Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=РОСЛИНН$<.>+<.>K=СВІТ$<.>) | ||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 220 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||||
| 2. | Кл.слова: African Phycitinae -- Transvaal Museum Анотація: Український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог, професор Київського університету та Вітватерсрандського університету Йоганнесбурга (ПАР), піонер експериментальної ембріології, електронної мікроскопії та біології розвитку, автор всесвітньо відомого підручника «Вступ до ембріології». Учень Івана Шмальгаузена, вже у 28 років був доктором біологічних наук і професором Київського університету. Під час Другої світової війни працював у німецькій окупації, по тому залишив СРСР. Жив у Німеччині, Великій Британії, далі переїхав у Південно-Африканську республіку, де проявив себе видатним організатором біологічної науки. Вивчав ембріональний розвиток амфібій і асцидій, заклав основи Біології розвитку. Вперше описав десятки видів комах (веснянок, бабок, лускокрилих) з Кавказу і Південної Африки. Перейти: Відомості про Балінського / information about Balinsky Дод. точки доступу: Балінський Борис Іванович, Boris Balinsky | |||||
| 3. | Анотація: Український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог, професор Київського університету та Вітватерсрандського університету Йоганнесбурга (ПАР), піонер експериментальної ембріології, електронної мікроскопії та біології розвитку, автор всесвітньо відомого підручника «Вступ до ембріології». Учень Івана Шмальгаузена, вже у 28 років був доктором біологічних наук і професором Київського університету. Під час Другої світової війни працював у німецькій окупації, по тому залишив СРСР. Жив у Німеччині, Великій Британії, далі переїхав у Південно-Африканську республіку, де проявив себе видатним організатором біологічної науки. Вивчав ембріональний розвиток амфібій і асцидій, заклав основи Біології розвитку. Вперше описав десятки видів комах (веснянок, бабок, лускокрилих) з Кавказу і Південної Африки. Перейти: Відомості про Балінського / information about Balinsky Дод. точки доступу: Балінський Борис Іванович | |||||
| 4. | Перейти: Відомості про видання / Edition information Дод. точки доступу: Behrens, Ken; Hesse, Charley; Chaon, Phil | |||||
| 5. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Фотоідентифікація Кл.слова: Tursiops, photo-identifi cation, mark-recapture, line transect survey, coastal migrating stock. Анотація: Th e first assessment of abundance of a local population of bottlenose dolphins in the Black Sea (near the Sudak coast) in 2011–2012 has been conducted: the results of a mark-recapture study of photo identifi ed animals were complemented by a vessel line transect survey. Th e overall abundance of a population was estimated at between 621 ± 198 and 715 ± 267 animals (Chapman and Petersen estimates), and the majority of members of the population were recorded in the surveyed area. Th e summer range covered the area of a few hundred square kilometers, similar to migrating coastal stocks in other world regions. Th e greatest density of distribution was observed in August in sea 45–60 m deep; in addition, frequent approaches to the coastline are usual for dolphins of this stock. Th ese trends in distribution may be partly explained by distribution of prey. Interaction with sprat trawling fi sheries can be a factor shaping??the local population structure. Coastal waters of Sudak and adjoining sea areas are an important habitat for bottlenose dolphins in the northern Black Sea, signifi cant for their conservation. Уперше проведено оцінку чисельності локальної популяції чорноморсь-??ких афалін (біля узбережжя в районі Судака) в 2011–2012 роках: результати аналізу даних??фотоідентифікації за принципом методу мічення і повторних виловів були доповнені судновим??лінійно-трансектним урахуванням щільності розподілу. Загальна чисельність популяції склала??від 621 ± 198 до 715 ± 267 тварин (за оцінками методами Чапмана і Петерсена), і велика частина??з них перебувала в акваторії обліку. Літній ареал популяції займає площу близько кількох сотень??квадратних кілометрів, що можна порівняти з поширенням прибережних мігруючих стад в інших??регіонах світу. Найбільша щільність розподілу тварин у серпні була відзначена в водах глибиною??45–60 м; крім того, для дельфінів цього стада звичайні часті підходи до берега. Ці тенденції в??розподілі почасти можна пояснити розподілом кормових ресурсів. Одним із факторів, що фор-??мують структуру популяції, може бути взаємодія з траулерним промислом шпрота. Прибережні??води Судака і прилегла акваторія — одне з важливих місць існування афалін в північній частині??Чорного моря, що має велике значення для їх охорони. Перейти: Відомості про Гольдіна / information about Gol'din Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Gol’din, P.E. ; Gol’din Pavel, Павло Євгенович Гольдін ; Гладіліна О.В. | |||||
| 6. | Перейти: Відомості про Євтушенка / information about Yevtushenko | |||||
| 7. | ||||||
| 8. | Анотація: Досліджена екологічна роль світлової структури у формуванні лісових культурбіогеоценозів в степу. Вивчено ступінь сильватизуючого середовищеперетворюючого впливу насаджень різних типів світлових структур і світлових станів на вихідні ґрунтово-кліматичні умови перебування як чинник їх стійкості. Встановлено, що провідним фактором сильватизуючого впливу насаджень є трансформація сонячної радіації деревним пологом. Основним методологічним принципом при створенні штучних лісонасаджень у степовій зоні повинен бути вибір типу світлової структури (по архітектоніці крон), виходячи зі специфіки екологічного впливу, та комплектація насадження деревними породами, які за своїми біологічними особливостями відповідають вихідним лісорослинним умовам. Перейти: Відомості про Іванько / information about Ivanko, Перейти: Відомості про Іванько / information about Ivanko Дод. точки доступу: Ivanko Irina, Ivanko I.A. | |||||
| 9. | Анотація: Книга містить понад 100 біографій та оглядів наукового доробку вчених, які працювали в інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного у різні часи з початку його заснування 8 вересня 1921 р. Їхні наукові праці належать до національного надбання України та досягнень світової науки | |||||
| 10. | Кл.слова: Фауна України -- Ссавці -- Комахоїдні -- Кажани Анотація: ПЕРЕДМОВА. Фауна України налічує понад 20 тис. видів різних тварин. Усі вони, починаючи від найдрібніших і кінчаючи найкрупнішими, відіграють велику роль в житті людини. Так, свійські і багато диких тварин є важливим джерелом продуктів харчування; вони дають хутро, сировину для легкої промисловості та ін. Разом з тим чимало диких тварин завдає значної шкоди сільському, лісовому і міському господарству, є перенощиками і збудниками хвороб людей і свійських тварин. Багато тварин, що населяють наши ліси, сади, парки, луки і поля, не приносить особливої користі і не завдає шкоди, але відіграє певну роль в угрупованнях рослин і тварин (біоценозах) та має декоративне значення і оживляє наші угіддя. Значення багатьох видів тварин нашої фауни ще не з'ясоване, а їх життя та поширення на території України не вивчені. Це у великій мірі перешкоджає перетворенню фауни, спрямованому на збільшення корисного значення однієї її частини і знешкодження другої. Відношення між самими тваринами (біоценотичні взаємовідношення) в процесі перетворення фауни змінюються: чисельність одних видів надмірно збільшується, а інших зменшується, навіть до повного зникнення. Щоб зрозуміти ці важливі зміни, що відбуваються в складі фауни, необхідно її глибоко вивчати. Велику роботу по вивченню фауни України провели колектив Інституту зоології Академії наук Української РСР і зоологи вищих учбових закладів та інших біологічних установ України. В результаті вивчення тваринного світу України стало можливим розпочати видання "Фауни України". Перші томи "Фауни України" присвячені описові найвище організованих тварин - хребетних, наступні - описові безхребетних. У двох заключних томах цього видання буде висвітлена історія фауни України, подана зоогеографічна характеристика фауни та показана історія її дослідження. У зв'зку з цим історія фауни та історія її дослідження в інших томах не наводяться. У першому випуску першого тома "Фауни України", який містить загальну характеристику класу ссавців і опис двох рядів цього класу: комахоїдних і кажанів, загальна характеристика класу ссавців написана І.Г.Підоплічком, розділ "Комахоїдні" - В.І.Абелєнцевим та І.Г. Підоплічком, розділ "Кажани" - В.І. Абелєнцевим та Б.М. Поповим. При складанні цього тома використана численна література. Щоб не переобтяжувати текст частими посиланнями на літературні джерела, найбільш загальні відомості не супроводжуються посиляннями на ті чи інші праці, але в тих випадках, коли відомості належать лише одному автору і є оригінальними, такі посилання є. Літературні джерела, на які зроблені посилання, наведені в кінці описів окремих видів або рядів. "Фауна України" має своєю метою узагальнити знання про фауну республіки, здобуті в результаті попередніх досліджень і особливо досліджень, проведених в радянський період. Разом з тим це видання повинно показати, які групи тварин або які сторони життя окремих представників фауни не вивчені, які питання, що стосуються фауни, є спірними, неясними або недоопрацьованими. "Фауна України" є не тільки посібником для спеціалістів-зоологів, а й довідником для всіх біологів, які працюють в наукових, загальних учбових, медичних, сільськогосподарських та інших закладах, а також для всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про нашу фауну. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; Попов, Б.М.; (Редактор тома доктор біологічних наук, проф.) | |||||
| 11. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 12. | ||||||
| 13. | ||||||
| 14. | Шифр журнала: Р288151/2002/2 | |||||
| 15. | Рубрики: Загальне рослинництво | |||||
| 16. | Анотація: Видання "Край чорних лелек" - своєрідна фотовиставка вибраних кращих світлин автора, у природі впродовж майже півстоліття творчої діяльності. Ніколи ще про природу регіону Черемошу і Пруту не виходив у світ настільки об'ємний і глибокий за змістом альбом. Терпіння, знання предмета, спостережливість Мирослава Атаманюка, який провів свої кращі роки життя в лісах, полях, кичерах і полонинах Карпат, подарували вибагливому читачеві чудову фотокнигу, яка вийшла одночасно і науковою, і захоплюючою. У фотоальбомі представлені світлини, відібрані із декількох тисяч знімків, кожний з яких - унікальний: висиджування потомства чорними лелеками, боротьба жаби-ропухи з вужем за життя, лисячі ігри перед норою у вечірні години, розпускання квіток орхідей, граціозний політ нічного метелика у місячному небі. Засобами фотографії автор розповідає про таємниче життя мешканців природи у рідному прикарпатському краї і вболіває за долю всього живого - від лісового мурахи до шляхетного карпатського оленя й закликає читачів любити та оберігати навколишній світ. | |||||
| 17. | ||||||
| 18. |
| |||||
| 19. | Дод. точки доступу: Інститут ботаніки АН УРСР | |||||
| 20. | Кл.слова: Географічне положення -- Геологічна будова -- Рельєф -- Клімат -- Гідрологія -- Ґрунти -- Рослинний покрив -- Тваринне населення -- Зоогеографічний аналіз -- Екологічні комплекси -- Nolinae -- Chloephorinae -- Eriadinae -- Rivulinae -- Boletobiinae -- Eublemminae -- Herminiinae -- Hypeninae -- Phytometrinae -- Aventiinae -- Calpinae Анотація: Розглянуто важливі питання біорізноманіття совок Дніпропетровської області. Наведено характеристику природних умов області, видового складу лускокрилих, особливостей будови всіх стадій розвитку, особливостей будови всіх стадій розвитку, екологічних комплексів, зоогеографічних особливостей, сучасного стану, кадастр всіх зареєстрованих видів. Особливу увагу приділено еколого-біологічних особливостей існування совок в екосистемах регіону усіх типів. Подано рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих у регіоні. Для працівників природоохоронних організацій, наукових співробітників, аспірантів і викладачів вищих і середніх навчальних закладів. Рассмотрены важнейшие вопросы биоразнообразия комплекса совок в условиях Днепропетровской области. Представлена характеристика природных условий области, видового состава чешуекрылых, особенностей строения всех стадий развития, экологических комплексов, зоогеографических особенностей, современного состояния, кадастра всех зарегистрированных видов. Особое внимание уделено эколого-биологическим особенностям существования комплекса в экосистемах региона всех типов. Представлены рекомендации по сохранению и охране чешуекрылых в регионе. Для работников природоохранных организаций, научных сотрудников, аспирантов и преподавателей высших и средних учебных заведений. The major questions of butterflies biodiversity of the Dnipropetrovsk region are considered. Description of environmental conditions of area, species butterflies composition, features of structure of all development stages, ecological complexes, zoogeographical features, modern state, cadastre of species are presented. The special attention is spared to ecology and biology features of complex in all kinds of ecosystems in region. Recommendations on saving and guard of butterflies in a region are presented. Intended for the employees of nature protection organizations, research workers, graduate students and teachers of higher and middle educational establishments. Дод. точки доступу: Ключко, Зоя Федорівна; Голобородько, Кирило Костянтинович; Пахомов, Олександр Євгенійович; Афанасьєва, Вероніка Олегівна; Ємельянов, І. Г. (рец.); Пучков, О. В. (рец.); Бідзіля, О. В. (рец.); Плющ, І. Г. (наук. ред.); Пахомова, О. Є. (за загал. ред.) | |||||
| ||||||
 |
| Інститут зології |