Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ГЕПАТОИДН$<.>+<.>K=КОЖН$<.>+<.>K=ЖЕЛЕЗ$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Кл.слова: senescence -- immortalization -- transformation -- oncogene -- karyotype -- cell cycle -- anti-tumor therapy Анотація: А.А. Степаненко, В.М. Кавсан Иммортализация и злокачественная трансформация эукариотических клеток Чтобы стать полностью трансформированной опухолевой клеткой, нормальная клетка должна преодолеть ряд внутренних клеточных барьеров и приобрести большое число хромосомных изменени. Первым и необходимым шагом в злокачественной трансформации является преодоление старения, или иммортализация клетки. Иммортализированные клетки могут бесконечно долго пролиферировать в присутствии ростовых факторов и питательных веществ. Иммортализированные клетки никогда не имеют нормального диплоидного кариотипа, xoтя во время роста подвергаются контактному ингибированию, не формируют колоний в мягком агаре (т.е. зависимый от подложки рост) и не формируют опухолей при введении иммунодефицитным мышам. Все эти свойства могут быть приобретены с дополнительными хромосомными изменениями. Множественные генетические изменения, включая приобретение/потерю целых хромосом или отдельных участков/локусов, транслокацию хромосом и генные мутации, необходимы для установления трансформированно-го фенотипа. Процесс клеточной трансформации достаточно хорошо изучен наклеточных культурах in vitro. Большинство экспериментов, выявивших трансформирующую способность генов (онкогенов), надэкспрессироанных и/или мутированных в опухолях, было выполнено с использованием таких клеточных культур, как мышиные эмбриональные фибробласты (MEFs), мышиная клеточная линия фибробластов NIH3T3, клеточная линия человеческой эмбриональной почки 293 (293 клетки) и эпителиальные клеточные линии молочной железы человека (главным образом, HMECs и MCF10A), которые представляют собой иммортализированные клетки (кроме первичных мышиных фибробластов) с измененными геномами (поли-/анеуплоиды со значительными хромосомными перестройками) и склонные к полной злокачественной трансформации при культивирования. Недавно обновленный список онкогенов включает более 467 генов, которые, как полагают, вовлечены в развитие опухоли, когда соответственным образом изменены (точковые мутации, делеции, транслокации или амплификации). Однако исследования на мышах свидетельствуют, что более 3000 генов могут вносить вклад в развитие опухоли. Целью настоящего обзора является понять механизмы клеточной иммортализации различными «иммортализующими агентами» ,онкоген-индуцируемой клеточной трансформации иммортализированных клеток и умеренный ответ на терапию из-за «склонности» опухоли к приобретению многочисленных генных и хромосомных изменений, внутри- и межопухолевой гетерогенности. О.А. Степаненко, В.М. Кавсан ІМОРТАЛІЗАЦІЯ ТА ЗЛОЯКІСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар’єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати в присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м’якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин при введенні імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокація хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro, Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачиx фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A) ,які представляють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені , як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації. Однак дослідження на мишах свідчать проте, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета даного огляду зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними «іморталізуючими агентами» ,онкогеніндукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через «схильність» пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенністю усередині і між пухлинами. Дод. точки доступу: Kavsan, V.M. | ||
| 2. | Рубрики: 2022 Анотація: Перша частина видання «Продромус спорових рослин України: лишайники» включає відомості про лишайники і ліхенофільні гриби країни загалом. У короткій вступній частині пояснено організацію/викладення матеріалів стосовно лишайників та інших груп грибів, що зазвичай є об’єктом вивчення ліхенологів. Подано перелік видового різноманіття зазначених груп рослин, що включає 2150 основних наукових назв як латинською, так і українською мовами, а також перелік понад 2000 синонімічних назв, під якими ці таксони наводилися у попередніх виданнях. Для кожного таксона вміщено відомості про екологію та його поширення за ботаніко-географічними регіонами, адміністративними областями України з посиланням на першоджерела. Дод. точки доступу: Попова, Людмила Петрівна; Федоренко, Наталія Миколаївна; Ходосовцев, Олександр Євгенович; Кондратюк, Сергій Якович; Царенко, П. М. (ред.); Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного (Київ); Національна академія наук України | ||
| 3. | Рубрики: 2022 Анотація: У монографії вперше розглянуто цілісне уявлення про сучасний стан фіторізноманіття водойм і боліт долини р. Південний Буг. Наведено класифікаційну схему та складено продромус синтаксонів вищої водної та болотної рослинності, яка репрезентована 78 асоціаціями, що належать до 18 союзів, 12 порядків і 7 класів. Для кожного синтаксона вказано діагностичні, константні та домінантні види, подано ценотичну характеристику, описано екологічні умови поширення. Встановлено провідні фактори територіальної та екологічної диференціації угруповань та з’ясовані особливості їх просторового розподілу. Схарактеризовано основні напрями і тенденції сукцесій рослинності, розроблено прогноз її змін унаслідок впливу новітніх антропогенних факторів. Здійснено аутфітосозологічне та синфітосозологічне оцінювання рослинних угруповань водойм і боліт. Складено схему екомережі долини й оцінено ефективність її функціонування. Запропоновано стратегічні напрями оптимізації рослинності водойм і боліт у сучасних умовах. Читацька аудиторія:Для геоботаніків, флористів, екологів, географів, спеціалістів з охорони природи, викладачів і студентів вищих навчальних закладів. англійська Анотація:The monograph presents the holistic introduction of the current state of phytodiversity of water bodies and wetlands of the Southern Bug River valley. The classification scheme and the prodromus of syntaxons of higher aquatic and wetland vegetation are presented, which is belong to 78 associations from 18 alliances 12 orders and 7 classes. Diagnostic, constant and dominant species, coenotic characteristic, ecological conditions, distribution are given for each syntaxons. The leading factors of territorial and ecological differentiation of plant communities are identified and the peculiarities of their spatial distribution are clarified. The main directions and tendencies of vegetation successions are characterized, the prognosis of its changes due to the influence of the latest anthropogenic factors is developed. An autphytosozological and synphytosozological evaluation of plant communities of water bodies and wetlands has been carried out.The econet scheme of the valley has been drawn up and the evaluation of the effectiveness of its functioning has been held. Strategic directions of optimization of vegetation in modem conditions are offered. Читацька аудиторія:For geobotanists, florists, ecologists, geographers, teachers, and students. Дод. точки доступу: Дубина, Дмитро Васильович (відп. ред.); Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного (Київ)Національна академія наук України; "Наукова книга", проєкт (2021 ; Київ) | ||
| 4. | Рубрики: 2023 Анотація: Монографія охоплює всі види мохоподібних, відомі на сьогодні з території України Відповідно до сучасної таксономічної системи їх об'єднано у три відділи: Anthocerotophyta (2 види), Marchantiophyta (183) i Bryophyta (631 вид). У межах родин роди і види подано в алфавітному порядку. Для кожного виду вказано латинську і українську назви, синоніми, екологічну приуроченість, поширення за природними регіонами і областями, посилання на основні бріологічні джерела. Наведено вилучені з бріофлори України й сумнівні таксони, а також загальний список цитованої літератури. Для ботаніків-флористів, геоботаніків, екологів, спеціалістів природоохоронних орга- нів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів. The monograph comprises all species of bryophytes which were reported from the territory of Ukraine. According to the contemporary taxonomic system the bryophytes refer to three divisions: Anthocerotophyta (2 species), Marchantiophyta (183) and Bryophyta (631 species). Within families the accepted genera and species are arranged in alphabetical order. Each taxon is provided with Latin and Ukrainian names, synonyms, data on habitat preferences and regional distribution, and references. Accompanying the work are excluded and doubtful taxa, index of synonyms and literature cited. For botanists, plant ecologists, nature conservationists, lectures and students of natural Дод. точки доступу: Нипорко, Світлана Олексіївна; Царенка, П. М. (за ред.); НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного | ||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |