Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Вперше здійснено спробу схарактеризувати іконографічний аспект зображення Євангелістів у мініатюрах Пересопницького Євангелія, наведено приклади різних іконографічних схем у зображенні євангелістів з VII ст. у монументальному живописі, мініатюрі та іконописі, запропоновано порівняльний аналіз зображення окремих, характерних лише для пересопницьких мініатюр, деталей з малюнками на берегах сторінок Київського Псалтиря (1397), зображеннями євангелістів у Євангелії середини XVI ст. з Волині, мініатюрами волинського художника середини XVI ст. Андрійчини, іконами волинського походження XV - XVI ст. For the first time in the art studies a characterization of the iconographical aspect of depiction of the Evangelists in the miniatures of Peresopnytsya Gospel is attempted. The author provides examples of different iconographic definitions that organize portrayals of the Evangelists in mural painting, mininatures and iconography since VII cent., suggests a comparative analysis of the depiction of some details peculiar to the Peresopnytsya miniatures with the marginal pictures in Kyiv Psalter (1397), the portrayals of the Evangelists in the XVI cent. Gospel from Volyn, the miniatures of a Volyn painter Andriychyna (mid. XVI cent.), XV - XVI icons of Volyn provenance.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Представлено короткий огляд видів оздоблення, що зустрічаються на рукописних Євангеліях XVI ст. При аналізі оправ автори спиралися на фонди трьох найбільших рукописних збірок України: Інституту рукопису національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України та Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Статистичний аналіз списків Євангелій із зазначених зібрань показав, що відсоток первинних оправ досить незначний. Автори детально зупиняються на причинах, що це пояснюють. Основна увага була приділена видам та характеру оздоблення, яке застосовувалося при оправленні та переоправленні рукописних Євангелій XVI ст. The article presents a brief survey of the types of decorations found on the book-bindings of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels. The authors examined items from the collections of the three largest manuscript repositiories of Ukraine: the Vernadsky National Library of Ukraine, the Stefanyk National Library of Ukraine inLviv, and the Sheptyts'ky national Museum in Lviv. The statistical analysis of the copies of the Gospels shows that very few original bindings have survived. The authors offer a detailed discussion of the causes of this phenomenon. The focus of the article is on the types and character of the decorations applied in the process of binding and subsequent rebinding of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Освещены теоретические основы исследования провениенций и их проктическое применение для поиска, идентификации и реституции перемещенных во время Второй мировой войны книжных коллекций на территории Германии. Проанализированы возможности сотрудничества российских, украинских и немецких библиотекарей. The theoretical basis of research of provenance and its practical application for the search, identification and restitution of book collections displaced during the Second World War in Germany was highlighted. The possibilities of cooperation between Russian, Ukrainian and German librarians were analyzed.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено спробу іконографічного вивчення сюжетів на середниках, якими оздоблювалися шкіряні оправи, створені в інтролігаторській майстерні Києво-Печерської Лаври, розглядаються основні сюжети, характерні для її оправ, та окреслюються подальші перспективи вивчення в Україні сюжетних середників. Визначено також коло проблеми, з якими стикаються сучасні дослідники при вивченні оздоблення і оформлення шкіряних оправ рукописних книг. . An attempt of iconography study of centerpieces subjects from Kyiv-Pechersk Lavra book binder workshops leather book-covers was realized; the main subjects characteristic to its book-covers were observed, and the prospects for further centerpieces subjects study in Ukraine were determined. As well as the circle of problems faced by the scholars in the study of decoration of manuscripts leather bindings were designated.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено питання атрибуції первинності та вторинності оправ при описуванні кириличних рукописних книг ХVІ ст. Основну увагу приділено шкіряним оправам як найпоширенішим у зазначений період. При розгляді конструктивно-технологічних ознак датованих оправ кириличних рукописних книг виділено ряд основних ознак, на які слід звертати увагу для більш точної атрибуції первинних оправ та оправ пізнішого часу. На прикладах з власного досвіду показано, як шляхом візуального огляду блока рукопису та складових елементів його оправи можна визначити її первинність чи вторинність. The article deals with the question of attribution of primary and secondary settings in the description of Cyrillic manuscripts of the XVI century. Considering the basic types of bindings that are on the books of this period, the author focuses on leather bindins, the most common in that period. Considering the structural and technological features of the dated Cyrillic manuscript bindings the author identifies a number of key characteristics. Attention should be paid for more accurate attribution of the original bindings and those of later time. The examples from the author’s own experience have shown how by the visual examination of the manuscript and its binding components we can identify the primary and secondary binding. Освещены вопросы атрибуции первичности и вторичности переплётов при описании кириллических рукописных книг XVI в. Основное внимание уделено кожаным переплётам как самым распространённым в указанный период. При рассмотрении конструктивно-технологических признаков датированных оправ кириллических рукописных книг выделен ряд основных признаков, на которые следует обращать внимание для более точной атрибуции первичных оправ и оправ позднего времени. На примерах из собственного опыта показано, как путём визуального осмотра блока рукописи и составляющих элементов его оправы можно определить её первичность или вторичность.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено огляд оправ та обкладинок друкарні Почаївського Успенського монастиря. Проаналізовано матеріал та художнє оздоблення оправ на основі збірки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Виділено видавничі почаївські оправи та обкладинки. The article observes bindings and covers of Holy Dormition Pochayiv monastery publishing house editions. On the basis of copies from V. Vernadsky National Library of Ukraine fonds the covering material and decoration (centerpieces, ornaments, corner pieces) of Pochayiv editions covers are analyzed. Besides that, distinctive features of Pochaiv publishing house bindings and covers are defined and described. Description of bindings enabled us to find bookbinder’s chiches, which had often been put on bottom endleafs. Special attention in the article is paid to highly artistic decoration of Pochayiv publishing house bindings of Altar Gospels. In the eighties of 18th century Pochayiv publishing house printed books, ordered by Old Believers. As a rule Old Believers editions derive all their compositional elements from books of 17th century, published before the reform. Bindings of Pochayiv Old Believers editions, distinctive for its modest decoration, are not exception of this rule. Besides that, Pochayiv old printed books were sometimes binded in covers made by Kyiv Pechersk Lavra craftsmen. Centerpieces of these covers sometimes contain the image of Kyiv Holy Dormition cathedral. В публикации сделан обзор окладов и обложек изданий типографии Почаевского Успенского монастыря. Проанализированы материал и художественные элементы (средники, орнаменты, наугольники) окладов на основе собраний почаевских экземпляров Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Кроме того, выделены издательские почаевские оклады и обложки, рассмотрены их особенности. При описании окладов были найдены клише интролигаторов, которые часто ставились на нижнем форзаце издательских окладов. Также в публикации обращается внимание на высокохудожественное оформление окладов напрестольных Евангелий Почаевской типографии. В 80-х годах XVIII ст. Почаевская типография печатала книги на заказ старообрядцам. Старообрядческие издания наследовали во всех составляющих дореформенные книги XVII ст. Не являются исключением и оклады почаевских старообрядческих изданий, отличающиеся внешней сдержанностью в художественном оформлении. Кроме того, почаевские старопечатные книги иногда оправлялись в переплёты мастеров типографии Киево-Печерской лавры, на средниках которых часто изображался киевский Свято-Успенский собор.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто комплекс питань щодо визначення ролі рукописно-книжної спадщини в складі національних культурних цінностей та в системі засвоєння духовного досвіду історичного минулого. Книга як об’єкт дослідження розглядається з двох позицій: першої – її осмислення як артефакту – системи організації духовної інформації і культури різних часів посередництвом змісту та форми і другої – як історико-культурного фактора – засобу і рукописної традиції передачі цієї інформації різним поколінням упродовж віків. Висвітлено структуру рукописно-книжної спадщини України та актуалізовано питання створення науково обґрунтованих і сформованих ресурсів рукописно-книжної спадщини в її традиційній та електронній формах як багатоаспектного джерела духовної культури. The complex of questions on a leading role of hand-written books heritage in structure of national and cultural values within the system of mastering of spiritual experience of the historical past is examined. A book is explored from two perspectives. First, it is an evaluation of a book as an artefact, as a system of the organization of the spiritual information and culture of different times by means of content and the form. Second, it is evaluated as historical and cultural factor, a method, and as tradition of handwritten transfer of this information from generation to generation throughout centuries. The structure of a manuscript and book heritage of Ukraine, as well as questions of creation of science-based and developed resources of hand-written books heritage in its traditional and in the electronic form, as multidimensional source of spiritual culture is analyzed. Рассмотрен комплекс вопросов относительно определения роли рукописно-книжного наследия в составе национальных культурных ценностей и в системе усвоения духовного опыта исторического прошлого. Книга как объект исследования рассматривается с двух позиций: первой – её осмысления как артефакта – системы организации духовной информации и культуры разных времён посредством содержания и формы и второй – как историко-культурного фактора – средства и рукописной традиции передачи этой информации разным поколениям на протяжении веков. Освещена структура рукописно-книжного наследия Украины и актуализирован вопрос создания научно обоснованных и сформированных ресурсов рукописно-книжного наследия в его традиционной и электронной формах как многоаспектного источника духовной культуры.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті на прикладі дослідження стану та характеру оздоблення оправи Євангелія-тетр 1631 р. зі збірки РНБ розглянуто коротку історію виникнення унікального типу оздоблення оправ, виконаних у техніці темперного та олійного живопису. За технікою оздоблення подібні оправи отримали назву малярських. Свій родовід оправи з малярськими зображеннями розпочинають від давніх коптських оправ. Вперше вони з’явилися у східному регіоні Середземноморського басейну і в подальшому, як унікальний вид інтролігаторства, побутували як у Західній, так і в Центрально-Східній Європі. Проаналізовано характер та особливості оздоблення малярських оправ у різних країнах. Особливу увагу приділено оправам, створеним на території сучасної України та Польщі. Розглядаючи історію побутування малярських оправ в Європі, побіжно визначено стан наукового вивчення оправ зазначеного виду в світовій історіографії. In the article via examples of Tetra-Gospel of 1631 from the gathering of the RNL bindings decoration state and characteristics research we have examined the short history of appearance of the unique type of bindings decoration, performed in the technique of temper and oil painting. Due to the decoration technique such bindings were called picturesque. The bindings with picturesque images originate from ancient Coptic bindings. For the first time they had appeared in the Eastern region of the Mediterranean basin and subsequently prevailed as a unique kind of binding industry both in Western and Central-Eastern Europe. The author has emphasized the characteristics and specifications of artistic bindings decoration in different countries. The particular attention is paid to the bindings, created on the territories of contemporary Ukraine and Poland. While examining the history of picturesque bindings existence in Europe,the author has made a passing mention of the state of the mentioned kind of bindings scientific research in the world historiography. В статье на примере исследования состояния и характера отделки переплётов Евангелия-тетр 1631 г. из собрания РНБ рассматривается краткая история возникновения уникального типа отделки переплётов, выполненной в технике темперной и масляной живописи. По технике отделки подобные переплёты получили название живописных. Свою родословную переплёты с живописными изображениями ведут от древних коптских переплётов. Впервые они появились в восточном регионе Средиземноморского бассейна и в дальнейшем, как уникальный вид переплётного дела, бытовали как в Западной, так и в Центрально-Восточной Европе. Автор останавливается на характере и особенностях отделки художественных переплётов в разных странах. Особое внимание уделяется переплётам, созданным на территории современной Украины и Польши. Рассматривая историю существования живописных переплётов в Европе, автор вскользь коснулся состояния научного изучения переплётов указанного вида в мировой историографии.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Актуальність визначення основних іконографічних типів сюжету «Розп’яття», що зустрічаються на сюжетних середниках, якими оздоблювалися українські шкіряні оправи XVIІ–XVIII ст., пояснюється відсутністю цілеспрямованих досліджень, які б охоплювали всі аспекти вивчення історії побутування української середньовічної оправи. Проаналізовано основні види відмінностей, на які слід звертати увагу при визначенні типів, варіантів або груп даного сюжету при їхній систематизації для БД кириличних оправ. Репрезентовано сім основних ознак, за якими варіанти розрізняються у виділених типах. Ці ознаки можуть стати основою для розробки системи пошуку певної сюжетної інформації в БД за окремими складовими елементами (персоналіями, атрибутами або елементами оздоблення тощо), що й досі залишається найбільш вразливим місцем будь-якої створюваної БД на книжкові оправи. Визначено також коло проблем, з якими стикаються сучасні дослідники при описуванні сюжету «Розп’яття» на середниках українських оправ. The article attempts to identify the main iconographic types of the «Crucifixion» subject, found on narrative centerpieces used to decorate Ukrainian leather bindings of XVI–XVIII centuries. We