Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=КЛІМАТИЧНІ$<.>+<.>K=УМОВ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 157 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Черевоногі молюски Кл.слова: Maxent -- species distribution modeling -- модель распространения видов -- модель розповсюдження видів -- climatic factors -- климатические факторы -- кліматичні фактори -- Fagotia -- Gastropoda -- Melanopsidae -- молюски -- моллюски Анотація: Maximum entropy niche modeling was employed as a tool to assess potential habitat suitability for the freshwater snail F. esperi (Ferussac, 1823) in Ukraine for both contemporary climatic conditions and conditions projected for 2050. Of the 19 bioclimatic predictor variables used in the modeling, the “mean temperature seosonality” “mean temperature of driest quarter” and “precipitation of warmest quarter” were the three most important in predicting habitat suitability and distribution of this mollusk species. Моделирование экологической ниши методом максимальной энтропии было использовано для выяснения роли климатических условий в формировании ареала пресноводых моллюсков F. esperi (Ferussac, 1823) на территории Украины при современых и прогнозируемых на 2050 г. климатических условиях. Среди использованных в моделях 19 биоклиматических предикторов, наиболее важными оказались "температурная сезонность", "средняя температура наиболее сухого квартала" и "осадки наиболее теплого квартала", по которым проведена оценка пригодности среды обитания и потенциального распространения этого вида моллюсков. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Makarova, N.; Макарова Н.; Титар В. М. | |||
| 3. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: Trichuris suis eggs, embryogenesis, morphological and biometric characteristics. Анотація: Вивчено особливості морфологічної??будови і біометричних параметрів яєць Trichuris suis Schrank, 1788, виділених з різних органічних??субстратів у процесі їх ембріогенезу. Встановлено, що яйця T. suis в лабораторних умовах за??температури 27. С досягають інвазійних стадій за 40 діб і проходять сім стадій ембріогенезу.??Виявлено достовірні відмінності у рості й розвитку яєць збудника трихурозу (Nematoda,??Trichuridae) домашньої свині (Sus scrofa domesticus Linnaeus, 1758), виділених з гонад самок нематод??і фекалій хворих тварин, за біометричними показниками довжини та ширини яєць та їх кришечок.??Показано, що яйця T. suis, які виділяються тваринами у зовнішнє середовище, більше адаптовані??до умов зовнішнього середовища (життєздатність становила 96,6 ± 0,33 %), ніж яйця, виділені з??гонад самок нематод (життєздатність становила 89,3 ± 0,33 %). Peculiarities of??embryogenesis morphology and biometric parameters of Trichuris suis Schrank, 1788 eggs sampled from??diff erent organic substrates are described. Th e eggs of T. suis under laboratory conditions at a temperature??of 27 .С reach the infectious stage in 40 days and pass through seven stages of embryogenesis. Th e study??revealed signifi cant diff erences in growth and development of eggs obtained from the nematode gonads??and the faeces of infected animals (Sus scrofa domesticus Linnaeus, 1758), according to length and width??of eggs and eggshell plugs. Th e excreted T. suis eggs were shown to be better adapted to environment??(survivability 96.6 ± 0.33 %), than the eggs obtained from the gonads of female nematodes (survivability??89.3 ± 0.33 %). Дод. точки доступу: Yuskiv, I. D.; Melnychuk, V. V. | |||
| 4. | Кл.слова: ІНВАЗІЇ -- СВИНІ Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva, Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva, Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva, Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva, Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva, Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva, Перейти: Відомості про Євстаф'єву / information about Yevstafieva Дод. точки доступу: Yevstafieva Valentyna | |||
| 5. | Перейти: Відомості про Ємець / information about Yemets, Перейти: Відомості про Ємець / information about Yemets, Перейти: Відомості про Ємець / information about Yemets, Перейти: Відомості про Ємець / information about Yemets Дод. точки доступу: Yemets Alexander, Емец Александр Михайлович | |||
| 6. | Кл.слова: штамова належність -- echinococcus granulosus -- північно-східна україна Перейти: Відомості про Ємеця / information about Yemets, Перейти: Відомості про Ємеця / information about Yemets, Перейти: Відомості про Ємеця / information about Yemets Дод. точки доступу: Yemets Alexander, Емец Александр Михайлович | |||
| 7. | ||||
| 8. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 9. | Анотація: В монографії узагальнені результати чотирирічних досліджень молюсків родини Unionidae із водойм України | |||
| 10. | Кл.слова: АВТОРЕФ, АВТОРЕФ. ДИС. Перейти: Відомості про Єфімова / information about Yefimov Дод. точки доступу: Valentyn Yefimov, Ефимов Валентин Геннадьевич | |||
| 11. | Анотація: Досліджена екологічна роль світлової структури у формуванні лісових культурбіогеоценозів в степу. Вивчено ступінь сильватизуючого середовищеперетворюючого впливу насаджень різних типів світлових структур і світлових станів на вихідні ґрунтово-кліматичні умови перебування як чинник їх стійкості. Встановлено, що провідним фактором сильватизуючого впливу насаджень є трансформація сонячної радіації деревним пологом. Основним методологічним принципом при створенні штучних лісонасаджень у степовій зоні повинен бути вибір типу світлової структури (по архітектоніці крон), виходячи зі специфіки екологічного впливу, та комплектація насадження деревними породами, які за своїми біологічними особливостями відповідають вихідним лісорослинним умовам. Перейти: Відомості про Іванько / information about Ivanko, Перейти: Відомості про Іванько / information about Ivanko Дод. точки доступу: Ivanko Irina, Ivanko I.A. | |||
| 12. | Шифр журнала: Д005496/2015/12 Рубрики: Біохімія Кл.слова: продуктивність сільського господарства -- засолення грунтів -- дефіцит води -- вакуолярні калієві канали -- трансформанти -- показники стійкості -- геном рису -- раціональне використання ресурсів -- продуктивность сельского хозяйства -- засоленность грунтов -- дефицит воды -- вакуолярные калиевые каналы -- трансформанты -- показатели стойкости -- геном риса -- рациональное использование ресурсов Дод. точки доступу: Міан, А.; Маатхаус, Ф. Й. М. | |||
| 13. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 14. | Рубрики: Сільське господарство--Кліматичні умови Дод. точки доступу: Власюк, П.А. (Акад.) (ред.); Академия наук Украинской ССРСовет по изучению производительных сил УССР отделение с.х. наук | |||
| 15. | ||||
| 16. | ||||
| 17. | Анотація: Збірник містить матеріали міжнародної наукової конференції "Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами - до управління знаннями", організованої Нац.бібліотекою Укрнаїни ім. В. І. Вернадського (5- 7 жовтня 2021р.), в яких вивітлені традиційні та іноваційні напрями у діяльності наукових бібліотек в умовах продуктування нового знання. Ураїнськими та зарубіжними фахівцями розкриті теоритичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступудо елеткронних іноваційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі та оптимізації бібліотечної діяльності в умовах продуктування нового значення, зокрема: управління бібліотечно-інформаційним комплексом в умовах трансформації наукових комунікацій; технології управління знаннями в науковій бібліотеці; наукова бібліотека в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору; біографіки та бібліографії; знаннєвийресурс інтелектуального і духовного розвитку українського суспільства; рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань; музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення; досвід, проблеми та сучасні тенденції функціонування інституту президентства в сучасному інформаційному просторі; тиражування, рекфлексії, інтерпретації святого Письма в укрвїнській рукописній та друкованій традиції (до 440-ліття виходу друком Острозької Біблії 1581 р.); актуальні проблеми збереження бібліотечних фондів, які становлять культурне надбання України; академічна юдаївка в незалежній Україні (1991-2021): досвід наукових бібліотек. Видання адресоване працівникам бібліотечної справи, фахівцям документно-комунікаційної сфери, викладачам, аспірантам і студентам вишів. | |||
| 18. | Рубрики: Бібліотечна справа--Україна Кл.слова: бібліотеки України -- библиотеки Украины Анотація: Інформує про бібліотеки України із значними книжковими зібраннями, а також окремі невеликі книгозбірні, фонди яких являють інтерес для населення, містить відомості про умови користування ними. Дод. точки доступу: Артемюк, О.Ф. (уклад.); Слєпцова, Т.М. (уклад.); Корнієнко, А.П. (ред.) | |||
| 19. | Шифр журнала: Д005496/2015/7 Рубрики: Енергетика Кл.слова: енергія потоку -- седиментаційна стабільність -- гідравлічне транспортування -- трубопроводи -- водовугільна суспензія -- теорія стійкості лоіфобних дисперсних систем -- коагульована структура -- технічні характеристики -- энергия потока -- седиментационная стабильность -- гидравлическое транспортирование -- трубопроводы -- теория стойкости лиофобных дисперсных систем -- коагулированная структура -- технические характеристики -- водоугольная суспензия Дод. точки доступу: Круть, О. А. | |||
| 20. | ||||
| ||||
 |
| Інститут зології |