Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Знайдено в інших БД: | Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка (1) |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=АКМЕИЗМ$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | Дод. точки доступу: Гумилев Н. С. (о нём); Днепропетровский государственный университет | ||
| 2. | Дод. точки доступу: Черновицкий государственный университет имени Юрия Федьковича | ||
| 3. | Дод. точки доступу: Гумилев, Николай Степанович (о нём) | ||
| 4. | |||
| 5. | |||
| 6. | Анотація: Размышляя об истоках своей поэзии в неопубликованной заметке об акмеизме – школе, наиболее близкой ему из всех течений Серебряного века, – Арсений Тарковский писал: «У каждого поэта есть предшественники и учителя». К «предшественникам» он неизменно относил Державина, Пушкина, Баратынского, Тютчева. Позднее мысль о «предшественниках и учителях» поэт развил в статье об Ахматовой, придав этой мысли историко-философский смысл: «Знает это художник или не знает, хочет он этого или нет, но, если он художник подлинный, время – «обобщённое время», эпоха – наложит свою печать на его книги, не отпустит его гулять по свету в одиночку, как и он не отпустит эпоху, накрепко припечатает в своих тетрадях». Вполне очевидно, что, живя в своём времени и выражая его в стихах, поэт неизбежно попадает в зону влияния современников и – в той или иной форме – усваивает это влияние и отталкивается от него. Для Тарковского такими «влиятельными» современниками стали Мандельштам, Ахматова, Ходасевич и Заболоцкий. Достигнув творческой зрелости, поэт сам стал «учителем» для близких (Л. Миллер, М. Синельников, А. Радковский, М. Рихтерман) и далёких (С. Кекова) поэтических «потомков». Поддержание духовной связи поколений и непрерывности культурно-исторической традиции вопреки разрушительным веяниям времени и грубому диктату власти – в этом Арсений Тарковский видел главное призвание поэта. Файл: IMG - 0 Дод. точки доступу: Тарковский, Арсений Александрович (1907–1989) (про нього) | ||
 |
| Центр бібліотечних електронних ресурсів і технологій |