have analyzed the basic kinds of differences that should be considered when determining types, variants or groups of this subject while systematizing them for a database of Cyrillic bindings. We have presented seven main features which differentiate the variants in selected types. These features may become a basis for the development of a particular system of subject information search in a database by individual constituent elements (persons, attributes or elements of decoration etc.), which still remains the most vulnerable point of any search database on bookbindings. We have defined the range of problems that modern researchers deal with when describing the «Crucifixion» subject on Ukrainian bookbindings centerpieces. В статье была предпринята попытка определить основные иконографические типы сюжета «Распятие», встречающиеся на сюжетных средниках, используемых для украшения украинских кожаных переплётов XVI–XVIII вв. Были проанализированы основные виды различий, на которые следует обращать внимание при определении типов, вариантов или групп данного сюжета при их систематизации для базы данных кириллических переплётов. Были представлены семь основных признаков, по которым могут различаться варианты в выделенных типах. Эти признаки могут стать основой для разработки системы поиска определённой сюжетной информации в базе данных по отдельным составляющим элементам (персоналиям, атрибутам или элементам отделки и т. д.), которая до сих пор остаётся наиболее уязвимым местом в любой поисковой базе данных на книжные переплёты. Определён круг проблем, с которыми сталкиваются современные исследователи при описании сюжета «Распятие» на средниках украинских переплётов.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Присвячено унікальному виду шкіряних оправ І–ХІХ ст. – т. зв. малярським оправам, для яких характерною є незвична для інтролігаторства техніка енкаустики, темперного і олійного живопису, графічного малюнка. Запропоновано класифікацію цього виду оправ за матеріалом покриття та технікою виконання оздоблення. Репрезентовано невідомі західноєвропейським дослідникам малярські оправи XV–XIX ст. східнослов’янського походження. The article is devoted to the classification of bindings of the 1–19th centuries with a unique and untypical book binding decoration technique (encaustic, tempera and oil paintings). Analysis of design features, materials and techniques of art decoration made it possible to identify them as a separate type – pictorial bindings and divide them into four groups. The first group consists of Coptic bindings, decorated with icon-painting images in encaustic technique. The second group is made up of leather Western bindings of the 13–14th centuries, which have the decoration and technique of ornamentation close to iconography. The third group involves parchment bindings, ornamentation technique of which is closer to the miniature. The last group comprises bindings of East Slavic origin of the 15–19th centuries, decorated with icon-painting pictures made in the technique of tempera or oil painting. The proposed classification requires further basic research as several specific kinds of bindings have not yet been investigated. Статья посвящена классификации переплётов І–ХІХ вв. с уникальной и нетипичной для книжных переплётов техникой художественного оформления (энкаустика, темперная и масляная живопись). Анализ конструктивных особенностей, материалов и техники художественного украшения позволил выделить их в отдельный вид – живописные переплёты и разделить на четыре большие группы: 1) коптские переплёты, украшенные иконописными энкаустическими изображениями; 2) кожаные западноевропейские переплёты XIII–XIV вв., оформление и техника украшения которых близка к иконописи; 3) пергаментные переплёты, техника украшения которых ближе к миниатюре, чем к иконописи или станковой живописи; 4) переплёты восточнославянского происхождения XV–XIX вв., украшенные иконописными изображениями в технике темперной или масляной живописи. Предложенная классификация требует дальнейших фундаментальных исследований, поскольку без внимания остались еще несколько специфических разновидностей переплётов

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано історію та сучасний стан вивчення книжної культури в Україні, визначено джерела, необхідні для дослідження, та сутнісне навантаження основних термінів, що їх ужито в даній роботі, актуалізовано коло питань, які стосуються студій книжної культури в Україні, окреслено методологічні підходи до вивчення вказаних проблем. In the article analyzed is the history and current research state of book culture in Ukraine. Defined is the scope of the necessary sources for research and the meaning of key terms, which are crucial in this publication. The research outlines a range of issues related to the research of book culture in Ukraine. These issues currently require extensive fundamental research. The article also gives research methods for the defined problems. В статье проанализированы история и современное состояние исследования книжной культуры в Украине, освещен массив источников, необходимых для исследований, определена смысловая нагрузка основных терминов, использованных в данной публикации, обозначен круг вопросов, относящихся к исследованию книжной культуры в Украине, очерчены методологические подходы к изучению указанных проблем

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На підставі авторської колекції відбитків сюжетних середників на українських шкіряних оправах XVI–XVIII ст. здійснена спроба їхнього аналізу за формою, часом появи та поширенням в окремих регіонах України. Розглянуто проблеми, з якими стикаються дослідники при описуванні, атрибуції та іконографічному вивченні сюжетів на них. Визначено основні проблемні моменти атрибуції основних типів, варіантів або груп окремого сюжету. Окреслюються подальші перспективи вивчення сюжетних середників в Україні. The article deals with the history of study of subject center-stamps on Ukrainian leather bindings of the second half of the 16th–18th centuries in Ukraine. On the basis of a collection of subject center-stamp impressions gathered by the author, their analysis is done by types, changes of separate forms, time of appearance and the nature of plot compositions placement on the center-stamps. The author lists a number of main subjects, which most often appear on Ukrainian medieval book bindings, time of their appearance and existence of certain subjects in certain regions of Ukraine. Attempt is made to systematize them (by main kinds, types and variants). The problems faced by researchers while describing, attributing and iconographically studying subject centerstamps on medieval bookbindings are covered. Crucial points to be considered while defining main types, variants or groups of a separate subject while conducting its iconographic systematization are specified. Further prospects of subject center-stamps study in Ukraine are outlined. Рассматривается история изучения в Украине сюжетных средников на украинских кожаных переплетах второй пол. XVI–XVIII вв. На основании коллекции оттисков сюжетных средников (протирок и фото), собранных автором, сделана попытка анализа по их видам, изменениям отдельных форм, времени появления и характеру расположения сюжетов на них. Определен перечень основных сюжетов, наиболее часто встречающихся на украинских средневековых переплетах, время появления и распространение отдельных сюжетов в конкретных регионах Украины. Предпринята попытка их систематизации (основные виды, типы и варианты). Рассмотрены проблемы, с которыми сталкиваются исследователи при описании, атрибуции и иконографическом изучении сюжетных средников на средневековых переплетах. Определены основные моменты, на которые следует обращать внимание при определении основных типов, вариантов или групп отдельного сюжета при его иконографической систематизации. Определены дальнейшие перспективы изучения сюжетных средников в Украине.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. З’ясувати, як автор регіонального українського літопису початку ХVІ століття зображує "чужих", а саме ворогів Великого князівства Литовського – татар і московитів, і в чому полягає відмінність між цими "чужими" для літописця. Методологія. Застосовано критичний, порівняльно-історичний методи, а також герменевтичний аналіз. Наукова новизна. Детально розглянуто принципи зображення "ворога" (татар та московитів) крізь призму "Волинського короткого літопису". Висновки. Автором "Волинського короткого літопису" чітко вимальовується дистанція між "своїми" та "чужими" (татарами та московитами). Щодо татар розмежування "свій"–"чужий" знаходить утілення у протиставленні єдиновірні–іновірні. Причому православний вектор тут не є домінуючим: іновірним (мусульманам), виходячи з поточної ситуації (географії нападу), протистоять або християни, або православні воїни. Набіги татар сприймалися літописцем як "стихійне лихо" ("Божа кара"), що спіткало землі Великого князівства Литовського та сусідніх з ним країн за гріхи християн. Щодо московитів: до категорії "чужі" літописець відносить насамперед великого князя московського, а разом з ним "москвичів". Отже, цей ворог персоніфікований, має обличчя. Цей "чужий" переслідує мету захопити всі руські землі Великого князівства Литовського. Він сильний, підступний, такий, що не дотримується жодних правил, тобто ментально інакший. Зауважимо, що принцип віри тут не спрацьовує (як у випадку з татарами), бо цей ворог єдиновірний, але такий, що зневажає людські та Божі закони. . The goal of the research. To find out how the author of the regional Ukrainian chronicle at the beginning of the 16th century depicts "strangers", who are the en emies of the Grand Duchy of Lithuania – Tatars and Moskovyty, and what the difference is between these "strangers" for the chronicler. Methodology. Critical, comparative-historical methods, as well as hermeneutic analysis are applied. Scientific novelty. The principles of depicting the "enemy" (Tatars and Moskovyty) through the prism of the "Volyn short chronicle" are considered in detail. Conclusions. The author of the "Volyn short chronicle" clearly outlines the distance between "own" and "aliens" – Tatars and Moskovyty. Regarding the Tatars, the distinction between "own" and "alien" is embodied in the opposition of the same faith – other