Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ОПУХОЛ$<.>+<.>K=ДЕТЕ$<.>) | ||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | Дод. точки доступу: НАН України; Ін-т молекулярної біології та генетики | |||||
| 2. | Дод. точки доступу: УААН; Ин-т агроэкологии и биотехнологии | |||||
| 3. | Рубрики: Пшениця --Селекція та генетика Дод. точки доступу: Моргун, Богдан Володимирович (наук. кер.); Національна академія наук УкраїниІн-т клітинної біології та генетичної інженерії | |||||
| 4. | Анотація: Проведено исследование индуцированного апоптоза в опухолевыхклетках пациентов, больных раком мочевого пузыря, с помощьюTUNEL-реакции. Продемонстрировано, что увеличение значенийиндуцированного апоптоза хорошо коррелирует с показателямисоответствующей реакции опухоли в ответ на применение лечения путемнеоадъювантной химиотерапии по схеме гемцитабин/цисплатин. Сделан выводо том, что оценка уровня индуцированного апоптоза в клетках ракамочевого пузыря с помощью метода TUNEL позволяет прогнозироватьэффективность химиотерапии на клеточном уровне у больных этим видом рака. Дод. точки доступу: Стаховский, Э.А.; Шеремет, Я.А.; Спивак, С.И.; Стаховский, А.Э.; Гаврилюк, О.Н.; Витрук, Ю.В.; Емец, А.И.; Блюм, Я.Б. | |||||
| 5. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: пшеница -- линии -- доноры устойчивости -- стеблевая ржавчина -- гены устойчивости; пшениця -- лінії -- донори стійкості -- стеблова іржа -- гени стійкості Анотація: В Селекционно-генетическом институте в результате межвидовой гибридизации созданы линии озимой мягкой пшеницы с новыми, эффективными интрогрессированными Sr-генами. Линия 85/06 имеет ген SrAc1, линии 47/06, 54/06, 82/06, 85/06, 87/06, 238/06, 367/06 — SrAc1, SrAc2, которые происходят от Aegilops cylindrica, 352/06 — SrTe1, SrTe2 от Triticum erebuni, линия 12/86-04 — SrAd1, SrAd2 от Амфидиплоида 4 (Triticum dicoccoides ? Triticum tauschii). О.В. Бабаянц, Л.Т. Бабаянц, А.Ф. Гораш, О.А. Васильєв, В.А. Трасковецька, В.А. Палясний ГЕНЕТИЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ СТІЙКОСТІ ПШЕНИЦІ ДО PUCCINIA GRAMINIS F. SP. TRITICI, ЯКА ПОХОДИТЬ ВІД ВИДІВ AEGILOPS CYLINDRICA, TRITICUM EREBUNI ТА АМФІДИПЛОЇДА 4 У Селекційно-генетичному інституті в результаті міжвидової гібридизації створено лінії озимої м’якої пшениці з новими ефективними інтрогресованими Sr-генами. Лінія 85/06 має ген SrAc1, лінії 47/06, 54/06, 82/06, 85/06, 87/06, 238/06, 367/06 — SrAc1, SrAc2, які походять від Aegilops cylindrica, лінія 352/06 — SrTe1, SrTe2 від Triticum erebuni, лінія 12/86-04 — SrAd1, SrAd2 від Амфідиплоїда 4 (Triticum dicoccoides ? Triticum tauschii). Дод. точки доступу: Бабаянц, Л.Т.; Гораш, А.Ф.; Васильев, А.А.; Трасковецкая, В.А.; Палясный, В.А. | |||||
| 6. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: умственная отсталость -- MLPA-анализ -- субтеломерная перестройка -- CGH-скрининг; розумова відсталість -- MLPA-аналіз -- субтеломерна перебудова -- CGH-скринінг Анотація: Представлены результаты исследования 113 пациентов с различными формами умственной отсталости из 96 семей, проживающих в Украине, которое проводилось в рамках международного проекта CHERISH 7-й рамочной программы. Цель научного проекта – улучшение диагностики умственной отсталости у детей в странах Центральной и Восточной Европы путем детального анализа известных хромосомных и генных перестроек, а также поиск новых генов-кандидатов, приводящих к развитию умственной отсталости. У всех пациентов выявлен нормальный хромосомный набор (46ХY или 46ХХ) и молекулярно-генетически исключен синдром ломкой Х-хромосомы. По результатам молекулярного цитогенетического исследования выявлены различные геномные реорганизации (вариации числа копий генов) у 28 пациентов, из них 11 – впервые выявленные варианты. Полученные результаты свидетельствуют о высокой генетической гетерогенности наследственных форм умственной отсталости. Н.В. Грищенко, Г.М. Бичкова, Г.Б. Лівшиць, С.А. Кравченко, В.М. Пампуха, О.О. Соловйов, А.М. Кучеренко, П.Ф. Татарський, Н.О. Афанасьєва, Є.В. Дубровська, Є.І. Пацкун, Н.О. Зимак-закутня, Т.В. Никитчина, С.Ю. Логуш, Л.А. Лівшиць КЛІНІКО-ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ТА МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ Представлено результати клініко-генеалогічного, цитогенетичного та молекулярно-генетичного дослідження 113 пацієнтів із різними формами розумової відсталості з 96 родин із України, яке проводилося в рамках міжнародного проекту CHERISH 7-ї рамкової програми. Метою наукового проекту є покращення діагностики розумової відсталості у дітей в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою детального аналізу відомих хромосомних та генних перебудов, а також пошук нових генів-кандидатів, які призводять до розвитку розумової відсталості. В усіх пацієнтів було виявлено нормальний хромосомний набір (46ХY або 46ХХ) та молекулярно-генетичними методами виключено синдром ламкої Х-хромосоми. За результатами цитогенетичного дослідження, а також за допомогою кількісної мультиплексної лігазної пробозалежної ампліфікації (MLPA-аналіз) субтеломерних ділянок та серійної порівняльної геномної гібридизації (CGH-скринінг) виявлено різні геномні реорганізації у 28 пацієнтів. Серед них 10 перебудов є відомими патогенними варіаціями числа копій генів (Copy Number Variants – CNVs), 11 – вперше виявлені варіанти, ступінь патогенності яких встановлюється на даний час, решта – відомі непатогенні геномні перебудови. Отримані результати свідчать про високу генетичну гетерогенність спадкових форм розумової відсталості. Подальші дослідження дозволять точніше виділити гени-кандидати та конкретні мутації в них, які асоційовані з цією патологією. Дод. точки доступу: Бычкова, А.М.; Лившиц, А.Б.; Кравченко, С.А.; Пампуха, В.Н.; Соловьев, А.А.; Кучеренко, А.М.; Татарский, П.Ф.; Афанасьева, Н.А.; Дубровская, Е.В.; Пацкун, Э.И.; Зимак-Закутная, Н.О.; Никитчина, Т.В.; Логуш, С.Ю.; Лившиц, Л.А. | |||||
| 7. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Анотація: РЕЗЮМЕ. Полиморфизмы широко распространены в популяциях, включая регионы, этнические группы и больных пациентов. Для исследования изменчивости нуклеотидных последовательностей у нормальных индивидов , мы выделили геномную ДНК из крови здоровых японцев и секвенировали 5?-нетранслируемый участок (5?-UTR) гена фосфатазы и гомолога тензина (PTEN), промоторные последовательности, интроны и экзоны генов p53 и p14ARF, ингибитора супрессора опухолевого роста p53 (MDM2) и генов ?2- and ?3-адренореце (-AR). Мы обнаружили полиморфизм по этим участкам, включая делецию в положении с ?465 to ?463 и замену в положении ?404 в PTEN и замену в положении ?4924 в p14ARF у нормальных индивидов. Индивиды с и без полиморфизма PTEN имели различное распределение полиморфизма, включая одновременные изменения в нуклеотидах p53, MDM2 и ?3-AR, и также имели полиморфные нуклеотиды, локализованные в том же наборе совместно измененных нуклеотидов. Наши результаты показывают, что множественные нуклеотиды, включая нуклеотиды PTEN, изменены у нормальных японских индивидов и дают полезную информацию для исследований по генотипированию индивидов и популяций. Дод. точки доступу: Nishino, H. | |||||
| 8. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Кл.слова: senescence -- immortalization -- transformation -- oncogene -- karyotype -- cell cycle -- anti-tumor therapy Анотація: А.А. Степаненко, В.М. Кавсан Иммортализация и злокачественная трансформация эукариотических клеток Чтобы стать полностью трансформированной опухолевой клеткой, нормальная клетка должна преодолеть ряд внутренних клеточных барьеров и приобрести большое число хромосомных изменени. Первым и необходимым шагом в злокачественной трансформации является преодоление старения, или иммортализация клетки. Иммортализированные клетки могут бесконечно долго пролиферировать в присутствии ростовых факторов и питательных веществ. Иммортализированные клетки никогда не имеют нормального диплоидного кариотипа, xoтя во время роста подвергаются контактному ингибированию, не формируют колоний в мягком агаре (т.е. зависимый от подложки рост) и не формируют опухолей при введении иммунодефицитным мышам. Все эти свойства могут быть приобретены с дополнительными хромосомными изменениями. Множественные генетические изменения, включая приобретение/потерю целых хромосом или отдельных участков/локусов, транслокацию хромосом и генные мутации, необходимы для установления трансформированно-го фенотипа. Процесс клеточной трансформации достаточно хорошо изучен наклеточных культурах in vitro. Большинство экспериментов, выявивших трансформирующую способность генов (онкогенов), надэкспрессироанных и/или мутированных в опухолях, было выполнено с использованием таких клеточных культур, как мышиные эмбриональные фибробласты (MEFs), мышиная клеточная линия фибробластов NIH3T3, клеточная линия человеческой эмбриональной почки 293 (293 клетки) и эпителиальные клеточные линии молочной железы человека (главным образом, HMECs и MCF10A), которые представляют собой иммортализированные клетки (кроме первичных мышиных фибробластов) с измененными геномами (поли-/анеуплоиды со значительными хромосомными перестройками) и склонные к полной злокачественной трансформации при культивирования. Недавно обновленный список онкогенов включает более 467 генов, которые, как полагают, вовлечены в развитие опухоли, когда соответственным образом изменены (точковые мутации, делеции, транслокации или амплификации). Однако исследования на мышах свидетельствуют, что более 3000 генов могут вносить вклад в развитие опухоли. Целью настоящего обзора является понять механизмы клеточной иммортализации различными «иммортализующими агентами» ,онкоген-индуцируемой клеточной трансформации иммортализированных клеток и умеренный ответ на терапию из-за «склонности» опухоли к приобретению многочисленных генных и хромосомных изменений, внутри- и межопухолевой гетерогенности. О.А. Степаненко, В.М. Кавсан ІМОРТАЛІЗАЦІЯ ТА ЗЛОЯКІСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар’єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати в присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м’якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин при введенні імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокація хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro, Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачиx фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A) ,які представляють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені , як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації. Однак дослідження на мишах свідчать проте, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета даного огляду зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними «іморталізуючими агентами» ,онкогеніндукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через «схильність» пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенністю усередині і між пухлинами. Дод. точки доступу: Kavsan, V.M. | |||||
| 9. | Дод. точки доступу: Sheremet, Ya.; Бабаянц, О. В.; Лучакивская, Ю. С.; Акинина, Г. Е.; Межжерин, С. В.; Петренко, Ю. А.; Шаблій, В. А.; Грищенко, Н. В.; Цимбалюк, В. І.; Yemets, A. I.; Бабаянц, Л. Т.; Олевинская, З. М.; Попов, В. Н.; Кокодий, С. В.; Петренко, А. Ю.; Кучма, М. Д.; Бычкова, А. М.; Васильєва, І. Г.; Blume, Ya. B.; Гораш, А. Ф.; Кищенко, Е. М.; Кулиш, А. В.; Кирик, В. М.; Лившиц, А. Б.; Олексенко, Н. П.; Спивак Н.Я., Кучук Н.В.; Верлатый Д.Б., Федоренко Л.В.; Лобинцева, Г. С. ; Кравченко С.А., Пампуха В.Н., Соловьев А.А., Кучеренко А.М., Татарский П.Ф., Афанасьева Н.А., Дубровская Е.В., Пацкун Э.И., Зимак-Закутная Н.О., Никитчина Т.В., Логуш С.Ю., Лившиц Л.А.; Чопик Н.Г., Цюбко О.І., Галанта О.С., Сніцар Н.Д. | |||||
| 10. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Слепьяна, Э.И. (авт. послесл.) | |||||
| 11. | Рубрики: Пшениця --Селекція та генетика Дод. точки доступу: Моргун, Богдан Володимирович (наук. кер.); Національна академія наук УкраїниІн-т клітинної біології та генетичної інженерії | |||||
| 12. | Дод. точки доступу: Інститут молекулярної біології і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||||
| 13. | Дод. точки доступу: Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка | |||||
| 14. | Дод. точки доступу: Інститут молекулярної біології і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||||
| 15. | Рубрики: 2020Дар Дод. точки доступу: Лобов, В. П. (отв. ред.); АН УкраиныИнститут физиологии растений и генетики | |||||
| 16. | Дод. точки доступу: Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва (Київ); Академія медичних наук України (Київ) | |||||
| 17. | Дод. точки доступу: Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського (Київ); Національна академія наук України | |||||
| 18. | Рубрики: 2022 Анотація: Узагальнено літературні і власні експериментальні результати щодо механізмів біологічної дії сполук міді на функціонування метаболічних процесів у рослин . Розкрито шляхи надходжекння, транспорту і детермінаційної зміни іонів міді в грунтах рослин за оптимальних та стресових умовю Репрезентовано клітинні,фізіолого-біохімічні і молекулярно-генетичні механізми впливу іонів міді на біологічні системи рівня складності, стійкість, адаптацію та біоремедіацію грунтв в природних та штучних фітоценозах. Розглянуто сучасні технології фітоекстрації і принципи застосування мідних нанокомпозитів для регуляції метаболічних реакцій, оптимізації та підвищення продукційного процесу культурних рослин. Для науковців , аспірантів і студентів біологічних й аграрних вузів, фахівців у галузі агрохімії, грунтознавства,агрономії , фізіології рослин та фітоімунітету. Дод. точки доступу: Григорюк, Іван Панасович; Теслюк, Віктор Васильович; Ковбасенко, Василь Михайлович; Ретьман, Михайло Сергійович; Григорюк, Іван Панасович (ред.); МОН України; Національний університет біоресурсів і природокористання України; Національна академія аграрних наук України (Київ); Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства" | |||||
| 19. | Рубрики: 2023 Анотація: Автори висвітлили актуальне на сьогодні питання – методику опосередкованої через петлю ізотермальної ампліфікації нуклеїнових кислот (LAMP). У центрі уваги ефективність, специфічність, висока точність і водночас доступність цієї методики для застосування в лабораторіях з відносно невисоким фінансуванням. У роботі детально відображено питання широкого застосування цього методу як у загальномедичній лабораторній практиці, так і для детектування ГМ подій. Для спеціалістів у галузі молекулярної біології, генетики, біотехнології, викладачів і студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. The technique of loop-mediated isothermal amplification (LAMP) is the rele- vant topic for today which is covered in this work. The focus is on efficiency, specificity, high accuracy and, at the same time, the availability of this technique for use in laboratories with relatively low funding. The work reflectes on the issues of wide application of this method both in general medical laboratory practice and for detection of GM events. For specialists in the field of molecular biology, genetics, biotechnology, teachers and students of higher educational institutions of III-IV levels of accreditation. Автори висвітлили актуальне на сьогодні питання – методику опосередкованої через петлю ізотермальної ампліфікації нуклеїнових кислот (LAMP). У центрі уваги ефективність, специфічність, висока точність і водночас доступність цієї методики для застосування в лабораторіях з відносно невисоким фінансуванням. У роботі детально відображено питання широкого застосування цього методу як у загальномедичній лабораторній практиці, так і для детектування ГМ подій. Для спеціалістів у галузі молекулярної біології, генетики, біотехнології, викладачів і студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. The technique of loop-mediated isothermal amplification (LAMP) is the rele- vant topic for today which is covered in this work. The focus is on efficiency, specificity, high accuracy and, at the same time, the availability of this technique for use in laboratories with relatively low funding. The work reflectes on the issues of wide application of this method both in general medical laboratory practice and for detection of GM events. For specialists in the field of molecular biology, genetics, biotechnology, teachers and students of higher educational institutions of III-IV levels of accreditation. Дод. точки доступу: Блюм, Я. Б.; Ємець, Алла Іванівна; Волкова, Наталія Едуардівна (рец.); ПІРКО, Ярослав Васильович (рец.); Зелена , Любов Борисівна (рец.); НАН України; ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України | |||||
| 20. |
| |||||
| ||||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |