Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=РАБОТ$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | ||
| 2. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | ||
| 3. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: гемопоэтические стволовые клетки -- эндотелиальные прогениторные клетки -- мезенхимальные стволовые клетки -- трансдифференциация -- слияния клеток; гемопоетичні стовбурові клітини -- ендотеліальні прогеніторні клітини -- мезенхімальні стовбурові клітини -- трансдиференціювання -- злиття клітин Анотація: Показано присутність життєздатної популяції гепатобластів, епітеліальних бластних, ендотеліальних та мезенхімальних клітин в кріоконсервованій суспензії клітин фетальної печінки (ФП) людини. Виявлено епітеліально-мезенхімальну трансформацію гепатобластів у культурі клітин. Показано можливість використання раніше розробленого режиму кріоконсервування гемопоетичних клітин ФП першого триместру гестації для збереження гетерогенної популяції паренхімних та стромальних клітин. В.А. Шаблий, М.Д .Кучма ,В.М .Кирик ,Г.С. Лобинцева СОХРАНЕНИЕ ПАРЕНХИМАЛЬНЫХ И СТРОМАЛЬНЫХ ПРЕДШЕСТВЕННИКОВ ПРИ КРИОКОНСЕРВИРОВАНИИ ФЕТАЛЬНОЙ ПЕЧЕНИ ЧЕЛОВЕКА В работе показано присутствие жизнеспособной популяции гепатобластов, эпителиальных бластных, эндотелиальных и мезенхимальных клеток в крио-консервированной суспензии клеток фетальной печени) ФП) человека. Установлено, что в культуре клеток проходит эпителиально-мезенхимальная трансформация гепатобластов. Показана возможность использования ранее разработанного режима криоконсервирования гемопоэтических клеток ФП первого триместра гестации для сохранения гетерогенной популяции паренхимных и стромальных клеток. Дод. точки доступу: Кучма, М.Д.; Кирик, В.М.; Лобинцева, Г.С. | ||
| 4. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: нестин -- стволовые клетки -- головной мозг -- культура нервных клеток; нестин -- стовбурові клітини -- головний мозок -- культура нервових клітин Анотація: Предметом дослідження були особливості росту в культурі фракції Nest-позитивних клітин головного мозку ембріонів людини. Наші дані демонструють вірогідне підвищення процентного вмісту Nest-позитивних клітин в клітинній популяції з 44,1 до 62,5 % у відповідь на наявність EGF та bFGF в поживному середовищі із термоінактивованою сироваткою. Подальше диференціювання в культурі призводить до зменшення чисельності Nest-позитивних клітин. Стимуляція нейроіндукції з використанням ретиноєвої кислоти викликає зниження процентного вмісту цих клітин в популяції до 14,1 %. Результати роботи дозволять отримувати популяцію нервових клітин, більш ефективну для використання як матеріалу при клітинній терапії. В.И. Цымбалюк, И.Г. Васильева, Н.П. Олексенко, Н.Г. Чопик, О.И. Цюбко, Е.С. Галанта, Н.Д. СНИЦАР СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ НЕРВНОЙ ТКАНИ ЧЕЛОВЕКА IN VITRO Предметом исследования были особенности роста в культуре фракции Nest-положительных клеток головного мозга эмбрионов человека. Наши данные демонстрируют достоверное повышение процентного содержания Nest-положительных клеток в клеточной популяции с 44,1 до 62,5 % в ответ на присутствие EGF и bFGF в культуральной среде с термоинактивированной сывороткой. Дальнейшая дифференцировка в культуре приводит уменьшению количества Nest-положительных клеток. Стимуляция нейроиндукции с использованием ретиноевой кислоты вызывает падение процентного содержания этих клеток в популяции до 14,1 %. Результаты работы позволят получать популяцию нервных клеток, более эффективную для использования в качестве материала при клеточной терапии. Дод. точки доступу: Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С.; Сніцар, Н.Д. | ||
| 5. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Поляков, И.М. (отв. ред.); Московское общество испытателей природы | ||
