Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ВЕРХНІЙ$<.>+<.>K=ЦЕНТРАЛЬН$<.>+<.>K=РЯД$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 564 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Змеи Кл.слова: growth, snakes, von Bertalanff y model, asymptotic size, capture mark recapture, sexualdimorphism. Анотація: Capture-mark-recapture data was used to infer growth rates of theNikolsky’s viper, Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), in the Eastern Ukraine.We have found that growth rate is negatively correlated with age. Th e diff erence in growth rates beforematuration is not signifi cant between diff erent sexes. Growth rates decrease rapidly aft er maturation inmales and females, however adult males retain signifi cantly higher average growth rates. Th ere is largedispersion of growth rates in the group of adult females, which is caused, probably, by alteration ofcomplete arrest of growth in the years with reproduction and more intensive growth in the years withoutit. Asymptotic snout-ventral length estimated aft er Von Bertalanff y model was 680 mm in females and630 mm in males. Females mature aft er fi ft h and males mature aft er fourth hibernation. Th e larger femalesin vipers can not be the result of higher growth rates in females, but are the outcome of a combination ofother factors including diff erent maturation time and size (older and being larger), and, perhaps, longerlife span due to lower mortality. Growth rates of the Nikolsky’s viper in the nature are higher than in otherspecies in the group of small Eurasian vipers. Темпи росту гадюки Нікольського, Vipera berus nikolskii??(Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), у Східній Україні вивчали за допомогою мічення —??повторних відловів. Виявлено, що темпи росту негативно корелюють з розмірами. До настан-??ня статевозрілості темпи росту недостовірно відрізняються між різними статями. Ріст різко??уповільнюється після досягнення статевозрілості як у самців, так і у самиць, однак самці у серед-??ньому ростуть достовірно швидше. В групі дорослих самиць спостерігається значна дисперсія??значень швидкості росту, яка, вірогідно, пов’язана з чергуванням повної зупинки росту в роки??з розмноженням та інтенсивним ростом в роки без нього. Асимптотична довжина тіла, яку??оцінювали за допомогою моделі Фон Берталанфі, складала 680 мм у самиць та 630 мм у самців.??Самиці стають статевозрілими після п’ятої, самці — після четвертої зимівлі. Більші середні??розміри самиць у гадюк не можуть бути результатом вищих темпів росту, але є результатом дії??ряду факторів, серед яких пізніше досягнення статевозрілості при більших розмірах та, мож-??ливо, більша тривалість життя через нижчу смертність. Темпи росту гадюки Нікольського в??природі вищі, ніж у інших дрібних гадюк. Дод. точки доступу: , Zinenko O. I. | |||
| 2. | ||||
| 3. | Шифр журнала: Д005496/2015/11 Рубрики: Математика Кл.слова: Beltrami equations -- equations Beltrami -- prime ends -- regular solutions -- simply connected domains -- finitely connected domains -- multivalent solutions -- pseudoregular solutions -- уравнения бельтрами -- бельтрами уравнения -- простые концы -- регулярные решения -- односвязные области -- многозначные решения -- псевдорегулярные решения -- конечносвязные области Анотація: Изучается задача Дирихле для вырожденных уравнений Бельтрами в произвольных конечносвязных областях. В терминах касательных дилатаций сформулирован целый ряд критериев существования регулярных решений этой проблемы в произвольных ограниченных односвязных областях, а также псевдорегулярных и многозначных решений в произвольных ограниченных конечносвязных областях без вырожденных граничных компонент. Дод. точки доступу: Ryazanov, V. I.; Yakubov, E. | |||
| 4. | ||||
| 5. | Дод. точки доступу: Шмельов, В. Г. (ред.); Сохань, Павло Степанович (ред.); АН Украiни; Iнститут украiньскоi археографii (Киiв)Центральна наукова бiблiотека iм В. I. Вернадсьгогош (Киiв); Iнститут архiвознавства (Киiв); Iнститут рукопису (Киiв); АН Украины (о ней) | |||
| 6. | ||||
| 7. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: urban ecology, community ecology, population densities, population trends. Анотація: Th ereis a lack of data on the population densities of birds breeding in a mosaic of typical urbanized habitats. Th isstudy was undertaken to partly fulfi l this gap in our knowledge. Counts were conducted in 2008 by means of??simplifi ed territory mapping method in a fragment (1197 ha) of a large Central European city (Wrocіaw, SW??Poland). In total, 50 bird species were breeding in the study area in 2008. Th e House Sparrow Passer domesticus,??Common Swift Apus apus and Rock Dove comprised about 3/5 of all breeding pairs. Th e other group of species,??each one with a density between 6 and 13 pairs per 100 ha, included seven species, namely the Starling, Sturnus??vulgaris, Greenfi nch, Carduelis chloris, House Martin, Delichon urbica, Tree Sparrow, Passer montanus, Great??Tit, Parus major, Blue Tit, Parus caeruleus, and Jackdaw, Corvus monedula. Th ey comprised together about 1/5.??Th e remaining 40 species nested in a density between 0.1 and 3.5 pairs per 100 ha. Th e most numerous feeding??guild were granivores (53.8%) and insectivores (37.9 %). Birds nesting on buildings comprised together 74 % ofall breeding pairs. For a few species (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus cornix and Turdus pilaris)??an increase in their numbers in the last three decades has been evidenced. Існує брак даних щодо щільності популяцій птахів, які розмножуються в типово мозаїчних урбанізованих ареалах. Це дослідження мало на меті часткове заповнення цієї прогалини в наших знаннях. Підрахунки проведено в 2008 році за допомогою спрощеного методу??картування території на фрагменті (1197 га) великого центральноєвропейського міста (Вроцлава,??SW Польща). В цілому 50 видів птахів гніздилися в районі досліджень у 2008 році. Горобець??хатній, Passer domesticus, стриж чорний, Apus apus, і голуб сизий складали приблизно 3/5 всіх??гніздових пар. Інша група видів, кожен з яких з щільністю від 6 до 13 пар на 100 га, включала сім??видів, а саме: шпак звичайний, Sturnus vulgaris, зеленяк, Carduelis chloris, ластівка міська, Delichon??urbica, горобець польовий, Passer montanus, синиця велика, Parus major, синиця блакитна, Parus??caeruleus, та галка, Corvus monedula. Разом вони складали близько 1/5 частини видів. Решта 40??видів гніздувалися зі щільністю між 0,1 і 3,5 пар на 100 га. Найчисельнішою групою за способом??живлення були зерноїдні (53,8 %) і комахоїдні (37,9 %). Птахи, що гніздяться на будівлях, склали??разом 74 % всіх гніздових пар. Для кількох видів (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus??cornix and Turdus pilaris) є свідчення про збільшення їхньої чисельності в останні три десятиліття. | |||
| 8. | Шифр журнала: В841393/2015/49/1 Рубрики: Хижаки Кл.слова: seals -- тюлени -- тюлені -- Phocinae -- Miocene -- миоцен -- міоцен -- Pliocene -- плиоцен -- пліоцен -- Paratethys -- Паратетис -- Паратетіс Анотація: Examination of new fossils (humerus and sacrum) from The Netherlands reveals morphologically-distinctive characters, allowing the description of a new Late Miocene - Early Pliocene representative (Praepusa boeska sp.n.) of the subfamily Phocinae. Diagnostic humeral differences in shape of the coronoid (oval in males vs triangular in females) and depth of the olecranon fossae (shallow in males vs deep in females), as well as the presence of a rounded first ventral foramen and thick lateral wall in the male sacrum, reveal the first evidence of sexual dimorphism in the genus Praepusa. The newly described species adds information on the distribution of true seals, supporting the westward dispersal of this genus across the Paratethys. Strong endemism from closure of the Paratethys, and climatic, geological and stratigraphic diff erences indicate that Praepusa first inhabited the Eastern Paratethys (Early - Middle Miocene, 16.5-13.6 Ma) before dispersing to the Central (Middle Miocene, 13.6-11.2 Ma) and, later, Western (Late Miocene - Early Pliocene, 11.6-3.6 Ma) Paratethys. The Pr. boeska fossils are the youngest to date and have been found the furthest west of any previously described material of this genus. These findings help explain the origin and dispersal among described species of the genus Praepusa in comparison with other genera of the subfamily Phocinae Исследование новых ископаемых остатков (плечевой кости и крестца) из Нидерландов показывает морфологически отличительные признаки, позволяющие описать нового представителя подсемейства Phocinae (Praepusa boeska sp.n.) из позднего миоцена - раннего плиоцена. Диагностические различия в форме клювовидного отростка плечевой кости (овальной у самцов по сравнению с треугольной у самок), глубине ямки локтевого отростка (мелкой у самцов по сравнению с глубокой у самок), а также наличии округлого первого вентрального отверстия и толстой боковой стенки в крестце самцов обнаруживают первые доказательства полового диморфизма у представителей рода Praepusa. Описанный вид добавляет информацию о распространении настоящих тюленей, подтверждая расселение этого рода на запад через Паратетис. Высокая степень эндемизма вследствие изоляции Паратетиса и климатические, геологические и стратиграфические отличия указывают, что проникновение Praepusa в Восточный Паратетис (ранний - средний миоцен, 16,5-13,6 млн лет назад) произошло до заселения им Центрального (средний миоцен 13,6-11,2 млн лет назад), а позже и Западного Паратетиса (поздний миоцен - начало плиоцена, 11,6-3,6 млн лет назад). Ископаемые остатки Pr. boeska являются наиболее ранними из остатков известных на сегодняшний день представителей этого рода и были обнаружены намного западнее ранее описанного палеонтологического материала. Эти находки помогают объяснить происхождение и расселение описанных видов рода Praepusa по сравнению с другими родами подсемейства Phocinae Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна Дод. точки доступу: Peters, N.; Петерс Н.; Rahmat, S.; Рахмат С.; Корецкая И. А. | |||
| 9. | Шифр журнала: В841393/2015/49/1 Рубрики: Двокрилі Кл.слова: Diptera -- Cyclorrhapha -- Tephritoidea -- Pyrgotidae -- Apyrgota -- Afropyrgota -- Tylotrypes -- Афротропический регион -- Афротропічний регіон -- Afrotropical Region -- таксономия -- taxonomy -- таксономія -- новые таксоны -- нові таксони -- new taxa -- синонимия -- синонімія -- synonymy Анотація: Afropyrgota gen. n. (type species: Apyrgota marshalli Hendel, 1914) is established to include five species, Afropyrgota copelandi sp. n., Afropyrgota mambilla sp. n., Afropyrgota marshalli (Hendel, 1914) comb. n. (= Apyrgota marshalli Hendel, 1914), Afropyrgota ota sp. n. and Afropyrgota uzungwa sp. n., occurring in the tropical part of Africa. All species are described, illustrated and keyed. Th e new genus is similar to Eupyrgota Coquillett in having large size and wasp-like appearance, wing with spurious vein inserted at deep and sharp bend of R2+3, and femora with two ventral rows of shortened and thickened setae, clearly diff ering by the lack of the finger-like projections on presternum and sclerotized hooks on oviscape. Four species formerly assigned to Apyrgota are shown to belong to Tylotrypes Bezzi: T. breviventris (Shi, 1996), comb. n.; T. fura (Shi, 1996), comb. n.; T. jiangleensis (Shi, 1994), comb. n.; T. longa (Shi, 1996), comb. n.; in addition, 2 species are transferred here from Campylocera Macquart and Adapsilia Waga: T. fuscipes (Wulp, 1885), comb. n. and T. hispida (Kim & Han, 2001), comb. n. A revised diagnosis of the genus Tylotrypes is given Установлен род Afropyrgota gen. n. (типовой вид: Apyrgota marshalli Hendel, 1914) включающий пять видов, Afropyrgota copelandi sp. n., Afropyrgota mambilla sp. n., Afropyrgota marshalli (Hendel, 1914) comb. n. (= Apyrgota marshalli Hendel, 1914), Afropyrgota ota sp. n. и Afropyrgota uzungwa sp. n., встречающиеся в тропической части Африки. Приведены иллюстриро- ванные описания и таблицы для определения видов. Новый род сходен с Eupyrgota Coquillett круп- ными размерами и осовидным телом, крыльями со шпорцевой жилкой, соединенной с R2+3 на глу- боком изломе последней, а также бедрами с двумя рядами укороченных и утолщённых апиковен- тральных щетинок, отличаясь отсутствием сосцевидных выростов престернума и склеротизиро- ванных крючьев на основном членике яйцеклада. Кроме того, показано, что четыре вида, ранее относившиеся к Apyrgota, принадлежат к роду Tylotrypes Bezzi: T. breviventris (Shi, 1996), comb. n.; T. fura (Shi, 1996), comb. n.; T. jiangleensis (Shi, 1994), comb. n. и T. longa (Shi, 1996), comb. n.; в до- полнение, два вида перемещены сюда из Campylocera Macquart и Adapsilia Waga: T. fuscipes (Wulp, 1885), comb. n. и T. hispida (Kim & Han, 2001), comb. n. Дан пересмотреный диагноз рода Tylotrypes Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна Дод. точки доступу: Корнеев В. А. | |||
| 10. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Онтогенез Кл.слова: evolution -- еволюція -- эволюция Анотація: The theory of filembriogenesis is only an introduction to the problem’s development of ontogeny’ and phylogeny’ relation (hereinafter — «relation»). Discussions as to whether ontogeny creates phylogeny, or vice versa, are devoid of meaning. The opinion of O. Hertwig (Hertwig, 1906) that the ontogeny and phylogeny are two parallel and independent developmental processes is valid only in the first part; thesis about independence distorts the essence of «relation.» According to the authors, one of the essential characteristics of the «relation» is that ontogeny gives the material for phylogeny, and phylogeny renews ontogeny, leading away ontogeny from inbreeding; that ontogeny ensures the life continuity and phylogeny — its differentiation, that is, creates biodiversity; that ontogeny and phylogeny can exist and function only in conjunction or in parallel, changing places (in terms of priority) in the life evolution. Теория филэмбриогенезов представляется как введение в разработку сложной проблемы соотношения онтогенеза и филогенеза (делее по текску - "соотношение"). Дискуссии относительно того - онтогенез творит филогенез или наоборот, лишена смысла. Мнение О. Гертвига ((Hertwig, 1906), что онтонегез и филогенез - два параллельных и независимых ряда развития, справедливо лишь в первой части; тезис о независимости искажает сущность "соотношения". По мнению авторов статьи, одной из сущностных характерискик "соотношения" есть то , что онтогенезы нарабатывают материал для филогенезов, филогенезы обновляют онтогенезы, уводя их от инбридинга; что онтогенезы обеспечивают непрерывность жизни, а филогенезы - ее дифференциацию, то есть творят биоразнообразие; что онтогенезы и филогензы могут существовать и исполнять свои функции только совместно или параллельно, меняясь местами (в плане приоритетности ) в процессе эволюции жизни. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Sheverdyukova, H. V. ; Шевердюкова А. В.; Ковтун М. Ф. | |||
| 11. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Круглі черви Кл.слова: Strigiformes -- Falconiformes -- Centrorhynchus polissiensis sp. n. -- Palaeacanthocephala -- Centrorhynchus -- акантоцефали -- акантоцефали Анотація: The article presents the results of the investigation of material on the genus Centrorhynchus Lьhe, 1911 stored in the collection of the Department of Parasitology, Schmalhauzen Institute of Zoology, National Academy of Sciences of Ukraine. Five species: Centrorhynchus aluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. conspectus and C. polissiensis sp. n. were studied and described. Centrorhynchus polissiensis sp. n., differs from all known species by the complex morphological characters, in particular, by the formula of proboscis hooks in combination with the number of large hooks with roots, by the number of hooks in anterior part of the proboscis, and by comparatively smaller eggs. C. polissiensis sp. n. is most similar to C. aluconis, C. conspectus and C. globocaudatus. The main differences between the species are in the proboscis armament, 13–17 hooks in a longitudinal row in C. aluconis, 16–18 hooks in C. conspectus vs 19–20 hooks in C. polissiensis sp. n., and in the egg sizes, 56–65 Ч 28–30 for C. aluconis, 68–72 Ч 33–35 for C. conspectus vs 45–55 Ч 25 for C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. differs from C. globocaudatus in shape and morphology of the proboscis hooks. We do not confirm the record of C. amphibius from birds of the territory of Ukraine. The data on synonymy, hosts and distribution in Ukraine and in the world are given for seven species of the genus recorded in Ukraine. Illustrated descriptions about the material of collection are presented for five species. We provide an identification key for nine species of the genus Centrorhynchus of the birds of the fauna of Ukraine and adjacent territories. В статье представлены результаты обработки коллекционных материалов акантоцефалов рода Centrorhynchus Luhe, 1911, хранящихся в отделе паразитологии Института зоологии НАН Украины. Отмечено 5 видов - C. аluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. сonspectus и описываемый в данной статье новый вид, Centrorhynchus polissiensis sp. n. Новый вид отличается от всех известных видов рода комплексом морфологических признаков, в частности: формулой крючьев хоботка в сочетании с количеством крупных крючьев с корнями; количеством крючьев, располагающихся в передней части хоботка; размером крючьев; относительно мелкими яйцами. C. polissiensis sp. n. наиболее близок к C. aluconis, C. conspectus и C. globocaudatus. Основные отличия между видами в вооружении хоботка: в продольном ряду C. aluconis 13-17, у C. conspectus 16-18 крючьев против 19-20 у C. polissiensis sp. n. и в размерах яиц: 56-65 ? 28-30 у C. aluconis, 68-72 ? 33-35 у C. сonspectus против 45-55 ? 25 у C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. отличается от C. globocaudatus формой хоботка и морфологией крючьев. Не подтверждена находка на территории Украины C. amphibius. Для семи видов, известных на территории Украины, приведены данные о синонимике, хозяевах, распространении в Украине и мире; для пяти видов рода - описания и рисунки по материалам коллекции. Составлена таблица для определения 9 видов рода Centrorhynchus от птиц фауны Украины и сопредельных территорий Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Greben, O. B.; Гребень О. Б.; Лисицина Ольга Ивановна | |||
| 12. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Морскі ссавці Кл.слова: marine mammal -- морские млекопитающие -- морські ссавці -- seal -- тюлені -- тюлени -- mandibular morphology -- морфология нижней челюсти -- морфологія нижньої щелепи -- carnivoran -- хижаки -- хищники Анотація: Comparison of mandibular morphology of some aquatic (seals, walruses, and sea otters) and terrestrial (hyenas and pandas) carnivorans demonstrates a rather general pattern correlating size of condyloid angle, size of gape, and diet. Structural differences of carnivoran jaws reveal morphological and ecological adaptations that are directly correlated with availability of prey, diving depth, feeding competition and specialized feeding methods. Specifically, the inclination of the condyloid process relative to the axis of the alveolar row (= condyloid angle) can be used to determine dietary preferences, including size of prey. Generally, carnivorans with a large condyloid angle feed on larger prey, while a low condyloid angle suggests feeding on small prey or can be an advantageous feeding mechanism. Mirounga angustirostris (Northern elephant seal) displays sex-specific characters in cranial and postcranial elements. Likewise, significant sexually dimorphic differences in the size of condyloid angle imply that deeper-diving male Northern elephant seals have a feeding niche dissimilar to that of females. Morphological assessment of male M. angustirostris suggests they are bottom-feeding seals that utilize a suction-feeding mechanism to capture small prey and crush shells with their teeth, which become weaker as they age. В статье представлены результаты обработки коллекционных материалов акантоцефалов рода Centrorhynchus Luhe, 1911, хранящихся в отделе паразитологии Института зоологии НАН Украины. Отмечено 5 видов - C. аluconis, C. globocaudatus, C. spinosus, C. сonspectus и описываемый в данной статье новый вид, Centrorhynchus polissiensis sp. n. Новый вид отличается от всех известных видов рода комплексом морфологических признаков, в частности: формулой крючьев хоботка в сочетании с количеством крупных крючьев с корнями; количеством крючьев, располагающихся в передней части хоботка; размером крючьев; относительно мелкими яйцами. C. polissiensis sp. n. наиболее близок к C. aluconis, C. conspectus и C. globocaudatus. Основные отличия между видами в вооружении хоботка: в продольном ряду C. aluconis 13-17, у C. conspectus 16-18 крючьев против 19-20 у C. polissiensis sp. n. и в размерах яиц: 56-65 ? 28-30 у C. aluconis, 68-72 ? 33-35 у C. сonspectus против 45-55 ? 25 у C. polissiensis sp. n. C. polissiensis sp. n. отличается от C. globocaudatus формой хоботка и морфологией крючьев. Не подтверждена находка на территории Украины C. amphibius. Для семи видов, известных на территории Украины, приведены данные о синонимике, хозяевах, распространении в Украине и мире; для пяти видов рода - описания и рисунки по материалам коллекции. Составлена таблица для определения 9 видов рода Centrorhynchus от птиц фауны Украины и сопредельных территорий. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Koretsky, I. A.; Корецкая И. А.; Рахмат С. Й. | |||
| 13. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Жуки Кл.слова: Mesostigmata, Laelapidae, Gaeolaelaps, Ukraine, beetles, Coleoptera. Анотація: Th ree New Unusual Beetle-Associated Species of the Genus Gaeolaelaps (Acari, Mesostigmata, Laelapidae) from Ukraine. Trach, V. A. — Th ree new species of mesostigmatic mites from Ukraine are??described: Gaeolaelaps heteroceri Trach, sp. n. associated with Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae)??from Odessa, Mykolaiv and Kherson Regions; G. khaustovi Trach, sp. n., associated with Bembidion sp. (Coleoptera, Carabidae) from Crimea; G. sevastianovi Trach, sp. n. associated with Heterocerus sp.(Coleoptera, Heteroceridae) from Lugansk Region. Th ese three species are characterised by a number of??unique characters: very short peritremes and peritrematal shields, elongated dorsal shield, abnormal for Laelapidae leg chaetotaxy. A key to the species of Gaeolaelaps with extra short peritremes is presented. З України описано три нових види мезостигматичних??кліщів: Gaeolaelaps heteroceri Trach, sp. n. з Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae) з Одеської,??Миколаївської та Херсонської областей; G. khaustovi Trach, sp. n. з Bembidion sp. (Coleoptera,??Carabidae) з Криму; G. sevastianovi Trach, sp. n. з Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae)??з Луганської області. Види характеризуються рядом унікальних ознак: дуже короткими??перитремами та перитремальними щитами, подовженим дорсальним щитом, нетиповим для??родини Laelapidae хетомом ніг. Наведено ключ для визначення видів роду Gaeolaelaps з дуже??короткими перитремами. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН УкраїниІнститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Трач В. А. | |||
| 14. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 15. | Кл.слова: Фауна України -- Рогохвости -- Пильщики Анотація: У монографії, присвяченій огляду двох родин тентредоподібних пильщиків - цимбіцид і бластикотомід, узагальнено результати проведених автором багаторічних досліджень, а також відповідні літературні дані. В загальній частині наведено відомості про зовнішню будову дорослої та преімагінальних фаз, про особливості екології, господарське значення, зоогеографію, класифікацію і родинні зв'язки тентредоподібних пильщиків. У спеціальній частині подано таблиці для визначення та опис 27 видів цимбіцид і бластикотомід, відомих на Україні, а також 2 видів з суміжних територій. Серед них є ряд шкідників лісових та декоративних дерев і кущів.Розрахована на ентомологів біологічних, лісогосподарських і агрономічних наукових закладів, викладачів та студентів біологічних факультетів університетів і факультетів захисту рослин сільськогосподарських вузів, а також на практичних працівників лісового господарства та зеленого будівництва. Дод. точки доступу: Савченко , Є.М. (доктор біол. наук ); (Редактор тому) | |||
| 16. | Кл.слова: Фауна України -- Рогохвости -- Пильщики -- Тентредоподібні пильщики -- Аргіди -- Дипріоніди -- Тентрединіди -- Селандріїни -- Долерини Анотація: У монографії наведено відомості про 3 родини, 6 підродин, 23 роди та 116 видів пильщиків України та суміжних територій. Серед них є ряд небезпечних масових шкідників лісових та декоративних дерев і чагарників, а також шкідників хлібних та кормових злаків. Описано особливости будови дорослої та преімагінальних фаз пильщиків, їх екологію, географічне поширення, господарське значення тощо. Наведено природних ворогів, що обмежують чисельність шкідливих видів; подано таблиці для визначення всіх таксонів (за дорослою та личинковою фазами). Розрахована на ентомологів, викладачів і студентів біологічних факультетів та факультетів захисту рослин лісних і сільськогосподарських вузів, на практичних працівників у галузі захисту рослин. Дод. точки доступу: Осичнюк, Ганна Захарівна; (редактор випуска кандідат біологічних наук); Ключко, Зоя Федирівна; (Рецензент); Логвиненко, В.М. | |||
| 17. | Рубрики: НАН України Анотація: У першій частині видання до наукового обігу вводяться невідомі та маловідомі архівні документи, фотодокументи, матеріали періодичних видань, що характеризують науково-дослідну та науково-організаційну діяльність АН УРСР у 1956–1960 рр., та вміщено наукові коментарі до них. Видання вміщує документи, виявлені у фондах Архіву Президії НАН України та наукових архівів її установ, Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Більшість документальних джерел тут публікується вперше. Видання розраховане на науковців, істориків, зокрема істориків науки, архівістів, викладачів вищих навчальних закладів та студентів. Дод. точки доступу: Яременко, Лідія Миколаївна (упоряд.); Індиченко, Ганна Володимирівна (упоряд.); Старовойт, Світлана Володимирівна (упоряд.); Брязкало, Тетяна Вікторівна (упоряд.); Вербіцька, Оксана Іванівна (упоряд.); Коваленко, Сергій Миколайович (упоряд.); Шеремет, Лілія Олександрівна (упоряд.); Онищенко, О. С. (голов. ред.) (ред. кол.); Вергунов, В. А. (ред. кол.); Бажан, О. В. (ред. кол.); Маковська, Н. В. (ред. кол.); Мирончук, А. С. (ред. кол.); Муха, Л. В. (ред. кол.); Папакін, Г. В. (ред. кол.); Попик, В. І. (ред. кол.); Романюк, М. М. (ред. кол.); Яременко, Л. М. (ред. кол.); Боряк, Г. В. (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор) (рец.); Дубровіна, Л. А. (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор) (рец.); Національна Академія Наук України; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Інститут архівознавства; (о ней) | |||
| 18. | Кл.слова: Фауна України -- Ссавці -- Комахоїдні -- Кажани Анотація: ПЕРЕДМОВА. Фауна України налічує понад 20 тис. видів різних тварин. Усі вони, починаючи від найдрібніших і кінчаючи найкрупнішими, відіграють велику роль в житті людини. Так, свійські і багато диких тварин є важливим джерелом продуктів харчування; вони дають хутро, сировину для легкої промисловості та ін. Разом з тим чимало диких тварин завдає значної шкоди сільському, лісовому і міському господарству, є перенощиками і збудниками хвороб людей і свійських тварин. Багато тварин, що населяють наши ліси, сади, парки, луки і поля, не приносить особливої користі і не завдає шкоди, але відіграє певну роль в угрупованнях рослин і тварин (біоценозах) та має декоративне значення і оживляє наші угіддя. Значення багатьох видів тварин нашої фауни ще не з'ясоване, а їх життя та поширення на території України не вивчені. Це у великій мірі перешкоджає перетворенню фауни, спрямованому на збільшення корисного значення однієї її частини і знешкодження другої. Відношення між самими тваринами (біоценотичні взаємовідношення) в процесі перетворення фауни змінюються: чисельність одних видів надмірно збільшується, а інших зменшується, навіть до повного зникнення. Щоб зрозуміти ці важливі зміни, що відбуваються в складі фауни, необхідно її глибоко вивчати. Велику роботу по вивченню фауни України провели колектив Інституту зоології Академії наук Української РСР і зоологи вищих учбових закладів та інших біологічних установ України. В результаті вивчення тваринного світу України стало можливим розпочати видання "Фауни України". Перші томи "Фауни України" присвячені описові найвище організованих тварин - хребетних, наступні - описові безхребетних. У двох заключних томах цього видання буде висвітлена історія фауни України, подана зоогеографічна характеристика фауни та показана історія її дослідження. У зв'зку з цим історія фауни та історія її дослідження в інших томах не наводяться. У першому випуску першого тома "Фауни України", який містить загальну характеристику класу ссавців і опис двох рядів цього класу: комахоїдних і кажанів, загальна характеристика класу ссавців написана І.Г.Підоплічком, розділ "Комахоїдні" - В.І.Абелєнцевим та І.Г. Підоплічком, розділ "Кажани" - В.І. Абелєнцевим та Б.М. Поповим. При складанні цього тома використана численна література. Щоб не переобтяжувати текст частими посиланнями на літературні джерела, найбільш загальні відомості не супроводжуються посиляннями на ті чи інші праці, але в тих випадках, коли відомості належать лише одному автору і є оригінальними, такі посилання є. Літературні джерела, на які зроблені посилання, наведені в кінці описів окремих видів або рядів. "Фауна України" має своєю метою узагальнити знання про фауну республіки, здобуті в результаті попередніх досліджень і особливо досліджень, проведених в радянський період. Разом з тим це видання повинно показати, які групи тварин або які сторони життя окремих представників фауни не вивчені, які питання, що стосуються фауни, є спірними, неясними або недоопрацьованими. "Фауна України" є не тільки посібником для спеціалістів-зоологів, а й довідником для всіх біологів, які працюють в наукових, загальних учбових, медичних, сільськогосподарських та інших закладах, а також для всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про нашу фауну. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; Попов, Б.М.; (Редактор тома доктор біологічних наук, проф.) | |||
| 19. | Дод. точки доступу: Костина, О.А.; Муратов, Р.Ш. | |||
| 20. | ||||
| ||||
 |
| Інститут зології |