Публікації випуска

Предметом статті є ідентифікація двох аркушів давньоєгипетського сувою на чотирьох фотографіях з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (фонд XXIV, № 2702). З’ясовано, що на цих світлинах представлений папірус № 147822 Національного Музею у Варшаві (т. зв. "папі-рус Битомський"). Фотографії цього сувою з фондів Інституту рукопису дозволяють визначити ім’я його першого власника й припустити, що цей манускрипт був привезений з Єгипту до Польщі графом Олександром Браницьким і до Другої світової війни зберігався в його бібліотеці в Суха-Бескидзькій. Оскільки О. Браницький був одним із піонерів фотографії в Польщі, знімки цього папірусу, можливо, були зроблені ним власноруч. The article subject is the identification of two sheets of an ancient Egyptian manuscript on four photographs from the fonds of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine (fond XXIV, No. 2702). We have discovered that these photos feature the papyrus No. 147822 from the National Museum in Warsaw (“papyrus Bytomski”). Photos of this scroll from the Institute of Manuscript fonds allow to find the name of its first owner and to assume that this manuscript was brought from Egypt to Poland by the Earl Aleksander Branicki and was stored before World War II in his library in Sucha Beskidzka. As A. Branicki was one of photography pioneers in Poland, pictures of this papyrus might be taken by him . Предметом статьи является идентификация двух листов древнеегипетского свитка по четырем фотографиям из фондов Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского (ф. XXIV, № 2702). Выяснено, что на этих фотографиях представлен папирус № 147822 Национального Музея в Варшаве (т. н. "папирус Бытомский"). Фотографии этого свитка из фондов Института рукописи позволяют определить имя его первого владельца и предположить, что эта рукопись была привезена из Египта в Польшу графом Александром Браницким и до Второй мировой войны хранилась в его библиотеке в Суха-Бескидзке. Поскольку А. Браницкий был одним из пионеров фотографии в Польше, снимки этого папируса, возможно, были сделаны им собственноручно

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше вводиться до наукового обігу важлива пам’ятка українського літописання початку ХVІІІ ст. – літописець Свято-Михайлівського Видубицького монастиря. Встановлені джерела, якими користувався літописець, час написання пам’ятки, оригінальні звістки, особливо з історії Гнилецького монастиря, який припинив своє існування як мінімум у ХVІ ст. The article presents to science an important Ukrainian record of the early 18th century, Saint Michael’s Vydubychi Monastery’s chronicle, which covers predominantly the history of Vydubychi Monastery since its foundation by Kyiv prince Vsevolod Yaroslavych, Yaroslav Mudryi’s son, till the early 16th century. Determined is the scope of sources, which were the basis of the chronicle, as well as the date of the record’s creation, and certain original data, especially the data concerning the history of Hnylets Monastery. The latter, as to the author, had been founded by Saint Theodosius Pechersky, but was destroyed as early as in the 16th century. In addition, given in the article is an original ending of the record, taken from the other record’s variant, which is also deposited in the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. В данной статье впервые вводится в научный оборот важный памятник украинского летописания начала ХVІІІ в. – летописец Свято-Михайловского Выдубицкого монастыря, в котором освещается, главным образом, история Выдубицкого монастыря со времени его основания киевским князем Всеволодом Ярославичем, сыном Ярослава Мудрого, до начала ХVI в. Установлен круг источников, на которые опирался летописец, время написания памятника, оригинальные сведения, особенно по истории Гнилецкого монастыря. Последний, по утверждению автора, был основан св. Феодосием Печерским, но был разрушен еще как минимум в ХVІ ст. В дополнении приводится оригинальное окончание памятника по другой редакции, также хранящейся в ИР НБУВ

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Наведено невідомі раніше документи, які стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Гадяцького, Лубенського, Миргородського і Полтавського полків, їх соціально-економічної, політичної та церковної історії. Проаналізовано інформаційний потенціал опублікованих документів. The publication presents previously unknown documents on the history of Poltava region in the 17–18th centuries found in the fonds of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The documents cover the past of Poltava region in hetman times, cities and villages of Hadiach, Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastic history. The documents include four conveyances of 1654–1699; a defence universal of 1707 of Lubny colonel Dmytro Zelenskyi to the Holy Protection Church in Lubny and its warden Vasyl Lekhnenko, by which they were released from local taxes and duties; a universal of hetman Danylo Apostol of 1729, by which he confirmed the handover to officer Ivan Lomykovsky of three villages located near Myrhorod on the West and South-West from it; a complaint of gunner Petro Tiuliupa to hetman Ivan Skoropadsky against Hadiach colonel Mykhailo Myloradovych; an excerpt from a list of nuns of Saint Flor and Lavr Monastery of Kyiv, native residents of Poltava region. К публикации представлены неизвестные ранее документы из истории Полтавщины XVII–XVIII ст., найденные в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Документы касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Гадячского, Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории. Это, в частности, четыре купчих 1654–1699 гг.; оборонный универсал 1707 г. лубенського полковника Дмитрия Зеленского Свято-Покровской церкви в Лубнах и ее титарю Василию Лехненко, которым они освобождались от местных повинностей и налогов; универсал гетмана Даниила Апостола 1729 г., которым он подтверждал передачу бунчуковому товарищу Ивану Ломиковскому трех сел, которые находяться вблизи Миргорода на запад и юго-запад от него; жалоба пушкаря Петра Тюлюпы гетману Ивану Скоропадскому на гадяцкого полковника Михаила Милорадовича; выписка из списка монахинь киевского монастыря свв. Флора и Лавра – уроженок Полтавщины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У публікації представлені, насамперед, публічно-правові акти – універсали та листи гетьманів і полковників (усього 19 документів – універсали та лист Івана Самойловича, Івана Скоропадського, Данила Апостола, полковників Андрієвича, Кочубея, Новицького). Деякі документи взято з копій довоєнного часу, оригінали яких зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. У цілому опубліковані тут документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини ХVІІ–ХVІІІ ст., передусім на політичні аспекти. In this article, we continue to publish sources on the history of Poltava region, launched in the previous issue of the collection of articles of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine “Manuscript and Book Heritage of Ukraine. Archeographic Research of Unique Archival and Librarian Funds” (Is. 21). This time public-law acts – the universals and the letters of hetmans and colonels (in total, 19 documents – universals and letters of Ivan Samoilovich, Ivan Skoropadsky, Daniel Apostle, Colonels Kirill Andreevich, Paul Apostle, Joachim Gorlenko, Vasily Kochubey and especially Ilya Novitsky) are presented. The earliest is the document of Prince Jeremiah Vishnevetsky, concerning the management of the estates of the prince – the city of Chyhyryn-Dibrova . Other categories of documents are also presented: the obligations of priests, purchase deeds, letters. Some documents are taken from copies of the prewar time, the originals of which are deposited in the Russian State Archive of Ancient Acts. They cover the events of the initial period of the Ruin. In general, the documents published here shed additional light on the history of Poltava in the 17th and 18th centuries, especially its political aspects. The article contains previously unknown documents relating to the past of the Hetman period in Poltava region, the towns and villages of Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastical history, such poorly studied sotnias as Ostapivska, cities flooded with artificial Dnieper reservoirs in the 20th century – Chyhyryn-Dibrova; some of the Princely genera(Iskra). The annexes contain a register of the document relating to the history of the village of Zubany, whose inhabitants took part in the famous anti-feudal uprising of the eighteenth century. The information potential of the published documents is analyzed. В данном материале продолжаем публикацию источников по истории Полтавщины, начатую в предыдущем выпуске сборника статей Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (вып. 21). На этот раз представлены публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников (всего 19 документов – универсалы и письма Ивана Самойловича, Ивана Скоропадского, Даниила Апостола, полковников Кирилла Андреевича, Павла Апостола, Иоакима Горленко, Василия Кочубея и особенно Ильи Новицкого). Наиболее ранним является документ князя Иеремии Вишневецкого, касающийся управления владениями князя – городом Чигирин-Диброва. Представлены и другие категории документов: обязательства священников, купчие, письма. Некоторые документы взяты из копий довоенного времени, оригиналы которых хранятся в Российском государственном архиве древних актов. Они освещают события начального периода Руины. В целом опубликованные здесь документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины XVII–XVIII вв., особенно на ее политические аспекты. В публикации приводятся неизвестные ранее документы, котрые касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории, таких малоизученных сотен, как Остапьевская, городов, которые затоплены искусственными днепровскими водохранилищами в ХХ в. – Чигирин-Диброва, некоторых старшинских родов (Искры). В дополнениях приводится регест документа, относящегося к истории села Зубани, жители которого участвовали в известном антифеодальном восстании ХVIII в. Анализируется информационный потенциал публикуемых документов.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є актуалізація та введення в науковий обіг невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, зокрема для історії такого її регіону, як Полтавщина. Методологія дослідження спирається на використання, насамперед, історико-логічного методу. Наукова новизна. На основі аналізу представлених до публікації документів виявлено їхній інформаційний потенціал, по кожному з них виділені найбільш важливі відомості з історії Полтавщини гетьманських часів. Виявлені і вперше оприлюднюються 29 невідомих досі документів, зокрема: публічно-правові акти – універсали і листи гетьманів і полковників– універсали та листи Івана Скоропадського і Данила Апостола, полковників Максима Ілляшенка, Іллі Новицького, Павла Апостола, генеральної старшини і сотників. Переважна більшість документів походить із шеститомного рукописного архіву охочекомонного полковника Іллі Новицького, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадского. Окремі рукописи були віднайдені у фондах Центрального державного історичного архіву України у Києві. Висновки. Опубліковані документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини останньої третини XVII – першої третини XVIII ст., особливо на її політичні аспекти. У публікації вперше наводяться документи, що стосуютьсяминулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Лубенського, Миргородського та Полтавського полків, їхньої соціально-економічної, політичної історії, історії маловивчених сотень, а також міст, які у ХХ ст. були затоплені штучними дніпровськими водосховищами; деяких старшинських родів (зокрема Іскри). The aim of the research is the actualization and introduction into the scientific circulation of the unknown historical sources that have specific value for the history of Ukraine, and particularly for the history of Poltava province. The methodology of the research is based on application of the methods of historical and logical analysis. The scientific novelty of the paper. The analysis of the studied documents made it possible to defi ne their informational potential and to outline the most crucial facts of Poltava province history under the rule of Ukrainian Hetmans. Previously unknown 29 documents are published for the first time: public legal acts, statutes and universals of Hetmans and colonels, including documents and letters of Hetmans Ivan Skoropadskyi and Danylo Apostol, colonels Maksym Illiashenko, Illia Novytskyi, Pavlo Apostol, other members of the Cossack leadership and Cossack centurions. The majority of the presented documents belong to the archive of irregular military colonel Illia Novytskyi that is preserved in the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Some documents have been found in the depositories of the Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv. Conclusions. The documents published shed extra light on the history of Poltava province in the last third of the 17th – the first third of the 18th centures with special focus on its political aspects. The paper shows the documents related to the past of Poltava province in the period of Hetmans’ Rule, towns and villages of the Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their social and economic development, political history, the history of some unexplored Cossack regiments and towns that were flooded in the 20th centure during creation of Dnipro artificial water reservoirs; as well as the history of some major Cossack families, in particular Iskra family. Целью работы является актуализация и введение в научный оборот неизвестных сегодня исторических источников, которые имеют важное значение для истории Украины, в частности для истории такого ее региона, как Полтавщина. Методология исследования основывается на использовании, в первую очередь, историко-логического метода. Научная новизна. На основании анализа представленных к публикации документов выявлен их информационный потенциал, по каждому из них выделены наиболее важные сведения по истории Полтавщины гетманских времен. Выявлены и впервые представляются 29 неизвестных доселе документов, в частности: публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников – универсалы и письма Ивана Скоропадского и Данила Апостола, полковников Максима Илляшенко, Ильи Новицкого, Павла Апостола, генеральной старшины и сотников. Преимущественное большинство документов происходит из шеститомного рукописного архива полковника нерегулярных войск Ильи Новицкого, который хранится в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Отдельные рукописи были отысканы в фондах Центрального государственного исторического архива Украины в Киеве. Выводы. Опубликованные документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины последней трети XVII – первой трети XVIII в., особенно на ее политические аспекты. В публикации впервые приводяться документы, которые касаются прошлого Полтавщины, гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической истории, истории малоизученных сотен, а также городов, которые в ХХ в. были затоплены искусственными днепровскими водохранилищами; некоторых старшинских родов (в частности Искры).

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У статті здійснено дослідження книжкового руху в таборах полонених вояків-українців царської армії в таборах Німеччини (Раштат, Вецляр, Зальцведель) під час Першої світової війни, а також простежено його вплив на формування національно-державницького світогляду таборян. Методологія дослідження полягає в застосуванні проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів дослідження, поєднання яких дозволило найповніше розкрити особливості розгортання книжкового руху в таборах полонених українців. Наукова новизна полягає у встановленні внеску Союзу визволення України у процес організації книжкового руху в таборах полонених українців у Німеччині, а також у визначенні способів його активізації та поширення в позатаборовому просторі, зокрема в місцях перебування робітничих команд. Цю місію здійснювали уповноважені таборовими громадами довірені особи з числа українських активістів («мужі довір'я»), які привозили полоненим українські часописи та книжки для загального читання. Ефективною виявилась ідея «мандрівних бібліотечок», які передавалися з команди в команду, завдяки чому коло читачів української літератури суттєво збільшувалося. Висновки. Доведено, що українська книга в таборах полонених українців відігравала надзвичайно важливу роль у справі формування національної свідомості вояків. Беручи участь у просвітньому житті таборів, відвідуючи український народний театр та таборову бібліотеку, полонені пробуджувались до активного громадсько-політичного життя в Україні. The aim of the research. The article researches the book movement at German camps (Rastatt, Wetzlar, Salzwedel), where Ukrainian prisoners of war (POWs) were located during the World War I, as well as traces the impact on forming POWs' mindset on the national and state issues. The research methodology is based on problemoriented, chronological, historical, comparative, and retrospective research methods, the combination of which allows to provide fundamental insights into the peculiarities of the book movement development at Ukrainian POWs camps. The scientific novelty lies in recognizing the contribution of the Union for the Liberation of Ukraine (ULU) to the organizational process of the book movement at the Ukrainian POWs camps in Germany along with determining the ways for its activation and popularization outside of the camps, particularly among workgroups. Chosen among Ukrainian activists, authorized delegates from camp communities ("trusted men") were responsible for this mission, especially by helping with the delivery of Ukrainian periodicals and books to Ukrainian POWs for public access for reading. The idea of the "travelling libraries" appeared to be particularly efficient as these libraries were transported from one workgroup to another, which contributed to the expansion of Ukrainian literature readers. Conclusions. The research proves the Ukrainian book concept to have played an essential role in the matter of POWs' national identity formation. Through participating in camp educational activities along with attending the Ukrainian national theatre and camp library, POWs were aroused and inspired to join active social and political life in Ukraine which required their efforts in national and state development.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Залучити до наукового обігу листи Сергія Федоровича Тележинського, композитора, хорового диригента, педагога, активного діяча «Просвіти», українського патріота, до Олександра Антоновича Кошиця, відомого диригента і популяризатора української пісні. Через аналіз цього епістолярію привернути увагу дослідників до маловідомої постаті С. Ф. Тележинського, його професійної діяльності та, відповідно, зменшити кількість «білих плям» у біографії митця. Методологія дослідження спирається на біографічний, просопографічний та історико-логічний методи, застосування яких дає змогу вивчити зв’язки двох непересічних діячів української культури в умовах сталінського тоталітарного режиму. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу листів С. Ф. Тележинського, що зберігаються в особовому фонді О. А. Кошиця в Осередку української культури і освіти (Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok) у Вінніпезі (Манітоба, Канада), та є унікальним, але, на жаль, важкодоступним джерелом для істориків української культури. Висновки. Для розкриття важливого аспекту біографій С. Тележинського та О. Кошиця стосовно можливого повернення останнього на батьківщину, розкриття обставин, в яких проходила й розвивалася справа повернення, зокрема в умовах посилення тоталітарного режиму в СРСР, їхній епістолярій є безперечно цінним документальним комплексом. Листи С. Тележинського свідчать про його щире бажання прислужитися батьківщині, висвітлюють його організаційну діяльність із залученням кращих сил, зокрема сина видатного українського композитора М. В. Лисенка – Остапа, в музичній сфері УРСР. The aim of the work. Put into scientific circulation and analyze the letters of the composer, choral conductor, teacher, activist of "Prosvita", Ukrainian patriot Serhii Fedorovych Telezhynskyi to the outstanding conductor and popularizer of Ukrainian song Oleksandr Koshyts. Also draw the attention of researchers to the little-known figure of Serhii Telezhynskyi, his professional activities and reduce the number of white spots in his biography. The research methodology is based on biographical, prosopographical and historical-logical methods, thanks to which it is possible to analyze the correspondence of two outstanding cultural figures of Ukraine in the conditions of Stalin's totalitarian regime. The scientific novelty of the study lies in the introduction into scientific circulation of S. F. Telezhynskyi's letters, which are stored in O. A. Koshyts' own fond at the Ukrainian Cultural and Educational Center (Oseredok) in Winnipeg (Manitoba, Canada) and is a unique and at the same time difficult-to-access source for the history of Ukrainian culture. Conclusions. To reveal an important aspect of the biographies of S. Telezhynskyi and O. Koshyts regarding the possible return of the latter to his homeland, the disclosure of the circumstances in which the return took place and developed, in particular in the conditions of strengthening of the totalitarian regime in the Union of Soviet Socialist Republics, their correspondence is undoubtedly a valuable source. Analysis of S. F. Telezhynskyi's correspondence reveals his sincere desire to serve his homeland, his organizational activities with the involvement of the best forces in the musical industry in the Ukrainian Soviet Socialist Republic, in particular the son of the famous Ukrainian composer M. V. Lysenko - Ostap.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті відтворено динаміку книжкового руху в таборі полонених вояків-українців царської армії Фрайштадт (Австро-Угорщина) під час Першої світової війни, а також простежено його вплив на формування національної свідомості таборян. Методологія дослідження передбачає використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів дослідження, поєднання яких дозволило розкрити особливості розгортання книжкового руху в таборі Фрайштадт. Наукова новизна полягає у визначенні внеску Союзу визволення України у процес становлення та розвитку книжкового руху в таборі Фрайштадт, встановленні джерел матеріального забезпечення таборової бібліотеки, а також її впливу на процес формування національної свідомості полонених українців. Висновки. Доведено, що українська книга в таборі Фрайштадт відігравала надзвичайно важливу роль у справі формування національної свідомості таборян. Її значення полягає також у ефективному «супроводі» просвітньої роботи в таборі, коли отримані на викладах знання полонені могли підкріпити читанням дотичних книг з різних галузей науки, випозичаючи їх у бібліотеці. Крім того, бібліотека успішно виконувала й свою інформаційну функцію, створюючи сприятливі умови для отримання полоненими новинної інформації в читальні, до якої регулярно надходили свіжі українські газети. Таборова бібліотека у Фрайштадті, пропонуючи полоненим кращі твори українських письменників та поетів, праці науковців та публіцистів, відкривала для них «нові світи», дозволяючи кожному освіченому таборянину шляхом самоосвіти витворити власний образ України. У такий спосіб полонені залучалися до активної участі в національно-громадському житті української таборової громади у Фрайштадті, ставали достатньо підготовленими до того, щоб виступити на захист своєї Батьківщини під час Української революції 1917–1920 рр. The aim of the research. The article reconstructed the dynamics of the book movement at the Ukrainian prisoners’ of war (POWs) Freistadt camp (Austro-Hungary) during the First World War, as well as identified its influence on the formation of internees’ national self-consciousness. The research methodology includes the applicationof problem-oriented, chronological, historical, comparative, and retrospective researchmethods, the combination of which allows to provide fundamental insights into thepeculiarities of the book movement development at еру Freistadt camp. The scientificnovelty lies in recognizing the contribution of the Union for the Liberation of Ukraine(ULU) to the organizational process of the book movement at еру Freistadt camp, determining the sources of the camp library maintenance as well as defining the ULU’s rolein the Ukrainian camp community life. Conclusions. The article determined that Ukrainian books played a crucial role in the mission of Ukrainian POWs’ national self-consciousness formation at еру Freistadt camp. Hence, books effectively ‘accompanied’ theeducational activity at the camp, as POWs could deepen their acquired knowledgefrom educational courses by reading borrowed library books related to various sciences. Moreover, the library successfully performed informational functions, creating favorable conditions for POWs to get news in athenaeum to which fresh newspapers were regularly delivered. Thanks to the availability of prominent Ukrainian writers’, poets’,scholars’ and publicists’ writings at the Freistadt camp library, it empowered Ukrainian POWs to discover ‘new worlds’, enabling each educated internee to create his own image of Ukraine through self-education. By these means, Ukrainian prisoners of war became engaged in the active participation in the life of the Ukrainian camp community in Freistadt, being prepared well enough to rise in defense of their homeland duringthe Ukrainian War of Independence in 1917–1920.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета статті – встановити авторство рукописного збірника середини ХІХ ст., проаналізувати вміщені в ньому реґести документів з історії Мгарського й Ладанського монастирів, опублікувати не друковані раніше документи. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід, використано насамперед порівняльно-історичний метод та метод класифікації. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу незнаних джерел ХVІІ–ХVІІІ стосуються історії двох важливих монастирів Гетьманщини, у встановленні імені упорядника збірника ХІХ ст. Висновки. Насамперед було встановле но ім’я упорядника збірника середини ХІХ ст.: це відомий український історик Микола Маркевич (1804–1860). У статті розглядається й сам рукописний збірник середини ХІХ ст. із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в якому містяться нариси з історії Глухова, Густинського Свято-Троїцького, Мгарського Свято-Преображенського й Ладанського (Ладинського) Свято-Покровського монастирів та документи щодо їхньої історії, церковних ієрархів; вказано на причини зацікавлення цими сюжетами М. Маркевича. Встановлені три джерела, з яких автор запозичив матеріали для свого збірника: це рукописні книги 30-х років ХVІІІ ст. Специфіка подання реґестів М. Маркевича полягає в тому, що він не тільки скорочував документи, але й додавав часом свої коментарі, розбив їх на окремі розділи. Основна увага приділена тим частинам збірника, де висвітлюється історія Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів; з наведених автором реґестів документів виокремлено ті, які переповідають тексти невідомих досі, й вони наводяться в додатку. Особливо важливим є те, що вони доповнюють "Український дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст." та "Український Православний Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.". The purpose of the article is to establish the authorship of the manuscript collection of the middle of the 19th century, to analyze the registries of documents from the history of the Mgar and Ladan monasteries contained in it, to publish previously unpublished documents. The methodological basis is an interdisciplinary approach, primarily comparative-historical and classification methods are used. The scientific novelty consists in the introduction into scientific circulation of unknown sources of the 17th-18th centuries, which relate to the history of two important monasteries of the Hetmanshchyna, in establishing the name of the compiler of the collection of the 19th century. Conclusions. First of all, the name of the compiler of the collection of the middle of the 19th century was established. This is the famous Ukrainian historian Mykola Markevych (1804-1860). The article examines the manuscript collectionof the middle of the 19th century. from the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which contains essays on the history of Hlukhov, Hustyn Holy Trinity, Mgar Holy Transfiguration and Ladan (Ladynskyi) Holy Intercession monasteries and documents related to their history, church hierarchs, the reasons for such an interest in these subjects are indicated by M. Markevych. There are three sources from which the author borrowed materials for his collection; these are handwritten books from the 30s of the 18th century. The specificity of M. Markevych`s presentation of regests is that he not only shortened the documents, but also sometimes added his comments, dividing them into separate sections. The main attention is paid to those parts of the collection where the history of the Holy Transfiguration of Mgar and Holy Intercession of Ladan monasteries ishighlighted, from the regests of documents given by the author, those that retell the texts of unknown ones are singled out and they are listed in the appendix. It is especially important that they complement the "Ukrainian Diplomatary of the 16th–18th centuries" and "Ukrainian Orthodox Diplomatary of the 16th-18th centuries".

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У статті відтворено динаміку книжкового руху в таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР у Польщі (1921–1924 рр.), а також розкрито значення української книги для зміцнення морального духу вояцтва в умовах таборової ізоляції. Методологія дослідження передбачає використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів дослідження, поєднання яких дозволило розкрити особливості розгортання книжкового руху в таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР. Наукова новизна полягає у визначенні внеску різних структур Державного центру УНР в екзилі у процес започаткування та розвитку книжкового руху в таборах, встановленні джерел матеріального забезпечення таборових бібліотек, а також ролі таборових бібліотек у справі зміцнення патріотичного світогляду інтернованих та членів їхніх родин. Висновки. Доведено, що українська книга в таборах інтернованих вояків-українців справляла вагомий вплив на таборян, істотно допомагаючи в опануванні новими знаннями, а також слугуючи розрадою в їх нелегкому повсякденні. Заходами командування Військ УНР, громадських та благодійних організацій бібліотеки-читальні були створені в кожному таборі, завдяки чому інтерновані мали можливість отримувати й новинну інформацію. Встановлено, що поточні видатки бібліотек, зокрема й передплата періодики, відбувалися завдяки коштам, які вносилися командирами дивізій Армії УНР. Поповнення фондів бібліотек здійснювалось як завдяки заходам міністерства освіти УНР, так і зусиллями жертводавців. Зі створенням у таборах друкарень та видавничих товариств частина накладу друкованої продукції передавалася до таборових та дивізійних бібліотек. Українська книжка заклала тривкі основи національно-державницького світогляду інтернованих, залишаючись разом з тим найважливішим джерелом їх знань з історії, географії та культури України. The purpose of the research. The article highlights the dynamics of the book movement in camps for the interned Ukrainian soldiers of the Ukrainian People's Republic Army in Poland (1921–1924) and covers the importance of the Ukrainian book for boosting morale among Ukrainian soldiers in the circumstances of camp isolation. The research methodology involves using problem-chronological, historical, and comparative-retrospective research methods; their combination allows to identify distinctive features of the book movement development in camps for the interned Ukrainian soldiers of the Ukrainian People's Republic Army. The scientific novelty is based on defining the contribution of various Ukrainian People's Republic State Center departments in exile in the establishment and development of the book movement in camps; determining the sources for supplying camp libraries and the role of the latter in strengthening the patriotic mindset among internees and their family members. Conclusions. The author proved that the Ukrainian book in camps for interned Ukrainian soldiers greatly influenced camp residents by helping significantly in learning, and also becoming a solace in their difficult camp everyday life. Thanks to the initiatives of the Ukrainian People's Republic Army headquarters, non-governmental, and charity organizations, libraries, where internees could read the news, were founded in every camp. The article shows that then library expenses, particularly periodicals subscriptions, were covered by funds from the Ukrainian People's Republic Army division commanders. The replenishment of library fonds was thanks to the Ukrainian People's Republic Ministry of Education initiatives and donors' efforts. With the establishment of printers and publishing associations in camps, part of the printed materials was transferred to camp and division libraries. The Ukrainian book laid the long-term groundwork for national and statehood mindsets for internees, while remaining the most crucial knowledge source in Ukraine's history, geography, and culture.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою статті є залучення до наукового обігу невідомих досі історичних джерел, що мають важливе значення для історії України, особливо такого її регіону, як Київщина. Методологія. У роботі використано насамперед біографічний та історико-логічний методи вивчення історичних джерел із залученням спеціальних методів археографії, джерелознавства, документознавства, архівознавства та палеографії. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше аналізується та публікується низка документів останньої третини ХVІІ – першої третини ХVІІІ ст. з історії Київщини із книгосховищ України та Польщі. Це, зокрема, документи з колекції Миколи Маркевича з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, які містяться у збірнику реґестів документів ХVІІ–ХVІІІ ст., упорядкованому українським істориком,та документи з актової книги ХVІІ–ХVІІІ ст. міста Козелець зі складу колекції польського історика Мар’яна Гожковського, що зберігається у відділі рукописів Бібліотеки Польської Академії мистецтв та Польської Академії наук. Висновки. Ця публікація проливає додаткове світло на історію важливого регіону України гетьманських часів. У статті наводяться невідомі раніше документи, що стосуються минулого Києва й Київщини, Київського та Переяславського полків, міст Переяслава і Козельця, їхньої соціально-економічної й церковної історії, деяких шляхетських та старшинських родів. Зокрема, публікуються акти обрання видатних церковних і культурних діячів України ХVІІ ст. Сильвестра Косіва та Йосифа Тризни, відповідно – київським митрополитом і архімандритом Києво-Печерської лаври, які підписали видатні церковні й політичні діячі Ігнатій Оксенович Старушич, Інокентій Гізель, Адам Кисіль, Остафій Виговський (батько гетьмана України) та інші. Доповнюють ці документи грамоти київських митрополитів Гедеона Четвертинського і Гавриїла Кременецького. На основі аналізу документів, що публікуються, визначено їхній інформаційний потенціал, по кожному з них виділено найважливіші відомості з історії Київщини гетьманських часів. The purpose of the article is to bring into scientific circulation unknown historical sources that are important for the history of Ukraine, especially for the history of such a region as the Kyiv Region. Methodology. The work primarily uses biographical and historical-logical methods of studying historical sources with the involvement of special methods of archeography, source studies, document studies, archival studies, and paleography. The scientific novelty of the article is that it analyzes and publishes for the first time a number of documents from the last third of the 17th – the first third of the 18th centuries on the history of the Kyiv Region from the book repositories of Ukraine and Poland. These are, in particular, documents from the collection of Mykola Markevych from the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which are contained in the collection of registries of documents of the 17th–18th centuries, organized by a Ukrainian historian, and documents from the act book of the 17th–18th centuries from the city of Kozelets from the collection of the Polish historian Maryan Gozhkowski, which is kept in the Manuscripts Department of the Library of the Polish Academy of Arts and Polish Academy of Sciences. Conclusions. This publication sheds additional light on the history of an important region of Hetman-era Ukraine. The article contains previously unknown documents relating to the past of Kyiv and the Kyiv Region, the Kyiv and Pereyaslav regiments, the cities of Pereyaslav and Kozelets, their socio-economic, church history, and some noble and noble families. In particular, acts of election of prominent church and cultural figures of Ukraine of the 17th century Sylvester Kosiv and Yosif Trizna as the Metropolitan of Kyiv and Archi mandrite of the Kyiv-Pechersk Lavra, respectively, which were signed by prominent church and political figures Ignatius Oksenovych Starushych, Innokenty Gisel, Adam Kysil, Ostafy Vyhovskyi (father of the Hetman of Ukraine) and others, have been published. These documents are complemented by the letters of Kyiv Metropolitans Gedeon Chetvertynskyi and Gavriil Kremyanetskyi. Based on the analysis of the published documents, their informational potential has been determined, and the most important information from the history of the Kyiv Region during the Hetman period has been highlighted for each of them.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження. У статті проаналізовано зміст основних опублікованих наукових біографій Ю. М. Захарука, а також подано характеристику особових справ ученого з Інституту суспільних наук АН УРСР, Інститу ту археології АН УРСР та Інституту археології АН СРСР як історичних джерел. Методологія. При співставленні п’яти опублікованих біографій Ю. М. Захарука використано історико-порівняльний метод, також його застосовано разом з історико-критичним методом при атрибуції вмісту особових справ ученого з наукових архівів трьох установ. Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз біографічних відомостей щодо життя та творчості Ю. М. Захарука, викладених у двох некрологах та трьох статтях. Також уперше зроблено опис особових справ ученого з архівів наукових установ України та Росії та надано оцінку щодо їх використання в якості джерела до вивчення творчого шляху видатного науковця. Висновки. Найбільш повна інформація щодо наукової діяльності Ю. М. Захарука міститься в біографічних статтях за авторством С. М. Ляшко та М. Ю. Відейка, а також О. С. Ситника та О. М. Адамишин. Проте в них наявні неточності і майже зовсім не розглянуто діяльність ученого як археолога-теоретика, а отже, можна констатувати потребу в написанні докладної наукової біографії Ю. М. Захарука з акцентом на київський та московський періоди життя як найменш вивчені. В якості джерел варто використати документи з особових справ науковця, за допомогою яких можна відтворити точну хронологію творчого шляху вченого, виправивши наявні помилки. Списки наукових публікацій, звіти про роботу Ю. М. Захарука з московської справи можуть лягти в основу повного списку наукових робіт науковця, проте мають бути доповнені інформацією з інших джерел через наявні прогалини. . The goal of the research. The article analyzes the content of the main published scientific biographies of Yu. M. Zakharuk, and also presents the characteristics of personal files of the scientist from the Institute of Social Sciences of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic and the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the Union of Soviet Socialist Republics as historical sources. Methodology. When comparing five published biographies of Yu. M. Zakharuk, the historical-comparative method was used, and it was also applied together with the historical-critical method when attributing the contents of the personal files of the scientist from the scientific archives of three institutions. Scientific novelty. For the first time the comparative analysis of biographical data of Yu. M. Zakharuk’s life and activity from two obituaries and three articles have been completed. The description of the archaeologist’s personal files from archives of Ukraine and Russia and the evaluation of the documents from there as historical sources for study the outstanding scholar’s biography have been made never before. Conclusions. The biographical articles written by S. M. Liashko and M. Yu. Videiko and O. S. Sytnyk and O. M. Adamyshyn contain the fullest information on Yu. M. Zakharuk’s research activity. But they have inaccuracies and the theoretical work of the scholar was not analyzed by authors. That’s why there is a necessity in detailed life story of Yu. M. Zakharuk with an emphasis to Kyiv and Moscow periods of his life which are the most unexplored. The documents from personal files of the archaeologist ought to be used as sources to reconstruct a detailed chronology of his life and research activity correcting the mistakes. The lists of Yu. M. Zakharuk’s publications from the Moscow file should be the basis for the full list of his published works but it has to be complemented by information from other sources because of the existed gaps.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Опрацювання і залучення до наукового обігу частини неопублікованого листування українського етнографа, діалектолога та краєзнавця В. Г. Кравченка з українським лексикографом, етнографом та громадським діячем Б. Д. Грінченком, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і є цінним джерелом для вивчення історії Поділля ХІХ століття. Використання невідомої раніше інформації для глибшого розуміння життєвих реалій різних представників сільського населення Поділля. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано насамперед метод наукової евристики, біографічний, історико-логічний та критичний методи вивчення історичних джерел й антропологічний підхід, що в комплексі надає змогу висвітлити повсякденне буття пересічного українця-селянина кінця ХІХ століття. Наукова новизна. Вперше введено до наукового обігу листування двох видатних українських діячів науки і культури В. Г. Кравченка і Б. Д. Грінченка, що актуалізує унікальну інформацію про селянський побут у прикордонних районах Поділля означеного періоду. Висновки. Оскільки предметом історії повсякденності є приватне життя, умови праці, відпочинку, побутові проблеми пересічних людей, а об’єктом виступають як письмові, так і усні матеріали, то неопубліковані листи В. Г. Кравченка до Б. Д. Грінченка слід розглядати як джерело для вивчення українського прикордонного села кінця ХІХ століття. Завдяки майстерному і детальному описові епізодів з життя простих людей до нас дійшла унікальна інформація, зафіксована сучасником на папері, що власне стане в нагоді для осмислення рівня життя та моральних засад тодішнього суспільства та глибшого відтворення історичної епохи. The goal of the work. Processing and bringing into scientific circulation part of the unpublished correspondence of the Ukrainian ethnographer, dialectologist and local historian Vasyl Kravchenko to the Ukrainian lexicographer, ethnographer and writer Borys Hrinchenko, which are stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and are a particularly valuable source for studying the history of Podillia of the 19th century. The use of previously unknown information for a deeper understanding of the life realities of various representatives of the rural population of Podillia. Methodology. In the process of conducting the research, the method of scientific heuristics, biographical, historical-logical, critical methods of studying historical sources and an anthropological approach were used, which in the complex makes it possible to illuminate the everyday life of an average Ukrainian peasant at the end of the 19th century. Scientific novelty. For the first time, the correspondence of two outstanding Ukrainian figures of science and culture, Vasyl Kravchenko and Borys Hrinchenko, was introduced into scientific circulation, which provide unique information about the life of peasants in the border areas of Podillia at the end of the 19th century. Conclusions. Since the subject of the history of everyday life is the private life of ordinary people, the conditions of work, rest, and everyday problems, and the sources are both written and oral materials, the unpublished letters of Vasyl Kravchenko to Borys Hrinchenko can be considered as a source for studying the Ukrainian village of the border regions at the end of the 19th century. Thanks to the skillful and detailed description of episodes from the lives of ordinary people, we have received unique information recorded by a contemporary on paper, which will actually be useful for understanding the standard of living and moral foundations of the society at that time and for a deeper reproduction of the historical era.

Попередній перегляд: