Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=РІД<.>) | |||||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||||||||
| 1. | Кл.слова: ФАУНА УКРАЇНИ -- ЖУКИ -- ЖУКИ-КОВАЛИКИ -- АГРИПНІНИ -- НЕГАСТРІЇНИ -- ДИМІНИ -- АТОЇНИ -- ЕСТОДИНИ Анотація: В монографии обобщены исследования автора и литературные сведения о жуках-щелкунах фауны Украины и соседних территорий. В общей части рассмотрены вопросы морфологии, экологии, зоогеографии, систематики и филогении, а также хозяйственное значение отдельных видов; в специальной части дана характеристика пяти подсемейств, семи триб, 36 родов, 81 вида (для 76 видов описаны личиночные стадии). Описан один новый род, несколько видов впервые установлены для фауны Украины, один - для фауны СССР. Рассчитана на энтомологов-фаунистов и систематиков, специалистов в области защиты растений, а также преподавателей и студентов высших учебных заведений. Ил. 124. Табл. 3. Библиогр.: с. 264-273. У монографії узагальнені дослідження автора й літературні відомості про жуків-щелкунів фауни України й сусідніх територій. У загальній частині розглянуті питання морфології, екології, зоогеографії, систематики й філогенії, а також господарське значення окремих видів; у спеціальній частині дана характеристика п'яти підродин, семи триб, 36 родів, 81 виду (для 76 видів описані личінковие стадії). Описано один новий рід, кілька видів уперше встановлені для фауни України, один - для фауни СРСР. Розрахована на ентомологів-фауністів і систематиків, фахівців в області захисту рослин, а також викладачів і студентів вищих навчальних закладів.Іл. 124. Табл. 3. Бібліогр.: с. 264-273.------------ Дод. точки доступу: Пучков, В.Г.; (Редактор випуску); Крижанівський, С.Л.; (Рецензент); Гур'єва, О.Л. 2. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Coleoptera -- Ptinidae Кл.слова: Coleoptera, Ptinidae, Ptininae, Rovno amber, Baltic amber, Late Eocene, fossil beetles. Анотація: New Data on the Genus Sucinoptinus (Coleoptera, Ptinidae) from Rovno Amber. Bellйs, X.,??Perkovsky, E. E. — Study of fi ve examples of spider beetle inclusions from Rovno amber revealed??that at least three of these spider beetles belong to the genus Sucinoptinus Bellйs et Vitali, 2007, of??them, S. rovnoensis sp. n. (most probably from Klesov) and S. brevipennis sp. n. from Dubrovitsa are??described. S. rovnoensis is similar to the previously known S. bukejsi Alekseev in having the same??general structure of pronotum and elytra, diff ering from it by the morphology of pronotal sides, which??are only slightly rounded and practically not constricted near the base, whereas in S. bukejsi the sides??are well rounded leaving a slight but clear constriction near the base. S. brevipennis is similar to S.??bukejsi Alekseev and S. sucini Bellйs et Vitali in having the same general structure of the prothorax,??but diff ering from them in having much shorter elytra. Addition of these two new species to the two??previously known, S. sucini, from the eastern Baltic Sea coast, and S. bukejsi, from Kaliningrad Region,??indicates that the genus Sucinoptinus was much more diverse and widespread in Late Eocene forests??than former reports suggested. Вивчено 5 інклюзів птінін з ровенського бурштину. Принаймні три з??них виявилися такими, що належать до роду Sucinoptinus Belles et Vitali, 2007, і два — описано??як нові види: S. rovnoensis sp. n. (найімовірніше, з Клесова) і S. brevipennis sp. n. з Дубровиці.??S. rovnoensis відрізняють головним чином ознаки пронотума, бічні сторони якого слабо??заокруглені та практично не звужені біля основи; напівкругле вдавлення в задній третині диска??пронотума вкрите великими плоскими горбками. S. brevipennis характеризується головним чином??короткими надкрилами, які дещо довші подвоєної довжини пронотума. Два нових види, додані??до раніше відомих S. sucini Belles et Vitali зі східного узбережжя Балтики та S. bukejsi Alekseev з??Калінінградської області, вказують, що рід Sucinoptinus був різноманітнішим і поширенішим у??пізньоеоценових лісах, ніж вважалося раніше.------------ Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Perkovsky, E. E. ; Перковський Є. Е.; Беллес К. 3. | Кл.слова: Плаунець заплавний -- Вудсія альпійська -- Сальвінія плаваюча -- Сосна крейдова -- Цибуля лінійна -- Еремурус показний -- Брандушка різнобарвна -- пізноцвіт різнобарвний -- Гіацинтик Палласів -- Рястка Буше -- Шафран сітчастий -- Косарики тонкі -- Півники борові -- Рябчик руський -- Рід Тюльпан -- Рябчик малий -- Плодоріжка блощична -- зозулинець блощичний -- Плодоріжка болотна -- зозулинець болотний -- Зозулині черевички справжні -- Зозульки м’ясочервоні -- пальчатокорінник м’ясочервоний -- Гніздівка звичайна -- Любка дволиста -- Пирій ковилолистий -- Рід Ковила -- Морківниця прибережна -- Деревій голий -- Полин суцільнобілий -- Волошка несправжньоблідолускова -- Громовик донський -- Катран морський -- Левкой крихкий -- Шиверекія подільська -- Клеома птахоніжкоподібна -- Астрагал Геннінга -- Астрагал сарептський -- Калофака волзька -- Карагана скіфська -- Дрік скіфський -- Франкенія припорошена -- Грабельки Бекетова -- Гісоп крейдовий -- Шоломниця крейдова -- Повстянка дніпровська -- Півонія тонколиста -- Горицвіт весняний -- Горицвіт волзький -- Дельфіній яскраво-червоний -- Сон розкритий -- Сон лучний (с. чорніючий, с. богемський) -- Ранник донецький -- Тамарикс стрункий Анотація: Атлас включає відомості про 50 видів рослин, поширених на території Донецької області, що потребують охорони, та актуальні відомості про їх поширення. Атлас розрахований на зацікавлених школярів, вчителів, студентів, краєзнавців та інших жителів Донецької області, що бажають вивчати природу рідного краю. Для включення у це видання відібрані лише такі види рослин, що можуть бути достовірно впізнані школярами. За задумом авторів, поширення інформації про рідкісні види рослин, які легко упізнати, повинно зменшити кількість випадків їх знищення, а також долучити широке коло громадськості до збору наукових відомостей про поширення зникаючих видів рослин. ------------ Дод. точки доступу: Перегрим, М.; Василюк, О.; Бронсков , О.; Бронскова , О.; Ширяєва , Д.; Спінова, Ю.; Коломицев , Г.; Марущак , О.; Оскирко , О. 4. | Анотація: На південному сході України мешкає не менш 405 видів павуків з 170 родів і 29 родин. Розглянуто вперше для території Європи 1 рід і 4 види, 1 рід та 6 видів - для України, 3 роди та 6 видів - для материкової України, 1 рід і 6 видів - для Лівобережної України, 14 видів - для степової зони Лівобережної України, 84 види - для південного сходу України. Максимальні значення видового багатства (242 види з 25 родин), динамічної щільності павуків у групі герпетобію та чисельності в хортобію відзначено в заплавних біотопах р. Сіверський Донець. У різнотравно-типчаково-ковилових степах регіону зареєстровано 174 види павуків з 24 родин. На косах Північного Приазов'я - 116 видів з 18 родин. Встановлено, що різноманітні типи антропогенного впливу призводять до зниження видового багатства павуків та їх чисельності, внаслідок чого відбувається збільшення ступеня домінування одного або деяких видів, що супроводжується зникненням субрецедентів. Для моніторингу стану екосистем, які перебувають під антропогенним впливом, можливе використання ряду біоценотичних характеристик населення павуків: чисельності, кількості видів, структури домінування та життєвих форм, розмірної структури, конфігурації кривих чисельності видів. Найбільш інформативними показниками є видове багатство, чисельність павуків у групі хортобію, динамічна щільність у герпетобію та характер структури домінування (наявність рецедентів і субрецедентів).------------ Перейти: Відомості про Прокопенко / information about Prokopenko Дод. точки доступу: EV Prokopenko, Елена Прокопенко 5. | Анотація: Н.М. Дунаєва закінчила Московський геологорозвідувальний інститут. Працювала в Інституті геологічних наук АН УРСР у Києві та займалася дослідженням мшанок кам'яновугільних відкладень Донецького басейну. Крім систематичного опису мшанок Дунаєва брала активну участь у розробці та уточненні стратиграфічних схем, використовуючи зміни таксономічного розмаїття мшанок на певних стратиграфічних рівнях. Вона автор близько 50 робіт, присвячених в основному опису мшанок та біостратиграфії карбону Донбасу (Дунаєва, 1956, 1960, 1961, 1964; Дунаєва, Морозова, 1967). Крім того, Дунаєва постійно займалася питаннями класифікації та філогенії мшанок. Вона встановила десятки нових видів та чотири нових роду. В пам'ять про Дунаєва названо рід Dunaevella Gorjunova, 2011.------------ Перейти: file:///D:/user/Downloads/istoriya-izucheniya-paleozoyskih-mshanok-v-rossii%20(1).pdf Дод. точки доступу: Дунаєва | ||||
 |
| Інститут зології |