Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=КАРБОНОВ$<.>+<.>K=КИСЛОТ$<.>) | ||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 36 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | Дод. точки доступу: Мін-во освіти і науки України; Чернівецький нац. ун-т | |||||
| 2. | Дод. точки доступу: Гришко, Віталій Миколайович (кер. работи.); Міністерство освіти і науки , молоді та спорту УкраїниКиївський національний університет | |||||
| 3. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного | |||||
| 4. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут фізіології рослин і генетики | |||||
| 5. |
| |||||
| 6. | Шифр журнала: Ц2/2008/42/№6 | |||||
| 7. | Дод. точки доступу: Остапчук, А.Н.; Клочко, В.В.; Банникова, М.А.; Кучук, Н.В.; Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии; Ин-т микробиологии и вирусологии | |||||
| 8. | Дод. точки доступу: Кунах, В.А. \, \; Остапчук, А.Н.; Клочко, В.В.; Банникова, М.А.; Кучук, М.В.; Кунах, В.А. (гол. ред., ред.); Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии | |||||
| 9. |
| |||||
| 10. | Шифр журнала: Б2/2010/3/2 | |||||
| 11. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Досліджено вплив попередньої обробки індукторами стійкості цибулі на рівень синтезу калози. Методом спектрофлуориметрії показано, що обробка лусок цибулі саліциловою та гексановою кислотами призводить до праймування реакції відкладання калози, тобто зміцнення механічного бар’єра на шляху інфекції. Исследовано воздействие предварительной обработки индукторами устойчивости (салициловая и гексановая кислоты) клеток лука трех сортов на уровень синтеза калозы. Показана способность низких концентраций этих индукторов повышать устойчивость лука к патогенным инфекциям. Методом спектро-флюориметрии показано, что обработка чешуй лука салициловой и гексановой кислотами приводит к праймированию реакции отложения каллозы. Дод. точки доступу: Дмитрієв, О.П. | |||||
| 12. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | |||||
| 13. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: нестин -- стволовые клетки -- головной мозг -- культура нервных клеток; нестин -- стовбурові клітини -- головний мозок -- культура нервових клітин Анотація: Предметом дослідження були особливості росту в культурі фракції Nest-позитивних клітин головного мозку ембріонів людини. Наші дані демонструють вірогідне підвищення процентного вмісту Nest-позитивних клітин в клітинній популяції з 44,1 до 62,5 % у відповідь на наявність EGF та bFGF в поживному середовищі із термоінактивованою сироваткою. Подальше диференціювання в культурі призводить до зменшення чисельності Nest-позитивних клітин. Стимуляція нейроіндукції з використанням ретиноєвої кислоти викликає зниження процентного вмісту цих клітин в популяції до 14,1 %. Результати роботи дозволять отримувати популяцію нервових клітин, більш ефективну для використання як матеріалу при клітинній терапії. В.И. Цымбалюк, И.Г. Васильева, Н.П. Олексенко, Н.Г. Чопик, О.И. Цюбко, Е.С. Галанта, Н.Д. СНИЦАР СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ НЕРВНОЙ ТКАНИ ЧЕЛОВЕКА IN VITRO Предметом исследования были особенности роста в культуре фракции Nest-положительных клеток головного мозга эмбрионов человека. Наши данные демонстрируют достоверное повышение процентного содержания Nest-положительных клеток в клеточной популяции с 44,1 до 62,5 % в ответ на присутствие EGF и bFGF в культуральной среде с термоинактивированной сывороткой. Дальнейшая дифференцировка в культуре приводит уменьшению количества Nest-положительных клеток. Стимуляция нейроиндукции с использованием ретиноевой кислоты вызывает падение процентного содержания этих клеток в популяции до 14,1 %. Результаты работы позволят получать популяцию нервных клеток, более эффективную для использования в качестве материала при клеточной терапии. Дод. точки доступу: Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С.; Сніцар, Н.Д. | |||||
| 14. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Анотація: Для изучения участия разных типов серин/треониновых протеинкиназ и протеинфосфатаз в регулировании прохождения митоза растительной клеткой было исследовано влияние ингибиторов циклинзависимых (оломоуцина), Са2+-кальмодулинзависимых (W7) протеинкиназ, протеинкиназы С (Н7 и стауроспорина) и ингибитора протеинфосфатаз (окадаиновой кислоты) на прохождение митоза клетками синхронизированной культуры табака BY-2. Установлено, что обработка культуры BY-2 ингибиторами циклинзависимых протеинкиназ и протеинкиназы С приводила к запаздыванию вступления клеток в митоз, снижению значения митотического индекса, а также смещению пика митоза по сравнению с контролем. Ингибирование Са2+-кальмодулин-зависимых протеинкиназ приводило к ускорению вступления клеток в профазу и задержке выхода их из митоза. В свою очередь ингибирование серин/треониновых протеинфосфатаз вызывало незначительное ускорение вступления синхронизированных клеток BY-2 во все фазы митоза. РЕЗЮМЕ. Для з’ясування участі різних типів серин/треонінових протеїнкіназ та протеїнфосфатаз в регулюванні проходження мітозу рослинною клітиноюбуло досліджено вплив інгібіторів циклін-залежних (оломоуцину), Са2+-кальмодулін-залежних (W7) протеїнкіназ і протеїнкінази С (Н7 і стауроспорину) та інгібітора протеїнфосфатаз (окадаїнової кислоти) на проходження мітозу клітинами синхронізованої культури тютюну BY-2. Виялено, що обробка культури BY-2 інгібіторами циклін-залежних протеїнкіназ і протеїнкінази С призводила до затримки вступу клітин в мітоз, зниження показника мітотичного індексу, а також зміщенню мітотичного піка у порівнянні із контролем. Інгібування Са2+-кальмодулін-залежних протеїнкіназ призводило до пришвидшення вступу клітин в профазу та затримки виходу їх з мітозу. Проте інгібування серин/треонінових протеїнфосфатаз викликало незначне прискорення вступу синхронізованих клітин BY-2 у всі фази мітозу. Дод. точки доступу: Емец, А.И.; Азми, А.; Виссенберг, К.; Вербелен, Ж.-П.; Блюм, Я.Б | |||||
| 15. | Дод. точки доступу: Данилов, В.И.; АН УССРИнститут теоретической физики | |||||
| 16. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Лапа, Світлана Володимирівна; Ковбасенко, Раїса Василівна; Ковбасенко, Василь Михайлович; Дмитрієв , Олександр Петрович; ГРОДЗИНСЬКИЙ, Дмитро Михайлович (рец.); Кравець, Олександра Петрівна (рец.); НАН України; Інститут клітинної біології та генетичної інженерії | |||||
| 17. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Лапа, Світлана Володимирівна; Ковбасенко, Раїса Василівна; Ковбасенко, Василь Михайлович; Дмитрієв , Олександр Петрович; ГРОДЗИНСЬКИЙ, Дмитро Михайлович (рец.); Кравець, Олександра Петрівна (рец.); Горовий, Леонтій Федорович (рец.) | |||||
| 18. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Баев, А.А. (под ред., авт. предисл.) | |||||
| 19. | Рубрики: Шлункові хвороби | |||||
| 20. | Дод. точки доступу: Інститут фізіології рослин і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||||
| ||||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |