НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ


А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  

Прізвище
ДІДУШИЦЬКИЙ Володимир - Didushytskyi Volodymyr | LibNAS UA - Бібліотечний портал Національної академії наук України


 
Біологічні науки. Зоологія


ДІДУШИЦЬКИЙ Володимир

Природознавець, орнітолог, меценат, фахівець з природничого музеєзнавства.


Didushytskyi Volodymyr



Дати життя:22.06.1825Яришів, Україна (село, Могилів-Подільський район, Вінницька область) – 18.09.1899Поториця, Україна (село, Сокальський район, Львівська область).
Освіта: Домашня освіта.
Вчені звання:член-кореспондент Краківської академії знань (1881)
Професійна діяльність:
1870–1899Природничий музей імені Дідушицьких - Львів, Україна - НАН України
(тепер – Державний природознавчий музей НАН України)
директор *
Література:
  1. Brzek G. Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie i jego tworca. Lublin, 1994. 299 s.
  2. Dzeduszycki W. Przewodnik po muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. Lwów, 1895. 35 s.
  3. Tyrowicz M. Dzieduszycki Włodzimierz (1825–1899) // Polski Słownik Biograficzny. Kraków, 1948. T. VI. S. 123–126.
  4. Божко Н. М. Доброчинна діяльність графа Володимира Дідушицького (Галичина XIX ст.) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія. Одеса, 2019. №18. С. 8–11.
  5. Борейко В. Володимир Дзедушицький, як організатор першого заповідника в Україні // Зелений світ. 1995. №5.
  6. Дідушицький Володимир // Енциклопедія Львова. Т. 2. Львів, 2008. С. 84–86.
  7. Дядюк М. Бібліотека Дідушицьких: історія, шляхи формування фондів // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Львів, 2012. №4. С. 431–454.
  8. Надопта А. Аграрно-промислові та етнографічні виставки в Галичині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. як важливий чинник до зародження українського етнографічного музейництва // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2010. Вип. 11. С. 281–292.
  9. Паньків Н. Є., Сеньків М. І. Створення еколого-пізнавального туристичного маршруту "Шляхами графа Володимира Дідушицького" у Бродівському районі Львівської області // Науковий вісник НЛТУ України. Львів, 2018. Т. 28, №6. С. 68–73.
  10. Петрик Н. Р. Процес формування колекцій перших публічних музеїв Львова, заснованих представниками польських княжих родів (Музей князів Любомирських та Музей Дідушицьких) // Гілея. Київ, 2017. Вип. 123. С. 23–28.
  11. Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінця ХІХ – початку ХХ століть // Скарбниця української культури. Чернігів, 2007. Вип. 8. С. 242–256.
  12. Чернобай Ю. М. Феномен В. Дідушицького у тенденціях новітньої музеології // Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2015. Вип. 31. С. 3–14.
  13. Чорнобай Ю. М. Володимир Дідушицький – передвісник природничої музеології // Природничі музеї: роль в освіті та науці. Київ, 2015. С. 176–178.
  14. Чорнобай Ю. М. Зодчий власної ойкумени // Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2000. Т.15. С. 5–12.
  15. Чорновол І. Дідушицький Володимир // Енциклопедія історії України. Т. 2. Київ, 2004. С. 400.

 

Інститут інформаційних технологій НБУВ


+38 (044) 525-36-24
Голосіївський просп., 3, к. 209
м. Київ, 03039, Україна