Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: залучити до наукового обігу перекладний медичний збірник з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На основі застосування історичного, текстологічного та мовного аналізу здійснити історико-кодикологічний опис пам’ятки та надати характеристики її мови. Методологія. У процесі дослідження застосовано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Також для вивчення мови пам’ятки обрано індуктивний метод як шлях від аналізу мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу в цілому. Наукова новизна. Вперше залучено до наукового обігу рукопис, що містить український переклад творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", або "Книга фізіогноміки", проведено порівняльний аналіз рукописного перекладу та оригіналу латинських видань XVII ст. з наданням структурних, текстологічних та мовних особливостей. Висновки. Рукопис є перекладом широко розповсюджених творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", які видавались у складі одного збірника латиною (Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum", Michael Scotus "De secretisnaturae"/"Liber phisiognomiae") протягом кількох століть і набули неабиякої популярності в XVII ст. Автор перекладу здійснив також переробку тексту, розміщуючи деякі його складові частини згідно зі своїм розумінням, що спричинило суттєві відмінності отриманого тексту від інших відомих перекладів того часу. Аналіз мовних особливостей тексту дозволяє припустити, що переклад міг бути виконаний з польського перекладу латинського друкованого видання XVII ст. Рукопис є унікальним джерелом для вивчення історії української літератури, перекладацької діяльності українських книжників, історії української мови взагалі та розвитку термінології, зокрема. The goal of the research. The article aims to introduce to the scientific circulation the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine that is the Ukrainian translation of the Latin book. Using the historical, textological and linguistic analysis, to make the historical and codicological description of the manuscript. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows separating common and distinctive features of the texts of the original book and its translation. Also, the method of deduction is used as a way from linguistic features to the conclusions about the nature of translation in general. Scientific novelty. First the article introduces the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine to the scientific circulation. It is the Ukrainian translation of the Latin book by two authors: Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum” and Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae” which were published as two parts of single book during several centuries that were very popular. The translator also carried out the creative text processing, placing its constituent parts according his understanding. This translation significantly different from the other known translations of the time. Analysis of the linguistic features of the text leads to two equal assumption: the book is translation at first from Latin into Polish and then into Ukraine or from Latin into Ukraine directly. A more definite conclusion requires detailed linguistic research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження. На підставі аналізу широкого кола архівних джерел та публікацій розкрити основні риси міжнародного наукового співробітництва Національної академії наук України з науково-дослідними установами Чехословаччини у 60-х ро ках ХХ століття і таким чином реконструювати історію двосторонніх міжакадемічних зв’язків академій наук цього часу. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико типологічного, історико-системного та хронологічного методів, які дозволяють визначити видовий склад документів, їхнє інформаційне наповнення, відтворити пріоритетні форми, напрями та тенденції міжакадемічного наукового обміну, а також у межах досліджуваного хронологічного періоду висвітлити історію співробітництва українських, чеських та словацьких учених. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до широкого обігу малодосліджених і почасти зовсім не вивчених архівних документів як окремого джерельного комплексу з міжнародної діяльності Національної академії наук України 60-х років ХХ століття, зокрема за напрямом співробітництва українських, чеських і словацьких учених, та проведенні на їх основі історичної реконструкції цих зв’язків. Висновки. Форми наукового співробітництва українських, чеських і словацьких учених упродовж 1961–1970 років полягали у спільній розробці наукових проєктів, консультуванні, обміні досвідом через наукові відрядження, участі в наукових заходах, інформаційному обміні тощо. Про ведений аналіз двостороннього співробітництва цього періоду дозволяє стверджувати, що воно розглядалось як пріоритетне не лише для України, а й для Чехословаччини. The purpose of the work. Based on the analysis of a wide range of archival sources and publications to reveal the main features of international scientific cooperation of the National Academy of Sciences of Ukraine with research institutions of Czechoslovakia of the chronological period of the 60s of the 20th century, and thus reconstruct the history of bilateral interacademic relations of academies of sciences. The research methodology consists in the application of historical-typological, historical-systemic and hronological methods, which allow to determine the type composition of documents, their information content and to reproduce the priority forms, directions and tendencies of interacademic scientific exchange, and to coverthe history of cooperations between Ukrainian, Czech and Slovak scientists. The scientific novelty of the study lies in the introduction into widespread circulation of little-studied and partly unexplored archival sources as a separate source complex on the international activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in the 60s of the 20th century, in particular in the direction of cooperation of Ukrainian, Czech and Slovak scientists based on the historical reconstruction of these ties. Conclusions. Forms of scientific cooperation of Ukrainian, Czech and Slovak scientists during 1961–1970 consisted of joint development of scientific projects, consulting, exchange of experience through scientific trips, participation in scientific events, information exchange, etc. The analysis of bilateral cooperation of this period allowsus to state that it was considered as a priority equally for both Ukraine and Czechoslovakia.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У дослідженні здійснено джерелознавчий аналіз маловідомих та раніше недосліджених архівних документів, на підставі яких проведено історичну реконструкцію українсько-польської міжакадемічної співпраці в галузі соціогуманітаристики хронологічного періоду 1961–1965 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-архівознавчого, джерелознавчого, хронологічного методів, а також методів аналітико-синтетичної обробки матеріалів і наукової експертизи. Зазначений методологічний підхід дозволяє виявити ступінь інформативної цінності архівних документів та здійснити історичну реконструкцію українсько-польських наукових зв’язків у галузі соціогуманітаристики впродовж 1961–1965 рр. Наукова новизна роботи полягає в систематизації розлогого комплексу архівних джерел з історії українсько-польських міжакадемічних зв’язків, введенні до наукового обігу маловідомих і почасти недосліджених документів та, на їхній підставі, – здійсненні комплексної реконструкції напрямів співробітництва академічних установ України та Польщі соціогуманітарного профілю. Висновки. Аналіз архівних документів, що відклалися в Архіві Президії НАН України та Інституті архівознавства НБУВ, дозволяє зробити висновки, що українські науково-дослідні установи соціогуманітарного профілю зробили вагомий внесок у становлення та розвиток наукової співпраці з польськими науковими інституціями. Форми співробітництва розширювалися і полягали у спільному розробленні наукових проблем, в яких були зацікавлені обидві академії наук, ознайомленні з науковою проблематикою академічних установ України та Польщі, публікації результатів наукових розробок, взаємному рецензуванні наукових праць, проходженні стажувань, книгообміні. Українські та польські дослідники на практиці застосовували набутий досвід та найбільш вдалі форми науково-дослідної роботи, що практикувалися на той час академіями наук України та Польщі. Aim of the research. The research conducted source study analysis of little known archival documents, on the basis of which it was possible to reconstruct Ukrainian-Polish academic cooperation in the field of social sciences and humanities within 1961–1965 time frame. The methodology of the research presupposes the usage of historical, archival, source study, and chronological methods, methods of analytical-synthetic processing of materials and also the method of scientific examination. This methodological approach allows to determine the degree of informative value of archival documents and to propose historical reconstruction of Ukrainian-Polish scientific relations in the field of social humanities sciences in 1961–1965. The scientific novelty of the research can be found in the systematisation of the spacious collection of archival sources concerning the history of Ukrainian-Polish academic relations as well as inclusion of little known and partially non-researched documents into scientific circulation, and on their basis to complete full reconstructions of various collaboration spheres between academic institutions in Ukraine and Poland within socio-humanitarian profile. Conclusions. The analysis of archival documents, which have been preserved at the archives of the Presidium of the NAS of Ukraine Archive and the Institute of Archival Studies at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine allows to make conclusions that Ukrainian research facilities of socio-humanitarian profile made an important contribution to the establishment and development of scientific cooperation with Polish scientific institutions. Forms of this cooperation expanded and constituted common analysis of the scientific problems, in which both Academies of Sciences were interested as well as familiarisation with the scientific issues of academic institutions in Ukraine and Poland, publications of scientific researches and their results, mutual peer review of scientific works, organization of internships, exchange of book resources. Ukrainian and Polish researchers used practically the gained experience as well as the most successful forms of scientific and research work, which was practiced at the time by the Academies of Sciences in Ukraine and Poland. Цель работы. В исследовании осуществлен источниковедческий анализ малоизвестных и ранее не изученных архивных документов, на основании которыхпроведена историческая реконструкция украинско-польского межакадемического сотрудничества в области социогуманитаристики хронологического периода 1961–1965 гг. Методология исследования заключается в применении историко-архивоведческого, источниковедческого, хронологического методов, а также методов аналитико-синтетической обработки материалов и научной экспертизы. Указанный методологический подход позволил выявить степень информативной ценности архивных документов и осуществить историческую реконструкцию украинско-польских научных связей в области социогуманитаристики в течение 1961–1965 гг. Научная новизна работы заключается в систематизации обширного комплекса архивных источников по истории украинско-польских межакадемических связей, введении в научный оборот малоизвестных и отчасти еще не исследованных документов, и на их основании проведении комплексной реконструкции направлений сотрудничества академических учреждений Украины и Польши социогуманитарного профиля. Выводы. Анализ архивных документов, хранящихся в Архиве Президиума НАН Украины и Институте архивоведения НБУВ, позволяет сделать выводы, что украинские научно-исследовательские учреждения социогуманитарного профиля сделали весомый вклад в становление и развитие научного сотрудничества с польскими научными институтами. Формы сотрудничества расширялись и заключались в совместной разработке научных проблем, в которых были заинтересованы обе академии наук, ознакомлении с научной проблематикой академических учреждений Украины и Польши, публикации результатов научных разработок, взаимном рецензировании научных работ, прохождении стажировок, книгообмене. Украинские и польские исследователи применяли на практике результаты научных командировок и удачные формы научно-исследовательской работы, практиковавшиеся в то время академиями наук Украины и Польши.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми заснування та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчального закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек. The historical-bibliological research deals with thte issues of foundation and operation of te fundamental library of the highest educational insitution of Kyiv - the Commercial institute, creation of the specialised departments and their book acquisition in particular.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто заснування та функціонування бібліотек Інституту шляхетних дівчат та Політехнічного інституту, схарактеризовано організацію їх комплектування та склад книгозбірень. The article deals with the history of the foundation and activities of the libraries of the Seminary for young ladies and the Polytechnical School. The fundamental and specialized collections of the libraries are given a characterization, their acqusitional management and archive structures are analyzed.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано власницькі та вкладні записи, опубліковані в українських каталогах кириличних стародруків, як об’єкт краєзнавчих досліджень. Записи містять відомості про вклади і вкладників, священиків, власників маєтків, про інші дарунки, зведення або поновлення храму, про фундаторів та благодійників, воєнні походи, битви, природні явища. Такі записи історико-краєзнавчого змісту дозволяють відновити окремі епізоди давньої історії локальних територій, міст, сіл, громад, церков та монастирів. In the article the author analyzes ownership and contribution notes notes published in Ukrainian catalogs of Cyrillic old printed editions, which are original and indigenous objects of local studies. Such notes contain information about contributions and contributors, their families’ members, priests, landed estates’ owners, about the other gifts, temples building and renovation, founders and beneficiaries, about military expeditions, battles, natural phenomena. Sometimes the notes include titles of several books given to a temple or list other religious items. Notes related to the history and local studies make it possible to reconstruct some episodes of the history of Ukrainian local territories, towns, villages, communities, churches and monasteries. В статье проанализированы владельческие и вкладные записи, опубликованные в украинских каталогах кириллических старопечатных изданий, служащие оригинальными и самобытными объектами краеведческих исследований. Такие записи содержат сведения о вкладах и вкладчиках, членах их семей, священниках, владельцах имений, о других дарах, постройках или обновлениях храмов, фундаторах и благотворителях, о военных походах, битвах, природных явлениях. Иногда в записях указаны названия нескольких книг, переданных храму, перечислены другие культовые предметы. Записи историко-краеведческого характера позволяют восстановить некоторые эпизоды истории украинских локальных территорий, городов, сел, общин, церквей и монастырей

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Йдеться про те, що, попри задовільну вивченість бібліографічного репертуару українських стародруків, насамперед завдяки виходу в 1981–1984 рр. каталогу українських стародруків Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича, практична робота з книжками надає новий матеріал та вносить уточнення й доповнення до цього каталогу. При опрацюванні масиву примірників кириличних видань друкарні Києво-Печерської лаври ХVІІІ ст. зі збірки НБУВ вдалося виявити видання, що внесені до репертуару українських книжок помилково. Неіснуючими виявилися видання рідкісні та унікальні, наприклад, «Чин молебний» 1763 р. Крім того, вдалося віднайти стародруки, не включені до жодного бібліографічного покажчика, серед них кількааркушева «Форма» 1763 р. із розпорядженням про читання текстів Апостола. Встановлено, що було лише одне, а не два видання «Тріоді пісної» 1743 р. та «Чину молебного» 1754 р., і навпаки, два видання Акафістів 1731 р. із відмінностями в художньому оформленні. The article introduces new materials to the investigation of Ukrainian early printed books. Corrections and elaborations to the Catalogue of Zapasko and Isaevich were made. Exploration of XVIIIth century Cyrillic books of Kyiv-Pechersk Lavra printing house of NBUV collection enabled to reveal editions, which were erroneously included in repertory of Ukrainian books. Among them there are rare and unique editions, such as a not existing Prayer Rite (1763). Besides, books, not included in any catalogues, such as few lists of a Form (1763) with instructions for reading the Apostle, were found. Also it was discovered, that there was only one edition of Lenten Triodion (1743) and Prayer Rite (1754) and two diversely decorated editions of Acathistus (1731). Речь идёт о том, что, несмотря на удовлетворительную изученность библиографического репертуара украинских старопечатных книг, прежде всего благодаря выходу в 1981-1984 гг. каталога украинских старопечатных изданий Я. П. Запаски и Я. Д. Исаевича, практическая работа с книгами предоставляет новый материал и вносит уточнения и дополнения к этому каталогу. При обработке массива экземпляров кириллических изданий типографии Киево-Печерской лавры XVIII века. из сборника НБУВ удалось обнаружить издания, внесенные в репертуар украинских книг ошибочно. Несуществующими оказались издания редкие и уникальные, например, «Чин молебный» 1763 г. Кроме того, удалось найти старинные, не включённые ни в один из библиографических указателей, среди них несколькостраничная «Форма» 1763 г. из распоряжения о чтении текстов Апостола. Установлено, что было только одно, а не два издания «Триоди постной» 1743 г. и «Ордена молебного» 1754 г., и наоборот, два издания акафиста 1731 г. с различиями в художественном оформлении.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто унікальний примірник видання «Символу віри» Афанасія Александрійського, що, згідно з бібліографічними джерелами, надрукований в Києво-Печерській лаврі 1717 р. Робота з книжкою показала, що насправді це видання Псалтиря, який вийшов друком у Московській друкарні близько 1722–1723 р. і також є рідкісним, оскільки жоден примірник такого видання до сьогодні був невідомий. . The article examines unique copy the edition А Сreed of Athanasius of Alexandria from the funds of Vernadski National Library of Ukraine in accordance by bibliographic sources published in a printing-house Kyiv Pechersk Lavra 1717. The analysis of the book showed that thе edition of Psalter, printed in Mockow about 1722–1723. Copy of Psalter is rare because edition is not taken into account in bibliography.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано папір п’яти примірників краківського видання "Гербарія" Мартіна Сєнніка 1568 р. зі збірки НБУВ. Встановлено кількісне та відсоткове співвідношення філіграней, частотність їх представлення та динаміку зміни впродовж видання, місцеве походження паперу, виявлено однорідність паперу в усіх примірниках, зафіксовано факти додруку окремих аркушів наприкінці ХVІ ст. та в ХІХ ст. The article addresses the filigrees on the paper of Krakow edition of Martin Siennik’s "Herbarium" of 1568 printed in the typography of N. Scharfenberg, five exemplars of which were found in the collection of VNLU. We have determined the filigrees quantity and percentage ratios, frequency of their detection, dynamics of paper change in a book and paper similarity in all the exemplars. Paper analysis of "Herbarium" exemplars proved that they were printed only on Krakow paper with the filigrees of local mills. It has also allowed us to ascertain the time of additional printing of two exemplars pages. Extra pages for one exemplar were printed in the late 16th century, for the other – in the 19th century. The first additional printing was conducted in the typography of N. Scharfenberg, the other, probably, was initiated by the book owner, a scientist and a bibliophile, the Duke Montresor. The filigrees study of Martin Siennik’s “Herbarium” demonstrated that they were printed on the paper similar to that of the Cyrillic edition of the Evangel of 1569 printed in Zabludow by Ivan Fedorov and Pavlo Mstyslavets. Therefore, most of the paper of the second edition was of Krakow origin. В статье рассматриваются филиграни бумаги краковского издания "Гербария" Мартина Сенника 1568 г. типографии Н. Шарфенберга, выявленного в пяти экземплярах в собрании НБУВ. Установлено количественное и процентное соотношение филиграней, частотность их выявления и динамику смены бумаги на протяжении книги, однородность бумаги во всех экземплярах. Анализ бумаги экземпляров "Гербария" 1568 г. засвидетельствовал использование для его печатания сугубо краковской бумаги с филигранями местных мельниц, позволил установить время допечатки отдельных листов одного из экземпляров в конце ХVІ в., второго – в ХІХ в. Первая из допечаток конца ХVІ в. была осуществлена, вероятно, в типографии Н. Шарфенберга, вторая, ХІХ в., судя по всему, по инициативе владельца книжки – учёного и библиофила графа В. Монтрезора. Исследование филиграней экземпляров "Гербария" Мартина Сенника 1568 г. продемонстрировало близость бумаги, на которой они напечатаны, с бумагой кириллического издания заблудовского Евангелия 1569 г. печати И. Федорова и П. Мстиславца, и, таким образом, краковское происхождение большей части использованной для второго издания бумаги

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено спробу розкрити потенціал комплексних філігранологічних досліджень кириличних стародруків другої половини XVI - початку XVII ст. як джерела нових відомостей стосовно друкування видань, почерговості роботи над іхніми частинами, процесу закупівлі паперу, використання якісного та неякісного паперу, встановлення видавничих та паперових варіантів, атрибуції та переатрибуції стародруків, розрізнення схожих між собою видань, виявлення вставних аркушів, що належать до іншого видання, розрізнення аркушів, змішаних у межах одного примірника та ін. . The article represents an attempt of the author at showing the potential of complex filigranological research of the Cyrillic old printed books of 2nd half of XVI – beginning of XVII cent. It is a promising source of new data on printing of books, ordering of work with their parts, paper purchase, use of high-quality and low-quality paper, recognition of editorial and paper variants, attribution and reattribution of the old printed books, distinction of the similar publications, detection of the insert sheets from other impressions, discerning of the mixed sheets of the same impression etc.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Стаття присвячена історичній реконструкції відзначення в березні 1939 р. в АН УРСР 125-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та висвітленню перебігу проведення цього ювілею. Методологія дослідження полягає в застосуванні наукових методів — історичного, джерелознавчого, хронологічного, а також конкретно-пошукового й евристичного (аналіз і систематизація джерел та літератури). Методологічна основа дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, системності, комплексності, що у своїй сукупності дозволяють розкрити проблему. Наукова новизна роботи полягає в залученні до аналізу малосліджених архівних джерел з історії шевченкознавчих студій в АН УРСР та публікацій у пресі цього періоду, наукові дані яких дозволяють висвітлити напрями підготовки до ювілею, форми участі в ньому академічних установ і окремих учених України, а також введенні до наукового обігу нової інформації архівних документів. Висновки. Інформація залучених до аналізу документів державних архівів — ЦДАГО України і ЦДАВО України (постанови директивних органів про відзначення ювілею Т.Г. Шевченка), джерельних ресурсів Архіву Президії НАН України (внутрішньо академічні постанови, розпорядження, стенограми, звітні документи) та наукових матеріалів у комплексному аналізі репрезентує перебіг підготовки до ювілейних заходів, що проводились Академією в 1938—1939 рр. На основі документів різного виду та дотичних матеріалів встановлено, що в 1938—1939 рр. ученими Академії наук здійснено значну роботу з вивчення та видання літературної спадщини Т.Г. Шевченка. Представлено інформацію про наукові напрями опублікованих до ювілею праць, науково-організаційну участь Академії наук як у внутрішньоакадемічних заходах, у тому числі ювілейних сесіях, виставках, творчих вечорах, що відбувалися в її стінах, так і в загальнодержавних, що проводились із залученням учених, письменників і представників громадськості з різних республік СРСР і стали актом ушанування пам’яті Т.Г. Шевченка, популяризації його творчості. Підготовка до святкування ювілею Т.Г. Шевченка наприкінці 1930-х років значною мірою сприяла прискоренню розвитку шевченкознавства як одного з провідних напрямів академічних досліджень. The article is devoted to the historical reconstruction of the commemoration of the 125th anniversary of the birth of Taras Shevchenko in March 1939 at the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic and the coverage of the course of this anniversary. The research methodology consists in the application of scientific methods of historical, source studies, chronological, as well as concrete search and heuristic (analysis and systematization of sources and literature). The methodological basis of the research is based on the principlesof objectivity, historicism, systematicity, and complexity, which in their totality allow to revealthe problem. The scientific novelty of the work consists in the inclusion in the analysis of little-researched archival sources from the history of Shevchenko studies at the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic and publications in the press of this period, the scientific data of which allow the reconstruction of the directions of preparation for the anniversary, the forms of participation in it by academic institutions and individual scientists of Ukraine; introduction of new information of archival documents into scientific circulation. Conclusions. The information of the documents of the Central State Archive of Public Organizations of Ukraine and Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (resolutions of the decision-making bodies on the commemoration of the anniversary of Taras Shevchenko), source resources of the Archive of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine (internal academic resolutions, orders, transcripts, reporting documents) and scientific materials in a comprehensive coverage, involved in the analysis, represents the course of preparations for the anniversary events held by the Academy in 1938—1939. On the basis of documents of various types and relevant materials, it was es tablished that in 1938—1939, scientists of the Academy of Sciences carried out significant work on the study and publication of Taras Shevchenko’s literary heritage. Information is presented on the scientific directions of the works published before the anniversary, the scientific and organizational participation of the Academy of Sciences both in events, anniversary sessions, exhibitions, creative evenings that took place within its walls, and in national onesthat were held with the involvement of scientists, writers and representatives of the public from various republics of the USSR and became an act of commemoration of Taras Shevchenko, popularization of his work. Preparations for the celebration of Taras Shevchenko’s anni versary at the end of the 1930s had a significant impact on accelerating the development of Shevchenko’s studies as one of the leading directions of academic research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено епістолярій М. В. Левитського з фондів Інституту рукопису НБУВ, визначено коло наукового і кульутрного спілкування визначного українського діяча, проаналізовано комплекс його листів з позицій їхнього походження та призначення. The article deals with the studies of the epistle assemblage of M. V. Levytsky from the archives of the Institute of Manuscripts of the VNLU. The round of scientific and cultural relations of the outstanding Ukrainian public figure is defined; the collection of letters is explored as to their provenance and destination.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є унаочнення використання додаткових елементів авторського рукопису та епістолярного матеріалу як джерел дослідження життєвого і творчого шляху композитора. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльно-аналітичного методів, джерелознавчого аналізу, структурного й системного методів. Науковою новизною є підтверджена архівними джерелами деталізація відомостей про формування художнього задуму, наявність "внутрішньої програми" багатьох творів Віктора Косенка, уточнення й розширення уявлень про коло спілкування митця, виявлення і наголошення "проблемних зон" сучасної наукової та джерельної бази, пов’язаної з ім’ям композитора. Висновки. Значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920—1930-х років досі є ще повною мірою не усвідомленим. До сьогодні друковані версії документів композитора, зокрема його листів, були доступні у здебільшого викривленому цензурним втручанням (купіювалася, зокрема, інформація щодо контактів митця) вигляді. Не буде перебільшенням стверджувати, що їх активна популяризація в такій формі (здійснювана свого часу, швидше за все, з найкращих міркувань, дружиною композитора) сприяла конструюванню досить спрощеного й хибного образу В. Косенка, в аурі якого він, на жаль, перебуває й досі. Подолання цієї ситуації, виправлення спричинених нею похибок і не порозумінь, зрештою цілісне уведення доробку композитора до наукового обігу становлять один із перспективних напрямів подальшої роботи музикознавців. The goal of the research is to visualize the additional elements of the author’s manuscript and epistolary material use as sources of the composer’s life and creativity study. The research methodology is based on the application of historical and comparative analytical methods, source analysis, structural and systemic methods, etc. The scientific novelty is the detailing of information about the formation of the artistic idea, the presence of the "internal program" of many works by Viktor Kosenko, the clarification and expansion of ideas about the artist’s circle of communication, the identification and emphasis of the "problem areas" of the modern scientific and source base related to him, confirmed by archival sources associated with the composer’s name. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko (from Institute of Manuscript of V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine fonds) for the future reproduction of the complete artistic panorama of Ukraine in the 1920s and 1930s is still not fully understood. Until today, published versions of the composer’s documents, in particular his letters, were available in mostly distorted form due to censorship (in particular, information on the artist’s contacts was stopped). It would not be an exaggeration to claim that their active popularization in this form (performed, most likely for the best reasons, at one time by the composer’s wife) contributed to the construction of a rather simplified and false image of V. Kosenko, in whose aura, unfortunately, he still lives. Overcoming this situation, correcting the inaccuracies and mis understandings caused by it, in the end, the integral introduction of the composer’s work into scientific circulation is one of the promising directions for the further work of musicologists.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу давніх писемних джерел та архівних документів з історії розвитку науки та освіти періоду Відродження в місті Гянджа, Азербайджан. Методологія дослідження: історично-порівняльний і хронологічний методи, джерелознавчий аналіз. Наукова новизна. Вперше визначено особливості розвитку науки та освіти періоду Відродження в місті Гянджа, Азербайджан. Висновки. Ця науково-дослідна робота вивчає особливості розвитку науки та освіти періоду Відродження в місті Гянджа, Азербайджан, на основі давніх писемних наукових джерел та архівних документів. У науковій роботі також досліджуються процеси викладання соціальних, гуманітарних і природничих наук у Гянджі в цей історичний період, заслуги видатних учених, мислителів і педагогів того періоду, які працювали в медресе і користувалися багатими бібліотеками. Зокрема, враховуючи значення міста як суспільно-політичного, економічного, наукового та культурного центру, до дослідження залучені наукові досягнення локальних учених Середньовіччя. До речі, в цей історичний період Гянджу як важливий політичний і культурний центр відвідували відомі вчені мусульманського Сходу, а важливі історичні відомості про їхню викладацьку та наукову діяльність вивчалися протягом багатьох років. У цій статті на основі наявних наукових джерел та давніх писемних документів розглядаються заслуги і меценатство Азербайджанської держави Атабеїв, яка відіграла виняткову роль у розвитку традицій нашої національної державності та становленні видатних діячів науки і культури. Також у цьому дослідженні на основі історичних та етнографічних джерел визначено значення наукового, літературного та культурного внеску Гянджи у відтворення характерних рис епохи Відродження не тільки своєї країни, а й ісламського світу в цілому. Воно також досліджує праці попередників і наступників шейха Нізамі, що пропагують національні традиції, загальнолюдські цінності та закликають до плідного співіснування культур. The purpose of the study is to include into scientific circulation ancient written sources and archival documents on the history of the development of science and education of the Renaissance period in Ganja city of Azerbaijan. The methods used for this study included historical and comparative research metod, chronological, source method. Scientific novelty. The peculiarities of the development of science and education of the Renaissance period in the city of Ganja, Azerbaijan, were determined for the first time. Conclusions. This research work studies the features of development of science and education of the Renaissance period in Ganja city of Azerbaijan on the basis of ancient written scientific sources and archival documents. The scientific work also studies processes of teaching of social, humanitarian and natural sciences in Ganja during this historical period, the services of prominent scientists, thinkers and teachers of that period, who worked in madrasa and used rich libraries. In particular, given the importance of the city as a socio-political, economic, scientific and cultural center, the research involved the scientific achievements of local scholars of the Middle Ages. By the way, during this historical period, Ganja, as an important political and cultural center, was visited by famous scholars of the Muslim East, and important historical information about their teaching and scientific activities have been studied for many years. The merits and patronage of the Azerbaijani state of Atabeys, which played an exceptional role in the development of the traditions of our national statehood, the formation of prominent figures in science and culture, are considered in the scientific article on the basis of available scientific sources, historical documents, written sources. Also this study, based on historical and ethnographic sources, determined the significance of the scientific, literary and cultural contribution of Ganja in the development of the characteristic features of the Renaissance period not only of the country, but also in the development of the Islamic world as a whole. It also examines the works of the predecessors and successors of Sheikh Nizami that promote national traditions, universal human values and calling for fruitful coexistence of cultures.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Подаються нові відомості про “Четью Мінею 1489 року”, отримані автором при проведенні кодиколого-орфографічних досліджень рукопису: про час та історію створення, побутування, жанр, зміст, писців та їхню роботу над текстом. . The new information on "Chetya-Mineia of 1489" received by the author in the result of codicological-orthograohical investigation of the manuscript is provided, namely, the data on time and history of its creation and existence, genre and contents of the document, its scriveners and their work on the text.

Попередній перегляд: