Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ТРЕТ$<.>) | ||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 147 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Coleoptera -- Ptinidae Кл.слова: Coleoptera, Ptinidae, Ptininae, Rovno amber, Baltic amber, Late Eocene, fossil beetles. Анотація: New Data on the Genus Sucinoptinus (Coleoptera, Ptinidae) from Rovno Amber. Bellйs, X.,??Perkovsky, E. E. — Study of fi ve examples of spider beetle inclusions from Rovno amber revealed??that at least three of these spider beetles belong to the genus Sucinoptinus Bellйs et Vitali, 2007, of??them, S. rovnoensis sp. n. (most probably from Klesov) and S. brevipennis sp. n. from Dubrovitsa are??described. S. rovnoensis is similar to the previously known S. bukejsi Alekseev in having the same??general structure of pronotum and elytra, diff ering from it by the morphology of pronotal sides, which??are only slightly rounded and practically not constricted near the base, whereas in S. bukejsi the sides??are well rounded leaving a slight but clear constriction near the base. S. brevipennis is similar to S.??bukejsi Alekseev and S. sucini Bellйs et Vitali in having the same general structure of the prothorax,??but diff ering from them in having much shorter elytra. Addition of these two new species to the two??previously known, S. sucini, from the eastern Baltic Sea coast, and S. bukejsi, from Kaliningrad Region,??indicates that the genus Sucinoptinus was much more diverse and widespread in Late Eocene forests??than former reports suggested. Вивчено 5 інклюзів птінін з ровенського бурштину. Принаймні три з??них виявилися такими, що належать до роду Sucinoptinus Belles et Vitali, 2007, і два — описано??як нові види: S. rovnoensis sp. n. (найімовірніше, з Клесова) і S. brevipennis sp. n. з Дубровиці.??S. rovnoensis відрізняють головним чином ознаки пронотума, бічні сторони якого слабо??заокруглені та практично не звужені біля основи; напівкругле вдавлення в задній третині диска??пронотума вкрите великими плоскими горбками. S. brevipennis характеризується головним чином??короткими надкрилами, які дещо довші подвоєної довжини пронотума. Два нових види, додані??до раніше відомих S. sucini Belles et Vitali зі східного узбережжя Балтики та S. bukejsi Alekseev з??Калінінградської області, вказують, що рід Sucinoptinus був різноманітнішим і поширенішим у??пізньоеоценових лісах, ніж вважалося раніше. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Perkovsky, E. E. ; Перковський Є. Е.; Беллес К. | |||||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2015/49/5 Рубрики: Костистые рыбы Кл.слова: Teleostei -- late Miocene -- поздний миоцен -- пізній міоцен -- palaeobiogeography -- палеобиогеография -- палеобіогеографія Анотація: Until now, fossil remains of Hucho Gunther, 1866 are known only from the Oligocene - middle Miocene strata of Baikal Russia, and from the late Pleistocene of Germany. New specimens, now identified as Hucho sp., come from the late Miocene of southern Ukraine. Numerous fragments of opercular bones and jaw teeth, morphologically similar to those in the extant genus Hucho, were found in Kubanka 2, Cherevychnoe 3, Tretya Krucha localities and dated by the late Sarmatian - early Maeotian (10-8 Ma). Th ese remains document the first appearance of huchen in geological past of Europe, filling in gap in distribution of this genus during the late Neogene, and throw light upon its biogeographical history На данный момент ископаемые остатки Hucho Gunther, 1866 известны лишь из отложений олигоцена - среднего миоцена Забайкалья, а также из позднего плейстоцена Германии. Новые образцы, идентифицированные как Hucho sp., получены из отложений позднего миоцена юга Украины. Многочисленные фрагменты жаберных крышек и челюстные зубы, морфологически сходные с таковыми у представителей рода Hucho, были обнаружены в материалах из местонахождений Кубанка 2, Черевычное 3, Третья Круча и датированы поздним сарматом - ранним мэотисом (10-8 млн л. н.). Эти остатки документируют первое появление тайменей в геологическом прошлом Европы, заполняя пробел в распространении рода на протяжении позднего неогена, и проливают свет на его биогеографическую историю Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Ковальчук А. Н. | |||||
| 3. | Шифр журнала: В841393/2015/49/5 Рубрики: Птицы Кл.слова: song thrush -- певчий дрозд -- співочий дрізд -- postembryonic growth -- постембріональний ріст -- постэмбриональный рост -- growth phases -- фазы роста -- фази росту -- developmental trends -- тренды изменчивости признаков -- тренди мінливості ознак -- multivariate analysis -- багатовимірний аналіз -- многомерный анализ Анотація: The paper explores the possibility of implementing the methods of multivariate statistics into studying the growth processes on the example of song thrushes, Turdus philomelos, Brehm, 1831, during their postnatal development as nestlings. The developmental trends in 12 morphometric traits in T. philomelos in the course of postembryogenesis is shown to be explained for 99.3 % by the first two principal components (PC). The major developmental trend (PC1 - 95.1 %) is defined by a highly correlative though irregular growth of linear forms of nestlings’ body parts, the two other trends relate to the body proportion formation (PC2 - 4.2 %). Th ere have been discovered the two growth stages: (1) of fast growth: from birth up to the 8th day with relative increment in growth of traits equal in average to 91.9 %, and (2) of slow growth: from the 8th to the 14th day, characterized by a reduction of an average growth increment being five times lower, and by intense feather cover development. There have been demonstrated that all the variables can be structured into the four groups or growth correlation pleiads (groups comprising similarly growing traits). The growth is shown to be most specific for the song thrush’s body, head and bill, being a part of a single pleiad. While still forming the three different growth pleiads the properties of the bird’s wing, leg, the 3rd and the 4th toes differ significantly less in respect to their growth characteristics На примере певчего дрозда, Turdus phillomelos, Brehm, 1831, анализируются возможности изучения ростовых процессов в постэмбриональном развитии птенцовых птиц с использованием методов многомерной статистики. Показано, что изменчивость 12 морфометрических признаков в постэмбриогенезе T. phillomelos на 99,3 % описывается первыми двумя главными компонентами (ГК). Основной тренд изменчивости признаков (ГК1 - 95,1 %) определяется высоко согласованным, но неравномерным увеличением линейных размеров частей тела птенцов, два других тренда связаны с формированием его пропорций (ГК2 - 4,2 %). Выявлены фаза интенсивного роста (с 0 до 8 суток, относительный прирост признаков в среднем составляет 91,9 %) и фаза замедленного роста (8-14 суток, характерно уменьшение величины среднего относительного прироста в 5 раз, интенсивное развитие перьевого покрова). Показано, что по величине суточного прироста и характеру динамики ростовых процессов все признаки объединяются в 4 группы или ростовые плеяды (группы одинаково растущих признаков). Наиболее специфично растут тело, голова и клюв, образующие единую плеяду. Признаки крыла, ноги, третьего и четвертого пальцев, хотя и образуют три отдельные ростовые плеяды, различаются по характеристикам ростовых процессов значительно меньше Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Franchuk, M. V.; Франчук М. В.; Atamas’, N. S.; Атамась Н. С.; Песков В. Н. | |||||
| 4. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 5. | Рубрики: Биология--Зоология--Систематика животных Кл.слова: бабочки -- блохи -- богомолы -- буйволы -- верблюды -- веснянки -- вши -- голуби -- доберманы-пинчеры -- доги -- домашние животные -- домашние птицы -- животные -- жуки -- зебу -- златоглазки -- золотые рыбки -- канарейки -- карпы -- клопы -- козы -- кокциды -- колорадские жуки -- комары -- кошки -- кролики -- кузнечики -- куры -- лошади -- масти лошадей -- медведки -- морские свинки -- муравьи -- муравьиные львы -- мустанги -- мухи -- мухи-цеце -- наездники -- насекомые -- оводы -- овцы -- овчарки -- ослы -- осы -- пауки -- поденки -- породы лошадей -- пухоеды -- пчелы -- ризеншнауцеры -- ручейники -- рыбы -- сверчки -- светлячки -- свиньи -- скарабеи -- слепни -- сони -- стрекозы -- тараканы -- тарантулы -- термиты -- терьеры -- тли -- трубковерты -- туры -- уховертки -- хомячки -- цикады -- членистоногие -- шелковичные черви -- шелкопряды -- шпицы -- энтомология Анотація: В третьем томе "Мира животных" рассказывается о насекомых, пауках и о домашних животных. Дод. точки доступу: Кузнецов, А. (худ.) | |||||
| 6. | Рубрики: Философия Кл.слова: Естественнонаучные труды -- Философия естествознания -- Философские взгляды -- Философские учения Анотація: Третий том включает естественнонаучные труды Аристотеля. --------------------- Дод. точки доступу: Доватур, А.И. \ред., авт. предисл.\; Брагинская, Н.В. \пер.\; Рожанский, И. Д. (вступ. ст., ред.); Брагинская, Н. В. (пер.); Миллер, Т. А. (пер.); Карпова, В. П. (пер.); Лебедева, А. В. (пер.); АН СССР; Институт философии | |||||
| 7. | Рубрики: Философия--История философии Кл.слова: древнегреческая философия -- естественнонаучные труды -- философские взгляды -- философские учения Анотація: Третий том включает естественнонаучные труды Аристотеля. --------------------- Дод. точки доступу: Рожанский, И. Д. (вступ. ст., ред.); Брагинская, Н. В. (пер.); Миллер, Т. А. (пер.); Карпова, В. П. (пер.); Лебедева, А. В. (пер.); АН СССР. Институт философии | |||||
| 8. | ||||||
| 9. | ||||||
| 10. | ||||||
| 11. | Дод. точки доступу: Молявко, Г. І.; Борисенко, С. Т.; Ін-т геол. наук | |||||
| 12. | ||||||
| 13. | ||||||
| 14. | ||||||
| 15. | ||||||
| 16. | ||||||
| 17. | Рубрики: Биология--Общая биология Кл.слова: Земля -- абиотическая среда -- ароморфозы -- атмосфера -- атмосфера -- биосфера -- влагооборот -- водный баланс -- водный режим -- возникновение биосферы -- вселенная -- вымирание -- геологическая история -- геохронологическая шкала -- гидрологический режим -- гидросфера -- гидросфера -- голоцен -- девон -- динозавры -- докебрий -- древний человек -- животные -- живые организмы -- земная поверхность -- история атмосферы -- история биосферы -- история организмов -- каменноугольный период -- карбон -- кембрий -- климаты -- ледниковые эпохи -- литосфера -- льды -- макроэволюция -- мезозой -- меловой период -- микроэволюция -- ноосфера -- океаны -- ордовик -- отражение солнечной радиации -- палеозой -- палеоклиматология -- перемещения -- пермский период -- плейстоцен -- полярные льды -- преобразование солнечной энергии -- природная зональность -- природные зоны -- происхождение атмосферы -- происхождение жизни -- происхождение человка -- радиационный баланс -- распределение животных -- растения -- силур -- солнечная радиация -- структура биосферы -- теория климата -- тепловой режим -- тепловой режим -- термические условия -- термический режим -- третичный период -- триас -- фанерозой -- формирование океанов -- фотосинтез -- химический состав -- человек -- четвертичный период -- эволюция биосферы -- эволюция мозга -- эволюция организмов -- экологические кризисы -- экологические системы -- экология -- экология биосферы -- эндотермия -- энергетический баланс -- юрский период Анотація: Приводятся сведения о структуре биосферы и взаимных связях ее компонент. Дод. точки доступу: Бютнер, Э. К. (ред.) | |||||
| 18. |
| |||||
| 19. |
| |||||
| 20. | ||||||
| ||||||
 |
| Інститут зології |