Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=МАТЕМАТИЧЕСК$<.>+<.>K=ТАБЛИЦ$<.>+<.>K=ЗНАЧЕНИ$<.>+<.>K=ФУНКЦИ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 25 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: АН СССР; Институт цитологии и генетики | |||
| 2. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт молекулярной биологии и генетики | |||
| 3. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт физиологии растений и генетики | |||
| 4. | Дод. точки доступу: Лашкевича, Ю.Н. (пер. с англ.) | |||
| 5. | Анотація: Проведено исследование индуцированного апоптоза в опухолевыхклетках пациентов, больных раком мочевого пузыря, с помощьюTUNEL-реакции. Продемонстрировано, что увеличение значенийиндуцированного апоптоза хорошо коррелирует с показателямисоответствующей реакции опухоли в ответ на применение лечения путемнеоадъювантной химиотерапии по схеме гемцитабин/цисплатин. Сделан выводо том, что оценка уровня индуцированного апоптоза в клетках ракамочевого пузыря с помощью метода TUNEL позволяет прогнозироватьэффективность химиотерапии на клеточном уровне у больных этим видом рака. Дод. точки доступу: Стаховский, Э.А.; Шеремет, Я.А.; Спивак, С.И.; Стаховский, А.Э.; Гаврилюк, О.Н.; Витрук, Ю.В.; Емец, А.И.; Блюм, Я.Б. | |||
| 6. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: трансдукція сигналів -- еліситор -- рецептор -- ліганд -- месенджери -- вірусостійкість -- надчутлива реакція -- гени стійкості та авірулентності Анотація: Аналізуються генетичні основи та сучасні уявлення про молекулярні механізми розпізнавання рослинами патогенів переважно вірусної природи. Обговорюється значення сигнальних систем та їхніх ключових чинників в рослинному організмі. Розглядається можлива участь різних еліситорів в процесах трансдукції сигналів. Анализируются генетические основы и современные представления о молекулярных механизмах распознавания растениями патогенов преимущественно вирусной природы. Обсуждается значение сигнальных систем и их ключевых факторов в растительном организме. Рассматривается возможное участие различных елиситоров в процессах сигнальной трансдукции. Дод. точки доступу: Коваленко, О.Г. | |||
| 7. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | |||
| 8. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Анотація: Я.А. Шеремет, А.И. Емец, Я.Б. Блюм ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНГИБИТОРОВ ТИРОЗИНОВЫХ КИНАЗ И ФОСФАТАЗ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ РОЛИ МИКРОТРУБОЧЕК В ОБЕСПЕЧЕНИИ ОТВЕТА РАСТЕНИЙ НА ХОЛОД Фосфорилирование остатков тирозина является важным компонентом сигнальных каскадов в эукариотических клетках, однако его роль и значимость в растениях остается практически неизвестной. Для того чтобы выяснить функциональную роль тирозинфосфорилирования тубулина в растительной клетке, исследовали взаимосвязь между влиянием ингибитора тирозинкиназ (гербимицина А) и тирозинфосфатаз (ортованадата натрия) и чувствительностью микротрубочек в клетках корня A. thaliana к действию холода. Поскольку было выявлено, что ингибирование тирозинкиназ значительно увеличивает чувствительность микротрубочек к холоду, а ингибирование тирозинфосфатаз повышает их холодоустойчивость, мы предполагаем наличие определенной функциональной взаимосвязи между фосфорилированием по остаткам тирозина и чувствительностью кортикальных микротрубочек к действию холода. Я.О. Шеремет, А.І. Ємець, Я.Б. Блюм ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ ТИРОЗИНОВИХ КІНАЗ І ФОСФАТАЗ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ МІКРОТРУБОЧОК У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДПОВІДІ РОСЛИН НА ХОЛОД Фосфорилювання залишків тирозину є важливим компонентом сигнальних каскадів в еукаріотичних клітинах, проте його роль і важливість в рослинах дотепер залишається практично невідомою. Щоб виявити функціональну роль тирозинфосфорилювання тубуліну в рослинній клітині, досліджено взаємозв’язок між впливом інгібіторів тирозинкіназ (гербіміцину А) і тирозинфосфатаз (ортованадату натрію) та чутливістю мікротрубочок в клітинах кореня A. thaliana до дії холоду. Оскільки було встановлено, що інгібування тирозинкіназ значно збільшує чутливість мікротрубочок до холоду, тоді як інгібування тирозинфосфатаз підвищує їхню холодостійкість, ми припускаємо існування певного функціонального взаємозв’язку між фосфорилюванням по залишках тирозину та чутливістю кортикальних мікротрубочок до низьких температур. Дод. точки доступу: Yemets, A.I.; Blume, Ya.B. | |||
| 9. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Анотація: Для изучения участия разных типов серин/треониновых протеинкиназ и протеинфосфатаз в регулировании прохождения митоза растительной клеткой было исследовано влияние ингибиторов циклинзависимых (оломоуцина), Са2+-кальмодулинзависимых (W7) протеинкиназ, протеинкиназы С (Н7 и стауроспорина) и ингибитора протеинфосфатаз (окадаиновой кислоты) на прохождение митоза клетками синхронизированной культуры табака BY-2. Установлено, что обработка культуры BY-2 ингибиторами циклинзависимых протеинкиназ и протеинкиназы С приводила к запаздыванию вступления клеток в митоз, снижению значения митотического индекса, а также смещению пика митоза по сравнению с контролем. Ингибирование Са2+-кальмодулин-зависимых протеинкиназ приводило к ускорению вступления клеток в профазу и задержке выхода их из митоза. В свою очередь ингибирование серин/треониновых протеинфосфатаз вызывало незначительное ускорение вступления синхронизированных клеток BY-2 во все фазы митоза. РЕЗЮМЕ. Для з’ясування участі різних типів серин/треонінових протеїнкіназ та протеїнфосфатаз в регулюванні проходження мітозу рослинною клітиноюбуло досліджено вплив інгібіторів циклін-залежних (оломоуцину), Са2+-кальмодулін-залежних (W7) протеїнкіназ і протеїнкінази С (Н7 і стауроспорину) та інгібітора протеїнфосфатаз (окадаїнової кислоти) на проходження мітозу клітинами синхронізованої культури тютюну BY-2. Виялено, що обробка культури BY-2 інгібіторами циклін-залежних протеїнкіназ і протеїнкінази С призводила до затримки вступу клітин в мітоз, зниження показника мітотичного індексу, а також зміщенню мітотичного піка у порівнянні із контролем. Інгібування Са2+-кальмодулін-залежних протеїнкіназ призводило до пришвидшення вступу клітин в профазу та затримки виходу їх з мітозу. Проте інгібування серин/треонінових протеїнфосфатаз викликало незначне прискорення вступу синхронізованих клітин BY-2 у всі фази мітозу. Дод. точки доступу: Емец, А.И.; Азми, А.; Виссенберг, К.; Вербелен, Ж.-П.; Блюм, Я.Б | |||
| 10. | Дод. точки доступу: Институт атомной энергии им. И.В.Курчатова | |||
| 11. | Рубрики: Гродзинський Дод. точки доступу: Сыщиков, Д.В.; Гродзинский, Дмитрий Михайлович (тв. ред.); НАН Украины; Криворожский ботанический сад | |||
| 12. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Збарский , И.Б. (отв. ред.) | |||
| 13. | Рубрики: 2013 Дод. точки доступу: Котеловой, Н.З. (под ред.) | |||
| 14. | Рубрики: Конференція Дод. точки доступу: АН СССР; Научный центр биологических исследований; Институт биологической физики | |||
| 15. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Трошин, А.С. (отв. ред.); АН СССРСекция химико-технологических и биологических наук | |||
| 16. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Корочкин, Л.И. (отв. ред.); АН СССРИнститут общей генетики им. Н.И. Вавилова | |||
| 17. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Бирса, Р. (под. ред.); Бэсита, Э. | |||
| 18. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Баева, А.А. (под ред.); Варшавского, Я.М. (под ред.) | |||
| 19. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Браунштейна, А.Е. (под ред. и с предисл.) | |||
| 20. | Дод. точки доступу: Франка, Г. М. (под. ред. и с предисл.) | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |