Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=PHYSIOGRAPHICAL$<.>+<.>K=AREAS$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 37 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Шифр журнала: В841393/2015/49/2 Рубрики: Копитні Кл.слова: the steppe marmot -- степной сурок -- степовий бабак -- distribution -- распространение -- розповсюдження -- pasture ecosystems -- пастбищная экосистема -- екосистема пасовища Анотація: The objective laws of the natural habitat structure of European subspecies of the steppe marmot over the period of the 20–21st centuries in Rostov Region have been analyzed. Essential changes in the way of usage of nature and foremost the decrease of number of stock-raising capacities and pasture areas took place all over the territory of European subspecies of the steppe marmot natural habitat. There is no doubt that the agricultural usage of land contributed to the inhabitance of big quantity of steppe marmots, namely keeping big quantities of horses and cattle which had large territories used as pasture areas. During these periods, we can see the substantial decreases of the steppe marmot’s population despite full prohibition of hunt (since 1929 there has been no industrial hunting for steppe marmots). In first case, over a 30-year period, the steppe marmots completely disappeared from the territory of Rostov Region. The second period is not over yet. Here we can foresee two variants of the situation development. At present the period of the steppe marmot disappearance has reached its midpoint. If the quantity of cattle and horses remains the same we can surely make forecasts of continued decrease of marmot’s population. However, if a cattle breeding increases the population of steppe marmots will be able to restore its natural habitat to previous size Рассмотрена структура ареала европейского подвида степного сурка на протяжении 20–21 веков в Ростовской области. Существенные изменения в характере природопользования и, в первую очередь, сокращение животноводческого сектора и выпасаемых площадей происходили повсеместно, по всему ареалу европейского подвида степного сурка. В периоды упадка животноводства мы наблюдаем резкое снижение численности степного сурка несмотря на полный запрет охоты (с 1929 г. промышленная добыча байбаков не велась). В первом случае вначале 20 в. на протяжении 30 лет сурок исчез с территории Ростовской области. Второй период ещё продолжается. И здесь можно предвидеть два варианта развития событий. Сейчас середина отрезка времени до очередного исчезновения байбака. Если численность КРС и лошадей останется на прежнем уровне, можно смело прогнозировать дальнейшее снижение численности популяции. В том случае, если сельское хозяйство и, в первую очередь животноводство, будут развиваться, популяция сурка способна к восстановлению своего ареала в его прежних границах Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Токарский В. | |||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2015/49/2 Рубрики: Екологія Кл.слова: ATO zone -- ATO зона -- environmental impact -- fires -- пожежі -- пожары -- damage to objects of nature conservation -- Reptilia -- Colubridae Анотація: We identified major factors (both direct and indirect), caused by the hostilities in Ukrainian ATO zone that adversely influence local biodiversity and environment. Damaged conservational territories (objects of nature conservation fund) were assessed. One of the most severe factors, the fires were studied using data from Terra MODIS remote sensing, resulting in a model of localization and spatial configuration of fires on natural and agricultural territories in ATO zone during June-September 2014. In that period, 2901 ignitions were registered in ATO zone, exceeding the numbers for previous four years. It was determined that 81 % of all of the ignitions happened on natural steppe and forest areas, 19 % in settlements. Th e fires damaged 18 % of forest area, 23 % of the steppe area and 14 % of arable lands of ATO zone. For two snake species of Red book of Ukraine — eastern Elaphe dione and more widespread Hierophis caspius — it was shown that most of the animals and their biotopes in Luhansk and Donetsk Regions of Ukraine are under threat. Far example, 65–82 % of 108 finds of these Colubridae registered in the eastern Ukraine are located in the ATO zone and near to hostilities. GIS models also showed that more than 50 % of biotopes, suitable for these snakes, are in the ATO zone or near it. Based on world-wide experience and our own observations, we safely assume that the events of 2014 in the ATO territory can possibly cause far-reaching adverse consequences for natural landscapes, local flora and fauna, and the massive local disappearance of plant and animal population Выделены основные факторы (прямые и косвенные) негативного влияния на биоразнообразие и местообитания, возникшие в результате военных действий в зоне антитеррористической операции (АТО). Проанализировано состояние повреждённых особо охраняемых природных территорий. Для одного из наиболее масштабных факторов — пожаров — было проведено исследование с использованием данных дистанционного зондирования Земли, Terra MODIS, в результате которого получена модель локализации и пространственной конфигурации пожаров на природных и сельскохозяйственных территориях в зоне АТО за период с 1 июня по 30 сентября 2014 г. За исследуемый период на территории зоны АТО зафиксирован 2901 случай возгораний, что превышает аналогичные показатели огнеопасных периодов предыдущих 4 лет. Обнаружено, что 81 % всех зафиксированных возгораний произошёл на участках с природной степной и лесной растительностью и полях, 19 % — в населённых пунктах, при этом огнём повреждено 18 % площади лесов, 23 % площади степей и 14 % площади пахотных земель зоны АТО. На примере двух видов пресмыкающихся, занесённых в Красную книгу — восточного Elaphe dione и более распространённого Hierophis caspius — было установлено, что большая часть животных и их местообитаний в Луганской и Донецкой областях Украины может пострадать. Так, 65–82 % из 108 зарегестрированных нами находок полозов на востоке Украины находится на территории зоны АТО. С помощью ГИС-моделирования было рассчитано, что более 50 % пригодных для существования этих змей биотопов находится в зоне АТО или на границе военных действий. Анализируя мировой опыт и собственные наблюдения мы допускаем, что события 2014 г. в пределах зоны АТО могут вызвать появление долговременных негативных факторов, влияющих на природные ландшафты, флору и фауну, а также вызывать массовое локальное исчезновение популяций животных и растений Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Vasyliuk, O. V.; Василюк А. В.; Nekrasova, O. D.; Shyriaieva, D. V.; Ширяева Д. В.; Kolomytsev, G. O.; Коломыцев Г. А. | |||
| 3. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Фотоідентифікація Кл.слова: Tursiops, photo-identifi cation, mark-recapture, line transect survey, coastal migrating stock. Анотація: Th e first assessment of abundance of a local population of bottlenose dolphins in the Black Sea (near the Sudak coast) in 2011–2012 has been conducted: the results of a mark-recapture study of photo identifi ed animals were complemented by a vessel line transect survey. Th e overall abundance of a population was estimated at between 621 ± 198 and 715 ± 267 animals (Chapman and Petersen estimates), and the majority of members of the population were recorded in the surveyed area. Th e summer range covered the area of a few hundred square kilometers, similar to migrating coastal stocks in other world regions. Th e greatest density of distribution was observed in August in sea 45–60 m deep; in addition, frequent approaches to the coastline are usual for dolphins of this stock. Th ese trends in distribution may be partly explained by distribution of prey. Interaction with sprat trawling fi sheries can be a factor shaping??the local population structure. Coastal waters of Sudak and adjoining sea areas are an important habitat for bottlenose dolphins in the northern Black Sea, signifi cant for their conservation. Уперше проведено оцінку чисельності локальної популяції чорноморсь-??ких афалін (біля узбережжя в районі Судака) в 2011–2012 роках: результати аналізу даних??фотоідентифікації за принципом методу мічення і повторних виловів були доповнені судновим??лінійно-трансектним урахуванням щільності розподілу. Загальна чисельність популяції склала??від 621 ± 198 до 715 ± 267 тварин (за оцінками методами Чапмана і Петерсена), і велика частина??з них перебувала в акваторії обліку. Літній ареал популяції займає площу близько кількох сотень??квадратних кілометрів, що можна порівняти з поширенням прибережних мігруючих стад в інших??регіонах світу. Найбільша щільність розподілу тварин у серпні була відзначена в водах глибиною??45–60 м; крім того, для дельфінів цього стада звичайні часті підходи до берега. Ці тенденції в??розподілі почасти можна пояснити розподілом кормових ресурсів. Одним із факторів, що фор-??мують структуру популяції, може бути взаємодія з траулерним промислом шпрота. Прибережні??води Судака і прилегла акваторія — одне з важливих місць існування афалін в північній частині??Чорного моря, що має велике значення для їх охорони. Перейти: Відомості про Гольдіна / information about Gol'din Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Gol’din, P.E. ; Gol’din Pavel, Павло Євгенович Гольдін ; Гладіліна О.В. | |||
| 4. | ||||
| 5. | ||||
| 6. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Птицы Кл.слова: avian assemblages -- птичьи комплексы -- пташині комплекси -- population densities -- плотность населения -- щільність населення -- ‘hot-spot’ -- "гарячі точки" -- гарячие точки -- Lesotho -- Лесото Анотація: Температура и осадки, связанные с высотным градиентом, влияют на экологический и эволюционный ответ организмов на физические факторы. В этом исследовании метод линий трансект был использован в течение 1996-2001 гг. для сравнения постоянно обитающих (потенциально размножающихся) сообществ птиц в трех высотных участках на лугах Хайвельда/Дракенберга в Лесото: низинах (<1700 м н. у. м.), предгорьях (1700-2200 м н. у. м.) и нагорьях (> 2200 м н. у. м.). В общей сложности было отмечено 105 видов-резидентов. Общее количество видов, зарегистрированных в низинах, было выше, чем в горной местности и предгорьях, но это различие не было статистически значимым. Горные и предгорные области не отличаются по количеству видов. Группа из пяти видов преобладала на всех трех участках, а доля доминирующих видов по отношению ко всем птичьим комплексам была очень сходной. Однако состав доминирующей группы (виды более чем с 5 % пар) и группа видов, наиболее часто встречающихся (более чем 80 % трансект), отличается. Только два вида, Serinus canicollis и Prinia maculosa, были доминирующими во всех трех областях исследований и только один вид, Emberiza capensis, доминировал в двух участках. Точно так же, только два вида, Streptopelia capicola и Serinus canicolls, имели высокую частоту встречаемости во всех трех областях исследований и два других вида, Prinia maculosa и Emberiza capensis - в двух областях исследований. Индекс разнообразия Симпсона поразительно одинаков (S = 0,96) для всех трех исследованных птичьих комплексов (низменности, предгорных и горных областей). Тем не менее было определено, что доля гнездящихся пар некоторых родственных видов меняется с высотой. Зерноядные были более распространены (44- 45 %) в предгорьях и горных районах, чем в низинах (36 %), в то время как насекомоядные были более распространены в горной местности (50 %), чем в предгорьях и долинах (36-37 %). В общем птичья фауна относительно разнообразна и уникальна на лугах Хайвельда/Дракенберга. Представленные здесь результаты - материал для дальнейшего исследования влияния предполагаемого потепления климата на разнообразие и структуру сообществ птиц. Temperature and rainfall related to altitudinal gradients influence ecological and evolutionary responses of organisms to physical factors. In this study, the line transect method was used during the years 1996–2001 to compare resident (potentially breeding) bird communities in three altitudinal divisions in Highveld/Drakensberg grasslands in Lesotho: lowlands (<1700 m a. s. l.), foothills (1700–2200 m a. s. l.) and highlands (> 2200 m a. s. l.). In total, 105 resident species were recorded. The total number of species recorded in lowlands was higher than that in highlands and foothills, but this difference was not statistically significant. The highland and foothill did not differ in numbers of species. A group of five species dominated at all three sites, and the proportion of dominant species in relation to the whole assemblage was very similar. The composition of the dominant group (species with more than 5 % of pairs) and the group of species most often encountered (in more than 80 % of transects) was, however, different. Only two species, Cape Canary Serinuscanicollis and Karoo Prinia Priniamaculosa were dominant in all three study areas, and just one species, the Cape Bunting Emberizacapensis, was dominant in two plots. Similarly, only two species, the Cape Turtle-Dove Streptopelia capicola and Cape Canary had a high frequency of occurrence in all three study areas, and two otherspecies, theKaroo Prinia and Cape Bunting — in two study areas. Simpson’s Diversity Index was strikingly the same (S = 0.96) for all three avian assemblages (lowland, foothill and highland) investigated. However, proportions of breeding pairs of some congeneric species were found to change with the altitude. The granivores were more common (44–45 %) in the foothills and highlands than in lowlands (36%), while insectivores were more common in the highlands (50 %) than in foothills and lowlands (36–37 %). In general, avifauna is relatively diverse and unique in the Highveld/Drakensberg grasslands. Results presented here provide data for further investigation of the effect of the supposed climate warming on the diversity and structure of avian communities. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Копий Г. | |||
| 7. | Шифр журнала: В841393/2015/49/2 Рубрики: Птахи Кл.слова: breeding avifauna -- гнездовая орнитофауна -- гніздова орнітофауна -- composition of species -- видовой состав -- видовий склад -- ecological structure -- экологическая структура -- екологічна структура -- waste water treatment plants -- очисні споруди -- очистные сооружения Анотація: Over the years 2005–2012 avifauna was studied of 17 waste water treatment plants, located in the Chernihiv and Sumy Regions (northern left-bank) of Ukraine. 81 species of 30 families and 14 orders were registered. Taking into account landscape and technological peculiarities of the waste water treatment plants the follows zones of the birds’ distribution were distinguished: zone of water areas, agro-meadows zone, zone of dams, technological zone. It was noted that birds occurred in different zones unevenly. Maximal species number and diversity of ecological structure of the breeding avifauna was noted within the water bodies and dams. In terms of landscape-biotopic characteristic in waste water treatment plants dominated dendrophilous and wetland birds В течение 2005–2012 гг. исследовали гнездовую орнитофауну очистных сооружений, расположенных в Черниговской и Сумской областях Украины. Был зарегистрирован 81 вид птиц из 30 семейств и 14 отрядов. Учитывая ландшафтные и технологические особенности очистных сооружений, предложено выделять в них зону водоёмов, зону дамб, агролуговую и технологическую зоны. Показано, что птицы распределены по зонам неравномерно. Максимальное количество видов и разнообразие экологических групп отмечены в зоне водоёмов и дамб. На очистных сооружениях доминировали птицы из групп дендрофилов и гидрофилов Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Usov, O. Ye.; Усов А. Е.; Gavris, G. G.; Гаврись Г. Г.; Федун А. Н. | |||
| 8. | ||||
| 9. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Рукокрылые Кл.слова: forelimb -- грудная конечность -- грудна кінцівка -- wing membrane -- летательная перепонка -- літальна перетинка -- Chiroptera -- Dermoptera -- рукокрилі -- рукокрылые -- шерстокрылые -- шерстокрилі Анотація: The heterogeneity of formation of diff erent areas in the wing membrane of Сhiroptera and Dermoptera was established. The web between metacarpals and digits (chiropatagium) was formed by the mesenchyme which initially formed the forelimb rudiment. Th e plagiopatagium and propatagium were formed by proliferation of the trunk mesenchymal cells. Установлена неоднородность формирования различных областей летательной перепонки рукокрылых и шерстокрыла. Летательная перепонка между пальцами грудной конечности рукокрылых и шерстокрыла (chiropatagium) сформирована мезенхимой, изначально формирующей почки конечностей. Боковая и плечеголовная области летательной перепонки (plagiopatagium и propatagium) этих животных формируются путем пролиферации мезенхимных клеток боковой стенки туловища Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Ковалева И. М. | |||
| 10. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: phenotype, genotype, population, mtDNA barkoding, wagtails, Middle Volga. Анотація: Досліджено проби крові так званих жовтих плисок, зібрані в областях,??які репрезентують середньоволзькі популяції цих видів. Після виділення мітохондріальної ДНК??було проведено баркодинг вивчених видів «жовтих» плисок. Після ампліфікації та секвенування??та вирівнювання послідовностей гену цитохром оксидази I на основі порівняння генетичних??дистанцій між особинами видів, що вивчаються, за допомогою програми Jalview побудовано??філогенетичні дерева популяцій видів Motacilla fl ava Linnaeus, 1758 та M. citreola Pallas, 1776. Blood samples of “yellow” wagtails collected in the areas geographically representing??the Middle Volga breeding populations of these species were investigated. Aft er isolation of mtDNA??barkoding of studied “yellow” wagtails species was conducted. Amplifi cation of the subunit of cytochrome??oxidase I gene used as a genetic marker for the comparison of the samples was carried out. Aft er??sequencing and sequence alignment of gene cytochrome c-oxidase I, based on the comparison of genetic??distances between individuals of the studied species using Jalview phylogenetic trees of populations of??species Motacilla fl ava Linnaeus, 1758 and Motacilla citreola Pallas, 1776 were constructed. Дод. точки доступу: Mishchenko, A. V. | |||
| 11. | Дод. точки доступу: Gagej, D.; Billentt, D.S.M.; et al. | |||
| 12. | Дод. точки доступу: Heath, Melannie F. (ред.); Evans, Michael I. (ed.) | |||
| 13. | ||||
| 14. | Дод. точки доступу: Heath, Melanie F. (ed.); Evans, Michael I. (ed.) | |||
| 15. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||
| 16. | Шифр журнала: В841393/2015/49/3 Рубрики: Двокрилі Кл.слова: scuttle flies -- мухи-горбатки -- stalk-eyed flies -- стебельчатоглазые мухи -- Rovno amber -- ровенский янтарь -- рівненський янтар -- Baltic amber -- балтийский янтарь -- балтійський янтар -- Late Eocene -- поздний эоцен -- пізній еоцен -- Triphleba -- Prosphyracephala -- Phoridae -- Diopsidae Анотація: Dipteran insects constitute 51 % among arthropods of the Rovno Amber. There are 99 species and 23 genera of the Diptera described from the Rovno Amber; however, to date only 32 species are shared with the Baltic Amber fauna, including two species that are treated in this paper. Triphleba schulmanae Brown, 2003 (Phoridae), originally described from the Baltic Amber, is recorded in the Rovno Amber for the first time and its amended description is supplied. Genus Prosphyracephala Hennig, 1965 (Diopsidae), earlier known from the Baltic and Saxonian ambers, the Upper Eocene of Ruby River (Montana, USA) and the Lower Oligocene of Cйreste (France), is recorded in the Rovno Amber for the first time. Prosphyracephala aff. succini (Loew, 1873) is the first diopsid record from Ukraine. A second specimen of Prosphyracephala kerneggeri Kotrba, 2009 is found in the Baltic amber; the complete wing venation is described for the first time for this species. Vast majority of the Old World Diopsidae are strictly thermophilous. In fact, all of them but the five species of brevicornis group of Sphyracephala Say (three Palearctic and two Nearctic ones) frequent tropic and the warmest subtropic areas, however the thermophilous Diopsidae are known in the New World neither in past nor in contemporary fauna Двукрылые насекомые составляют 51 % членистоногих ровенского янтаря. Из ровенского янтаря описаны 99 видов и 23 рода двукрылых, однако на сегодняшний день из него указано лишь 32 вида, общих с фауной балтийского янтаря, включая два вида, рассмотренных в данной статье. Triphleba schulmanae Brown, 2003 (Phoridae), описанная из балтийского янтаря, впервые отмечена в ровенском янтаре и переописана. Род Prosphyracephala Hennig, 1965, ранее известный из балтийского и саксонского янтарей, верхнего эоцена Руби-Ривер (Монтана, США) и нижнего олигоцена Сересте (Франция), впервые отмечен в ровенском янтаре. Prosphyracephala aff . succini (Loew, 1873) и является первой находкой стебельчатоглазых мух на Украине. Второй экземпляр Prosphyracephala kerneggeri Kotrba, 2009 обнаружен в балтийском янтаре; впервые описано жилкование этого вида. Теплолюбивые диопсиды составляют подавляющее большинство видов семейства в Старом Свете; собственно, все виды тропические или обитают в очень тёплых субтропиках, за исключением 5 видов группы brevicornis рода Sphyracephala Say; в то же время из Нового Света термофильные диопсиды неизвестны Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Mostovski, M. B.; Мостовский М. Б.; Henderickx, H.; Хендерикс Х.; Перковский Е. Э. | |||
| 17. | ||||
| 18. | Шифр журнала: В841393/2014/48/1 Дод. точки доступу: Kolodochka, L.A. | |||
| 19. | ||||
| 20. | Шифр журнала: В841393/2016/50/3 Кл.слова: heavy metals, eggs, collared fl ycatcher, great tit, blue tit. Дод. точки доступу: Yuzyk, D. I. | |||
| ||||
 |
| Інститут зології |