Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ЭВОЛЮЦИОНН$<.>+<.>K=ПРЕДСТАВЛЕНИ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 452 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Анотація: В результате проведенных исследований было оценено современное экологическое состояние батрахологических комплексов естественных и антропогенных экосистем Республики и разработаны эффективные методы их охраны. | |||
| 2. | Кл.слова: Палеобиология | |||
| 3. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Птицы Кл.слова: avian assemblages -- птичьи комплексы -- пташині комплекси -- population densities -- плотность населения -- щільність населення -- ‘hot-spot’ -- "гарячі точки" -- гарячие точки -- Lesotho -- Лесото Анотація: Температура и осадки, связанные с высотным градиентом, влияют на экологический и эволюционный ответ организмов на физические факторы. В этом исследовании метод линий трансект был использован в течение 1996-2001 гг. для сравнения постоянно обитающих (потенциально размножающихся) сообществ птиц в трех высотных участках на лугах Хайвельда/Дракенберга в Лесото: низинах (<1700 м н. у. м.), предгорьях (1700-2200 м н. у. м.) и нагорьях (> 2200 м н. у. м.). В общей сложности было отмечено 105 видов-резидентов. Общее количество видов, зарегистрированных в низинах, было выше, чем в горной местности и предгорьях, но это различие не было статистически значимым. Горные и предгорные области не отличаются по количеству видов. Группа из пяти видов преобладала на всех трех участках, а доля доминирующих видов по отношению ко всем птичьим комплексам была очень сходной. Однако состав доминирующей группы (виды более чем с 5 % пар) и группа видов, наиболее часто встречающихся (более чем 80 % трансект), отличается. Только два вида, Serinus canicollis и Prinia maculosa, были доминирующими во всех трех областях исследований и только один вид, Emberiza capensis, доминировал в двух участках. Точно так же, только два вида, Streptopelia capicola и Serinus canicolls, имели высокую частоту встречаемости во всех трех областях исследований и два других вида, Prinia maculosa и Emberiza capensis - в двух областях исследований. Индекс разнообразия Симпсона поразительно одинаков (S = 0,96) для всех трех исследованных птичьих комплексов (низменности, предгорных и горных областей). Тем не менее было определено, что доля гнездящихся пар некоторых родственных видов меняется с высотой. Зерноядные были более распространены (44- 45 %) в предгорьях и горных районах, чем в низинах (36 %), в то время как насекомоядные были более распространены в горной местности (50 %), чем в предгорьях и долинах (36-37 %). В общем птичья фауна относительно разнообразна и уникальна на лугах Хайвельда/Дракенберга. Представленные здесь результаты - материал для дальнейшего исследования влияния предполагаемого потепления климата на разнообразие и структуру сообществ птиц. Temperature and rainfall related to altitudinal gradients influence ecological and evolutionary responses of organisms to physical factors. In this study, the line transect method was used during the years 1996–2001 to compare resident (potentially breeding) bird communities in three altitudinal divisions in Highveld/Drakensberg grasslands in Lesotho: lowlands (<1700 m a. s. l.), foothills (1700–2200 m a. s. l.) and highlands (> 2200 m a. s. l.). In total, 105 resident species were recorded. The total number of species recorded in lowlands was higher than that in highlands and foothills, but this difference was not statistically significant. The highland and foothill did not differ in numbers of species. A group of five species dominated at all three sites, and the proportion of dominant species in relation to the whole assemblage was very similar. The composition of the dominant group (species with more than 5 % of pairs) and the group of species most often encountered (in more than 80 % of transects) was, however, different. Only two species, Cape Canary Serinuscanicollis and Karoo Prinia Priniamaculosa were dominant in all three study areas, and just one species, the Cape Bunting Emberizacapensis, was dominant in two plots. Similarly, only two species, the Cape Turtle-Dove Streptopelia capicola and Cape Canary had a high frequency of occurrence in all three study areas, and two otherspecies, theKaroo Prinia and Cape Bunting — in two study areas. Simpson’s Diversity Index was strikingly the same (S = 0.96) for all three avian assemblages (lowland, foothill and highland) investigated. However, proportions of breeding pairs of some congeneric species were found to change with the altitude. The granivores were more common (44–45 %) in the foothills and highlands than in lowlands (36%), while insectivores were more common in the highlands (50 %) than in foothills and lowlands (36–37 %). In general, avifauna is relatively diverse and unique in the Highveld/Drakensberg grasslands. Results presented here provide data for further investigation of the effect of the supposed climate warming on the diversity and structure of avian communities. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Копий Г. | |||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: Eocene, community structure, Formicidae, fossils, generic diversity, amber, climate. Анотація: На основі репрезентативних колекцій вперше проаналізовано співвідношення тропічних та??голарктичних видів мурашок у пріабонському (пізній еоцен) балтійському, бітерфельдському??(саксонському), данському та рівненському бурштинах. У вивчених репрезентативних колекціях??балтійського бурштину кількість голарктичних видів у 1,1–1,5 разів вища, ніж тропічних; у колекції??PIN-964 голарктичних та 9 тропічних видів (з 31), у колекції Гіцевіча, відповідно, 9 та 5 видів (з 29);??у репрезентативній колекції саксонського бурштину співвідношення тропічних та голарктичних??видів становить 0,9, 11 голарктичних видів проти 12 тропічних (з 55); у репрезентативній??колекції рівненського бурштину 0,65, 15 видів проти 23 (з 79); та у репрезентативній колекції??данського — 0,64, 7 проти 11 (з 36). Таким чином, у репрезентативних колекціях балтійського??бурштину голарктичні види явно переважують не тільки за долею екземплярів (у 9,8–19,6 разів,??але й за кількістю видів. У Бітерфельді голарктичних видів дещо менше, ніж тропічних, але їхніх??екземплярів ушестеро більше. У репрезентативних колекціях данського та рівненського бурштину??кількість голарктичних видів у 1,5–1,7 разів менша, ніж тропічних, але кількість їх екземплярів у??4,9–6,9 рази більша. Кількість тропічних та голарктичних видів, що представлені у пріабонському??бурштині більш ніж одним екземпляром, майже та сама: 25 видів проти 22, але голарктичні види??включають чотирьох домінантів або субдомінантів. Велика кількість голарктичних елементів у??пріабонській фауні мурашок разом із порівняно слабко представленими тропічними елементами??дуже відрізняє її від середньоеоценових (лютет) мірмекофаун Месселю та Екфельду, які не мають??голарктичних елементів зовсім. Formica phaethusa Wheeler, Glaphyromyrmex oligocenicus Wheeler,??Plagiolepis squamifera Mayr, Proceratium eocenicum Dlussky, Hypoponera atavia (Mayr), Ponera??lobulifera Dlussky, Aphaenogaster mersa Wheeler, та Ennaemerus reticulatus Mayr уперше вказуються??для рівненського бурштину, Formica gustawi Dlussky та Gnamptogenys europaea (Mayr) — для??данського. Based on representative??collections, the ratio of tropical and Holarctic ant species in Priabonian (Late Eocene) Baltic, Bitterfeld??(Saxonian), Danish and Rovno ambers is analyzed for the fi rst time. In surveyed representative collections??of Baltic amber, the ratios of Holarctic and tropical ant species are from 1.1 to 1.5; with 10 Holarctic and??9 tropical species (out of 31) in the PIN-964 collection, and 9 and 5 species (out of 29) in the Giecewicz??collection; the ratio in the representative collection of Saxonian amber is 0.9, 11 Holarctic species vs.??12 tropical species (out of 55); in the representative collection of Rovno amber it is 0.65, 15 vs. 23 species??(out of 79); and in the representative collection of Danish amber it is 0.64, 7 vs. 11 species (out of 36).??Hence, in representative collections of Baltic amber, Holarctic species clearly prevail not just in terms of??the share of their specimens (by 9.8 to 19.6 times), but also by the number of species. In Bitterfeld amber,??Holarctic species are somewhat less numerous than tropical ones, but their specimens are 6 times greater.??In representative collections of Rovno and Danish ambers, the number of Holarctic species is 1.5 to 1.7??times smaller than that of tropical species, but the number of their specimens is 4.9 to 6.9 times greater. Th e??numbers of tropical and Holarctic species represented by more than one specimen is similar in Priabonian??ambers, 25 versus 22, but Holarctic species include four dominants or subdominants. Th e abundance of??temperate elements in the Priabonian amber ant fauna along with the relatively small number of tropical??elements greatly distinguishes it from the Middle European Lutetian ant faunas of Messel and Eckfeld??in shale, which do not have temperate elements at all. Formica phaethusa Wheeler, Glaphyromyrmex??oligocenicus Wheeler, Plagiolepis squamifera Mayr, Proceratium eocenicum Dlussky, Hypoponera atavia??(Mayr), Ponera lobulifera Dlussky, Aphaenogaster mersa Wheeler, and Ennaemerus reticulatus Mayr are??new records for Rovno amber, and Formica gustawi Dlussky and Gnamptogenys europaea (Mayr) for??Danish amber. | |||
| 5. | Рубрики: Экологические системы травяные--Биологическая продуктивность Кл.слова: ЭКОСИСТЕМЫ -- НАЗЕМНЫЕ ЭКОСИСТЕМЫ -- БИОПРОДУКЦИОННЫЙ ПРОЦЕСС Дод. точки доступу: Соколов, В. Е. (ред.); Нечаева, Н. Т. (ред.); Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А. Н. Северцова | |||
| 6. | Дескрипторы: зоология -- млекопитающие -- экосистемы -- редуценты -- полупустыни -- популяции -- продуктивность Дод. точки доступу: Соколов, В. Е. (ред.); Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А.Н. Северцова (М.) | |||
| 7. | Кл.слова: ЭНТОМОЛОГИЯ -- ПОЧВА Дод. точки доступу: Гиляров, М. С. (ред.); Академия наук СССРИнститут эволюционной морфологии и экологии животных имени А. Н. Северцова (Москва) | |||
| 8. | ||||
| 9. | Рубрики: Беспозвоночные--Эволюция Кл.слова: БЕСПОЗВОНОЧНЫЕ -- ГЕМОГЛОБИН -- ГЕМОЦИАНИН Дод. точки доступу: Институт эволюционной морфологии и экологии животных имени А. Н. Северцова (Москва) | |||
| 10. | Рубрики: Эволюционная теория--Сборники Кл.слова: Эволюционная теория -- Сборники Дод. точки доступу: Колчинский, Э.И. (отв. ред.); Полянский, Ю.И. (отв. ред.); Дарвин, Чарлз; Ин-т естествознания и техники | |||
| 11. | Дод. точки доступу: Обухов, Д.К. | |||
| 12. | Кл.слова: цитогенетика -- тутовый шелкопряд Анотація: Рассматриваются экспериментально полученные модификации гаметогенеза и оплодотворения при искусственном партеногенезе, андрогенезе, разных формах полиплоидии и т.п. Методы получения этих модификаций применимы не только для управления развитием, генетической структуры и полом потомства, но и служат средством решения кардиональных вопросов общей биологии, касающихся морфогенентической роли ядра и цитоплазмы, анализа первичных механизмов биологического действия ядерных илучений и др. Книга рассчитана на цитолов, генетиков, эмбриологов, эволюционнистов, а также работников шелководства, особенно в области племенного дела, селекции и гибридизации тутового шелкопряда, преподавателей, аспирантов и студентов биологических и сельскохозяйственных вузов. | |||
| 13. | Рубрики: ЕСТЕСТВЕННЫЕ НАУКИ Кл.слова: ЭВОЛЮЦИЯ ЧЕЛОВЕКА Анотація: Книга рассказывает о важнейших открытиях, которые позволили сформулировать современные представления о процессе эволюции человека Дод. точки доступу: Черненко, М. Б. (пер.); Шибаев, В. Л. (пер.); Урысон, М. И. (ред.); Урысон, М. И. (авт. предисл.) | |||
| 14. | ||||
| 15. | Кл.слова: эмбриологические исследования -- эмбриология -- цитология -- генетика -- история науки Дод. точки доступу: Бляхер, Л.Я. (ред.); Ру, Вильгельм; Вейсман, А.; Дриш, Г.; Морган, Т.Г.; Вильсон, Э.; Бовери, Т.; Шпеман, Г.; Музрукова; Академия наук СССР. Институт истории естествознания и техники | |||
| 16. | Дод. точки доступу: Беляев, Д. К. (ред.); АН СССР. Сиб. отд. Ин-т цитол. и генетики | |||
| 17. | Кл.слова: ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- КОПЫТНЫЕ Дод. точки доступу: Институт эволюционной морфологии и экологии животных имени А. Н. Северцова (Москва) | |||
| 18. | Дод. точки доступу: Академия Наук СССР; Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А. Н. Северцева | |||
| 19. | Дод. точки доступу: Криволуцкий, Дмитрий Александрович (ред.); Институт эволюционной морфологии и экологии животных им. А. Н. Северцова (М.) | |||
| 20. | Кл.слова: рыбы -- физиология животных -- онтогенез -- адаптация -- ретро Дод. точки доступу: Соколов , Владимир Евгеньевич (01.02.1928 - 19.04.1998) (ред.); Sokolov; Студенецкий, С.А. (ред.); Бердичевский, Л.С. (ред.); Вольский, П.Я. (ред.); Андрияшев, А.П. (ред.); Баранникова, И.А. (ред.); Буторин, Николай Васильевич (ред.); Виноградов, А.П. (ред.); Воропаев, Григорий Васильевич (ред.); Жирмунский , Алексей Викторович (15.10.1921 - 20.10.2000) (ред.); Alexey Zhirmunsky; Заглубоцкий, П.М. (ред.); Заика, В.Е. (ред.); Ивченко, В.В. (ред.); Иоганзен, Б.Г. (ред.); Казанский, Б.Н. (ред.); Коновалов, С.В. (ред.); Лемешев, М.Я. (ред.); Моисеев, П.А. (ред.); Павлов, Д.С. (ред.); Парин, Н.В. (ред.); Расс, Т.С. (ред.); Скарлато, О.А. (ред.); Соин, С.Г. (ред.); Федоренко, Н.П. (ред.); Шатуновский, М.И. (ред.); Яблоков, А.В. (ред.); Яблонская, Е.А. (ред.); Академия наук СССР; Институт эволюционной морфологии и экологии животных им.А.Н.Северцова; Министерство рыбного хозяйства СССР | |||
| ||||
 |
| Інститут зології |