Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=РОЛЬ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 86 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Дод. точки доступу: НАН України; Ін-т клітинної біології та генетичної інженерії | |||
| 2. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: Drosophila melanogaster -- P element -- DNA methylation -- radioactive contamination Анотація: Т.А. Редчук, А.И. Рожок, О.В. Жук, И.А. Козерецкая, Т.А. Мюссе ВОЗМОЖНАЯ СВЯЗЬ МЕЖДУ МЕТИЛИРОВАНИЕМ ДНК И ГЕТЕРОГЕННОСТЬЮ ПОПУЛЯЦИЙ У DROSOPHILA MELANOGASTER Метилирование ДНК описано у дрозофилы сравнительно недавно. Современные данные свидетельствуют о том, что механизмы метилирования de novo у дрозофилы отличаются от таковых у позвоночных животных и растений. Поскольку на сегодня роль метилирования у беспозвоночных окончательно не выяснена, этот процесс связывают с несколькими факторами. В настоящем исследовании проверена потенциальная связь между метилированием ДНК у дрозофилы, радиоактивным загрязнением и активностью Р транспозона. Наличие такой связи не подтверждено полученными результатами. В то же время получены свидетельства возможной связи метилирования ДНК с гетерогенностью популяций. Т.А. Редчук, А.І. Рожок, О.В. Жук, І.А. Козерецька, Т.А. Мюссе МОЖЛИВИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ МЕТИЛУВАННЯМ ДНК ТА ГЕТЕРОГЕННІСТЮ ПОПУЛЯЦІЙ У DROSOPHILA MELANOGASTER Метилування ДНК було описано у дрозофіли досить недавно. Сучасні дані свідчать про те, що механізми метилування de novo у дрозофіли відрізняються від таких у хребетних тварин та рослин. Оскільки зараз роль метилування у безхребетних остаточно не з’ясована, цей процес пов’язують з кількома факторами. В даному дослідженні перевірено потенційний зв’язок між метилуванням ДНК у дрозофіли, радіоактивним забрудненням та активністю Р транспозона. Наявність такого зв’язку не підтверджено одержаними результатами. Натомість отримано дані, що свідчать про можливий зв’язок метилування ДНК з гетерогенністю популяцій. Дод. точки доступу: Rozhok, A.I.; Zhuk, O.W.; Kozeretska, I.A.; Mousseau, T.A. | |||
| 3. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Анотація: Я.А. Шеремет, А.И. Емец, Я.Б. Блюм ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНГИБИТОРОВ ТИРОЗИНОВЫХ КИНАЗ И ФОСФАТАЗ ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ РОЛИ МИКРОТРУБОЧЕК В ОБЕСПЕЧЕНИИ ОТВЕТА РАСТЕНИЙ НА ХОЛОД Фосфорилирование остатков тирозина является важным компонентом сигнальных каскадов в эукариотических клетках, однако его роль и значимость в растениях остается практически неизвестной. Для того чтобы выяснить функциональную роль тирозинфосфорилирования тубулина в растительной клетке, исследовали взаимосвязь между влиянием ингибитора тирозинкиназ (гербимицина А) и тирозинфосфатаз (ортованадата натрия) и чувствительностью микротрубочек в клетках корня A. thaliana к действию холода. Поскольку было выявлено, что ингибирование тирозинкиназ значительно увеличивает чувствительность микротрубочек к холоду, а ингибирование тирозинфосфатаз повышает их холодоустойчивость, мы предполагаем наличие определенной функциональной взаимосвязи между фосфорилированием по остаткам тирозина и чувствительностью кортикальных микротрубочек к действию холода. Я.О. Шеремет, А.І. Ємець, Я.Б. Блюм ВИКОРИСТАННЯ ІНГІБІТОРІВ ТИРОЗИНОВИХ КІНАЗ І ФОСФАТАЗ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ МІКРОТРУБОЧОК У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДПОВІДІ РОСЛИН НА ХОЛОД Фосфорилювання залишків тирозину є важливим компонентом сигнальних каскадів в еукаріотичних клітинах, проте його роль і важливість в рослинах дотепер залишається практично невідомою. Щоб виявити функціональну роль тирозинфосфорилювання тубуліну в рослинній клітині, досліджено взаємозв’язок між впливом інгібіторів тирозинкіназ (гербіміцину А) і тирозинфосфатаз (ортованадату натрію) та чутливістю мікротрубочок в клітинах кореня A. thaliana до дії холоду. Оскільки було встановлено, що інгібування тирозинкіназ значно збільшує чутливість мікротрубочок до холоду, тоді як інгібування тирозинфосфатаз підвищує їхню холодостійкість, ми припускаємо існування певного функціонального взаємозв’язку між фосфорилюванням по залишках тирозину та чутливістю кортикальних мікротрубочок до низьких температур. Дод. точки доступу: Yemets, A.I.; Blume, Ya.B. | |||
| 4. | Дод. точки доступу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |||
| 5. | Рубрики: 2022 Анотація: Биология развития — относительно молодая междисциплинарная наука, возникшая на основе достижений экспериментальной эмбриологии и цитологии, молекулярной биологии и молекулярной генетики, а также физиологии. Уже одно это показывает, сколь трудна и на первый взгляд неосуществима задача совместного анализа результатов перечисленных наук и осмысливания на их основе закономерностей индивидуального развития. Между тем такая синтетическая наука возникла, и объем доступных ее рассмотрению процессов развития все более расширяется, а число научных статей, журналов и книг по этим вопросам во всем мире лавинообразно увеличивается. В этих условиях написать учебник, в котором хотя бы выборочно были представлены достижения этой бурно развивающейся науки, не просто и в то же время очень важно. Скотт Φ Гилберт успешно решил эту задачу. Книга Гилберта во многих отношениях представляет собой уникальное руководство. Оно отличается широтой охвата явлений и комплексным подходом к их освещению. Рассматривая тот или иной процесс или период развития, автор использует данные, полученные при изучении развития зародыша разнообразными методами на всех уровнях его организации — от организменного до молекулярного. При этом пониманию приводимого в книге материала, во многом нового и трудного не только для студентов, которым автор адресует свою книгу, но и для специалистов, работающих в разных областях биологии развития, чрезвычайно способствуют ясность и логичность изложения, в частности принятое автором правило разъяснять происхождение и значение любого малоизвестного или недавно введенного термина и кратко суммировать содержание отдельных глав, обосновывая переход от одной главы к следующей. Важную роль играют многочисленные иллюстрации, обстоятельные подписи к которым существенно дополн Дод. точки доступу: Васецкого, С.Г. (под ред.); Детлаф, Т. А. (под ред.) | |||
| 6. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | |||
| 7. | Дод. точки доступу: Мін-во освіти і науки України; Львів. нац. ун-т | |||
| 8. | Дод. точки доступу: НАН України; Ін-т клітинної біології та генетичної інженерії | |||
| 9. | Анотація: Наведено інформацію про основні родини гомеотичних генів рослин, способи регуляції їхньої активності та роль у моpфогенезі. Обговорено роль відомих гомеотичних генів у розвитку пшениці, а також імовірну участь гомеотичних генів у формуванні основних ознак морфології цього виду. Дод. точки доступу: Терновська, Т.К. | |||
| 10. | Дод. точки доступу: АН УССР; Институт молекулярной биологии | |||
| 11. | Дод. точки доступу: НАН України; Державна установа Інститут харчової біотехнології і геноміки | |||
| 12. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | |||
| 13. | Дод. точки доступу: НАН України; Національний ботанічний сад | |||
| 14. | Дод. точки доступу: Алексеевская, Э.И.; НАН УкраиныИнститут криобиологии и криомедицины | |||
| 15. | Анотація: Для определения критического уровня радиационного повреждения апикальной меристемы главного корня построены дозовые зависимости ростовых и цитогенетических параметров в диапазоне доз от 2 до 20 Гр и проаназированы причинные связи между частотой хромосомных аберраций и гибелью ткани, органа и организма. Сопоставление частот аберрантных анафаз и поклеточного распределения аберраций, с одной стороны, прироста массы проростков и выживаемости меристемы, с другой, позволило оценить 44–48%-ный уровень частоты аберрантных анафаз в корневой меристеме как критический. Превышение этого уровня приводит к запусканию в меристеме суицидной программы через индукцию мультиаберрантных повреждений и интерфазной гибели клеток. Предполагается, что в механизмах восстановления важную роль играет клеточная конкуренция между клонами нормальных, аберрантных с единичными перестройками и мультиаберрантными клетками. При превышении 50%-ного уровня возможно полное или частичное восстановление апикальной меристемы корня за счет регенерации. Критическим показателем повреждения апикальной меристемы корня, при котором еще возможна его регенерация, является около 70 % хромосомных аберраций. Однако этих локальных процессов регенерации недостаточно для восстановления морфогенеза и выживания проростков. Дод. точки доступу: Михеев, А.Н.; Овсянникова, Л.Г.; Гродзинский, Д.М. | |||
| 16. | Дод. точки доступу: Інститут фізіології рослин і генетики (Київ); Національна академія наук України | |||
| 17. | Дод. точки доступу: НАН України; Ін-т мікробіології і вірусології | |||
| 18. | Дод. точки доступу: Білий , Ростислав Олександрович (ер. работи.); НАН УкраїниІнститут біології клітини | |||
| 19. | Дод. точки доступу: Негруцький, Б.С. (кер. работи.); НАН УкраїниІнститут молекулярної біології та генетики | |||
| 20. | Рубрики: Сікура Дод. точки доступу: Гродзинский, Андрей михайлович (отв. ред.); АН Украинской ССРЦентральный республиканский ботанический сад | |||
| ||||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |