Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=КУЛЬТУР$<.>+<.>K=НАРОД$<.>+<.>K=ВОЛГ$<.>+<.>K=КАМЬ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1005 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Шифр журнала: 9/І-90-411538 | |||
| 2. | Шифр журнала: 9/І-90-130488 | |||
| 3. | Дод. точки доступу: Асламов, В. М. (ред.) | |||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2015/49/6 Рубрики: Цитогенетика Кл.слова: lowland tapir -- равнинный тапир -- рівнинний тапір -- cytogenetics -- цитогенетика -- Zoo -- зоопарк -- taxonomic status -- таксономический статус -- таксономічний статус Анотація: Seven lowland tapirs (Tapirus terrestris) from Wroclaw ZOO (three females and four males), diff ering from each other with exterior and sexual behaviour were verifi ed with cytogenetic analysis in order to check their taxonomic status. Cytogenetic analysis was done using two alternative methods of blood collection: 1) conventionally with venepuncture, and 2) with blood sucking bugs from the Reduviidae family. Lymphocytes capable of growing were obtained only with conventional method of blood sampling. Karyotypes and karyograms of all analyzed tapirs were created using classical cytogenetic methods of chromosomes staining. All possessed karyograms had diploid chromosome number equal 80 (2n = 80). Homologous chromosomes did not diff er between each other with quantity, size, centromeres location, length of arms, G bands and all were classifi ed as proper karyograms of Tapirus terrestris species representatives. Th e X chromosomes as well as the fi rst pair of chromosomes (both metacentric), were the largest among all analyzed, respectively. All remaining 38 pairs of chromosomes were acrocentric with Y chromosome as the smallest one (in males' karyograms). Blood collected with blood sucking bugs proved to be unsuitable for cell culture. None of the seven established cultures was eff ective as lymphocytes obtained with this method did not show growth potential in prepared media. Th us, blood collected from the tapirs via Dipetalogaster maxima species did not show usefulness for cytogenetic studies due to the inability of cells to proliferation, even aft er a relatively short period of time elapsed since the blood sampling (1 to 2 hours) Семь равнинных тапиров (Tapirus terrestris) из Вроцлавского зоопарка (три самки и четыре самца), отличающиеся друг от друга по экстерьеру и половому поведению, были использованы для цитогенетического анализа с целью проверки их таксономического статуса. Цитогенетический анализ проводили с использованием двух альтернативных методов забора крови: 1) традиционного с венепункции и 2) с помощью кровососущих насекомых из семейства Reduviidae. Лимфоциты, способные к росту, были получены только традиционным методом забора проб крови. Кариотипы и кариограммы всех анализируемых тапиров были созданы с использованием классических цитогенетических методов окрашивания хромосом. Все полученные кариограммы характеризуются диплоидным числом хромосом, равным 80 (2n = 80). Гомологичные хромосомы не различаются между собой по количеству, размеру, расположению центромер, длине плечей, G-полосам и все были классифицированыкак таковые у представителей вида Tapirus terrestris. Cреди всех проанализированных крупнейшими являются соответственно Х-хромосомы, а также первая пара хромосом (обе метацентрические). Все остальные 38 пар хромосом - акроцентрические с наименьшей Y-хромосомой (в кариограммах самцов). Забор крови с использованием кровососущих насекомых оказался непригодным для культуры клеток. Ни одна из семи полученных культур не была эффективной, поскольку лимфоциты, полученные с помощью этого метода, не показали потенциал роста в готовых средах. Таким образом, кровь, собранная у тапиров с помощью Dipetalogaster maxima, оказалась непригодной для цитогенетических исследований в связи с неспособностью клеток к пролиферации, даже после относительно короткого периода времени, прошедшего с момента забора крови (от 1 до 2 ч) Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Kosowska, B.; Косовска Б.; Strzala, T.; Стшала Т.; Moska, M.; Моска М.; Ratajszczak, R.; Ратайщак Р.; Dobosz, T.; Добош Т. | |||
| 5. | Кл.слова: всесоюзное териологическое общество Анотація: Настоящий сборник состоит из тезисов докладов участников IV съезда Всесоюзного териологического общества, представленных на рабочие заседания Съезда по видам и группам животных, представляющих важное народно-хозяйственное значение: Хищные млекопитающие (экология, морфология, использование и охрана); Сайгак: экология, охрана и использование; Сурки: охрана, использование и экология; Серая крыса: экология м медицинское значение. | |||
| 6. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 7. | ||||
| 8. | Рубрики: сільське господарство--комахи--шкідники Кл.слова: ШКІДНИКИ -- БОРОТЬБА | |||
| 9. | Рубрики: Овочівництво--Захист рослин--Практичні посібники Кл.слова: шкідники овочевих культур -- вредители овощных культур -- шкідники баштанних культур -- вредители бахчевых культур -- шкідники картоплі -- вредители картофеля -- хвороби овочевих культур -- болезни овощных культур -- хвороби баштанних культур -- болезни бахчевых культур -- хвороби картоплі -- болезни картофеля -- закритий грунт -- закрытый грунт -- відкритий грунт -- открытый грунт Анотація: Шкідники та хвороби овочевих, баштанних культур і картоплі, заходи боротьби з ними. Дод. точки доступу: Тимченко, Віктор Йосипович | |||
| 10. | Анотація: Досліджена екологічна роль світлової структури у формуванні лісових культурбіогеоценозів в степу. Вивчено ступінь сильватизуючого середовищеперетворюючого впливу насаджень різних типів світлових структур і світлових станів на вихідні ґрунтово-кліматичні умови перебування як чинник їх стійкості. Встановлено, що провідним фактором сильватизуючого впливу насаджень є трансформація сонячної радіації деревним пологом. Основним методологічним принципом при створенні штучних лісонасаджень у степовій зоні повинен бути вибір типу світлової структури (по архітектоніці крон), виходячи зі специфіки екологічного впливу, та комплектація насадження деревними породами, які за своїми біологічними особливостями відповідають вихідним лісорослинним умовам. Перейти: Відомості про Іванько / information about Ivanko, Перейти: Відомості про Іванько / information about Ivanko Дод. точки доступу: Ivanko Irina, Ivanko I.A. | |||
| 11. | ||||
| 12. | ||||
| 13. | ||||
| 14. | ||||
| 15. | ||||
| 16. | ||||
| 17. | ||||
| 18. | ||||
| 19. | ||||
| 20. | ||||
| ||||
 |
| Інститут зології |