Публікації випуска

Надано характеристику основних наукових відділів особової бібліотеки барона Ф. Р. Штейнгеля, науковця, громадсько-політичного та культурного діяча України. Проаналізовано процес їхнього формування та місцезнаходження, описано рідкісні видання з особової колекції вченого, що зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. The object of research in the article is the description of Baron F. R. Steinheil private library, which is deposited in the holdings of the V. Vernadsky National Library of Ukraine Department of Librarian Gatherings and Historical Collections. In the article we have defi ned the degree of the issue study. The biographical data represents F. R. Steinheil as a public person, area studies specialist and ethnologist. In 1896 he founded a Volyn area study museum in the village Horodok, which had a library being its essential part. Thanks to the archival materials and published documents it provided for informational inquiries of the local enthusiasts. The Baron’s private library structure was represented by several thematic sections which were: philology, technology, reference, periodicals, natural sciences, geography, philosophy, art, medicine, pedagogics, history, theology, law, statistics, agriculture. The library ceased to exist as a complex unit after 1918. The issue of the Kyiv part of Baron F. R. Steinheil book heritage transportation was within the responsibility of the first Head of the Temporary Committee of the National Library of Ukraine organization, the academician V. I. Vernadsky. In modern times the Baron collection is dispersed, therefore specific books, periodical editions and scientific complement documents revealing is of vital importance. Объектом исследования в статье стало описание личной библиотеки барона Ф. Р. Штейнгеля, которая хранится в фондах отдела библиотечных собраний и исторических коллекций НБУВ. Определена степень изученности вопроса. Биографические сведения дают представление о Ф. Р. Штейнгеле как общественном деятеле, краеведе и этнологе. В 1896 г. он основал краеведческий музей Волыни в с. Городок, важной составляющей котрого была библиотека. Благодаря архивным материалам и опубликованным документам она обеспечивала информационные запросы местных энтузиастов. Структурно личная библиотека барона состояла из многих тематических отделов, в частности: словесность, технический, справочный, периодических зданий, естественные науки, география, философия, искусство, медицина, педагогика, история, богословие, правоведение, статистический отдел, сельское хозяйство. Библиотека прекратила свое существование как комплексная единица после 1918 г. Вопросом передачи киевской части книжного наследия барона Ф. Р. Штейнгеля занимался лично первый председатель Временного комитета по организации Всенародной библиотеки Украины академик В. И. Вернадский. На современном этапе коллекция барона разобщена, потому актуальным есть выявление отдельных книг, периодических изданий и документов научной комплектации.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі архівних та друкованих джерел здійснене дослідження збірки слов’янознавчих видань з особистої бібліотеки відомого вченого-славіста, професора та декана історико-філологічного факультету Університету св. Володимира Тимофія Дмитровича Флоринського (1854–1919). Висвітлено історію надходження бібліотеки Т. Д. Флоринського до ВБУ. Проаналізовано кількісний та тематичний склад збірки видань зі слов’янознавства, які за провенієнціями можуть бути віднесені до бібліотеки науковця. Based on archival and printed sources the history and current state of documents from the personal collection of Tymofii Dmytrovych Florynskyi, Slavic philology, history and Вуzаntоlоgу scientist, professor and dean of the History and Philology Faculty of St. Volodymyr University, (1854–1919) have been investigated. The quantitative and thematic composition of the scientist’s personal library is analyzed; the stages of its creation and sources of replenishment are traced. The section of periodicals, particularly magazines, has been studied in detail; the value of some of them lies primarily in the fact that they have T. D. Florynskyi’s notes on bindings of the publications or title sheets. In particular, these include such editions as “Český Časopis of Historický”, “Vestnik Kral.Ceske of spolecnosti nauk”, “Наставник. Лист професорскога Друштва”, “Rječnik of hrvatskoga ili srpskoga jezika”, “Nastavni Vjesnik casopis za srednje škole”, “Из Гласа српске of Кральевске академиjе”, and some others. In the process of studying the scientist’s book collection the thematic orientation of the library is clarifi ed. It was revealed that the library of the scientist mainly corresponded to his scientifi c interests. The library can be conditionally divided into the following thematic parts: the history of the southern and western Slavs (Bulgarians, Serbs, Poles and others); the history of Slavic literatures; Slavic linguistics; Slavic folklore and ethnography; Slavic paleography.Also, thanks to the study of archival materials, records of T. D. Florynskyi, which contain valuable information about when and from which private persons books in foreign languages were handed to him, were revealed. The study based on the personal correspondence of Vira Ivanivna Florynska, the scientist’s widow, shows the process of books transferring by T. D. Florynskyi to the National Library of Ukraine. На основе архивных и печатных источников проведено исследование истории и современного состояния документов из личного собрания известного ученого в сфере славянской филологии, истории, византологии, профессора и декана историко-филологического факультета Университета св. Владимира Тимофея Дмитриевича Флоринского (1854–1919). Проанализирован количественный и тематический состав личной библиотеки ученого, прослежены