Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=КОМПЛЕКС$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 51 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: НАН України; Ін-т молекулярної біології та генетики | |||
| 2. | Дод. точки доступу: Інститут молекулярної біології і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||
| 3. | Дод. точки доступу: Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного (Київ); Національна академія наук України | |||
| 4. | Дод. точки доступу: Інститут мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного (Київ); Національна академія наук України | |||
| 5. | Рубрики: 2023 Анотація: У роботі представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень кремнійских речовин, задних у біогеохімічній системі «грунт рослина». Також розглянуто роботи, по описують значен кремно та його речовин у грунтово-поглинаючому комплекс фонозогно оптимізацію живлення кремню у подукувани механізмів внутрашньої філолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження школою мікроботою. Показано обгрунтування необ детального вивчення впливу кремнійвмісних речовин на грунтово-бютичний комплекс агробіогеоцен виявлення фенолого-біохімочних механізмів дії сполук кремиво у рослинному органга Монографія розрахована на науковців, аспірантів, студентів та фахинця з рослинництва, грунтознавства патофізіології і фітоімуштету, агрономів. Дод. точки доступу: Ковбасенко, Раїса Василівна; Бикова, Ольга Євгенівна; Теслюк, Віктор Васильович; Ковбасенко, Василь Михайлович; Коваленко, Віталій Петрович; Вечера, Олег Миколайович; Тонха, Оксана Леонідівна | |||
| 6. | Рубрики: Моргун Анотація: У монографії узагальнено результати біотехнологічних, цитологічних, молекулярно-генетичних досліджень в галузі сучасних біотехнологій пшениці, зокрема клітинної селекції та генетичної інженерії, спрямованих на одержання форм, стійких до біотичних та абіотичних стресових чинників довкілля. Представлені дані стосуються досліджень, пов'язаних із введенням рослинних тканин і органів у культуру in vitro, аналізом природної та індукованої генетичної мінливості клітинних популяцій, добором мутантних клітин, регенерацією із них рослин. Розглядаються методи дорощування та тиражування стійких регенерантів, укорінення та адаптації отриманих рослин до умов in vivo. Значна увага приділена методичним прийомам, пов'язаним із перевіркою стабільності успадкування ознак стійкості до окремих та комплексу стресових факторів у одержаних калюсних ліній, регенерантів та рослин насіннєвих поколінь. Розглянуті питання поліпшення пшениці за допомогою генетичної інженерії. Описано різні підходи до генетичної трансформації даної культури та досягнення у впровадженні корисних ознак шляхом генетичної інженерії. Детально висвітлено результати цитологічного та молекулярно-генетичного аналізу калюсних культур та рослин-регенерантів у процесі добору стійких форм. Для спеціалістів в галузі біотехнології, генетики, молекулярної біології, сільського господарства, студентів та викладачів ВУЗів. Дод. точки доступу: Моргун, Богдан Володимирович; Бавол, Андрій Васильович; Моргун, Володимир Васильович (відп. ред.); Кучук, Микола Викторович (рец.); Чугункова, Тетяна Володимирівна (рец.); НАН України; Ін-т фізіології рослин і генетики | |||
| 7. | Дод. точки доступу: Нац. університет біоресурсів і природокористування України | |||
| 8. | Дод. точки доступу: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | |||
| 9. | Рубрики: 2022 Анотація: Биология развития — относительно молодая междисциплинарная наука, возникшая на основе достижений экспериментальной эмбриологии и цитологии, молекулярной биологии и молекулярной генетики, а также физиологии. Уже одно это показывает, сколь трудна и на первый взгляд неосуществима задача совместного анализа результатов перечисленных наук и осмысливания на их основе закономерностей индивидуального развития. Между тем такая синтетическая наука возникла, и объем доступных ее рассмотрению процессов развития все более расширяется, а число научных статей, журналов и книг по этим вопросам во всем мире лавинообразно увеличивается. В этих условиях написать учебник, в котором хотя бы выборочно были представлены достижения этой бурно развивающейся науки, не просто и в то же время очень важно. Скотт Φ Гилберт успешно решил эту задачу. Книга Гилберта во многих отношениях представляет собой уникальное руководство. Оно отличается широтой охвата явлений и комплексным подходом к их освещению. Рассматривая тот или иной процесс или период развития, автор использует данные, полученные при изучении развития зародыша разнообразными методами на всех уровнях его организации — от организменного до молекулярного. При этом пониманию приводимого в книге материала, во многом нового и трудного не только для студентов, которым автор адресует свою книгу, но и для специалистов, работающих в разных областях биологии развития, чрезвычайно способствуют ясность и логичность изложения, в частности принятое автором правило разъяснять происхождение и значение любого малоизвестного или недавно введенного термина и кратко суммировать содержание отдельных глав, обосновывая переход от одной главы к следующей. Важную роль играют многочисленные иллюстрации, обстоятельные подписи к которым существенно дополн Дод. точки доступу: Васецкого, С.Г. (под ред.); Детлаф, Т. А. (под ред.) | |||
| 10. | Дод. точки доступу: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | |||
| 11. | Дод. точки доступу: Мордерер, Євген Юрійович (кер. работи.); НАН УкраїниІнститут фізіології рослин і генетики | |||
| 12. | Дод. точки доступу: Інститут молекулярної біології і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||
| 13. | Дод. точки доступу: Мін-во освіти і науки України; Харьків. нац. ун-т (Х) | |||
| 14. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут кріобіології і кріомедицини | |||
| 15. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | |||
| 16. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут молекулярної біології та генетики | |||
| 17. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут молекулярної біології і генетики | |||
| 18. | Дод. точки доступу: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського | |||
| 19. | Дод. точки доступу: Дубровна, Оксана Василівна (рук. работы.); НАН УкраїниІнститут фізіологоії рослин і генетики | |||
| 20. | Дод. точки доступу: Національний аграрний університет (Київ) | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |