Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ПООДИНОКІ$<.>+<.>K=ДЕРЕВ$<.>+<.>K=КУЩІ$<.>) | ||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 114 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | ||||||
| 2. |
| |||||
| 3. |
| |||||
| 4. | Шифр журнала: П483878/2005/9 Дод. точки доступу: Мыльников, А. П.; Петров, Н. Б. | |||||
| 5. | Перейти: Відомості про Журавльова / information about Zhuravlev, Перейти: Відомості про Журавльова / information about Zhuravlev, Перейти: Відомості про Журавльова / information about Zhuravlev, Перейти: Відомості про Журавльова / information about Zhuravlev, Перейти: Відомості про Журавльова / information about Zhuravlev Дод. точки доступу: Мамонтова, Віра Олексіївна (рук. работы.); (науковий керівник) | |||||
| 6. |
| |||||
| 7. | Шифр журнала: З726527/2006/85/4 | |||||
| 8. | ||||||
| 9. | Дод. точки доступу: Исаев, А.С. (ред.) | |||||
| 10. | Дод. точки доступу: Korma O.M. | |||||
| 11. | Кл.слова: Фауна України -- Рогохвости -- Пильщики -- Тентредоподібні пильщики -- Аргіди -- Дипріоніди -- Тентрединіди -- Селандріїни -- Долерини Анотація: У монографії наведено відомості про 3 родини, 6 підродин, 23 роди та 116 видів пильщиків України та суміжних територій. Серед них є ряд небезпечних масових шкідників лісових та декоративних дерев і чагарників, а також шкідників хлібних та кормових злаків. Описано особливости будови дорослої та преімагінальних фаз пильщиків, їх екологію, географічне поширення, господарське значення тощо. Наведено природних ворогів, що обмежують чисельність шкідливих видів; подано таблиці для визначення всіх таксонів (за дорослою та личинковою фазами). Розрахована на ентомологів, викладачів і студентів біологічних факультетів та факультетів захисту рослин лісних і сільськогосподарських вузів, на практичних працівників у галузі захисту рослин. Дод. точки доступу: Осичнюк, Ганна Захарівна; (редактор випуска кандідат біологічних наук); Ключко, Зоя Федирівна; (Рецензент); Логвиненко, В.М. | |||||
| 12. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 13. | Кл.слова: Фауна України -- Рогохвости -- Пильщики Анотація: У монографії, присвяченій огляду двох родин тентредоподібних пильщиків - цимбіцид і бластикотомід, узагальнено результати проведених автором багаторічних досліджень, а також відповідні літературні дані. В загальній частині наведено відомості про зовнішню будову дорослої та преімагінальних фаз, про особливості екології, господарське значення, зоогеографію, класифікацію і родинні зв'язки тентредоподібних пильщиків. У спеціальній частині подано таблиці для визначення та опис 27 видів цимбіцид і бластикотомід, відомих на Україні, а також 2 видів з суміжних територій. Серед них є ряд шкідників лісових та декоративних дерев і кущів.Розрахована на ентомологів біологічних, лісогосподарських і агрономічних наукових закладів, викладачів та студентів біологічних факультетів університетів і факультетів захисту рослин сільськогосподарських вузів, а також на практичних працівників лісового господарства та зеленого будівництва. Дод. точки доступу: Савченко , Є.М. (доктор біол. наук ); (Редактор тому) | |||||
| 14. | Дод. точки доступу: Чайка, Володимир Миколайович | |||||
| 15. | Кл.слова: Каховське водосховище -- білий товстолобик -- строкатий товстолобик -- промислова смертність -- вікова структура -- сосна звичайна -- плюсові дерева -- пул гамет -- эфрины Анотація: У збірнику представлені результати наукових досліджень в галузі біологічних наук: ботаніки, ентомології, фізіології рослин, генетики, фізіології людини, гідробіології. Збірник адресований науковим співробітникам, викладачам вищих навчальних закладів, аспірантам, студентам. | |||||
| 16. |
| |||||
| 17. | Шифр журнала: З726527/2009/88/9 | |||||
| 18. | Дод. точки доступу: Гриник, П. І.; Стеценко, М. П.; Шнайдер, С. Л.; Листопад, О. Г.; Борейко, В. Є. | |||||
| 19. | ||||||
| 20. | Анотація: В книге в систематической форме изложено содержание основных положений таксономии, ее важнейших результатов и наиболее значимых проблем. Автор отошел от традиционного порядка рассмотрения материала через анализ классификаций и сосредоточил внимание на понятии естественной системы, видя в нем ключ к решению большинства таксономических проблем. В числе этих проблем, рассмотренных в книге, отметим следующие: разграничение таксономических и нетаксономических групп, соотношение таксона и системы, онтологическая характеристика в рамках теоретико-множественного языка или альтернативных приближений, связанных с изучением естественных родов, индивидов и мереологических обьектов, проблема монотипических групп и концепция ранга, сходство и родство и разграничение используемых для их описания деревьев, проблема парафилии, обьективный статус систематических групп и иерархий. На основе проведенного анализа основных понятий таксономии формулируется представление о композиционной структуре СИСТЕМЫ ОРГАНИЗМОВ, определяемой двухмерной природой онтогенеза. Составной характер СИСТЕМЫ ОРГАНИЗМОВ находит также отражение в представлениях А.Н. Северцова о двухмерной организации и разработанной им теории ароморфоза о чередовании этапов морфофизиологические приспособления. Для широкого круга биологов, а также всех, интересующихся проблемой классификаций. | |||||
| ||||||
 |
| Інститут зології |