Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Стаття присвячена кодикологічним дослідженням безлінійних співочих рукописних книг ХVІ ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Проведено їх ідентифікацію та атрибуцію за допомогою методів кодикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії та філігранології. Виявлено специфічні особливості рукописів, повязані з їх структурою, складом, нотаціями та музичними особливостями. На основі комплексного аналізу зроблений їх науковий опис.. The article deals with the codicological investigation of the 16 century non-staff notated singing manuscript books in the stock of the Insitute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author carries out identification and atribution of the books using the methods of codicology, palaeography, musical palaeography and filigree studies. The specific features of the manuscripts are revealed, that lay in their structure, contents, notations and musical peculiarities. As a result of the comprehensive analysis the scientific description of the books is made.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Представлено короткий огляд видів оздоблення, що зустрічаються на рукописних Євангеліях XVI ст. При аналізі оправ автори спиралися на фонди трьох найбільших рукописних збірок України: Інституту рукопису національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України та Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Статистичний аналіз списків Євангелій із зазначених зібрань показав, що відсоток первинних оправ досить незначний. Автори детально зупиняються на причинах, що це пояснюють. Основна увага була приділена видам та характеру оздоблення, яке застосовувалося при оправленні та переоправленні рукописних Євангелій XVI ст.. The article presents a brief survey of the types of decorations found on the book-bindings of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels. The authors examined items from the collections of the three largest manuscript repositiories of Ukraine: the Vernadsky National Library of Ukraine, the Stefanyk National Library of Ukraine inLviv, and the Sheptyts'ky national Museum in Lviv. The statistical analysis of the copies of the Gospels shows that very few original bindings have survived. The authors offer a detailed discussion of the causes of this phenomenon. The focus of the article is on the types and character of the decorations applied in the process of binding and subsequent rebinding of sixteenth-century manuscript copies of the Gospels.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено спробу розкрити потенціал комплексних філігранологічних досліджень кириличних стародруків другої половини XVI - початку XVII ст. як джерела нових відомостей стосовно друкування видань, почерговості роботи над іхніми частинами, процесу закупівлі паперу, використання якісного та неякісного паперу, встановлення видавничих та паперових варіантів, атрибуції та переатрибуції стародруків, розрізнення схожих між собою видань, виявлення вставних аркушів, що належать до іншого видання, розрізнення аркушів, змішаних у межах одного примірника та ін. . The article represents an attempt of the author at showing the potential of complex filigranological research of the Cyrillic old printed books of 2nd half of XVI – beginning of XVII cent. It is a promising source of new data on printing of books, ordering of work with their parts, paper purchase, use of high-quality and low-quality paper, recognition of editorial and paper variants, attribution and reattribution of the old printed books, distinction of the similar publications, detection of the insert sheets from other impressions, discerning of the mixed sheets of the same impression etc.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено питання атрибуції первинності та вторинності оправ при описуванні кириличних рукописних книг ХVІ ст. Основну увагу приділено шкіряним оправам як найпоширенішим у зазначений період. При розгляді конструктивно-технологічних ознак датованих оправ кириличних рукописних книг виділено ряд основних ознак, на які слід звертати увагу для більш точної атрибуції первинних оправ та оправ пізнішого часу. На прикладах з власного досвіду показано, як шляхом візуального огляду блока рукопису та складових елементів його оправи можна визначити її первинність чи вторинність.. The article deals with the question of attribution of primary and secondary settings in the description of Cyrillic manuscripts of the XVI century. Considering the basic types of bindings that are on the books of this period, the author focuses on leather bindins, the most common in that period. Considering the structural and technological features of the dated Cyrillic manuscript bindings the author identifies a number of key characteristics. Attention should be paid for more accurate attribution of the original bindings and those of later time. The examples from the author’s own experience have shown how by the visual examination of the manuscript and its binding components we can identify the primary and secondary binding.. Освещены вопросы атрибуции первичности и вторичности переплётов при описании кириллических рукописных книг XVI в. Основное внимание уделено кожаным переплётам как самым распространённым в указанный период. При рассмотрении конструктивно-технологических признаков датированных оправ кириллических рукописных книг выделен ряд основных признаков, на которые следует обращать внимание для более точной атрибуции первичных оправ и оправ позднего времени. На примерах из собственного опыта показано, как путём визуального осмотра блока рукописи и составляющих элементов его оправы можно определить её первичность или вторичность.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На прикладі документів ЦДІАЛ представлені теоретичні та практичні засади методики прочитання польських рукописів XVI–XVIII ст. До теоретичної частини методики належать: 1) визначення загальних історичних та графічних особливостей польського алфавіту та письма; 2) аналіз графіки типів письма, окремих літер, цифр і скорочень, що вживалися в польських документах XVI–XVIIІ ст.; 3) демонстрація зміни графічних форм літер, цифр, скорочень та ін.;4) демонстрація складностей прочитання вказаних документів і вирішення проблем читабельності. Практична частина представлена у формі додатків різних типів: 1) зразки літер (великих і малих) і цифр, подані в підручниках каліграфії письма XVI – кінця XVIII ст. і вибрані з різних документів, 2) фрагменти рукописних офіційних і неофіційних документів з фондів ЦДІАЛ, в яких відображалися каліграфічні прописи. Розроблено загальні технічні принципи прочитання рукописів.. Via examples of the documents of the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv we have presented the theoretical and practical theses of Polish documents of the XVI–XVIII centuries reading methodology. The theoretical part of the methodology includes: 1) Polish alphabet and writing general historical and graphical peculiarities definition; 2) analysis of graphics of types of writing, separate letters, numbers and abbreviations, used in Polish documents of the XVI–XVIII centuries; 3) letters, numbers, abbreviations etc graphic forms change demonstration; 4) the demonstration of the stated documents reading difficulties and addressing readability issues. The practical part is given as a set of appendices of different types: 1) examples of letters (capital and small) and numbers given in calligraphic writing manuals of the XVI – late XVIII centuries and selected from various documents; 2) fragments of official and non-official manuscript documents from the CSHAL, where calligraphical copybooks had been recorded. We have also developed general technical principles of manuscripts reading.. На примере документов Центрального государственного исторического архива Украины во Львове представлены теоретические и практические положения методики прочтения польских рукописей XVI–XVIII ст. К теоретической части методики относятся: 1) определение общих исторических и графических особенностей польского алфавита и письма; 2) анализ графики типов письма, отдельных букв, цифр и сокращений, которые использовались в польских документах XVI–XVIII ст.; 3) демонстрация изменения графических форм букв, цифр, сокращений и т.п.; 4) демонстрация трудности прочтения указанных документов и решение проблем читабельности. Практическая часть представлена в форме приложений разных типов: 1) образцы букв (больших и маленьких) и цифр, поданные в учебниках каллиграфии письма XVI – конца XVIII ст. и выбранные из различных документов; 2) фрагменты рукописных официальных и неофициальных документов из фондов ЦГИАЛ, в которых отражались каллиграфические прописи. Разработаны общие технические принципы прочтения рукописей.

Попередній перегляд: