Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ИСТОРИ$<.>+<.>K=ТОРГОВЛ$<.>+<.>K=РОССИ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: Смирнов, Ю.С. (отв. ред.); Российская Академия наукБотанический институт им. В.Л.Комарова; Совет ботанических садов Северо-Запада России | |||
| 2. | Рубрики: 2022 Анотація: Многократно переиздававшийся в Германии, переведенный на многие языки учебник «Ботаника» Э. Страсбургера уникален своей исторической преемственностью, широтой охвата материала и ультрасовременностью приводимых данных: каждое издание, в том числе и последнее, полностью перерабатывается и обновляется по сравнению с предыдущим. На русском языке учебник выходит в четырех томах. Второй том посвящен физиологии растений. Для студентов высших учебных заведений. Может быть полезен преподавателям и научным работникам. Дод. точки доступу: Зитте, П.; Вайлер, Э.В.; Кадерайт, Й. В.; Березински, А.; Кернер, К. ; на основе учеб. Э Страсбургера; Чуба, В.В. ( под ред.) | |||
| 3. | Дод. точки доступу: Российская Академия наук; Отделение биологических наук; Общество физиологов растений России; Институт физиологии растений им.К.А. Тимирязева | |||
| 4. | Дод. точки доступу: Дунин, И.М.; Глазко, Галина Валерьевна; Калашникова, Л. А.; Министерство сельского хозяйства Российской Федерации | |||
| 5. | Рубрики: 2013 | |||
| 6. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Мартинов, Сергей Петрович; Добротворская, Татьяна Владимировна; Российская академия наук; Институт общей генетики им. Н.И. Вавилова | |||
| 7. | Дод. точки доступу: Российськая академия наук; Институт теоретической и прикладной биофизики | |||
| 8. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | |||
| 9. | Дод. точки доступу: Бабий, Борис Моисеевич (доктор юридических наук, академик НАНУ ; 1914–1993) (ред.); Бабичев, Федір Семенович (доктор хімічних наук, академік НАНУ ; 1917–2000) (ред.); Барьяхтар, Виктор Григорьевич (доктор физико–математических наук, академик ; 1930–2020) (ред.); Белодед, Иван Константинович (доктор филологических наук, академик ; 1906–1981) (ред.); Богатский, Алексей Всеволодович (доктор химических наук, академик ; 1929–1983) (ред.); Богач, Петр Григорьевич (доктор биологических наук, академик ; 1918–1981) (ред.); Глушков, Виктор Михайлович (доктор физико–математических наук, академик ; 1923–1982) (ред.); Гриднев, Виталий Никифорович (доктор технических наук, академик НАНУ ; 1908–1990) (ред.); Гродзинский, Андрей Михайлович (1926–) (ред.); Гутыря, Виктор Степанович (доктор химических наук, академик НАНУ ; 1910–1983) (ред.); Кухарь, Валерий Павлович (1942–) (ред.); Лукинов, В. П. (ред.); Ляшко, Иван Иванович (доктор физико–математических наук, академик НАНУ ; 1922–2008) (ред.); Митропольский, Юрий Алексеевич (доктор технических наук, академик НАНУ ; 1917–2008) (ред.); Писаренко, Георгий Степанович (доктор технических наук, академик ; 1910–2001) (ред.); Погорелов, Алексей Васильевич (доктор физико–математических наук, академик ; 1919–2002) (ред.); Подстригач, Ярослав Степанович (доктор физико–математических наук, академик ; 1928–1990) (ред.); Потураев, Валентин Никитич (доктор технических наук, академик ; 1922–2003) (ред.); Походня, Игорь Константинович (доктор технических наук, академик ; 1927–2015) (ред.); Пухов, Георгий Евгеньевич (доктор технических наук, академик ; 1916–1998) (ред.); Русановский, Виталий Макарович (доктор филологических наук, академик ; 1931–2007) (ред.); Сытник, Константин Меркурьевич (доктор биологических наук, академик ; 1926–2017) (ред.); Трефилов, Виктор Иванович (доктор физико–математических наук, академик НАНУ ; 1930–2001); Тронько, Пётр Тимофеевич (доктор исторических наук, академик НАНУ ; 1915–2011) (ред.); Федорченко, Иван Михайлович (доктор технических наук, академик НАНУ ; 1909–1997) (ред.); Храмов, Ю. А. (ред.); Щербак, Николай Петрович (доктор геолого–минералогических наук, академик ; 1924–2018) (ред.); Патон, Борис Евгеньевич (доктор технических наук, академик ; 1918–2020) (ред.); Академия наук Украинской ССР (Киев) | |||
| 10. | Рубрики: Сікура Дод. точки доступу: Кондуфор, Ю.Ю. (гл. ред.) | |||
| 11. | Рубрики: Сікура Дод. точки доступу: Кондуфор, Ю.Ю. (гл. ред.) | |||
| 12. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Кузнецов, Вл.В. (отв. ред.); Российская Академия наукИнститут физиологии растений им.К.А. Тимирязева | |||
| 13. | Дод. точки доступу: Российская академия наук; Институт теоретической и экспериментальной биофизики | |||
| 14. | Рубрики: Сікура | |||
| 15. | Дод. точки доступу: Малицкий, Борис Антонович; Соловьев, Вячеслав Павлович; Рыжко, Лариса Владимировна; Булкин, Игорь Алексеевич; Оноприенко, Валентин Иванович; Оноприенко, Валентин Иванович (ред.); Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки имени Г. М. Доброва (Киев); Национальная академия наук Украины | |||
| 16. | Дод. точки доступу: Игнатова, В. В. ( под ред.); Российская академия наукИнститут биохимии и физиологии растений и микроорганизмов | |||
| 17. | Дод. точки доступу: Под общ. ред. Кедрова, Б.М.; Кузнецова, И.В. | |||
| 18. | Рубрики: Конференція Дод. точки доступу: Скрябин, К.Г. (отв. ред.); Российская Академия наукНаучный совет ГНТП "Новейшие методы биоинженерии"; Научный совет по лроблемам биотехнологиии; Центр "Биоинженерия"; Филиал Института биоорганической химии при участии ЮНЕСКО | |||
| 19. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Гиляров, М. С. (ред.); АН СССРСекция химико-технологических и биологических наук; Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А.Н.Северцова | |||
| 20. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: Cicer arietinum L. -- микросателлиты -- индекс полиморфности -- генетическое разнообразие -- дивергенция сортов; Cicer arietinum L. -- мікросателіти -- індекс поліморфності -- генетичне різноманіття -- дивергенція сортів Анотація: Изучен полиморфизм 61 сорта нута европейского происхождения по 13 микросателлитным локусам. Выявлены 47 аллельных вариантов. Три локуса были мономорфными, остальные проявляли полиморфизм. Генетическое разнообразие сортов нута по всем локусам, определяемое индексом генетического разнообразия Неи, составило 0,41. Сделан вывод о незначительном разнообразии сортов нута стран Европы по микросателлитным локусам. Наиболее полиморфной группой оказались сорта нута из России (D = 0,38), а наименее полиморфной – испанские сорта (D = 0,25). Построено согласованное дерево, отражающее наиболее вероятную дивергенцию сортов европейского происхождения, обсуждаются возможные причины объединения сортов нута из разных стран в один кластер. Г.Є. Акініна, В.М. Попов ПОЛІМОРФІЗМ МІКРОСАТЕЛІТНИХ ЛОКУСІВ У СОРТАХ НУТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ Вивчено поліморфізм 61 сорту нута європейського походження за 13 мікросателітними локусами. Виявлено 47 алельних варіантів. Три локуси були мономорфними, інші виявляли поліморфізм. Генетичне різноманіття сортів нута за всіма локусами, що визначалось індексом генетичного різноманіття Неі (D), становило 0,41. Зроблено висновки про незначне різноманіття сортів нута країн Європи за мікросателітними локусами. Найбільш поліморфною групою сортів виявилися сорти нута з Росії (D = 0,38), а найменш поліморфною – іспанські сорти (D = 0,25). Побудовано узгоджене дерево, що відображає найвірогіднішу дивергенцію сортів європейського походження, обговорюються можливі причини об’єднання сортів нута з різних країн в один кластер. Дод. точки доступу: Попов, В.Н. | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |