Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут зоології - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ЩІЛЬНІ$<.>+<.>K=КОЛЕКТОР$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | Дод. точки доступу: Martiusheva O.O. | ||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2015/49/4 Рубрики: Птицы Кл.слова: avian assemblages -- птичьи комплексы -- пташині комплекси -- population densities -- плотность населения -- щільність населення -- ‘hot-spot’ -- "гарячі точки" -- гарячие точки -- Lesotho -- Лесото Анотація: Температура и осадки, связанные с высотным градиентом, влияют на экологический и эволюционный ответ организмов на физические факторы. В этом исследовании метод линий трансект был использован в течение 1996-2001 гг. для сравнения постоянно обитающих (потенциально размножающихся) сообществ птиц в трех высотных участках на лугах Хайвельда/Дракенберга в Лесото: низинах (<1700 м н. у. м.), предгорьях (1700-2200 м н. у. м.) и нагорьях (> 2200 м н. у. м.). В общей сложности было отмечено 105 видов-резидентов. Общее количество видов, зарегистрированных в низинах, было выше, чем в горной местности и предгорьях, но это различие не было статистически значимым. Горные и предгорные области не отличаются по количеству видов. Группа из пяти видов преобладала на всех трех участках, а доля доминирующих видов по отношению ко всем птичьим комплексам была очень сходной. Однако состав доминирующей группы (виды более чем с 5 % пар) и группа видов, наиболее часто встречающихся (более чем 80 % трансект), отличается. Только два вида, Serinus canicollis и Prinia maculosa, были доминирующими во всех трех областях исследований и только один вид, Emberiza capensis, доминировал в двух участках. Точно так же, только два вида, Streptopelia capicola и Serinus canicolls, имели высокую частоту встречаемости во всех трех областях исследований и два других вида, Prinia maculosa и Emberiza capensis - в двух областях исследований. Индекс разнообразия Симпсона поразительно одинаков (S = 0,96) для всех трех исследованных птичьих комплексов (низменности, предгорных и горных областей). Тем не менее было определено, что доля гнездящихся пар некоторых родственных видов меняется с высотой. Зерноядные были более распространены (44- 45 %) в предгорьях и горных районах, чем в низинах (36 %), в то время как насекомоядные были более распространены в горной местности (50 %), чем в предгорьях и долинах (36-37 %). В общем птичья фауна относительно разнообразна и уникальна на лугах Хайвельда/Дракенберга. Представленные здесь результаты - материал для дальнейшего исследования влияния предполагаемого потепления климата на разнообразие и структуру сообществ птиц. Temperature and rainfall related to altitudinal gradients influence ecological and evolutionary responses of organisms to physical factors. In this study, the line transect method was used during the years 1996–2001 to compare resident (potentially breeding) bird communities in three altitudinal divisions in Highveld/Drakensberg grasslands in Lesotho: lowlands (<1700 m a. s. l.), foothills (1700–2200 m a. s. l.) and highlands (> 2200 m a. s. l.). In total, 105 resident species were recorded. The total number of species recorded in lowlands was higher than that in highlands and foothills, but this difference was not statistically significant. The highland and foothill did not differ in numbers of species. A group of five species dominated at all three sites, and the proportion of dominant species in relation to the whole assemblage was very similar. The composition of the dominant group (species with more than 5 % of pairs) and the group of species most often encountered (in more than 80 % of transects) was, however, different. Only two species, Cape Canary Serinuscanicollis and Karoo Prinia Priniamaculosa were dominant in all three study areas, and just one species, the Cape Bunting Emberizacapensis, was dominant in two plots. Similarly, only two species, the Cape Turtle-Dove Streptopelia capicola and Cape Canary had a high frequency of occurrence in all three study areas, and two otherspecies, theKaroo Prinia and Cape Bunting — in two study areas. Simpson’s Diversity Index was strikingly the same (S = 0.96) for all three avian assemblages (lowland, foothill and highland) investigated. However, proportions of breeding pairs of some congeneric species were found to change with the altitude. The granivores were more common (44–45 %) in the foothills and highlands than in lowlands (36%), while insectivores were more common in the highlands (50 %) than in foothills and lowlands (36–37 %). In general, avifauna is relatively diverse and unique in the Highveld/Drakensberg grasslands. Results presented here provide data for further investigation of the effect of the supposed climate warming on the diversity and structure of avian communities. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Копий Г. | ||
| 3. | Шифр журнала: Д005496/2015/6 Рубрики: Науки о Земле Кл.слова: нефтегазоносность -- трещинные коллекторы -- природные углеводороды -- породы с низкопроницаемой матрицей -- плотные коллекторы -- трещинная пористость -- черные сланцы -- механизмы трещинообразования -- нафтогазоносність -- тріщинні колектори -- природні вуглеводні -- породи з низькопроникною матрицею -- тріщинна пористість -- чорні сланці -- механізми тріщиноутворення -- щільні колектори Перейти: \\tower-2008\textlok\Адвокат\\Доповіді НАН Укр_2015_6\15.pdf Держатели документа: НТБ НТУ "ХПІ" | ||
| 4. | Дод. точки доступу: Серебряков, В.В. | ||
| 5. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Фотоідентифікація Кл.слова: Tursiops, photo-identifi cation, mark-recapture, line transect survey, coastal migrating stock. Анотація: Th e first assessment of abundance of a local population of bottlenose dolphins in the Black Sea (near the Sudak coast) in 2011–2012 has been conducted: the results of a mark-recapture study of photo identifi ed animals were complemented by a vessel line transect survey. Th e overall abundance of a population was estimated at between 621 ± 198 and 715 ± 267 animals (Chapman and Petersen estimates), and the majority of members of the population were recorded in the surveyed area. Th e summer range covered the area of a few hundred square kilometers, similar to migrating coastal stocks in other world regions. Th e greatest density of distribution was observed in August in sea 45–60 m deep; in addition, frequent approaches to the coastline are usual for dolphins of this stock. Th ese trends in distribution may be partly explained by distribution of prey. Interaction with sprat trawling fi sheries can be a factor shaping??the local population structure. Coastal waters of Sudak and adjoining sea areas are an important habitat for bottlenose dolphins in the northern Black Sea, signifi cant for their conservation. Уперше проведено оцінку чисельності локальної популяції чорноморсь-??ких афалін (біля узбережжя в районі Судака) в 2011–2012 роках: результати аналізу даних??фотоідентифікації за принципом методу мічення і повторних виловів були доповнені судновим??лінійно-трансектним урахуванням щільності розподілу. Загальна чисельність популяції склала??від 621 ± 198 до 715 ± 267 тварин (за оцінками методами Чапмана і Петерсена), і велика частина??з них перебувала в акваторії обліку. Літній ареал популяції займає площу близько кількох сотень??квадратних кілометрів, що можна порівняти з поширенням прибережних мігруючих стад в інших??регіонах світу. Найбільша щільність розподілу тварин у серпні була відзначена в водах глибиною??45–60 м; крім того, для дельфінів цього стада звичайні часті підходи до берега. Ці тенденції в??розподілі почасти можна пояснити розподілом кормових ресурсів. Одним із факторів, що фор-??мують структуру популяції, може бути взаємодія з траулерним промислом шпрота. Прибережні??води Судака і прилегла акваторія — одне з важливих місць існування афалін в північній частині??Чорного моря, що має велике значення для їх охорони. Перейти: Відомості про Гольдіна / information about Gol'din Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Gol’din, P.E. ; Gol’din Pavel, Павло Євгенович Гольдін ; Гладіліна О.В. | ||
| 6. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: urban ecology, community ecology, population densities, population trends. Анотація: Th ereis a lack of data on the population densities of birds breeding in a mosaic of typical urbanized habitats. Th isstudy was undertaken to partly fulfi l this gap in our knowledge. Counts were conducted in 2008 by means of??simplifi ed territory mapping method in a fragment (1197 ha) of a large Central European city (Wrocіaw, SW??Poland). In total, 50 bird species were breeding in the study area in 2008. Th e House Sparrow Passer domesticus,??Common Swift Apus apus and Rock Dove comprised about 3/5 of all breeding pairs. Th e other group of species,??each one with a density between 6 and 13 pairs per 100 ha, included seven species, namely the Starling, Sturnus??vulgaris, Greenfi nch, Carduelis chloris, House Martin, Delichon urbica, Tree Sparrow, Passer montanus, Great??Tit, Parus major, Blue Tit, Parus caeruleus, and Jackdaw, Corvus monedula. Th ey comprised together about 1/5.??Th e remaining 40 species nested in a density between 0.1 and 3.5 pairs per 100 ha. Th e most numerous feeding??guild were granivores (53.8%) and insectivores (37.9 %). Birds nesting on buildings comprised together 74 % ofall breeding pairs. For a few species (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus cornix and Turdus pilaris)??an increase in their numbers in the last three decades has been evidenced. Існує брак даних щодо щільності популяцій птахів, які розмножуються в типово мозаїчних урбанізованих ареалах. Це дослідження мало на меті часткове заповнення цієї прогалини в наших знаннях. Підрахунки проведено в 2008 році за допомогою спрощеного методу??картування території на фрагменті (1197 га) великого центральноєвропейського міста (Вроцлава,??SW Польща). В цілому 50 видів птахів гніздилися в районі досліджень у 2008 році. Горобець??хатній, Passer domesticus, стриж чорний, Apus apus, і голуб сизий складали приблизно 3/5 всіх??гніздових пар. Інша група видів, кожен з яких з щільністю від 6 до 13 пар на 100 га, включала сім??видів, а саме: шпак звичайний, Sturnus vulgaris, зеленяк, Carduelis chloris, ластівка міська, Delichon??urbica, горобець польовий, Passer montanus, синиця велика, Parus major, синиця блакитна, Parus??caeruleus, та галка, Corvus monedula. Разом вони складали близько 1/5 частини видів. Решта 40??видів гніздувалися зі щільністю між 0,1 і 3,5 пар на 100 га. Найчисельнішою групою за способом??живлення були зерноїдні (53,8 %) і комахоїдні (37,9 %). Птахи, що гніздяться на будівлях, склали??разом 74 % всіх гніздових пар. Для кількох видів (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus??cornix and Turdus pilaris) є свідчення про збільшення їхньої чисельності в останні три десятиліття. | ||
| 7. | Анотація: На південному сході України мешкає не менш 405 видів павуків з 170 родів і 29 родин. Розглянуто вперше для території Європи 1 рід і 4 види, 1 рід та 6 видів - для України, 3 роди та 6 видів - для материкової України, 1 рід і 6 видів - для Лівобережної України, 14 видів - для степової зони Лівобережної України, 84 види - для південного сходу України. Максимальні значення видового багатства (242 види з 25 родин), динамічної щільності павуків у групі герпетобію та чисельності в хортобію відзначено в заплавних біотопах р. Сіверський Донець. У різнотравно-типчаково-ковилових степах регіону зареєстровано 174 види павуків з 24 родин. На косах Північного Приазов'я - 116 видів з 18 родин. Встановлено, що різноманітні типи антропогенного впливу призводять до зниження видового багатства павуків та їх чисельності, внаслідок чого відбувається збільшення ступеня домінування одного або деяких видів, що супроводжується зникненням субрецедентів. Для моніторингу стану екосистем, які перебувають під антропогенним впливом, можливе використання ряду біоценотичних характеристик населення павуків: чисельності, кількості видів, структури домінування та життєвих форм, розмірної структури, конфігурації кривих чисельності видів. Найбільш інформативними показниками є видове багатство, чисельність павуків у групі хортобію, динамічна щільність у герпетобію та характер структури домінування (наявність рецедентів і субрецедентів). Перейти: Відомості про Прокопенко / information about Prokopenko Дод. точки доступу: EV Prokopenko, Елена Прокопенко | ||
| 8. | Анотація: Дисертацію присвячено питанням вивчення нейроно-гліально-капілярним взаємовідносин медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат. В наступний час стереотаксичні операції все частіше використаються в сучасної нейрохірургії. Таламус, а також його медіальне ядро, це одна з основних мішеней стереотаксичних втручань. Реакція структур ЦНС на стереотаксичне втручання оцінується в цілім по зміні нейроно-гліально-капілярних взаємовідносин. Дослідження проведено на 32 препаратах головного мозку людини. Морфологічні зміни отримані приготуванням препаратів гістологічними методами: забарвлення за L. Amador, забарвлення гематоксилин-еозином, забарвлення за Ніслем. Були використані морфометричні методи з проведенням порівняльного факторного аналізу гістологічних перебудов медіального ядра таламусу людини. При вивченні вікових особливостей нейроно-гліально-капілярних взаємовідносин медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що з віком відмічається зменшення щільності розміщення нейронів, щільності розміщення капілярів та збільшення щільності розміщення гліальних клітин на 1 мм2мозкової речовини. При вивченні статевих особливостей нейроно-гліально-капілярних взаємовідношень медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що стать не впливає на щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів на 1 мм2 мозкової речовини. При вивченні особливостей асиметрії нейроно-гліально-капілярних взаємовідносин медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що півкуля мозку не впливає на щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів на 1 мм2 мозкової речовини. При вивченні особливостей впливу довжини інтеркомісуральної лінії на нейроно-гліально-капілярні взаємовідношення медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що цей показник не робить суттєвого впливу на щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів на 1 мм2мозкової речовини. Вперше встановлені нейроно-гліально-капілярні взаємовідносини медіального ядра таламусу людини для подальшого використання у неврологічних та нейрохірургічних клініках. Результати дослідження впроваджені в навчальний процес 7 медичних вузів України. 1. Нейроно-гліально-капілярні (НГК) відносини представляють собою великий інтерес для нейроморфології та клініки. Оскільки медіальне ядро таламусу людини це один з основних об'єктів нейрохірургічного втручання, то можливо рахувати обоснованим інтерес до вказаних відношень в цієї структурі. Відповідних даних у літературі не зустрічається. 2. В результаті контурів, які проявлені при забарвлені за L. Amador, виділені межі вивчення медіального ядра зорового бугра людини, відповідні максимальному скупченню тканьових елементів. 3. Для оцінки нейроно-гліально-капілярних взаємовідносин медіального ядра таламусу людини цілеспрямовано приймання наступних морфометричних критеріїв: щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів; нейронного, гліального та капілярного індексу та коефіцієнта. 4. У нормі НГК взаємовідносини медіального ядра таламусу людини розрізняються в віковім аспекті щільністю розміщення нейронів, гліальних клітин, капілярів та нейронним, гліальним, капілярним індексами і коефіцієнтами, що визначає різне трофічне забезпечення нейронів. З віком кількість гліальних клітин, яка припадала на один нейрон та один капіляр збільшується, а кількість нейронів і капілярів, яка припадала на одну гліальну клітину зменшується. Між щільністю розміщення нейронів та рівнем васкуляризації медіального ядра таламусу людини в віковім аспекті існує прямий корелятивний зв'язок. Між щільністю розміщення нейронів та щільністю розміщення гліальних клітин медіального ядра таламусу людини в віковім аспекті існує зворотний корелятивний зв'язок. Між щільністю розміщення капілярів та щільністю розміщення гліальних клітин медіального ядра таламусу людини в віковім аспекті існує зворотний корелятивний зв'язок. 5. При вивченні статевих особливостей НГК взаємовідносин медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що стать не впливає на щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів на 1 мм2 мозкової речовини. 6. При вивченні особливостей асиметрії НГК взаємовідносин медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що півкуля мозку не впливає на щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів на 1 мм2мозкової речовини. 7. При вивченні особливостей впливу довжини інтеркомісуральної лінії на НГК взаємовідношення медіального ядра таламусу людини в системі стереотаксичних координат встановлено, що цей показник не робить суттєвого впливу на щільність розміщення нейронів, щільність розміщення гліальних клітин, щільність розміщення капілярів на 1 мм2 мозкової речовини. 8. Отримані дані можуть бути використані при вивчені індивідуальної та вікової мінливості глибоких утворювань головного мозку людини. Перейти: Відомості про Коваленко / information about Kovalenko Дод. точки доступу: Viktoriia Y. Kovalenko | ||
 |
| Інститут зології |