|
|
616.7
Бодня, Олександр Іванович.
Клініко-біомеханічне обґрунтування малоінвазивногоостеосинтезу при лікуванні переломів кісток заднього відділу стопи та їхнаслідків [Текст] : автореферат дис. ... д. мед. н. : 14.01.21 / О. І. Бодня, 2021УДК:
Анотація: Дисертація присвячена проблемі покращення анатомо-функціональнихрезультатів лікування хворих з переломами кісток заднього відділу стопи та їхнаслідками шляхом застосування біомеханічно обґрунтованих тавдосконалених методик малоінвазивного остеосинтезу.Клінічні обстеження проведені у 461 пацієнта у віці 18 – 87 років зпереломами кісток заднього відділу стопи та їх наслідками з метоюпорівняльної оцінки ефективності консервативного лікування у групіпорівняння (189 пацієнтів) та малоінвазивного остеосинтезу у групідослідження (250 пацієнтів). У дослідження включені ізольовані, множинні тапоєднані переломи таранної та п'яткової кісток у пацієнтів різного віку, котримбула протипоказана відкрита репозиція та внутрішня фіксація за умов наявностімісцевої чи супутньої соматичної патології. Серед загальної кількостіспостережень клінічна частина представлена 22 пацієнтами з наслідкамипереломів п'яткової кістки.Проведено поглиблене вивчення факторів, що впливають на функціональний результат.На підставі отриманих даних про причини виникнення ускладнень, щозумовили несприятливий функціональний результат, був розробленийоптимальний підхід до попередження посттравматичних змін і порушенняфункції заднього відділу стопи. В основу розробки покладена технологіямалоінвазивного остеосинтезу та удосконалення зовнішніх пристроїв для йогореалізації з метою покращити результати у пацієнтів до та понад 60 років.На підставі проведених експериментальних досліджень з вивченняпоказників жорсткості фіксації доведено, що у випадках остеосинтезу п'ятковоїта шийки таранної кісток переважає біомеханічна модель стрижневогозовнішнього пристрою у порівнянні, відповідно, з пластиною та гвинтами.Стабільність фіксації спицями у разі застосування модифікованої аксіальноїрепозиції переломів п'яткової кістки за Westhues/Essex-Lopresti перевищуєжорсткість фіксації уламків гвинтами.За розробленими методиками виконали малоінвазивний остеосинтез кістокзаднього відділу стопи у групі дослідження різного віку. Застосуванняудосконалених методик остеосинтезу таранної та п'яткової кісток дало можливістьвідновити анатомію ушкоджених кісток у межах норми навіть при відкритихпереломах чи фліктенах, коморбідних станах та захворюванні периферичнихсудин нижніх кінцівок. Малоінвазивна техніка аксіальної репозиції переломівп'яткової кістки за Westhues/Essex-Lopresti у хворих старшої вікової групи зсупутніми захворюваннями була спрямована на виконання оперативноговтручання в найкоротший час, що позитивно вплинуло на остаточні результати.У разі реконструкції заднього відділу стопи використали модифікованийнами спосіб корегувального підтаранного артродезу у пацієнтів з неправильнозрощеними переломами п'яткової кістки. Розроблена техніка та методикапередопераційних математичних розрахунків клиноподібної резекції п'ятковоїкістки із застосуванням комп'ютерної програми забезпечила оптимальні умовидля формування підтаранного кісткового анкілозу. Сумарні значенняфункціональних результатів лікування у групі порівняння поступаютьсяпоказникам у групі дослідження, що свідчить про переваги запропонованогонами способу корегувального артродезу таранно-п'яткового суглоба.На останньому етапі дослідження проведена порівняльна оцінказастосування малоінвазивного остеосинтезу, яка показала достовірну (p 0,05)позитивну динаміку поліпшення середніх показників анатомо-функціональнихрезультатів для заднього відділу стопи у клінічній групі дослідження за AOFAS(88,7 ±5,2) та FFI (6,8 3,4), що відповідає «доброму» результату. Середніпоказники результатів у групі порівняння за AOFAS (73,1 ±11,2) та FFI(23,9 10,8) характеризуються як «задовільні».Отримані функціональні результати визначили межі застосуваннязапропонованого малоінвазивного остеосинтезу, а також роль і місце вкомплексі лікувально-діагностичних заходів у пацієнтів даної категорії.. The dissertation is devoted to the problem of improving the outcomes oftreatment of posterior foot bone fractures and is based on the results of theexamination of 461 victims, of which 189 patients were treated conservatively,minimally invasive osteosynthesis was performed according to the developedmethods in 250 patients and subastragalar arthrodesis was used in 22 cases for theconsequences of the calcaneal bone fractures.A comparative analysis of the functional results of treatment with differentmethods was carried out in two clinical groups of patients who had contraindicationsfor open reposition and internal fixation according to AO / ASIF.A retrospective evaluation of the treatment materials in the comparison grouprevealed the factors and their influence on the adverse outcomes. Based on theobtained data, a minimally invasive treatment strategy was developed and thetechnique of minimally invasive osteosynthesis was improved. In the experiment, abiomechanical substantiation of the possibility of using transosseous osteosynthesisin intra-articular fractures of the calcaneal and neck of the talus bones is given. Basedon the mathematical calculation, a comparative analysis of the rigidity of fixation invarious structures for osteosynthesis of the bones forming the subastragalar joint iscarried out. The analysis of the obtained data showed that the stability of the externalfixation of the damaged bones of the posterior part of the foot is no less effective tothe epibone and intraosseous fixators. When performing surgical interventions inpatients with the consequences of fractures of the calcaneus, a modified technique ofcorrective subastragalar arthrodesis was used. Innovative technologies are proposedin the form of an axial load limiter and a computer program that allows determiningthe optimal width of the wedge base during osteotomy of the calcaneus body andimproving the quality of eliminating deformation in the sagittal plane.The comparative analysis showed that the positive results of treatment in thestudy group were 81.6 % of cases, in the comparison group – 30.16 %. It was foundthat unfavorable treatment outcomes are caused by errors and developedcomplications, mainly (69.47 %) with conservative treatment.
Дод. точки доступу:
Bodnya Olexandr Ivanovich; Державна установа "Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України"
|
|