этапы ее создания, а также источники комплектования. Подробно изучены периодические издания, в частности журналы; ценность некоторых из них заключается, в первую очередь, в том, что они имеют записи Т. Д. Флоринского на переплетах изданий или титульных листах. В частности, это такие издания, как: «Český Časopis of Historický», «Vestnik Kral. Ceske spolecnosti nauk», «Наставник. Лист професорскога Друштва», «Rječnik hrvatskoga ili srpskoga jezika», «Nastavni Vjesnik casopis za srednje škole», «Из Гласа српске Кральевске академиjе» и некоторые другие. В процессе изучения книжной коллекции ученого выяснена тематическая направленность библиотеки. Установлено, что библиотека Т. Д. Флоринского главным образомотвечала его научным интересам. Библиотеку можно условно разделить на следующие тематическое разделы: история южных и западных славян (болгар, сербов, поляков и других), история славянских литератур, славянское языкознание, славянские фольклор и этнография, славянская палеография. Также благодаря изучению архивных материалов выявлены записи Т. Д. Флоринского, в которых имеется ценная информация о том, когда и от каких частных лиц ему были переданы книги на иностранных языках. В исследовании на основании личной переписки Веры Ивановны Флоринской, вдовы ученого, освещен процесс передачи книг Т. Д. Флоринского во Всенародную библиотеку Украины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження – розширити проблематику досліджень рукописної спадщини представників української культури в еміграції 20–30-х років ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на розробках французької історичної школи "Анналів" із застосуванням концептів "ментальність" та "авторське его" в розумінні її представників. Наукова новизна. Статтю вперше присвячено вивченню одного з 60-ти томів щоденникових записів російського та українського письменника, громадського і культурного діяча паризького еміграційного простору Бориса Олександровича Лазаревського (1871–1936 рр.). У пропонованих матеріалах частково проаналізовано його паризький "Щоденник", опрацьовані, уточнені та критично проаналізовані окремі положення щодо оцінок "Щоденника", наявні в українській історіографії. Актуальність теми полягає в тому, що до сьогодні в українській історіографії не досліджувалися щоденникові записи Бориса Лазаревського комплексно, у взаємозв’язку з його поглядами, переконаннями, художньою та публіцистичною творчістю, громадською роботою. Висновки. Мемуарна та епістолярна спадщина Бориса Лазаревського як об’єкт чи предмет дослідження майже відсутня в сучасній українській історіографії. Особливо це стосується його еміграційного періоду, часів т. зв. "Срібної доби". В українській радянській та сучасній історіографії вирізняємо роботи радянського письменника, фронтового кореспондента Другої світової війни Івана Гончаренка (1908–1989 рр.) та його доньки Оксани Гончаренко (1940–2016 рр.). Дослідження, аналіз та оприлюднення повного змісту історичного артефакту, яким, безумовно, є "Щоденник", – це справа майбутнього. "Щоденник" є цінним і важливим першоджерелом, зміст якого суттєво доповнить сучасну українську історіографію в питаннях дослідження української інтелектуальної (літературної, наукової, творчої) еміграції 20-х років ХХ ст. У статті висвітлено родовід Лазаревських, постать Бориса Олександровича, його біографію, окреслено коло друзів-емігрантів, творчі здобутки письменника в його доемігрантський період, обставини створення "Щоденників", їхній загальний зміст, місце зберігання тощо. Окреслено подальші перспективи наукових досліджень з теми. The purpose of the research is to expand the problems of researching the manuscript heritage of representatives of Ukrainian culture in emigration in the 20s and 30s of the 20th century. The research methodology is based on the developments of the French Annales School of History, using the concepts of “mentality” and“ authorial ego” in the interpretation of its representatives. Scientific novelty. For the first time the article is devoted to the historiography of a study of one of the 60 volumes of diary entries that were belonged to the Russian and Ukrainian writer, public and cultural figure of Paris emigration space Borys A. Lazarevskyi (1871–1936). In the proposed materials, his Parisian “Diary” is partially analyzed, certain provisions regarding the evaluations of the “Diary”, which are available in Ukrainian historiography, are elaborated, clarified and denied. The relevance of the topiclies in the fact that up to today, Ukrainian historiography has not studied the diary entries of Borys Lazarevskyi in a comprehensive manner, in relation to his views, beliefs, artistic and journalistic creativity, and public work. Conclusions. The memoir and epistolary heritage of Borys Lazarevskyi as an object or subject of scientific research is almost absent in modern Ukrainian historiography. This is especially true to his emigration period, that is so-called Silver Age. The source of the publication were works of the Soviet writer, front correspondent of World War II Ivan Honcharenko (1908–1989) and his daughter Honcharenko Oksana (1940–2016).The research, analysis and publication of the full content of the historical artifact, which “Diary” absolutely is, is the cause of future. Meanwhile, “Diary” is a valuable and important primary source, the content of which will undoubtedly complement modern Ukrainian historiography in the study of Ukrainian intellectual (literary, scientific, creative) emigration of the 1920’s. The article partially covers the Lazarevskyi genealogy, Borys’ figure, his biography, outline the emigrant friends, creative achievements of the writer in his pre-emigrant period, circumstances of the creation of “Diaries”, their general content, location, etc. Further prospects of scientific research are determined.

Попередній перегляд: