Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=МАТЕМАТИЧЕСК$<.>+<.>K=АНАЛИЗ$<.>+<.>K=ДИФФЕРЕНЦИРУЕМ$<.>+<.>K=ФУНКЦИ$<.>+<.>K=НЕРАВЕНСТВ$<.>+<.>K=ЛОЯСЕВИЧ$<.>+<.>K=ТЕОРЕМ$<.>+<.>K=ВЕЙЕРШТРАСС$<.>+<.>K=МАЛЬГРАНЖ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 51 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: НАН Украины; Ин-т клеточной биологии и генетической инженерии | |||
| 2. | Дод. точки доступу: АН Белоруси; Ин-т генетики и цитологии | |||
| 3. | Дод. точки доступу: Страшнюк, Надія Михайлівна; Мин-во образования УкраиныКиевский нац. ун-т | |||
| 4. | Дод. точки доступу: АН СССР; Институт цитологии и генетики | |||
| 5. | Дод. точки доступу: АН УССР; Ин-т зоологии | |||
| 6. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт молекулярной биологии и генетики | |||
| 7. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт физиологии растений и генетики | |||
| 8. | Анотація: Определены условия трансформации цикория Cichorium intybus L. геном антигена ESAT6 из Mycobacterium tuberculosis, которые обеспечивают наибольшую частоту регенерации зеленых растений с трансформированной ДНК. При культивировании семядолей в течение 3 сут без цефотаксима и затем 1 сут без канамицина частота трансформации составляла 86 %. По результатам ПЦР-анализа все растения имели как селективный ген nptII, так и ген esxA туберкулезного антигена ESAT6. В то же время анализ обратных транскриптов показал, что хотя ген nptII транскрибировался у всех восьми анализированных растений, обратные транскрипты целевого гена esxA обнаружены только у пяти. Дод. точки доступу: Василенко, М.Ю.; Шаховский, А.М.; Банникова, М.А.; Кваско, О.Ю.; Кучук, Н.В. | |||
| 9. | Анотація: Метод биолистической трансформации был использован для генетического усовершенствования трех коммерческих сортов ячменя отечественной селекции (Оксамытовый, Водограй и Гетьман). Для трансформации использовали конструкцию pHLFTuBA, содержащую ген интереса, ген человеческого лактоферрина (hLF) под контролем глютелинового В-1 (GluB-1) промотора риса. В качестве селективного маркерного гена использовали ген мутантного a-тубулина, обеспечивающего устойчивость к трифлюралину (гербицид динитроанилинового ряда). Для установления селективной концентрации трифлюралина был проведен скрининг его разных концентраций в диапазоне от 0,1 до 30 мкМ. После 2–3 месяцев селекции на 10 мкМ трифлюралина были получены две трансгенные линии растений ячменя сорта Оксамытовый и каллусная линия сорта Гетьман. Для подтверждения стабильной интеграции гена hLF был проведен ПЦР-анализ листьев растений-регенерантов после их адаптации в грунте. В обеих линиях ячменя был амплифицирован фрагмент гена hLF размером 734 п.н. Дод. точки доступу: Емец, А.И.; Пирко, Я.В.; Корховой, В.И.; Абумхади, Н.; Блюм, Я.Б. | |||
| 10. | Дод. точки доступу: Лашкевича, Ю.Н. (пер. с англ.) | |||
| 11. | Дод. точки доступу: Гороновский, И.Т.; Когановский, А.М.; Шевченко, М.А.; Пилипенко, А.Т. (отв. ред.); Набиванец, Б.И. (рец.); Руденко, Г.Г. | |||
| 12. | Дод. точки доступу: Гороновский, И.Т.; Когановский, А.М.; Шевченко, М.А.; Пилипенко, А.Т. (отв. ред.); Набиванец, Б.И. (рец.); Руденко, Г.Г. | |||
| 13. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: inter-and intraspecific polymorphism -- PCR -- Sorghum oryzoidum -- Sorghum bicolor -- Sorghum sudanense -- Oryza sativa -- microsatellite loci Анотація: Проведено молекулярно-генетичний аналіз генотипів сорізу (Sorghum oryzoidum), його батьківської форми Sorghum bicolor (L.) Moench (зернове сорго) та ймовірних батьків (Sorghum sudanense (Piper.) Stapf. (суданська трава) і Oryza sativa L. (рис посівний)), а також найближчих сородичів із використанням мікросателітних локусів сорго та рису. За отриманими даними розраховано генетичні дистанції та кластеризовано досліджені види. Показано, що соріз не несе фрагментів ДНК рису, але містить в своєму геномі фрагменти ДНК, які належать суданській траві. Це свідчить про те, що походження сорізу пов’язано з представниками Sorghum sudanense. РЕЗЮМЕ. Проведен молекулярно-генетический анализ генотипов сориза (Sorghum oryzoidum), его отцовской формы Sorghum bicolor (L.) Moench (зерновое сорго), возможных родителей (Sorghum sudanense (Piper.) Stapf. (суданская трава) и Oryza sativa L. (рис посевной)) и ближайших сородичей с использованием микросателлитных локусов сорго и риса. На основании полученных данных рассчитаны генетические дистанции и кластеризованы исследуемые виды. Показано, что сориз не несет фрагменты ДНК риса, но содержит в своем геноме фрагменты ДНК, принадлежащие суданской траве. Это свидетельствует о том, что происхождение сориза связано с представителями Sorghum sudanense. Дод. точки доступу: Шевчук, Г.Ю.; Дудченко, В.В.; Сиволап, Ю.М. | |||
| 14. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: ген -- поліморфізм -- Toll-подібний рецептор -- урогенітальні інфекції Анотація: Досліджено популяційну розповсюдженість поліморфних варіантів Arg753Gln гена TLR2 та Asp299Gly, Thr399Ile гена TLR4 серед осіб, що проживають у Полтавській області, а також зв’язок поліморфізмів із наявністю захворювань, викликаних урогенітальною інфекцією. Групу популяційного контролю склала випадкова вибірка жителів Полтавської області (n = 299), група хворих із урогенітальними захворюваннями включала 156 осіб. Генотипування цих груп за поліморфізмами гена TLR2 Arg753Gln та гена TLR4 Asp299Gly, Thr399Ile проводили з використанням ПЛР і наступним рестрикційним аналізом. Встановлено статистично значущий зв’язок алеля А гена TLR2 (р = 0,0018) і алеля G гена TLR4 (р = = 0,085) із наявністю урогенітальних захворювань. РЕЗЮМЕ. Исследовали популяционную распространенность полиморфных вариантов Arg753Gln гена TLR2 и Asp299Gly, Thr399Ile гена TLR4 среди лиц, проживающих в Полтавской области, а также связь изученных полиморфизмов с наличием заболеваний, вызванных урогенитальной инфекцией. Группу популяционного контроля составила случайная выборка жителей Полтавской области (n = 299), группа больных с урогенитальными заболеваниями включала 156 человек. Генотипирование этих групп по полиморфизмам гена TLR2 Arg753Gln и гена TLR4 Asp299Gly, Thr399Ile проводили с использованием ПЦР и последующего рестрикционного анализа. Установлена статистически значимая связь аллеля А гена TLR2 (р = 0,0018) и аллеля G гена TLR4 (р = 0,085) с наличием урогенитальных заболеваний. Дод. точки доступу: Шликова, О.А.; Боброва, Н.О.; Кайдашев, І.П. | |||
| 15. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: трансдукція сигналів -- еліситор -- рецептор -- ліганд -- месенджери -- вірусостійкість -- надчутлива реакція -- гени стійкості та авірулентності Анотація: Аналізуються генетичні основи та сучасні уявлення про молекулярні механізми розпізнавання рослинами патогенів переважно вірусної природи. Обговорюється значення сигнальних систем та їхніх ключових чинників в рослинному організмі. Розглядається можлива участь різних еліситорів в процесах трансдукції сигналів. Анализируются генетические основы и современные представления о молекулярных механизмах распознавания растениями патогенов преимущественно вирусной природы. Обсуждается значение сигнальных систем и их ключевых факторов в растительном организме. Рассматривается возможное участие различных елиситоров в процессах сигнальной трансдукции. Дод. точки доступу: Коваленко, О.Г. | |||
| 16. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: Triticum aestivum L. -- мутагены -- хиральность -- хромосомные аберрации -- патология митозов Анотація: Исследована цитогенетическая активность хиральных нитрозоалкилмочевин и специфика их действия на хромосомы клеток озимой мягкой пшеницы (Triticum aestivum L.). Впервые проведен сравнительный анализ цитогенетической активности хиральных нитрозоалкилмочевин – S(+)1-N-нитрозо-1-N-метил-3-N-втор-бутилмочевины (S(+)НMвБМ) и R(–)1-N-нитрозо-1-N-метил-3-N-втор-бутилмочевины (R(–)НMвБМ) на высших растениях. По частоте хромосомных аберраций стереоизомер S(+) активнее стереоизомера R(–) почти в два раза. Кроме типичных анафазных аберраций (фрагменты, мосты, отстающие хромосомы), выявлены другие многочисленные патологии митозов: К-митозы, гиперспирализация и деспирализация хромосом, неравномерное распределение хромосом между дочерними ядрами, массовая фрагментация, нерасхождение и слипание хромосом, трехполюсные митозы и др. При воздействии нитрозоэтилмочевины и гамма-лучей такие патологии не обнаружены. РЕЗЮМЕ. Досліджено цитогенетичну активність хіральних нітрозоалкілсечовин та специфіку їхньої дії на хромосоми клітин озимої м’якої пшениці (Triticum aestivum L.). Вперше проведено порівняльний аналіз цитогенетичної активності хіральних нітрозоалкілсечовин – S(+)1-N-нітрозо-1-N-метил-3-N-втор-бутилсечовини (S(+)НMвБМ) та R(–)1-N-нітрозо-1-N-метил-3-N-втор-бутилсечовини (R(–)НMвБМ) на вищих рослинах. За частотою хромосомних аберацій стереоізомер S(+) активніше стереоізомера R(–) майже у два рази. Крім типових анафазних аберацій (фрагменти, мости, відстаючі хромосоми), виявлено інші численні патології мітозів: К-мітози, гіперспіралізація та деспіралізація хромосом, нерівномірний розподіл хромосом між дочірніми ядрами, масова фрагментація, нерозходження і злипання хромосом, триполюсні мітози та ін. При дії нітроетилсечовини та гамма-променів такі патології не виявлені. Дод. точки доступу: Ларченко, Е.А.; Костяновский, Р.Г.; Катеринчук, А.М. | |||
| 17. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | |||
| 18. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | |||
| 19. | Дод. точки доступу: Московский Государственный университет им.М.В.Ломоносова | |||
| 20. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Анотація: Я.А. Шеремет, А.И. Емец, Я.Б. Блюм ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНГИБИТОРОВ ТИРОЗИНОВЫХ КИНАЗ И ФОСФАТАЗ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ РОЛИ МИКРОТРУБОЧЕК В ОБЕСПЕЧЕНИИ ОТВЕТА РАСТЕНИЙ НА ХОЛОД Фосфорилирование остатков тирозина является важным компонентом сигнальных каскадов в эукариотических клетках, однако его роль и значимость в растениях остается практически неизвестной. Для того чтобы выяснить функциональную роль тирозинфосфорилирования тубулина в растительной клетке, исследовали взаимосвязь между влиянием ингибитора тирозинкиназ (гербимицина А) и тирозинфосфатаз (ортованадата натрия) и чувствительностью микротрубочек в клетках корня A. thaliana к действию холода. Поскольку было выявлено, что ингибирование тирозинкиназ значительно увеличивает чувствительность микротрубочек к холоду, а ингибирование тирозинфосфатаз повышает их холодоустойчивость, мы предполагаем наличие определенной функциональной взаимосвязи между фосфорилированием по остаткам тирозина и чувствительностью кортикальных микротрубочек к действию холода. Я.О. Шеремет, А.І. Ємець, Я.Б. Блюм ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ ТИРОЗИНОВИХ КІНАЗ І ФОСФАТАЗ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ МІКРОТРУБОЧОК У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДПОВІДІ РОСЛИН НА ХОЛОД Фосфорилювання залишків тирозину є важливим компонентом сигнальних каскадів в еукаріотичних клітинах, проте його роль і важливість в рослинах дотепер залишається практично невідомою. Щоб виявити функціональну роль тирозинфосфорилювання тубуліну в рослинній клітині, досліджено взаємозв’язок між впливом інгібіторів тирозинкіназ (гербіміцину А) і тирозинфосфатаз (ортованадату натрію) та чутливістю мікротрубочок в клітинах кореня A. thaliana до дії холоду. Оскільки було встановлено, що інгібування тирозинкіназ значно збільшує чутливість мікротрубочок до холоду, тоді як інгібування тирозинфосфатаз підвищує їхню холодостійкість, ми припускаємо існування певного функціонального взаємозв’язку між фосфорилюванням по залишках тирозину та чутливістю кортикальних мікротрубочок до низьких температур. Дод. точки доступу: Yemets, A.I.; Blume, Ya.B. | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |