Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Знайдено в інших БД: | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (27) | Інститут археології (1) | Інститут біохімії імені О. В. Палладіна (1) | Інститут гідробіології (6) |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=РОДЫ$<.>) | ||||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. |
| |||||
| 2. | Шифр журнала: Э932189/2005/LXXXIII/1 | |||||
| 3. |
| |||||
| 4. | Шифр журнала: Э932189/2008/2 | |||||
| 5. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ЩИТНИКИ Анотація: ПЕРЕДМОВА. Щитники - одна з найбільш відомих груп напівтвердокрилих, до якої належать шкідники сільськогосподарських рослин, зокрема щитники-черепашки. В багатьох сучасних геміптерологічних працях огляд напівтвердокрилих починають з опису водних форм (гребляків) і завершують описом щитників. Проте зворотний порядок, який був прийнятий раніше, зручніший, оскільки увага читача фіксується відразу на практично важливих представниках ряду. Відповідно до загального плану видання "Фауна УРСР" автор не ставив своїм завданням дати в цьому випуску повний опис всіх основних відмін видів, а також вищих таксономічних груп, як це прийнято у випусках "Фауна СССР". В цій праці не подано опису підродин, триб і більшості родів (за винятком великих - роди Sсіосоrіs, Аelіа та ін.), а також опису форм в межах виду. Описи видів та дані про їх поширення наводяться в стислій формі. Переопис видів зроблено по колекційних матеріалах Інституту зоології АН УРСР. Визначальні таблиці і описи всіх таксономічних категорій наведені по імагінальній і личинковій фазах. Личинки багатьох видів описуються вперше; не описані лише личинки деяких видів з родів Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. На відміну від роздільного опису личинок по стадіях розвитку, дуже громіздкого і важкого для користування, в цій праці прийнято порядок зведеного опису личинкової фази. Зведені описи личинок більшості видів зроблено по всіх або по II-V стадіях, рідше лише по старших стадіях, про що завжди відмічається в тексті. Визначальні таблиці личинкової фази призначені переважно для визначення лише личинок середньої і старших стадій.??У визначальних таблицях личинкової фази, як і у визначальних таблицях імаго, використовувались лише ознаки, досить добре помітні під лупою із 20-кратним збільшенням. Розміри личинок не вказуються, але їх можна приблизно визначити за довжиною тіла імаго, використовуючи таке співвідношення: І : II : III : IV : V : / = 0,15 : 0,25 : 0,35 : 0,50 : : 0,70-0,80: 1,0. Римські цифри означають відповідні стадії личинок, а буква I - імаго, довжина тіла якого прийнята за одиницю. Поряд з описом личинкової фази, в цій праці наведена розгорнута характеристика екології видів надродини. В цьому розділі використані -літературні дані про життя видів, поширених на Україні. Ці дані критично переглянуто і перевірено в місцевих умовах. Особливу увагу приділено виявленню кормових зв'язків щитників, для більшості видів зовсім невідомих або встановлених лише для дорослої фази і нерідко зовсім не характерних для виду. При написанні цього тома "Фауни України" використана численна література. Щоб уникнути переобтяжування тексту, автор наводить посилання лише на деякі праці, які присвячені безпосередньо фауні України або містять оригінальні та дискусійні дані. Значно скорочені посилання на праці суто систематичного характеру. Ці праці вказані лише біля назв відповідної таксономічної категорії і не внесені до списку літератури.Більшість рисунків оригінальні і виконані Л. В. Пучковою. ПРЕДИСЛОВИЕ. Щитники - одна из наиболее известных групп полужесткокрылых, к которой принадлежат вредители сельскохозяйственных растений, в частности щитника-ракушки. Во многих современных гемиптерологических работах обзор полужесткокрылых начинают из описания водных форм (гребляков) и завершают описанием щитников. Тем не менее обратный порядок, который был принят раньше, удобнее, поскольку внимание читателя фиксируется сразу на практически важных представителях ряда. Соответственно общему плану издания "Фауна УССР" автор не ставил своей задачей дать в этом выпуске полное описание всех основных отличий видов, а также высших таксономических групп, как это принято в выпусках "Фауна СССР". В этой работе не представлено описание подсемейств, триб и большинства родов (за исключением больших - роды Sсіосоrіs, Аelіа и др.), а также описания форм в пределах вида. Описания видов и данные об их распространении приводятся в краткой форме. Перепись видов сделана по коллекционным материалам Института зоологии АН УССР. Определительные таблицы и описания всех таксономических категорий приведены по имагинальной и личиночной фазам. Личинки многих видов описываются впервые; не описаны лишь личинки некоторых видов из родов Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. В отличие от раздельного описания личинок по стадиям развития, очень громоздкого и трудного для пользования, в этой работе принят порядок сведенного описания личиночной фазы. Сведенные описания личинок большинства видов сделаны по всем или по II-V стадиям, реже лишь по старшим стадиям, о чем всегда отмечается в тексте. Определяющие таблицы личиночной фазы предназначенные преимущественно для определения лишь личинок средней и старших стадий. В определительных таблицах личиночной фазы, как и в определительных таблицах имаго, использовались лишь признаки, довольно хорошо заметные под лупой 20-кратного увеличения. Размеры личинок не указываются, но их можно приблизительно определить по длине тела имаго, используя такое соотношение: І : II : III : IV : V : / = 0,15:0,25:0,35:0,50 : : 0,70-0,80:1,0. Римские цифры означают соответствующие стадии личинок, а буква I - имаго, длина тела которого принята за единицу. Рядом с описанием личиночной фазы, в этой работе приведена развернутая характеристика экологии видов надсемейства. В этом разделе использованы литературные данные о жизни видов, распространенных на Украине. Эти данные критически пересмотрены и проверены в местных условиях. Особое внимание уделено выявлению кормовых связей щитников, для большинства видов совсем неизвестных или установленных лишь для взрослой фазы и нередко совсем не характерных для вида. При написании этого тома "Фауны Украины" использована многочисленная литература. Во избежание перезагрузки текста, автор приводит ссылки лишь на некоторые работы, которые посвящены непосредственно фауне Украины или содержат оригинальные и дискуссионные данные. Значительно сокращены ссылки на работы сугубо систематического характера. Эти работы указаны лишь возле названий соответствующей таксономической категории и не внесены в список литературы.Большинство рисунков носят оригинальный характер и выполнены Л. В. Пучковой. Дод. точки доступу: Маркевич, О.П.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 6. |
| |||||
| 7. | Шифр журнала: З726527/2011/90/10 Дод. точки доступу: Перковский, Е.Э. | |||||
| 8. |
| |||||
| 9. | Шифр журнала: З726527/2011/90/11 Дод. точки доступу: Перковский, Е.Э. | |||||
| 10. |
| |||||
| 11. |
| |||||
| 12. | Шифр журнала: Э932189/2013/LСII/3 Дод. точки доступу: Гаврилов-Зимин, И.А. | |||||
| 13. | Кл.слова: гиппарионовая фауна -- кайнозой -- калфинский комплекс -- млекопитающие -- молдавия -- палеонтология -- сарматский ярус -- тафономия Анотація: В монографии приведены результаты морфолого-систематического изучения 25 форм мелких млекопитающих (насекомоядных, зайцеобразных, грызунов) среднесарматской гипарионовой фауны калфинского комплекса, впервые обнаруженных на территории СССР. Описаны новые роды (Bujoromys и Sarmatosminthus) и виды (Galerix sarmaticum, Hemisorex suchovi, Proochotona kalfense, Bujoromis olarensis, Sarma-tosminthus gabunii, Rusinomys orieatalis,Kowalskia moldavica). В работе освещены вопросы систематического положения, филогении, палеоэкологии, стратиграфического значения и распространения отдельных родов и видов. Дается краткая тафономическая характеристика местонаховдений и рассматривается их стратиграфическое положение. Выявлены особенности систематического состава и дан краткий сравнительный анализ микротериофауны среднего сармата Молдавии. Работа рассчитана на палеозоологов, геологов-стратиграфов и палеогеографов, занимающихся изучением кайнозоя. | |||||
| 14. | Кл.слова: ФАУНА СССР -- МЛЕКОПИТАЮЩИЕ -- SCIURIDAE -- СИСТЕМАТИКА -- РОДЫ (СИСТЕМАТИКА) -- ТАКСОНЫ -- МОРФОЛОГИЯ -- ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- ЭВОЛЮЦИЯ Дод. точки доступу: Громов, Игорь Михайлович; Бибиков, Дмитрий Иванович; Калабухов, Николай Иванович; Мейер, Марина Николаевна; Павловский , Евгений Никанорович (ред.) | |||||
| 15. | Кл.слова: гельминтология -- трихонематиды -- стронгилоидеи -- животные -- человек Анотація: Монографическая сводка нематод, относящихся к семейству Trichonematidae Witenberg, 1925. Продолжение описания надсемейства стронгилоидей, начатое в 5 томе Основ нематодологии. При описании семейства излагаются подробные данные, характеризующие все входящие в него роды и виды нематод всех домашних и диких животных различных географических зон земного шара. Дод. точки доступу: Скрябин, К. И. (Академик); Попова, Тамара Игнатьевна (Доктор ветеринарных наук) | |||||
| 16. | Кл.слова: РЕТРО -- LEPIDOPTERA -- РОДЫ (СИСТЕМАТИКА) -- ТАКСОНЫ -- МОРФОЛОГИЯ -- БИОЛОГИЯ -- ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- Дод. точки доступу: Быховский, Б. Е. (ред.); Академия наук СССРЗоологический институт АН СССР | |||||
| 17. | ||||||
| 18. | Кл.слова: искодовые клещи -- распространение клещей | |||||
| 19. | Анотація: Монография представляет собой сводку данных о распределении пуховых птерилий на начальных стадиях постнатального онтогенеза у птенцов отрядов гоацинообразные, туракообразные, кукушкообразные, стрижеобразные, птицы-мыши, трогонообразные, ракшеобразные, птицы-носороги, дятлообразные, воробьинообразные в объеме мировой фауны. Предложен оригинальный метод описания птерилозиса птенцов. На основе собственных данных, литературных источников, коллекций в музеях и институтах приведена эмбриональная птерилография 1086 видов. Сведения об атавистических, редуцированных и утративших свое первоначальное адаптивное значение, признаках, позволяют во многих случаях выявлять более тесные эволюционные связи таксонов, чем морфологические признаки, являющиеся продуктом генетически закрепленных экологических адаптаций. Птерилография птенцов позволяет идентифицировать некоторые виды, роды и таксоны более высокого ранга. Для орнитологов, морфологов, систематиков, преподавателей биологии и студентов ВУЗов. The monograph represents a compilation of data on the distribution of down pterylosis at initial stages of post-natal ontogenesis in nestlings of the following orders: Cuculiformes, Apodiformes, Colliformes, Coraciiformes, Bucerotiformes, Piciformes, Passeriformes. An original method to describe natal pterylosis description is proposed. The natal pterylography of 1086 species is presented based on own data, literature, analysis of museum and research institutions specimens. In many cases, analysis of data on features that are atavistic, reduced, or lost their initial adaptive value allows to reveal closer evolutionary connections, than morphological traits which are products of genetically fixed ecological adaptations. Natal pterylography allows identifying some species, genera, and higher taxa. Дод. точки доступу: Рожнов, В.В. (отв. ред. член-корреспондент ран.); Чернова, О.Ф. (рец. д.б.н.); Коблик, Е.А. (рец. к.б.н.) | |||||
| 20. | Кл.слова: Эмбриология человека -- Беременность -- Роды | |||||
| ||||||
 |
| Інститут зології |