Публікації випуска

Метою роботи є введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів комплексного музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна пропонованої розвідки полягає в реконструкції процесу створення фортепіанного циклу знаного українського композитора, введенні до наукового обігу архівних робочих матеріалів, простеженні глибинного багаторівневого зв’язку з європейською фортепіанною культурою кількох національних традицій. Важливим є переосмислення погляду на останній великий фортепіанний твір Віктора Косенка: цей проблемний концептуальний цикл-заповіт сприймався раніше винятково як методичний посібник. Висновки. Висвітлено значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920–1930-х років. Зокрема, інтонаційний аналіз остаточної, опублікованої версії циклу "24 дитячі п’єси для фортепіано" в порівнянні з рукописами попередніх варіантів унаочнює його спорідненість із циклом Прелюдій Фридерика Шопена, глибинну залученість українського композитора до спадку свого улюбленого митця. Дослідження збережених архівних документів дозволяє збагнути глибину змісту косенківських мініатюр, дає можливість розуміння багатоетапного формування задуму, підтверджує природність, але й процесуальність появи готового матеріалу і водночас – глибинний зв’язок зі світовою фортепіанною культурою, наочно презентованою "енциклопедією шопенівських образів". У такий спосіб український композитор оприявнив два світи – безпосередній світ радості дитинства й адаптований під дитяче сприйняття власний душевний світ з його емоційними потрясіннями, неспокоєм, пронизливою тугою за далеким утраченим минулим. "24 дитячі п’єси" – останній завершений фортепіанний твір композитора. І водночас під виглядом зовні невибагливих п’єс-мініатюр – квінтесенція його виконавського й композиторського досвіду, проблемний концептуальний цикл-заповіт. The goal of the research. Inclusion of the Viktor Kosenko's last great piano work in the context of European musical culture, determination of the cycle's place in the overall picture of the artist's creative heritage, refutation of its somewhat frivolous and one-sided understanding. Methodology. Historical and comparative methods, the method of source analysis, elements of complex musicological analysis are ap plied. The scientific novelty of the proposed research consists in the reconstruction of the process of creating the piano cycle of a well-known Ukrainian composer, the introduction of archival working materials into the scientific circulation, tracing the deep multi-level connection with the European piano culture of several national traditions. It is important to rethink the view of Viktor Kosenko's last major piano work: this problematic conceptual cycle-testament was previously perceived exclu sively as a methodical guide. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko for the reproduction of the integral artistic panorama of Ukraine of the 1920s and 1930s is highlighted. In particular, the intonation analysis of the final, published version of the cycle "24 Children's Plays for Piano" in comparison with the previous ver sions manuscripts illustrates its kinship with the Preludes cycle by Frederic Chopin, the deep involvement of the Ukrainian composer in the legacy of his favorite ar tist. The study of preserved archival materials allows one to understand the depth of the content of Kosenko's miniatures, provides an opportunity to understand the multi-stage formation of the idea, confirms the naturalness, but also the procedural nature of the finished material appearance, and at the same time – a deep connection with the world piano culture, visually presented in the "encyclopedia of Chopin's images". In this way, the Ukrainian composer revealed two worlds – the immediate world of childhood joy and, adapted to children's perception, his own mental world with its emotional upheavals, restlessness, piercing longing for the distant lost past. "24 Children's Plays" is the last completed piano work of the composer. And at the same time, under the guise of outwardly undemanding miniature plays – the quintessence of his performer and composer's experience, a problematic conceptual cycle-testament.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є унаочнення використання додаткових елементів авторського рукопису та епістолярного матеріалу як джерел дослідження життєвого і творчого шляху композитора. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльно-аналітичного методів, джерелознавчого аналізу, структурного й системного методів. Науковою новизною є підтверджена архівними джерелами деталізація відомостей про формування художнього задуму, наявність "внутрішньої програми" багатьох творів Віктора Косенка, уточнення й розширення уявлень про коло спілкування митця, виявлення і наголошення "проблемних зон" сучасної наукової та джерельної бази, пов’язаної з ім’ям композитора. Висновки. Значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920—1930-х років досі є ще повною мірою не усвідомленим. До сьогодні друковані версії документів композитора, зокрема його листів, були доступні у здебільшого викривленому цензурним втручанням (купіювалася, зокрема, інформація щодо контактів митця) вигляді. Не буде перебільшенням стверджувати, що їх активна популяризація в такій формі (здійснювана свого часу, швидше за все, з найкращих міркувань, дружиною композитора) сприяла конструюванню досить спрощеного й хибного образу В. Косенка, в аурі якого він, на жаль, перебуває й досі. Подолання цієї ситуації, виправлення спричинених нею похибок і не порозумінь, зрештою цілісне уведення доробку композитора до наукового обігу становлять один із перспективних напрямів подальшої роботи музикознавців. The goal of the research is to visualize the additional elements of the author’s manuscript and epistolary material use as sources of the composer’s life and creativity study. The research methodology is based on the application of historical and comparative analytical methods, source analysis, structural and systemic methods, etc. The scientific novelty is the detailing of information about the formation of the artistic idea, the presence of the "internal program" of many works by Viktor Kosenko, the clarification and expansion of ideas about the artist’s circle of communication, the identification and emphasis of the "problem areas" of the modern scientific and source base related to him, confirmed by archival sources associated with the composer’s name. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko (from Institute of Manuscript of V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine fonds) for the future reproduction of the complete artistic panorama of Ukraine in the 1920s and 1930s is still not fully understood. Until today, published versions of the composer’s documents, in particular his letters, were available in mostly distorted form due to censorship (in particular, information on the artist’s contacts was stopped). It would not be an exaggeration to claim that their active popularization in this form (performed, most likely for the best reasons, at one time by the composer’s wife) contributed to the construction of a rather simplified and false image of V. Kosenko, in whose aura, unfortunately, he still lives. Overcoming this situation, correcting the inaccuracies and mis understandings caused by it, in the end, the integral introduction of the composer’s work into scientific circulation is one of the promising directions for the further work of musicologists.

Попередній перегляд: