Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ЯКИ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 73 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||
| 2. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Змеи Кл.слова: growth, snakes, von Bertalanff y model, asymptotic size, capture mark recapture, sexualdimorphism. Анотація: Capture-mark-recapture data was used to infer growth rates of theNikolsky’s viper, Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), in the Eastern Ukraine.We have found that growth rate is negatively correlated with age. Th e diff erence in growth rates beforematuration is not signifi cant between diff erent sexes. Growth rates decrease rapidly aft er maturation inmales and females, however adult males retain signifi cantly higher average growth rates. Th ere is largedispersion of growth rates in the group of adult females, which is caused, probably, by alteration ofcomplete arrest of growth in the years with reproduction and more intensive growth in the years withoutit. Asymptotic snout-ventral length estimated aft er Von Bertalanff y model was 680 mm in females and630 mm in males. Females mature aft er fi ft h and males mature aft er fourth hibernation. Th e larger femalesin vipers can not be the result of higher growth rates in females, but are the outcome of a combination ofother factors including diff erent maturation time and size (older and being larger), and, perhaps, longerlife span due to lower mortality. Growth rates of the Nikolsky’s viper in the nature are higher than in otherspecies in the group of small Eurasian vipers. Темпи росту гадюки Нікольського, Vipera berus nikolskii??(Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986), у Східній Україні вивчали за допомогою мічення —??повторних відловів. Виявлено, що темпи росту негативно корелюють з розмірами. До настан-??ня статевозрілості темпи росту недостовірно відрізняються між різними статями. Ріст різко??уповільнюється після досягнення статевозрілості як у самців, так і у самиць, однак самці у серед-??ньому ростуть достовірно швидше. В групі дорослих самиць спостерігається значна дисперсія??значень швидкості росту, яка, вірогідно, пов’язана з чергуванням повної зупинки росту в роки??з розмноженням та інтенсивним ростом в роки без нього. Асимптотична довжина тіла, яку??оцінювали за допомогою моделі Фон Берталанфі, складала 680 мм у самиць та 630 мм у самців.??Самиці стають статевозрілими після п’ятої, самці — після четвертої зимівлі. Більші середні??розміри самиць у гадюк не можуть бути результатом вищих темпів росту, але є результатом дії??ряду факторів, серед яких пізніше досягнення статевозрілості при більших розмірах та, мож-??ливо, більша тривалість життя через нижчу смертність. Темпи росту гадюки Нікольського в??природі вищі, ніж у інших дрібних гадюк. Дод. точки доступу: , Zinenko O. I. | |||
| 3. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: urban ecology, community ecology, population densities, population trends. Анотація: Th ereis a lack of data on the population densities of birds breeding in a mosaic of typical urbanized habitats. Th isstudy was undertaken to partly fulfi l this gap in our knowledge. Counts were conducted in 2008 by means of??simplifi ed territory mapping method in a fragment (1197 ha) of a large Central European city (Wrocіaw, SW??Poland). In total, 50 bird species were breeding in the study area in 2008. Th e House Sparrow Passer domesticus,??Common Swift Apus apus and Rock Dove comprised about 3/5 of all breeding pairs. Th e other group of species,??each one with a density between 6 and 13 pairs per 100 ha, included seven species, namely the Starling, Sturnus??vulgaris, Greenfi nch, Carduelis chloris, House Martin, Delichon urbica, Tree Sparrow, Passer montanus, Great??Tit, Parus major, Blue Tit, Parus caeruleus, and Jackdaw, Corvus monedula. Th ey comprised together about 1/5.??Th e remaining 40 species nested in a density between 0.1 and 3.5 pairs per 100 ha. Th e most numerous feeding??guild were granivores (53.8%) and insectivores (37.9 %). Birds nesting on buildings comprised together 74 % ofall breeding pairs. For a few species (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus cornix and Turdus pilaris)??an increase in their numbers in the last three decades has been evidenced. Існує брак даних щодо щільності популяцій птахів, які розмножуються в типово мозаїчних урбанізованих ареалах. Це дослідження мало на меті часткове заповнення цієї прогалини в наших знаннях. Підрахунки проведено в 2008 році за допомогою спрощеного методу??картування території на фрагменті (1197 га) великого центральноєвропейського міста (Вроцлава,??SW Польща). В цілому 50 видів птахів гніздилися в районі досліджень у 2008 році. Горобець??хатній, Passer domesticus, стриж чорний, Apus apus, і голуб сизий складали приблизно 3/5 всіх??гніздових пар. Інша група видів, кожен з яких з щільністю від 6 до 13 пар на 100 га, включала сім??видів, а саме: шпак звичайний, Sturnus vulgaris, зеленяк, Carduelis chloris, ластівка міська, Delichon??urbica, горобець польовий, Passer montanus, синиця велика, Parus major, синиця блакитна, Parus??caeruleus, та галка, Corvus monedula. Разом вони складали близько 1/5 частини видів. Решта 40??видів гніздувалися зі щільністю між 0,1 і 3,5 пар на 100 га. Найчисельнішою групою за способом??живлення були зерноїдні (53,8 %) і комахоїдні (37,9 %). Птахи, що гніздяться на будівлях, склали??разом 74 % всіх гніздових пар. Для кількох видів (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus??cornix and Turdus pilaris) є свідчення про збільшення їхньої чисельності в останні три десятиліття. | |||
| 4. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Тюлени Кл.слова: Phocidae; early Middle Miocene; Badenian; Vienna Basin; Paratethys. Анотація: Th e Devinophoca emryi material from the early Badenian, early Middle??Miocene (16.26–14.89 Ma) presents mixed cranial and especially postcranial characters with the three??extant phocid subfamilies (Cystophorinae, Monachinae and Phocinae), as well as unique postcranial??characters not seen in any taxa. Th ese distinguishing characters (i. e. well-outlined, large oval facet on??greater tubercle of humerus; broader width between the head and lesser tubercle of humerus; femoral??proximal epiphysis larger than distal; thin innominate ilium that is excavated on ventral surface)??demonstrate that this material belongs to a recently described species (D. emryi). During ecomorphotype??analyses, fossil humerus and femur bones were directly associated with their corresponding mandible to??reveal associations based on Recent morphological analogues. Strong correlation between ecomorphotypes??and postcranial morphology supports placement of this material to D. emryi and not its sister taxon,??D. claytoni. Th e previously described skull, mandible and teeth and postcranial bones described herein??were discovered at the same locality during excavations at the base of the Malй Karpaty Mountains??(Slovakia), at the junction of the Morava and Danube rivers. Th e geological age of D. emryi and the??presence of mixed characters strongly suggest that this species was an early relative to the ancestor of seals,??possibly being a terminal branch of the phocid tree. Th is material allows for emended diagnoses of the??species, updated assessments of geographical distribution Матеріал по Devinophoca emryi з раннього??баденію (початок середнього міоцену, 16.26–14.89 млн р. т.) представляє набір ознак будо-??ви кісток черепа і особливо посткраніального скелета, характерних для представників трьох??нині існуючих підродин тюленів (Cystophorinae, Monachinae і Phocinae). У той же час він??характеризується наявністю унікальних рис будови посткраніума, яких немає у жодного з??них. Ці характерні ознаки (добре окреслена, велика овальна фасетка на великому горбку??97??плечової кістки; більша відстань між головкою і меншим горбком плечової кістки, прок-??симальний епіфіз стегнової кістки більше, ніж дистальний, тонка клубова кістка з виїмкою??на вентральній поверхні) показують, що цей матеріал належить до недавно описаного виду??(D. emryi). Під час аналізу екоморфотипу викопні плечова і стегнова кістки були безпосе-??редньо пов’язані з відповідною нижньою щелепою, щоб виявити зв’язок на основі останніх??морфологічних аналогів. Сильна кореляція між екоморфотипами і посткраніальною??морфологією підтверджує приналежність цього матеріалу до D. emryi, а не його сестринсь-??кого таксона, D. claytoni. Раніше описані череп, нижня щелепа, окремі зуби, а також описані??нами кістки посткраніального скелета були виявлені в тому ж місцезнаходженні під час??розкопок біля підніжжя Малих Карпат (Словаччина), у місці злиття річок Морава і Дунай.??Геологічний вік D. emryi і наявність змішаних ознак переконливо свідчать, що цей вид був??споріднений з предком тюленів, можливо, будучи термінальною гілкою дерева фоцид. Цей??матеріал дозволяє уточнити діагнози видів, географічний розподіл і надає додаткові відомості??для роз’яснення спірних філогенетичних зв’язків у межах Phocidae. Дод. точки доступу: Koretsky, I. | |||
| 5. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 6. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 7. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 8. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 9. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 10. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 11. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 12. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 13. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Верба, І.В. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 14. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Збірник наукових праць включено до "Переліку наукових фахових видань України", згідно Постанови Президії ВАК України від 11.04.2001 р. (Бюлетень ВАК № 5. 2001 р., № 5-05/4). У збірнику праць можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Шатаєв, В.М. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 15. | Анотація: У збірнику публікуються матеріали, підготовлені професійними істориками науки та окремими спеціалістами, в яких висвітлюються найбільш актуальні проблеми історії та методології освіти, науки і техніки в Україні. Дод. точки доступу: Пилипчук, О.Я. (відп. ред.); Пилипчук, О.Я. (дар.); Галаган, В.Я. (рец.); Рековець, Л.І. (рец.) | |||
| 16. | Кл.слова: Фауна України -- Ссавці -- Комахоїдні -- Кажани Анотація: ПЕРЕДМОВА. Фауна України налічує понад 20 тис. видів різних тварин. Усі вони, починаючи від найдрібніших і кінчаючи найкрупнішими, відіграють велику роль в житті людини. Так, свійські і багато диких тварин є важливим джерелом продуктів харчування; вони дають хутро, сировину для легкої промисловості та ін. Разом з тим чимало диких тварин завдає значної шкоди сільському, лісовому і міському господарству, є перенощиками і збудниками хвороб людей і свійських тварин. Багато тварин, що населяють наши ліси, сади, парки, луки і поля, не приносить особливої користі і не завдає шкоди, але відіграє певну роль в угрупованнях рослин і тварин (біоценозах) та має декоративне значення і оживляє наші угіддя. Значення багатьох видів тварин нашої фауни ще не з'ясоване, а їх життя та поширення на території України не вивчені. Це у великій мірі перешкоджає перетворенню фауни, спрямованому на збільшення корисного значення однієї її частини і знешкодження другої. Відношення між самими тваринами (біоценотичні взаємовідношення) в процесі перетворення фауни змінюються: чисельність одних видів надмірно збільшується, а інших зменшується, навіть до повного зникнення. Щоб зрозуміти ці важливі зміни, що відбуваються в складі фауни, необхідно її глибоко вивчати. Велику роботу по вивченню фауни України провели колектив Інституту зоології Академії наук Української РСР і зоологи вищих учбових закладів та інших біологічних установ України. В результаті вивчення тваринного світу України стало можливим розпочати видання "Фауни України". Перші томи "Фауни України" присвячені описові найвище організованих тварин - хребетних, наступні - описові безхребетних. У двох заключних томах цього видання буде висвітлена історія фауни України, подана зоогеографічна характеристика фауни та показана історія її дослідження. У зв'зку з цим історія фауни та історія її дослідження в інших томах не наводяться. У першому випуску першого тома "Фауни України", який містить загальну характеристику класу ссавців і опис двох рядів цього класу: комахоїдних і кажанів, загальна характеристика класу ссавців написана І.Г.Підоплічком, розділ "Комахоїдні" - В.І.Абелєнцевим та І.Г. Підоплічком, розділ "Кажани" - В.І. Абелєнцевим та Б.М. Поповим. При складанні цього тома використана численна література. Щоб не переобтяжувати текст частими посиланнями на літературні джерела, найбільш загальні відомості не супроводжуються посиляннями на ті чи інші праці, але в тих випадках, коли відомості належать лише одному автору і є оригінальними, такі посилання є. Літературні джерела, на які зроблені посилання, наведені в кінці описів окремих видів або рядів. "Фауна України" має своєю метою узагальнити знання про фауну республіки, здобуті в результаті попередніх досліджень і особливо досліджень, проведених в радянський період. Разом з тим це видання повинно показати, які групи тварин або які сторони життя окремих представників фауни не вивчені, які питання, що стосуються фауни, є спірними, неясними або недоопрацьованими. "Фауна України" є не тільки посібником для спеціалістів-зоологів, а й довідником для всіх біологів, які працюють в наукових, загальних учбових, медичних, сільськогосподарських та інших закладах, а також для всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про нашу фауну. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; Попов, Б.М.; (Редактор тома доктор біологічних наук, проф.) | |||
| 17. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 18. | Рубрики: Яки--Акклиматизация--Якутия Кл.слова: АККЛИМАТИЗАЦИЯ ЖИВОТНЫХ -- ОДОМАШЕННЫЙ ЯК Дод. точки доступу: Соломонов, Н. Г.; Киселев, Ю. А.; Слепцов, М. К.; Васильев, И. С.; Беляев, Д. К. (ред.); Институт цитологии и генетики (Новосибирск) | |||
| 19. | Анотація: З використанням результатів теоретичних, лабораторних і польових досліджень розроблено прикладні підходи до оцінки локальної річної біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку та свинцю у білоакаьцієвих культурбіогеоценозах м.Дніпропетровська й сільської місцевості Дніпропетровщини. Уперше запропоновано комплексну систему кількісних показників, за допомогою яких можна оцінити інтенсивність і виявити ступінь змін у біогенній міграції важких металів у білоакацієвих культурбіогеоценозах Дніпропетровська у порівнянні з культурбіогеоценозами сільської місцевості Дніпропетровщини. З використанням розроблених підходів проведено натурні дослідження біогенної міграції марганцю, заліза, нікелю, міді, цинку, свинцю у культурбіогеоценозах степового Придніпров'я, сформовані видом-едифікатором - білою акацією в м.Дніпроперовську та сільській місцевості Дніпроперовщини. Здійснено кількісну оцінку показників біологічної продуктивності живої речовини, що дозволяє виявити особливості антропогенного впливу на білоакацієві культурбіогеоценози у місті у порівнянні з сільською місцевістю. Виявлено зміни у характері розподілу зазначених металів в органах білої акації, опаді та підстилці досліджуваних культурбіогеноцезів м.Дніпропетровська у порівняні з контрольним культурбіогеоценозом. Установлено відмінності у балансі та мертвої органо-мінеральної речовини білої акації та важких металів у досліджуваних білоакацієвих культурбіогеоценозах. | |||
| 20. | Анотація: Видання "Край чорних лелек" - своєрідна фотовиставка вибраних кращих світлин автора, у природі впродовж майже півстоліття творчої діяльності. Ніколи ще про природу регіону Черемошу і Пруту не виходив у світ настільки об'ємний і глибокий за змістом альбом. Терпіння, знання предмета, спостережливість Мирослава Атаманюка, який провів свої кращі роки життя в лісах, полях, кичерах і полонинах Карпат, подарували вибагливому читачеві чудову фотокнигу, яка вийшла одночасно і науковою, і захоплюючою. У фотоальбомі представлені світлини, відібрані із декількох тисяч знімків, кожний з яких - унікальний: висиджування потомства чорними лелеками, боротьба жаби-ропухи з вужем за життя, лисячі ігри перед норою у вечірні години, розпускання квіток орхідей, граціозний політ нічного метелика у місячному небі. Засобами фотографії автор розповідає про таємниче життя мешканців природи у рідному прикарпатському краї і вболіває за долю всього живого - від лісового мурахи до шляхетного карпатського оленя й закликає читачів любити та оберігати навколишній світ. | |||
| ||||
 |
| Інститут зології |