|
|
616.2-008.331.1
Німцович, Тетяна Іванівна.
Клінічне значення та можливості корекції високої варіабельності артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію, що проживають у сільській місцевості [Текст] : автореферат дис. ... д.філософ : 222 / Т. І. Німцович ; керівник А. М. Кравченко ; Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2021УДК:
Анотація: У дисертаційній роботі представлений новий підхід до вирішення наукового-практичного завдання в галузі знань 22 «Охорона здоров'я» (спеціальність 222 «Медицина») – удосконалення лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) чоловіків, що проживають у сільській місцевості, на підставі визначення клінічно значущих асоціацій міжвізитної варіабельності артеріального тиску (МВАТ) з факторами серцево-судинного ризику (ФССР), ознаками гіпертензивного ураження органів-мішеней (ГУОМ), фібриляцією передсердь неклапанного ґенезу (ФП), прихильністю до фармакотерапії (ПФ), великими несприятливими подіями (ВНП) при тривалому спостереженні, та обґрунтування шляхів фармакологічної і немедикаментозної корекції високої МВАТ (ВМВАТ). У відкритому проспективному непорівняльному дослідженні послідовно включили 160 сільських чоловіків (середній вік (50 ± 6,1) року) з есенціальною АГ ІІ стадії (основна група). Індекс маси тіла (ІМТ) становив (медіана, квартилі) 27,2 (24,8-30,2) кг/м2 Максимальний ступінь АГ був таким: 1 – у 30 (18,8 %) пацієнтів; 2 – 65 (40,6 %); 3 – 65 (40,6 %). При включенні у дослідження курили 85 (53,1 %) пацієнтів. Сімдесят сім (48,1 %) чоловіків вказували на вживання алкоголю ≥1 разу/тиждень. У 29 (18,1 %) пацієнтів були зареєстровані пароксизми ФП. МВАТ оцінювали за стандартним відхиленням (SD) і коефіцієнтом варіації(КВ). ВМВАТ констатували у випадку SD ≥15 мм рт. ст. (за систолічним артеріальним тиском [САТ]) та/або SD ≥14 мм рт. ст. (за діастолічним артеріальним тиском [ДАТ]). Розподіл ризику за шкалою SCORE був таким: 1-4 % − 58 (36,3 %) осіб; 5- 9 % − 45 (28,1 %); ≥10 % − 57 (35,6 %). Середній «ризиковий» («судинний») вік становив 70 (60-82) роки. В усіх 160 пацієнтів фіксували ознаки ГУОМ. Помірний загальний серцево судинний ризик (ЗССР) констатували у 18 (11,3 %) пацієнтів, високий – у 53 (33,1 %), і дуже високий – у 89 (55,6 %).Прихильність до фармакотерапії (ПФ) оцінювали за допомогою шкали Morisky Green Levine Medication Adherence Scale (MGLS). Початкова ПФ була такою: 1 бал – 7 (4,4 %), 2 бали – 55 (34,4 %), 3 бали (субоптимальна ПФ) – 61 (38,1 %), 4 бали (оптимальна (максимальна) ПФ) – 37 (23,1 %).З метою корекції попередньо неефективної антигіпертензивної терапії (АГТ), включеним пацієнтам з АГ призначали фіксовану подвійну комбінацію периндоприлу (ПЕР) й амлодипіну (АМЛ). У пацієнтів з АГ і початковою ВМВАТ, стартовими дозами ПЕР/АМЛ, здебільшого, були 4 (5)/5 мг на добу. У динаміці 1-річного спостереження (1РС) аналізували частоту досягнення цільових рівнів САТ/ДАТ, а також зміни показників МВАТ. АГТ у динаміці 1РС коригували шляхом титрування дози ПЕР до 8 (10) мг/добу та/або АМЛ до 10 мг/добу, а також, за потреби, − додаткового призначення індапаміду (ІНД) у дозі 2,5 мг/добу.Аторвастатин, як ліпідознижувальну терапію (ЛЗТ), призначали у таких стартових добових дозах: 10 мг (А10) – 71 (44,4 %) пацієнту; 20 мг (А20) – 8 (5,0 %), 30 мг (А30) – 55 (34,4 %), і 40 мг (А40) – 26 (16,2 %). У динаміці тривалого спостереження фіксували ВНП, зокрема випадки інсульту, транзиторної ішемічної атаки (ТІА) та інфаркту міокарда (ІМ). Контрольна група включала 46 практично здорових сільських чоловіків без АГ віком (48 ± 6,3) року. Додатково проаналізовано ретроспективні дані випадкової вибірки 132 сільських чоловіків з АГ (середній вік (51 ± 6,4) року).Зважаючи на те, що включені пацієнти з АГ та особи групи контролю були представниками сільської популяції Хмельницької області України, проаналізовано дані обласної статистичної звітності (форма 12), зокрема щодо поширеності АГ.. The thesis deals with a new approach for solving the scientific and practical task in the field of knowledge 22 «Healthcare» (the specialty 222 «Medicine»), namely an improvement in the management of rural males with arterial hypertension (AH), by the study of clinically significant associations of visit-to-visit blood pressure variability (BPV) with cardiovascular risk factors (CVRF), AH-mediated target organs damage (TOD), non-valvular atrial fibrillation (AF), compliance with pharmacotherapy (CP), major adverse events (MAEs) at long-term follow-up, − and also by way of substantiation the approaches to pharmacological and non-pharmacological management of high BPV (HBPV) in rural hypertensives. The open prospective non-comparative study consecutively enrolled 160 rural males (mean age (50 ± 6,1) years) with primary AH of stage II (main group). Body mass index (BMI) was (median, interquartile range) 27,2 (24,8-30,2) kg/m2. The maximal AH degree was as follows: 1st– in 30 (18,8 %) patients; 2nd – 65 (40,6 %); 3rd – 65 (40,6 %). At enrollment, 85 (53,1 %) patients were current smokers. Seventy-seven (48,1 %) males pointed at alcohol consumption once a week and more. Paroxysmal AF was detected in 29 (18,1 %) patients.
Дод. точки доступу:
Кравченко, Анатолій Миколайович (керівник.); Kravchenko Anatolii Mykolaiovych; Nimtsovych Tetiana I.; Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
|
|