представлен список изданий и экземпляров старообрядческих почаевских книг из фондов отдела старопечатных и редких изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, с указанием шифров и древних провениенций.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше здійснено детальний мистецтвознавчий аналіз титулів українських кириличних видань XVII ст., які зберігаються у фонді відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, з метою дослідження їхньої типології та художніх особливостей; визначені характерні особливості основних типів композицій, проаналізовані сюжети та образи, іконографія, алегоричні зображення, декор; розкрито характерні відмінності в трактуванні художнього оздоблення титульної ілюстрації в доробку низки українських мистців. Наголошується, що титул як елемент художнього оздоблення книги засобами графічного мистецтва становив окремішню цінність для широкого кола осіб, причетних до створення українських видань XVII ст. (авторів, замовників і граверів), тож постійно перебував під особливою увагою творців книги. Замовники і автори творів, нерідко беручи активну участь в розробці програми титулу (або й будучи її авторами), довіряли виконання «вхідної гравюри» видатним тогочасним граверам, майстерність яких сягала надзвичайно високого рівня, не поступаючись кращим європейським художникам. At first the detailed art critisized analysis of titles in Ukrainian Cyrillic editions of XIIth century from the funds of the Section of old and rare books in V. I. Vernadsky National Library of Ukraine is carried out with the purpose to study their types and art characteristics. The main features in types of compositions are determined. Plots and images, iconography, allegories and decor are analysed. The main differences about how Ukrainian engravers approach the decoration of the title illustration is defined. The study notes that the title is an extremely important element of decoration books by the method of graphic art for many authors, customers and engravers, who have been working with Ukrainian book during the XIIth century. Customers and authors, who created the title often entrust this work for famous engravers of that time, who were the best masters on the European level. Впервые осуществлён подробный искусствоведческий анализ титулов украинских кириллических изданий XVII в., хранящихся в фонде отдела старопечатных и редких изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, с целью исследования их типологии и художественных особенностей; определены характерные особенности основных типов композиций, проанализированы сюжеты и образы, иконография, аллегорические изображения, декор; раскрыто характерные отличия в трактовке художественного оформления титульной иллюстрации в активе ряда украинских художников. Отмечается, что титул как элемент художественного оформления книги средствами графического искусства составлял отдельную ценность для широкого круга лиц, причастных к созданию украинских изданий XVII в. (авторов, заказчиков и гравёров), поэтому постоянно находился под особым вниманием создателей книги. Заказчики и авторы произведений, нередко принимая активное участие в разработке программы титула (или будучи её авторами), доверяли выполнение «входной гравюры» выдающимся тогдашним гравёрам, мастерство которых достигало чрезвычайно высокого уровня, не уступая лучшим европейским художникам.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано листування М. Грушевського зі співробітниками редакції журналу «Літературно-науковий вістник» і висвітлено особливості виходу в світ та редакційну роботу ЛНВ київського періоду, зокрема стосунки М. Грушевського з працівниками редакції. In the article the specialties of publishing and editorial work in LSH of Kyiv period, represented in M. Hrushevsky’s correspondence with the magazine’s editorial staff, are taken up. It was shown, with a help of epistles, in what way M. Hrushevskyi cooperated with the technical workers of the editorial staff during the process of magazine’s edition. Проанализированы переписки М. Грушевского с сотрудниками редакции журнала «Литературно-научный вестник» и освещены особенности выхода в свет и редакционную работу ЛНВ киевского периода, в частности отношения М. Грушевского с работниками редакции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше подається аналітична розвідка про вивчення постаті П. С. Морачевського та його творчої діяльності в історіографії кінця ХІХ – початку ХХІ ст. як дослідника та першого перекладача новоукраїнською мовою книг Святого Письма. Наголошується на цьому основному аспекті вивчення в українській історіографії, розглядаються й інші праці. In the article for the first time an analytical research of P. S. Morachevsky personality and his original work in historiography as Holy Books researcher and translator to new Ukrainian language of the end of XIXth – beginning of XXIst century is revealed. This core aspect of Ukrainian historiography study is emphasised and other works are examined. Впервые подаётся аналитическая разведка об изучении личности П. С. Морачевского и его творческой деятельности в историографии конца XIX - начала XXI в. как исследователя и первого переводчика на новоукраинский язык книг Священного Писания. Отмечается этот основной аспект изучения в украинской историографии, рассматриваются и другие работы.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Вперше розглянуто проблему датування українських кириличних кодексів XVII ст., репрезентовану в археографічному каталозі колекції ЦАМ КДА О. Лебедєва. Об’єктом дослідження обрано кодекси, які не мають точно датованих кодикологічних записів і в описах каталогу подані із хронологічно звуженою «непрямою» датою написання. Критично переглянуто описи кодексів за сучасними даними археографії, кодикології, палеографії, філігранології. In the article the author for the first time raises the issue of dating Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, represented in the archaeographic catalog of CAM of KTA collection of O. Lebedev. She selected for the object of her research the codes which do not have exactly dated codicological records and are presented in the catalog descriptions with a chronologically diminished "indirect" date of writing. The article provides a critical review of the codes descriptions on the base of the modern archaeography, codicology, paleography and philigranology data. Впервые рассмотрена проблема датировки украинских кириллических кодексов XVIII в., представленную в археографическом каталоге коллекции ЦАМ КДА А. Лебедева. Объектом исследования избраны кодексы, не имеющие точно датированных кодикологических записей и в описаниях каталога представленных с хронологически суженной «косвенной» датой написания. Критически пересмотрены описания кодексов по современным данным археографии, кодикологии, палеографии, филигранологии.

Попередній перегляд: