Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ВІДВАЛЬНИЙ$<.>+<.>K=ЛАНДШАФТН$<.>+<.>K=КОМПЛЕКС$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 487 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||
| 2. | Кл.слова: размножение -- жгутиковые -- инфузории -- коловратки -- кладоцеры -- вторичная продукция -- полиморфизм -- численность -- партеногенетические самки -- разнообразие -- водные экосистемы Анотація: Аркан Елена "Роль некоторых форм размножения беспозвоночных животных в формировании продуктивности водных экосистем". Диссертация доктора биологических наук. Кишинэу, 2010. Структура работы: введение, 4 главы, обсуждение результатов, выводы и рекомендации, библиографических источников - 224, 143 основных страницы, 30 рисунков, 12 таблиц, 5 приложений. По теме диссертации опубликовано 9 работ. Цель работы: оценка количественной роли некоторых форм размножения (бинарное деление, конъюгация, партеногенез) в формировании вторичной продукции водных экосистем на примере видов Paramecium caudatum (Holotricha, Ciliophora), Brachionus plicatilis, B.rubens (Rotatoria, Nemathelminthes) и Daphnia magna (Crustacea, Arthropoda). Задачи: выявление морфофункционального полиморфизма и качественная оценка продукционного потенциала у простейших (Protozoa). Определение репродуктивных способностей у мартеногенетических самок для отдалённых филогенетических групп. Соотношение между генеративной и соматической продукцией в экспериментальных экосистемах. Оценка влияния некоторых абиотических факторов (миллиметровые волны низкой частоты, биологически активные вещества, координационные соединения) на процесс бесполого размножения у Paramecium caudatum. Методология научных исследований основана на концепциях, представленных в работах Т. Sonnenborn (1970), К. Суханова (1968), К. Хаусман (1988), J. Dragesco (1986), В. Кокова (1982), А. Монакова (1998), К. Богатова (1980) и т.д. Научная новизна: обобщены данные, касающиеся репродуктивных особенностей водных беспозвоночных, проведены комплексные исследования условий культивирования гидробионтов, включая использование питательной среды и БАВ-препаратов. Впервые был выявлен характер влияния миллиметровых волн низкой частоты в зависимости от длительности облучения лабораторных животных клона Paramecium caudatum. Определены оптимальные концентрации отдельных химических веществ для развития водных одноклеточных животных. Теоретическое и практическое значение: выявленные закономерности, представляющие важную основу для улучшения технологических процессов, касающихся более эффективного культивирования простейших. Научные результаты применяются в учебном процессе Молдавского государственного университета на Биолого-почвенном факультете. | |||
| 3. | Анотація: В результате проведенных исследований было оценено современное экологическое состояние батрахологических комплексов естественных и антропогенных экосистем Республики и разработаны эффективные методы их охраны. | |||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2015/49/2 Рубрики: Птахи Кл.слова: breeding avifauna -- гнездовая орнитофауна -- гніздова орнітофауна -- composition of species -- видовой состав -- видовий склад -- ecological structure -- экологическая структура -- екологічна структура -- waste water treatment plants -- очисні споруди -- очистные сооружения Анотація: Over the years 2005–2012 avifauna was studied of 17 waste water treatment plants, located in the Chernihiv and Sumy Regions (northern left-bank) of Ukraine. 81 species of 30 families and 14 orders were registered. Taking into account landscape and technological peculiarities of the waste water treatment plants the follows zones of the birds’ distribution were distinguished: zone of water areas, agro-meadows zone, zone of dams, technological zone. It was noted that birds occurred in different zones unevenly. Maximal species number and diversity of ecological structure of the breeding avifauna was noted within the water bodies and dams. In terms of landscape-biotopic characteristic in waste water treatment plants dominated dendrophilous and wetland birds В течение 2005–2012 гг. исследовали гнездовую орнитофауну очистных сооружений, расположенных в Черниговской и Сумской областях Украины. Был зарегистрирован 81 вид птиц из 30 семейств и 14 отрядов. Учитывая ландшафтные и технологические особенности очистных сооружений, предложено выделять в них зону водоёмов, зону дамб, агролуговую и технологическую зоны. Показано, что птицы распределены по зонам неравномерно. Максимальное количество видов и разнообразие экологических групп отмечены в зоне водоёмов и дамб. На очистных сооружениях доминировали птицы из групп дендрофилов и гидрофилов Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Usov, O. Ye.; Усов А. Е.; Gavris, G. G.; Гаврись Г. Г.; Федун А. Н. | |||
| 5. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Птицы Кл.слова: avian assemblages -- птичьи комплексы -- пташині комплекси -- population densities -- плотность населения -- щільність населення -- ‘hot-spot’ -- "гарячі точки" -- гарячие точки -- Lesotho -- Лесото Анотація: Температура и осадки, связанные с высотным градиентом, влияют на экологический и эволюционный ответ организмов на физические факторы. В этом исследовании метод линий трансект был использован в течение 1996-2001 гг. для сравнения постоянно обитающих (потенциально размножающихся) сообществ птиц в трех высотных участках на лугах Хайвельда/Дракенберга в Лесото: низинах (<1700 м н. у. м.), предгорьях (1700-2200 м н. у. м.) и нагорьях (> 2200 м н. у. м.). В общей сложности было отмечено 105 видов-резидентов. Общее количество видов, зарегистрированных в низинах, было выше, чем в горной местности и предгорьях, но это различие не было статистически значимым. Горные и предгорные области не отличаются по количеству видов. Группа из пяти видов преобладала на всех трех участках, а доля доминирующих видов по отношению ко всем птичьим комплексам была очень сходной. Однако состав доминирующей группы (виды более чем с 5 % пар) и группа видов, наиболее часто встречающихся (более чем 80 % трансект), отличается. Только два вида, Serinus canicollis и Prinia maculosa, были доминирующими во всех трех областях исследований и только один вид, Emberiza capensis, доминировал в двух участках. Точно так же, только два вида, Streptopelia capicola и Serinus canicolls, имели высокую частоту встречаемости во всех трех областях исследований и два других вида, Prinia maculosa и Emberiza capensis - в двух областях исследований. Индекс разнообразия Симпсона поразительно одинаков (S = 0,96) для всех трех исследованных птичьих комплексов (низменности, предгорных и горных областей). Тем не менее было определено, что доля гнездящихся пар некоторых родственных видов меняется с высотой. Зерноядные были более распространены (44- 45 %) в предгорьях и горных районах, чем в низинах (36 %), в то время как насекомоядные были более распространены в горной местности (50 %), чем в предгорьях и долинах (36-37 %). В общем птичья фауна относительно разнообразна и уникальна на лугах Хайвельда/Дракенберга. Представленные здесь результаты - материал для дальнейшего исследования влияния предполагаемого потепления климата на разнообразие и структуру сообществ птиц. Temperature and rainfall related to altitudinal gradients influence ecological and evolutionary responses of organisms to physical factors. In this study, the line transect method was used during the years 1996–2001 to compare resident (potentially breeding) bird communities in three altitudinal divisions in Highveld/Drakensberg grasslands in Lesotho: lowlands (<1700 m a. s. l.), foothills (1700–2200 m a. s. l.) and highlands (> 2200 m a. s. l.). In total, 105 resident species were recorded. The total number of species recorded in lowlands was higher than that in highlands and foothills, but this difference was not statistically significant. The highland and foothill did not differ in numbers of species. A group of five species dominated at all three sites, and the proportion of dominant species in relation to the whole assemblage was very similar. The composition of the dominant group (species with more than 5 % of pairs) and the group of species most often encountered (in more than 80 % of transects) was, however, different. Only two species, Cape Canary Serinuscanicollis and Karoo Prinia Priniamaculosa were dominant in all three study areas, and just one species, the Cape Bunting Emberizacapensis, was dominant in two plots. Similarly, only two species, the Cape Turtle-Dove Streptopelia capicola and Cape Canary had a high frequency of occurrence in all three study areas, and two otherspecies, theKaroo Prinia and Cape Bunting — in two study areas. Simpson’s Diversity Index was strikingly the same (S = 0.96) for all three avian assemblages (lowland, foothill and highland) investigated. However, proportions of breeding pairs of some congeneric species were found to change with the altitude. The granivores were more common (44–45 %) in the foothills and highlands than in lowlands (36%), while insectivores were more common in the highlands (50 %) than in foothills and lowlands (36–37 %). In general, avifauna is relatively diverse and unique in the Highveld/Drakensberg grasslands. Results presented here provide data for further investigation of the effect of the supposed climate warming on the diversity and structure of avian communities. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Копий Г. | |||
| 6. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Круглі черви Кл.слова: Strigiformes -- Falconiformes -- Centrorhynchus polissiensis sp. n. -- Palaeacanthocephala -- Centrorhynchus -- акантоцефали -- акантоцефали Анотація: The article presents the results of the investigation of material on the genus Centrorhynchus Lьhe, 1911 stored in the collection of the Department of Parasitology, Schmalhauzen Institute of Zoology, National Academy of Sciences of Ukraine. Five species: Centrorhynchus aluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. conspectus and C. polissiensis sp. n. were studied and described. Centrorhynchus polissiensis sp. n., differs from all known species by the complex morphological characters, in particular, by the formula of proboscis hooks in combination with the number of large hooks with roots, by the number of hooks in anterior part of the proboscis, and by comparatively smaller eggs. C. polissiensis sp. n. is most similar to C. aluconis, C. conspectus and C. globocaudatus. The main differences between the species are in the proboscis armament, 13–17 hooks in a longitudinal row in C. aluconis, 16–18 hooks in C. conspectus vs 19–20 hooks in C. polissiensis sp. n., and in the egg sizes, 56–65 Ч 28–30 for C. aluconis, 68–72 Ч 33–35 for C. conspectus vs 45–55 Ч 25 for C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. differs from C. globocaudatus in shape and morphology of the proboscis hooks. We do not confirm the record of C. amphibius from birds of the territory of Ukraine. The data on synonymy, hosts and distribution in Ukraine and in the world are given for seven species of the genus recorded in Ukraine. Illustrated descriptions about the material of collection are presented for five species. We provide an identification key for nine species of the genus Centrorhynchus of the birds of the fauna of Ukraine and adjacent territories. В статье представлены результаты обработки коллекционных материалов акантоцефалов рода Centrorhynchus Luhe, 1911, хранящихся в отделе паразитологии Института зоологии НАН Украины. Отмечено 5 видов - C. аluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. сonspectus и описываемый в данной статье новый вид, Centrorhynchus polissiensis sp. n. Новый вид отличается от всех известных видов рода комплексом морфологических признаков, в частности: формулой крючьев хоботка в сочетании с количеством крупных крючьев с корнями; количеством крючьев, располагающихся в передней части хоботка; размером крючьев; относительно мелкими яйцами. C. polissiensis sp. n. наиболее близок к C. aluconis, C. conspectus и C. globocaudatus. Основные отличия между видами в вооружении хоботка: в продольном ряду C. aluconis 13-17, у C. conspectus 16-18 крючьев против 19-20 у C. polissiensis sp. n. и в размерах яиц: 56-65 ? 28-30 у C. aluconis, 68-72 ? 33-35 у C. сonspectus против 45-55 ? 25 у C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. отличается от C. globocaudatus формой хоботка и морфологией крючьев. Не подтверждена находка на территории Украины C. amphibius. Для семи видов, известных на территории Украины, приведены данные о синонимике, хозяевах, распространении в Украине и мире; для пяти видов рода - описания и рисунки по материалам коллекции. Составлена таблица для определения 9 видов рода Centrorhynchus от птиц фауны Украины и сопредельных территорий Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Greben, O. B.; Гребень О. Б.; Лисицина Ольга Ивановна | |||
| 7. | Шифр журнала: В841393/2015/49/1 Рубрики: Кліщі Кл.слова: Chiroptera -- Vespertilionidae -- gamasid mites -- гамазовые клещи -- гамазові кліщі -- Nycteribiidae -- Ischnopsyllidae -- ectoparasites -- эктопаразиты -- ектопаразити -- boreal zone -- бореальная зона -- бореальна зона Анотація: The article presents the most complete data on the distribution of ectoparasites in the boreal Palaearctics (gamasid mites of the genera Spinturnix, Macronyssus, and Steatonyssus, bat flies of the family Nycteribiidae, fleas of the family Ischnopsyllidae) and its preferences for the hosts. On the basis of these data as well as the data for the resettlement of bats in Eurasia 30 species of boreal bat ectoparasites combined into three faunal complexes (Transpalaearctic, European-Ural and Siberian-Far East) and two groups (European-Ural species, penetrating to the east and Siberian-Far East, penetrating to the west). The boundary between the European-Ural and Siberian-Far East faunal complexes is situated presumably along the Irtysh River. The resulting zoning provides a new look at the parasitocenosis of ectoparasites in the taiga zone of the Palaearctics В статье приведены полные данные по распространению эктопаразитов рукокрылых бореальной Палеарктики (гамазовых клещей родов Spinturnix, Macronyssus и Steatonyssus, кровососущих мух семейства Nycteribiidae, блох семейства Ischnopsyllidae) и их предпочтениям в отношении хозяев. На основании приведенных сведений, а также данных по расселению летучих мышей на территории Евразии, 30 видов эктопаразитов рукокрылых бореальной зоны объединены в три фаунистических комплекса (транспалеарктический, европейско-уральский и сибирско-дальневосточный) и две группы (европейско-уральские виды, проникающие на вос- ток, и сибирско-дальневосточные, проникающие на запад). Граница между европейско-уральским и сибирско-дальневосточным фаунистическими комплексами предположительно проходит по р. Иртыш. Полученное районирование позволяет по-новому взглянуть на паразитоценозы эктопаразитов рукокрылых таёжной зоны Палеарктики Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна Дод. точки доступу: Orlov, O. L.; Орлов О. Л.; Орлова М. В. | |||
| 8. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Морскі ссавці Кл.слова: marine mammal -- морские млекопитающие -- морські ссавці -- seal -- тюлені -- тюлени -- mandibular morphology -- морфология нижней челюсти -- морфологія нижньої щелепи -- carnivoran -- хижаки -- хищники Анотація: Comparison of mandibular morphology of some aquatic (seals, walruses, and sea otters) and terrestrial (hyenas and pandas) carnivorans demonstrates a rather general pattern correlating size of condyloid angle, size of gape, and diet. Structural differences of carnivoran jaws reveal morphological and ecological adaptations that are directly correlated with availability of prey, diving depth, feeding competition and specialized feeding methods. Specifically, the inclination of the condyloid process relative to the axis of the alveolar row (= condyloid angle) can be used to determine dietary preferences, including size of prey. Generally, carnivorans with a large condyloid angle feed on larger prey, while a low condyloid angle suggests feeding on small prey or can be an advantageous feeding mechanism. Mirounga angustirostris (Northern elephant seal) displays sex-specific characters in cranial and postcranial elements. Likewise, significant sexually dimorphic differences in the size of condyloid angle imply that deeper-diving male Northern elephant seals have a feeding niche dissimilar to that of females. Morphological assessment of male M. angustirostris suggests they are bottom-feeding seals that utilize a suction-feeding mechanism to capture small prey and crush shells with their teeth, which become weaker as they age. В статье представлены результаты обработки коллекционных материалов акантоцефалов рода Centrorhynchus Luhe, 1911, хранящихся в отделе паразитологии Института зоологии НАН Украины. Отмечено 5 видов - C. аluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. сonspectus и описываемый в данной статье новый вид, Centrorhynchus polissiensis sp. n. Новый вид отличается от всех известных видов рода комплексом морфологических признаков, в частности: формулой крючьев хоботка в сочетании с количеством крупных крючьев с корнями; количеством крючьев, располагающихся в передней части хоботка; размером крючьев; относительно мелкими яйцами. C. polissiensis sp. n. наиболее близок к C. aluconis, C. conspectus и C. globocaudatus. Основные отличия между видами в вооружении хоботка: в продольном ряду C. aluconis 13-17, у C. conspectus 16-18 крючьев против 19-20 у C. polissiensis sp. n. и в размерах яиц: 56-65 ? 28-30 у C. aluconis, 68-72 ? 33-35 у C. сonspectus против 45-55 ? 25 у C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. отличается от C. globocaudatus формой хоботка и морфологией крючьев. Не подтверждена находка на территории Украины C. amphibius. Для семи видов, известных на территории Украины, приведены данные о синонимике, хозяевах, распространении в Украине и мире; для пяти видов рода - описания и рисунки по материалам коллекции. Составлена таблица для определения 9 видов рода Centrorhynchus от птиц фауны Украины и сопредельных территорий. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Koretsky, I. A.; Корецкая И. А.; Рахмат С. Й. | |||
| 9. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 10. | ||||
| 11. | Перейти: Відомості про Іванцова / information about Ivantsiv, Перейти: Відомості про Іванцова / information about Ivantsiv, Перейти: Відомості про Іванцова / information about Ivantsiv Дод. точки доступу: Ivantsiv V.V. | |||
| 12. | Рубрики: Наукові організації Анотація: Книга, присвячена 90-річчю Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України — найстарішої в Україні академічної установи хімічного профілю і першого в СРСР спеціалізованого інституту з фізичної хімії, знайомить з історією Інституту, становленням, розвитком та сучасним станом досліджень за основними науковими напрямами: теорія хімічної будови; кінетика та реакційна здатність; каталіз; адсорбція і адсорбенти; хімія високих енергій; фізико-неорганічна хімія. Висвітлено діяльність Інституту з підготовки наукових кадрів, міжнародні зв’язки, участь співробітників у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, видавничу діяльність та розвиток науково-виробничого комплексу Інституту. Розрахована на широке коло наукових та інженерно-технічних працівників, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів хімічних спеціальностей. Дод. точки доступу: Кошечко, В. Г. (голова) (ред. кол.); Павліщук, В. В. (заступник голови) (ред. кол.); Походенко, В. Д. (ред. кол.); Кучмій, С. Я. (ред. кол.); Орлик, С. М. (ред. кол.); Стрижак, П. Є. (ред. кол.); Манорик, П. А. (ред. кол.); Колотілов, С. В. (ред. кол.); Долгіх, Л. Ю. (секретар) (ред. кол.); Мележик, О. О. (ред.) | |||
| 13. | Кл.слова: археологічні та етнологічні дослідження -- Мезинський НПП -- видатні дослідники Чернігівщини -- Подесення Анотація: У збірнику вміщено матеріали доповідей та статті науковців, учасників науково-практичної конференції "Історико-археологічний та природно-екологічний потенціал Мезинської округи: минуле, сучасне та перспективи розбудови", яка відбулася 17-18 вересня 2015 р. з нагоди відзначення 50-ї річниці заснування Мезинського археологічного науково-дослідного музею та 85-ліття від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського музею В.Є. Куриленка. У матеріалах викладено результати досліджень за напрямами: археологія та етнологія, охорона та збереження природної та історико-культурної спадщини, видатні дослідники Чернігівщини, вивчення окремих груп біорізноманіття Лівобережного Полісся та геоморфологічні й ландшафтні особливості Подесення, екологічна освіта та рекреація. Дод. точки доступу: Годлевська, О. (дар.) | |||
| 14. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 15. | ||||
| 16. | Кл.слова: Саrassius Auratus Gibello -- Серебрянный карась -- Азовский бассейн | |||
| 17. | Шифр журнала: Э932189/2009/LXXXVIII/2 | |||
| 18. | Анотація: Издание посвящено академику Национальной академии наук Украины, заслуженному деятелю науки Украинской ССР, лауреату Государственной премии УССР в области науки и техники Вадиму Петровичу Васильеву, основная научная деятельность которого связана с разработкой и широким внедрением в производство комплекса мероприятий по защите сельскохозяйственных культур и лесных насаждений от вредителей и болезней. В течение 26 лет В.П. Васильев бессменно возглавлял Украинский научно-исследовательский институт защиты растений. Результаты его исследований опубликованы в книгах, брошюрах, сборниках, научных журналах. Всего ученый подготовил и издал около 200 научных трудов. За достижения в развитии сельскохозяйственной науки В. П. Васильев награжден орденом Трудового Красного Знамени, двумя орденами "Знак Почета" и многими медалями. Дод. точки доступу: Санин, В. А. (сост.); Трибель, С. А. (сост.); Круть, М. В. (сост.); Вергунов, В. А. (науч. ред.); Кучер, В. И. (рец.); Петренко, Н. И. (рец.); Васильев, Вадим Петрович | |||
| 19. | ||||
| 20. | Шифр журнала: В841393/2010/44/3 Дод. точки доступу: Небогаткин, И. В. | |||
| ||||
 |
| Інститут зології |