| 6. | Кл.слова: ПЕРЕЦ СТРУЧКОВЫЙ СЛАДКИЙ -- ПЕРЕЦ СТРУЧКОВЫЙ -- ПЛЕНОЧНЫЕ ТЕПЛИЦЫ -- ТЕПЛИЦЫ -- НЕОБОГРЕВАЕМЫЙ ГРУНТ -- ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ -- ВНУТРИВИДОВАЯ ГИБРИДИЗАЦИЯ -- ГИБРИДИЗАЦИЯ -- МЕЖСОРТОВЫЕ ГИБРИДЫ -- ГИБРИДЫ F1 -- ГИБРИДЫ -- МЕТОДЫ СЕЛЕКЦИИ -- СЕЛЕКЦИЯ -- АБИОТИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- ФАКТОРЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- УСТОЙЧИВОСТЬ К ФИЗИЧЕСКИМ ФАКТОРАМ -- УСТОЙЧИВОСТЬ -- УСТОЙЧИВЫЕ СОРТА -- СОРТА -- БЕЛАРУСЬ -- СНГ -- 17-01 Анотація: В данной работе изучены основные признаки урожайности 35 гибридных комбинаций перца сладкого в необогреваемых пленочных теплицах. Выявлены родительские линии и сорта, обладающие высокой комбинационной способностью, и гибриды с наибольшей экологической стабильностью и адаптивной способностью. Изучены корреляционные связи между хозяйственно-ценными признаками у перца сладкого. Впервые изучены связи между урожайностью, истинным гетерозисом и экологической стабильностью гибридов перца сладкого. Получен и районирован гибрид F1 Каштоуны, сочетающий высокую урожайность и экологическую стабильность. Дод. точки доступу: Учреждение образования "Белорусская государственная сельскохозяйственная академия" | ||
| 7. | Кл.слова: ТОМАТ -- ПЛОДОВЫЕ ОВОЩИ -- ОКУЛЬТУРИВАНИЕ -- КУЛЬТУРТЕХНИЧЕСКИЕ РАБОТЫ -- АДАПТИВНОСТЬ -- СВОЙСТВА -- СЕЛЕКЦИЯ -- ГЕТЕРОЗИС -- ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ -- ПЛЕЙОТРОПИЯ -- ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ГЕНОВ -- СОРТА -- УРОЖАЙНОСТЬ -- ХОЗЯЙСТВЕННО ПОЛЕЗНЫЕ ПРИЗНАКИ -- ФЕНОТИПЫ -- ГЕНЫ-МУТАТОРЫ -- ГЕНЫ -- ГИБРИДЫ F1 -- ГИБРИДЫ -- УКРАИНА -- СНГ Дод. точки доступу: Горовая, Т.К. (отв. ред.); Литвиненко, Н.А. (рец.); Сыч, З.Д. (рец.); Крючков, А.В. (рец.); Файт, В.И. (рец.); Украинская академия аграрных наук; Институт овощеводства и бахчеводства | ||
| 8. | Рубрики: 2022 Анотація: Биология развития — относительно молодая междисциплинарная наука, возникшая на основе достижений экспериментальной эмбриологии и цитологии, молекулярной биологии и молекулярной генетики, а также физиологии. Уже одно это показывает, сколь трудна и на первый взгляд неосуществима задача совместного анализа результатов перечисленных наук и осмысливания на их основе закономерностей индивидуального развития. Между тем такая синтетическая наука возникла, и объем доступных ее рассмотрению процессов развития все более расширяется, а число научных статей, журналов и книг по этим вопросам во всем мире лавинообразно увеличивается. В этих условиях написать учебник, в котором хотя бы выборочно были представлены достижения этой бурно развивающейся науки, не просто и в то же время очень важно. Скотт Φ Гилберт успешно решил эту задачу. Книга Гилберта во многих отношениях представляет собой уникальное руководство. Оно отличается широтой охвата явлений и комплексным подходом к их освещению. Рассматривая тот или иной процесс или период развития, автор использует данные, полученные при изучении развития зародыша разнообразными методами на всех уровнях его организации — от организменного до молекулярного. При этом пониманию приводимого в книге материала, во многом нового и трудного не только для студентов, которым автор адресует свою книгу, но и для специалистов, работающих в разных областях биологии развития, чрезвычайно способствуют ясность и логичность изложения, в частности принятое автором правило разъяснять происхождение и значение любого малоизвестного или недавно введенного термина и кратко суммировать содержание отдельных глав, обосновывая переход от одной главы к следующей. Важную роль играют многочисленные иллюстрации, обстоятельные подписи к которым существенно дополн Дод. точки доступу: Васецкого, С.Г. (под ред.); Детлаф, Т. А. (под ред.) | ||
| 9. | Рубрики: 2022 Анотація: Многократно переиздававшийся в Германии, переведенный на многие языки учебник «Ботаника» Э. Страсбургера уникален своей исторической преемственностью, широтой охвата материала и ультрасовременностью приводимых данных: каждое издание, в том числе и последнее, полностью перерабатывается и обновляется по сравнению с предыдущим. На русском языке учебник выходит в четырех томах. Второй том посвящен физиологии растений. Для студентов высших учебных заведений. Может быть полезен преподавателям и научным работникам. Дод. точки доступу: Зитте, П.; Вайлер, Э.В.; Кадерайт, Й. В.; Березински, А.; Кернер, К. ; на основе учеб. Э Страсбургера; Чуба, В.В. ( под ред.) | ||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |