Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ГОЛОВН$<.>+<.>K=МОЗОК$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | Дод. точки доступу: Харьков. нац. ун-т (Х) | ||
| 2. | Дод. точки доступу: Київський національний університет | ||
| 3. | Дод. точки доступу: НАН України; Інститут біохімії | ||
| 4. | Дод. точки доступу: Київський національний університет | ||
| 5. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: нестин -- стволовые клетки -- головной мозг -- культура нервных клеток; нестин -- стовбурові клітини -- головний мозок -- культура нервових клітин Анотація: Предметом дослідження були особливості росту в культурі фракції Nest-позитивних клітин головного мозку ембріонів людини. Наші дані демонструють вірогідне підвищення процентного вмісту Nest-позитивних клітин в клітинній популяції з 44,1 до 62,5 % у відповідь на наявність EGF та bFGF в поживному середовищі із термоінактивованою сироваткою. Подальше диференціювання в культурі призводить до зменшення чисельності Nest-позитивних клітин. Стимуляція нейроіндукції з використанням ретиноєвої кислоти викликає зниження процентного вмісту цих клітин в популяції до 14,1 %. Результати роботи дозволять отримувати популяцію нервових клітин, більш ефективну для використання як матеріалу при клітинній терапії. В.И. Цымбалюк, И.Г. Васильева, Н.П. Олексенко, Н.Г. Чопик, О.И. Цюбко, Е.С. Галанта, Н.Д. СНИЦАР СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ НЕРВНОЙ ТКАНИ ЧЕЛОВЕКА IN VITRO Предметом исследования были особенности роста в культуре фракции Nest-положительных клеток головного мозга эмбрионов человека. Наши данные демонстрируют достоверное повышение процентного содержания Nest-положительных клеток в клеточной популяции с 44,1 до 62,5 % в ответ на присутствие EGF и bFGF в культуральной среде с термоинактивированной сывороткой. Дальнейшая дифференцировка в культуре приводит уменьшению количества Nest-положительных клеток. Стимуляция нейроиндукции с использованием ретиноевой кислоты вызывает падение процентного содержания этих клеток в популяции до 14,1 %. Результаты работы позволят получать популяцию нервных клеток, более эффективную для использования в качестве материала при клеточной терапии. Дод. точки доступу: Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С.; Сніцар, Н.Д. | ||
| 6. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/2 Кл.слова: senescence -- immortalization -- transformation -- oncogene -- karyotype -- cell cycle -- anti-tumor therapy Анотація: А.А. Степаненко, В.М. Кавсан Иммортализация и злокачественная трансформация эукариотических клеток Чтобы стать полностью трансформированной опухолевой клеткой, нормальная клетка должна преодолеть ряд внутренних клеточных барьеров и приобрести большое число хромосомных изменени. Первым и необходимым шагом в злокачественной трансформации является преодоление старения, или иммортализация клетки. Иммортализированные клетки могут бесконечно долго пролиферировать в присутствии ростовых факторов и питательных веществ. Иммортализированные клетки никогда не имеют нормального диплоидного кариотипа, xoтя во время роста подвергаются контактному ингибированию, не формируют колоний в мягком агаре (т.е. зависимый от подложки рост) и не формируют опухолей при введении иммунодефицитным мышам. Все эти свойства могут быть приобретены с дополнительными хромосомными изменениями. Множественные генетические изменения, включая приобретение/потерю целых хромосом или отдельных участков/локусов, транслокацию хромосом и генные мутации, необходимы для установления трансформированно-го фенотипа. Процесс клеточной трансформации достаточно хорошо изучен наклеточных культурах in vitro. Большинство экспериментов, выявивших трансформирующую способность генов (онкогенов), надэкспрессироанных и/или мутированных в опухолях, было выполнено с использованием таких клеточных культур, как мышиные эмбриональные фибробласты (MEFs), мышиная клеточная линия фибробластов NIH3T3, клеточная линия человеческой эмбриональной почки 293 (293 клетки) и эпителиальные клеточные линии молочной железы человека (главным образом, HMECs и MCF10A), которые представляют собой иммортализированные клетки (кроме первичных мышиных фибробластов) с измененными геномами (поли-/анеуплоиды со значительными хромосомными перестройками) и склонные к полной злокачественной трансформации при культивирования. Недавно обновленный список онкогенов включает более 467 генов, которые, как полагают, вовлечены в развитие опухоли, когда соответственным образом изменены (точковые мутации, делеции, транслокации или амплификации). Однако исследования на мышах свидетельствуют, что более 3000 генов могут вносить вклад в развитие опухоли. Целью настоящего обзора является понять механизмы клеточной иммортализации различными «иммортализующими агентами» ,онкоген-индуцируемой клеточной трансформации иммортализированных клеток и умеренный ответ на терапию из-за «склонности» опухоли к приобретению многочисленных генных и хромосомных изменений, внутри- и межопухолевой гетерогенности. О.А. Степаненко, В.М. Кавсан ІМОРТАЛІЗАЦІЯ ТА ЗЛОЯКІСНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН Щоб стати повністю трансформованою пухлинною клітиною, нормальна клітина повинна подолати низку внутрішніх клітинних бар’єрів і придбати велику кількість хромосомних змін. Першим необхідним кроком у злоякісній трансформації є подолання старіння, або іморталізація клітини. Іморталізовані клітини можуть нескінченно довго проліферувати в присутності ростових факторів і поживних речовин. Іморталізовані клітини майже ніколи не мають нормального диплоїдного каріотипу, тим не менш вони під час росту піддаються контактному інгібуванню, не формують колоній в м’якому агарі (тобто залежне від підкладки зростання) і не формують пухлин при введенні імунодефіцитним мишам. Всі ці властивості стабільно можуть бути придбані з додатковими хромосомними змінами. Множинні генетичні зміни, включаючи набуття або втрату цілих хромосом або окремих ділянок/локусів, транслокація хромосом і генні мутації, є необхідними для встановлення трансформованого фенотипу. Процес клітинної трансформації досить добре вивчений на клітинних культурах in vitro, Більшість експериментів з виявлення трансформуючої здатності генів (онкогенів), надекспресованих та/або мутованих в пухлинах, було виконано з використанням таких клітинних культур, як мишачі ембріональні фібробласти (MEFs), клітинна лінія мишачиx фібробластів NIH3T3, клітинна лінія людської ембріональної нирки 293 (293 клітини) і епітеліальні клітинні лінії молочної залози людини (головним чином, HMECs і MCF10A) ,які представляють собою іморталізовані клітини (крім первинних мишачих фібробластів) зі змінними каріотипами (полі-/анеуплоїди зі значними хромосомними перебудовами) і схильні до повної злоякісної трансформації при культивуванні. Нещодавно оновлений список онкогенів включає понад 467 генів, що залучені , як вважають, до розвитку пухлини, коли відповідним чином змінені (точкові мутації, делеції, транслокації або ампліфікації. Однак дослідження на мишах свідчать проте, що понад 3000 генів можуть робити внесок у розвиток пухлини. Мета даного огляду зрозуміти механізми клітинної іморталізації різними «іморталізуючими агентами» ,онкогеніндукованої клітинної трансформації іморталізованих клітин і помірну відповідь на терапію через «схильність» пухлини до придбання численних генних та хромосомних змін та гетерогенністю усередині і між пухлинами. Дод. точки доступу: Kavsan, V.M. | ||
| 7. | Рубрики: 2015 (Момот) Дод. точки доступу: Шинкарука, В.І. (за ред.); АН Української РСРГоловна редакція Української Радянської Унциклопедії | ||
| 8. | Дод. точки доступу: Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва (Київ); Академія медичних наук України (Київ) | ||
| 9. | Національна академія наук України. Дод. точки доступу: Яременко, Лідія Миколаївна (ред., упоряд.); Індиченко, Ганна Володимирівна (ред., упоряд.); Онищенко, Олексій Семенович (ред., упоряд.); Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського(Київ). Інститут архівознавства; Національна академія наук України | ||
| 10. | Національна академія наук України. Дод. точки доступу: Яременко, Лідія Миколаївна (упоряд., ред.); Індиченко, Ганна Володимирівна (упоряд., ред.); Байкєніч, Дмитро Вікторович (упоряд.); Вербіцька, Оксана Іванівна (упоряд.); Коваленко, Сергій Миколайович (упоряд.); Лук'янець, Олексій Анастасович (упоряд.); Принь, Олександр Віталійович (упоряд.); Шеремета, Лілія Олександрівна (упоряд.); Шихненко, Ігор Миколайович (упоряд.); Вергунов, Віктор Анатолійович (ред.); Папакін, Георгій Володимирович (ред.); Романюк, Мирослав Миколайович (ред.); Онищенко, Олексій Семенович (1933–) (упоряд., ред.); Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського(Київ). Інститут архівознавства; Національна академія наук України | ||
| 11. | Національна академія наук України. Дод. точки доступу: Яременко, Лідія Миколаївна (упоряд., ред.); Індиченко, Ганна Володимирівна (упоряд., ред.); Байкєніч, Дмитро Вікторович (упоряд.); Вербіцька, Оксана Іванівна (упоряд.); Коваленко, Сергій Миколайович (упоряд.); Лук'янець, Олексій Анастасович (упоряд.); Принь, Олександр Віталійович (упоряд.); Шеремета, Лілія Олександрівна (упоряд.); Шихненко, Ігор Миколайович (упоряд.); Вергунов, Віктор Анатолійович (ред.); Дубровіна, Любов Андріївна (ред.); Папакін, Георгій Володимирович (ред.); Романюк, Мирослав Миколайович (ред.); Онищенко, Олексій Семенович (1933–) (упоряд., ред.); Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського(Київ). Інститут архівознавства; Національна академія наук України | ||
| 12. | Національна академія наук України. Дод. точки доступу: Яременко, Лідія Миколаївна (упоряд., ред.); Індиченко, Ганна Володимирівна (упоряд., ред.); Байкєніч, Дмитро Вікторович (упоряд.); Вернік, Юлія Вікторівна (упоряд.); Клименко, Оксана Зіновіївна (упоряд.); Комарянська, Тетяна Вікторівна (упоряд.); Котлярова, Тетяна Володимирівна (упоряд.); Яковенко, Олена Григорівна (упоряд.); Вергунов, Віктор Анатолійович (ред.); Дубровіна, Любов Андріївна (ред.); Папакін, Георгій Володимирович (ред.); Романюк, Мирослав Миколайович (ред.); Онищенко, Олексій Семенович (1933–) (упоряд., ред.); Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського(Київ). Інститут архівознавства; Національна академія наук України | ||
| 13. | Дод. точки доступу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка | ||
| 14. | Дод. точки доступу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Київський національний університет імені Тараса Шевченка | ||
| 15. | Дод. точки доступу: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини (Харків); Національна академія наук України | ||
| 16. | Рубрики: 2023 Анотація: Методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт в рамках навч курсу «Фітоімунологія» для студентів освітнього рівня «Магістр», що навчан Освітньою програмою «Біологія». Система захисних реакцій рослин, спрямованих на протистояння інфекційном хворобам та підтримання структурної функціональної цілісності рослинного організму, називається фітоімунітетом Головною функцією фітоімунітету с розпізнавання і знищення фітопатогенних організмів (гриби, віруси, бактерії), шкідників (комахи, нематоди), а також їх субстанцій сторонніх білків, клітин, генетично змінених власних клітин Імунітет не тільки контролює проникнення генетично чужерідних фітопатогенних організмів, але і здійснює контроль за безперервним мутаційним процесом, що лежить в основі біологічної еволюції. Важливе значення для проведения дослідницьких робіт в галузі фітопатології, фізіології рослин та генетики мають навички роботи із рослинними тест-системами, які використовують для вивчення процесів взаємодії в системі патоген-рослина, механізмів розвитку захисних реакцій та впливу різних модифікуючих факторів. Володіння методами фітоімунології, поряд з молекулярно-генетичними методами, с необхідним в умовах всіх сучасних лабораторії. Важливе значення мають також методи дослідження активації захисних реакцій рослин та скринінгу нових препаратів захисту рослин. Задачами цього практикуму є оволодіння основними методами екпериментальної роботи з найбільш поширеними збудниками хвороб рослин ( грибами-мікроміцетами та бактеріями ,методами вивчення взаємодії в системі рослина-фітопатоген, методами дослідження коститутивних та індукованих антибіотичних речовин рослин ( на прикладі ефірних олій і фітоалексинів) та визначення ефективності застосування нових препараті для захисту рослин. Дод. точки доступу: Моложава, О. С.; Гуща, Микола Іванович; Дмитрієва, Олександр Петрович (під ред.); НАН України; Інститут клітинної біології та генетичної інженерії | ||
| 17. | Дод. точки доступу: Інститут біохімії імені О. В. Палладіна (Київ); Національна академія наук України | ||
| 18. | Дод. точки доступу: Інститут молекулярної біології і генетики (Київ); Національна академія наук України | ||
| 19. | Дод. точки доступу: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна | ||
| 20. | Дод. точки доступу: Інститут молекулярної біології і генетики (Київ); Національна академія наук України | ||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |