|
|
911.3
Суптело, Ольга Сергіївна.
Постіндустріальні трансформації міста Харкова: суспільно-географічні аспекти [Текст] : автореферат дис. ... д.філософ : 103 / О. С. Суптело ; керівник К. Ю. Сегіда, 2021УДК:
Анотація: Дисертація присвячена встановленню просторово-часових особливостей та механізмів постіндустріальних трансформацій міста Харкова, дослідженню просторових та морфологічних змін публічних міських просторів Харкова, виявленню проблем функціонування та ефективного трансформування міста, обґрунтуванню перспектив подальшого успішного трансформування в контексті постіндустріального розвитку. У роботі розкрито теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження постіндустріальних трансформацій міст на основі аналізу зарубіжних та вітчизняних досліджень процесів постіндустріальних трансформації міст та міських просторів. Обґрунтовано методологію суспільно-географічного дослідження постіндустріальних трансформацій міст, що базується на основі комплексного та міждисциплінарного підходу та включає в себе основні методологічні засади географічного, системного, синергетичного, історичного підходів, а також комплексу філософських, загальнонаукових, конкретнонаукових та спеціальних методів. Проаналізовано передумови постіндустріальних трансформацій міста Харкова. З позиції постіндустріального переходу ґрунтовно проаналізовано географічне положення міста Харкова; проведено SWOT-аналіз економіко-географічного положення міста Харкова та розкрито його результати. З позиції постіндустріального переходу ґрунтовно проаналізовано географічне положення міста Харкова; проведено SWOT-аналіз економіко-географічного положення міста Харкова та розкрито його результати. Проведений ретроспективний аналіз розвитку та функціонування міста дозволив ідентифікувати чотири періоди розвитку міської соціогеосистеми Харкова. Проведено просторово-часовий аналіз демографічного, економічного, соціального та просторового розвитку міста Харкова. Встановлено основні тренди розвитку міської соціогеосистеми Харкова за досліджуваний період (1991-2019 роки). Проаналізовано значення та вплив наявної індустріальної спадщини міста на сучасні постіндустріальні трансформації та встановлено перспективні напрямки повторного залученні об'єктів індустріальної спадщини міста. Розкрито основні аспекти функціонально-просторового зонування міста Харкова в період постіндустріальних трансформацій. Визначено основні тренди морфологічного розвитку території міста на основі аналізу існуючого генерального плану та результатів польового морфологічного дослідження. Визначено основні напрямки постіндустріальних трансформацій функціональних зон та публічних просторів міста Харкова. Підтверджено тенденції до мозаїчності та фрагментованості міського простору, накладання функцій міста та трансформування міських просторів відповідного до засад концепції нового урбанізму та людиноцентризму.Детально досліджено та проаналізовано прояви постіндустріальних трансформацій у міському просторі Харкова. Виявлено існуючі та перспективні об'єкти і зони джентрифікації та ревіталізації в місті Харкові, як такому, що прагне постіндустріального розвитку. Проведено соціологічне дослідження щодо перцепційного сприйняття резидентів міста міських просторів, їх ставлення до умов проживання в місті та комфортності міста, міської ідентичності, визначення основних проблем розвитку міста та обґрунтування перспективних трансформацій, встановлення готовності місцевих жителів до участі в міській політиці та змінах міського середовища на засадах партисипативного управління. Розглядаючи місто як середовище взаємодії місцевого населення, міської влади та бізнесу, проаналізовано ефективність міської іміджевої політики на основі контент-аналізу ЗМІ та інших публікацій, системи електронних петицій від громадян та перпепційного сприйняття мешканцями міста Харкова загалом та окремого району (Індустріального). Визначено проблеми та перспективи брендингу міста, місцевої та зовнішньої іміджевої політики, запропоновано напрямки підвищення ефективності міської іміджевої політики.На основі статистичних даних щодо рівня соціально-економічного розвитку міста Харкова, досліджено траєкторію розвитку та особливостей трансформування міської соціогеосистеми Харкова в період 1991-2019 роки та визначено періоди стабільного та нестабільного соціально-економічного розвитку. Ґрунтуючись на результатах проведеного факторного аналізу встановлено групи факторів, які мали найбільший вплив на перебіг трансформацій міської соціогеосистеми Харкова, головним чином це фактори структури трудових ресурсів, демографічного розвитку міста та економічні показники розвитку та функціонування міста Харкова, останні підкреслюють інтенсивність процесів терціалізації в місті.На основі проведеного суспільно-географічного аналізу виявлено проблеми та перспективи подальшого розвитку міста Харкова в умовах переходу до постіндустріального розвитку, створено «дерево цілей» та запропоновані заходи щодо покращення ефективності функціонування міських просторів та підвищення привабливості міста в період постіндустріального переходу.. The dissertation is devoted to the establishment of spatiotemporal features and mechanisms of post-industrial transformations of Kharkiv, research of spatial and morphological changes of public urban spaces of Kharkiv, identification of problems of functioning and effective transformation of the city, substantiation of prospects for further successful transformation in the context of post-industrial development. The theoretical and methodological bases of socio-geographical research of post-industrial transformations of cities on the basis of the analysis of foreign and domestic researches of processes of post-industrial transformations of cities and urban spaces are opened in the work. The methodology of socio-geographical research of post-industrial transformations of cities is substantiated, which is based on an integrated and interdisciplinary approach and includes the basic methodological principles of geographical, systemic, synergetic, historical approaches, as well as a set of philosophical, general, specific and specific sciences. The preconditions of post-industrial transformations of Kharkiv are analyzed. From the standpoint of post-industrial transition, the geographical position of Kharkiv is thoroughly analyzed; a SWOT-analysis of the economic and geographical situation of Kharkiv was conducted and its results were revealed. From the standpoint of post-industrial transition, the geographical position of Kharkiv is thoroughly analyzed; a SWOT-analysis of the economic and geographical situation of Kharkiv was conducted and its results were revealed. A retrospective analysis of the development and functioning of the city allowed us to identify four periods of development of the urban socio-geosystem of Kharkiv. A spatio-temporal analysis of the demographic, economic, social and spatial development of Kharkiv was conducted. The main trends in the development of the urban socio-geosystem of Kharkiv for the study period (1991-2019) are established. The significance and influence of the existing industrial heritage of the city on modern post-industrial transformations are analyzed and perspective directions of re-involvement of objects of industrial heritage of the city are established.The main aspects of the functional-spatial zoning of Kharkiv in the period of post-industrial transformations are revealed. The main trends of morphological development of the city territory are determined on the basis of the analysis of the existing general plan and the results of the field morphological research. The main directions of post-industrial transformations of functional zones and public spaces of Kharkiv are determined. The tendencies to mosaic and fragmentation of urban space, overlapping functions of the city and transformation of urban spaces in accordance with the principles of the concept of new urbanism and human-centeredness are confirmed.Manifestations of post-industrial transformations in the urban space of Kharkiv are studied and analyzed in detail. Existing and perspective objects and zones of gentrification and revitalization in Kharkiv as one striving for post-industrial development have been identified. A sociological study was conducted on the perceptual perception of city residents, their attitudes to living conditions and comfort of the city, urban identity, identification of major problems of urban development and justification of promising transformations, readiness of local residents to participate in urban policy and urban environment. participatory management.Considering the city as an environment for interaction between local people, city authorities and business, the effectiveness of urban image policy is analyzed based on media content analysis and other publications, electronic petitions from citizens and perceptual perception of Kharkiv residents in general and individual districts (Industrial). The problems and prospects of branding of the city, local and foreign image policy are determined, the directions of increase of efficiency of city image policy are offered.Based on statistical data on the level of socio-economic development of Kharkiv, the trajectory of development and features of transformation of the urban socio-geosystem of Kharkiv in the period 1991-2019 are studied and periods of stable and unstable socio-economic development are identified. Based on the results of the factor analysis identified groups of factors that had the greatest impact on the transformation of the urban socio-geosystem of Kharkiv, mainly factors of labor structure, demographic development and economic indicators of development and functioning of Kharkiv, the latter emphasize the intensity of specialization in the city.
Дод. точки доступу:
Сегіда, Катерина Юріївна (керівник.); Sehida Kateryna Yuriivna; Suptelo Olha Serhiivna; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
|
|