faiths. Moreover, the Orthodox vector is not dominant here: adherents of different faith (Muslims), based on the current situation and the geography of the attack, are opposed by either Christians or Orthodox soldiers. The Tatar raids were perceived by the chronicler as a "natural disaster" ("God›s punishment"), which befell the lands of the Grand Duchy of Lithuania and neighboring countries for the sins of Christians. Regarding Moskovyty: the chronicler includes, first of all, the Grand Duke of Moskva, and together with him "Moskovyty" in the category of "foreigners". Hence, this enemy is personified, has a face. This "stranger" pursues the goal of seizing all the Ruski lands of the Grand Duchy of Lithuania. He is strong, insidious, and he does not follow any rules. Therefore, he is mentally different. Note that the principle of faith does not work here (as in the case of the Tatars), because this enemy is monotheistic, but one that neglects human and God's laws.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідити київські сюжети в житті й творчості митрополита Стефана Яворського, показати багатошаровість його текстів, різноманітність проявів його особистості в публічних і персоналістичних вимірах, розглянути суть його значного книжного дару (річного циклу службових Міней) Кирилівському монастирю та кількох книг, подарованих Києво-Печерській обителі, як інтелектуально-духовний жест з можливими підтекстами. Методологія. В основу методології покладено сучасні розробки "інтелектуальної історії", "історії повсякдення", соціології й антропології книжності, які дозволяють показати багатоликість людини і мислителя та її прояви в текстах і книжних дарах, розкрити київські інтенції Стефана Яворського. Метод Роберта Дарнтона щодо "життя книг" через призму відношення до них автора/дарувальника та фізичного функціонування цих книг дозволяє розкрити жестову систему Стефана Яворського через подаровані ним київським монастирям книги. Новизна. У дослідженні запроваджується до наукового обігу виявлений корпус Міней, подарованих Стефаном Яворським київському Св. Троїцькому Кирилівському монастирю, та дві книги, подаровані Києво-Печерській лаврі. Аналізується сенс цих дарувань, можливі інтенції дарувальника як щодо конкретних книг, так і стосовно названих обителей та їхніх діячів. Висновки. Стефан Яворський по-різному проявляв себе в публічному й приватному житті та спілкуванні. Він був доволі обережною людиною, тож лише зрідка демонстрував "реального" себе не лише публічно, але й на приватному рівні, особливо на письмі. Відтак, його книжні дари є одним з можливих "ключів" для декодування багатьох ликів Стефана Яворського в конкретний час, власне, на сам момент книжного дару. Яворський практично упродовж усього часу перебування поза Києвом (1700—1722 рр.) прагнув туди повернутися, його київські інтенції були рівноцінними ніжинським. До слідження збережених його конкретних книжних дарів є ще одним штрихом до характеристики багатоликості Стефана Яворського, яка потребує нових глибоких студій. The aim of the paper is to study the Kyiv topics in the life and work of Metropolitan Stefan Javorski, to show the multilayered nature of his texts, the diversity of his personality in publicand personal dimensions, to consider the essence of his significant book gift to St Cyril's Monastery and several books gifted to the Kyiv Cave Monastery as an intellectual and spiritual gesture with possible connotations. The methodology is based on modern developments in "intellectual history", "history of everyday life", sociology and anthropology of books, which allow us to show the diversity of a person and a thinker and its manifestations in texts andbook gifts, to reveal the Kyiv intentions of Stefan Javorski. Robert Darnton’s method of "the life of books" through the prism of the author’s/donor’s attitude to them and the physical functioning of these books allows us to reveal Stefan Javorski’s gestural system through the books he donated to Kyiv monasteries. Novelty. The study introduces into scientific circulation the discovered corpus of Minor Books donated by Stefan Javorski to the Kyiv St. Cyril’s Monastery of the Holy Trinity and two books donated to the Kyiv Cave Monastery. The authoranalyses the meaning of these donations, the possible intentions of the donor both in relation to specific books and to the named monasteries and their figures. Conclusions. Stefan Javorski manifested himself in different ways in public and private life and communication. He was a rather cautious person, so he only occasionally demonstrated the "real" him not only in public but also on a private level, especially in his writing. Therefore, his book gifts are one of the possible "keys" to decoding the many faces of Stefan Javorski at a particular time, in fact, at the very moment of the book gift. Javorski spent almost all of his time outside of Kyiv (1700—1722) striving to return there, and his Kyiv intentions were equivalent to those of Nizhyn. The study of his specific book gifts that survived is another touch to characterise the multifaceted personality of Stefan Javorski, which requires new in-depth studies.

Попередній перегляд: