|
|
331.107.3:06.048.287
П 43
Погребна, Катерина Федорівна.
Соціально-правова природа громадського контролю у сфері виконання покарань України. [Текст] : автореферат дис. ... д.філософ : 081 / К. Ф. Погребна ; керівник В. Я. Конопельський ; Одеський державний університет внутрішніх справ, 2023УДК:
Анотація: В роботі з’ясовано сутність і зміст громадського контролю у сфері виконання покарань України, встановлено існуючі у зв’язку з цим проблеми, а також розроблені науково обґрунтовані шляхи щодо їх вирішення. Зокрема, за допомогою історико-правового методу та застосування однойменного критерію пізнання сутності громадського контролю у сфері виконання покарань України стан розробок на науковому рівні існуючих на практиці проблем класифіковано на декілька періодів, а саме:1. Грудень 1970 року – серпень 1991 року, коли досліджувана у цій дисертації проблема регулювалась законами та іншими нормативно-правовими актами як колишнього СРСР, так і Української РСР.Основним джерелом у зазначеному історичному відрізку функціонування органів та установ виконання покарань був ВТК Української РСР, прийнятий 23 грудня 1970 року. При цьому, як показало вивчення змісту даного Кодексу, ні в Загальній, ні в Особливій його частинах не було правових норм, які б стосувались питань громадського контролю, що в певній мірі стало одним із наслідків державної (виправно-каральної) політики у зазначеній галузі суспільних відносин, а також відсутності будь-яких проявів громадянського суспільства.2. Серпень 1991 – липень 2003 р. р., коли питання зазначеного виду суспільної діяльності регулювались частково видозміненим кримінально-виконавчим законодавством України.При цьому, звернута увага на той факт, що хоча ще у 1970 році, в ст. 9 ВТК України й були закріплені правові засади участі громадськості у кримінально?виконавчій діяльності, до 2003 року включно вказана норма так і не видозмінювалась, що виступило у цій роботі додатковим аргументом відносно висновку щодо детермінації причин і умов, які негативно впливали на формування і розвиток інституту громадського контролю у сфері виконання покарань. Крім цього, встановлено й такий юридичний факт, а саме: у ч. 2 ст. 9 ВТК було зазначено, що форми участі громадськості у сфері виконання покарань встановлюється цим Кодексом та іншими законами України.3. Січень 2004 – грудень 2010 р. р., коли сферою виконання покарань управляв ДДУПВП, як центральний орган державної виконавчої влади у даній галузі суспільної діяльності, що був визначений таким у ст. 11 КВК.В досліджуваному періоді ДДУПВП не у повній мірі виконував законодавчі вимоги з питань забезпечення здійснення суспільного моніторингу за дотриманням прав засуджених, які, зокрема, витікали із змісту ч. 2 ст. 25 КВК України, що вступив у дію у січні 2004 року, та інших законів, що регулювали зазначений вид суспільної діяльності (як от: «Про свободу совісті та релігійні організації»; «Про громадські об’єднання»; ін.), а також підзаконних нормативно-правових джерел.Крім цього, ДДУПВП з часу повного виводу органів та УВП з підпорядкування МВС України у 1999 році і самостійного функціонування даного Департаменту у системі державних органів виконавчої влади до часу його ліквідації у грудні 2010 року фактично скоротив зміст предмету щодо гласності своєї діяльності, надавши відповідні обмежувальні грифи для тієї інформації, що була відкритою для громадськості на протязі 1991-1998 р. р. 4. 2011-2021 р. р., коли спочатку частково (2010-2012 р. р.), а потім повністю у 2012 році Міністерство юстиції України на законодавчому рівні перебрало на себе функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання покарань України, та здійснює у цьому напрямі низку організаційно-управлінських, нормативно-правових, матеріально-технічних та інших видозмін у зазначеній галузі суспільної діяльності. Зокрема, у контексті досліджуваної у цій роботі проблематики, можна акцентувати увагу на такі соціально важливі напрями реформ у сфері виконання покарань України, як: а) прийняття у квітні 2014 року Закону України «Про внесення змін у Кримінально-виконавчий кодекс України відносно адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів»; б) ліквідація у 2016 році ДПтС України та створення міжрегіональних територіальних управлінь виконання покарань Міністерства юстиції України; в) схвалення Кабінетом Міністрів України у 2017 році Концепції реформування (розвитку) пенітенціарної системи України; г) інші. Крім цього, у зазначеному періоді й надалі проводились дослідження процесу виконання – відбування покарань членами громадських організацій, з урахуванням у тому числі зарубіжного досвіду, повторюючи при цьому ті помилки та методологічні хиби, які мали місце у попередніх аналогічних пошуках та зводячи по суті питання контролю за вказаною галуззю суспільної діяльності до участі громадськості у сфері виконання покарань.. The work clarifies the essence and content of public control in the sphere of execution of punishments in Ukraine, identifies existing problems in connection with it, and develops scientifically based ways to solve them.In particular, with the help of the historical-legal method and the application of the criterion of the same name concerning knowledge of the essence of public control in the sphere of execution of punishments in Ukraine, the state of development at the scientific level of the problems existing in practice has been classified into several periods, namely:1. December 1970 – August 1991, when the problem investigated in this dissertation was regulated by laws and other legal acts of both the former USSR and the Ukrainian SSR.The main source in the mentioned historical segment of the functioning of bodies and institutions for the execution of punishments was the Criminal Code of the Ukrainian SSR, adopted on December 23, 1970. At the same time, as the study of the content of this Code showed, there were no legal norms in either its General or Special parts that would relate to the issues of public control over the process of execution – the serving of punishments, which to a certain extent became one of the consequences of the state (correctional and punitive) politics in the specified field of social relations, as well as the absence of any manifestations of civil society.2. August 1991 – July 2003, when the issues of the specified type of social activity were regulated by the partially amended criminal law of Ukraine. At the same time, attention is drawn to the fact that though in 1970, in Art. 9 of the Corrective Labour Code (CLC) of Ukraine the legal principles of public participation in the correction and re-education of convicts were established, the specified norm was not changed until 2003, which was presented in this work as an additional argument regarding the conclusion about the determination of the causes and conditions that negatively affected the formation and development of the public control institute in the field of execution of punishments. In addition, in connection with this, the following legal fact draws attention, namely: part 2 of Art. 9 of the CLC stated that the forms and procedure of public participation in the correction and re-education of convicts were established by this Code and other laws of Ukraine.3. January 2004 – December 2010, when the sphere of execution of punishments was managed by the State Department of Ukraine for the execution of punishments, as the central body of the state executive power in this field of public activity, which was defined as in Art. 11 of the Criminal Executive Code (CEC), as well as in Art. 1 of the Law of Ukraine "On the State Criminal Executive Service of Ukraine".In the investigated period, the State Department of Ukraine for the execution of punishments did not fully comply with the legislative requirements for ensuring the implementation of public control over the observance of the rights of convicts during the execution of criminal punishments, which, in particular, stemmed from the content of Part 2 of Art. 25 of the CEC of Ukraine, which came into force in January 2004, and other laws regulating the specified type of social activity (such as: "On freedom of conscience and religious organizations"; "On public associations"; "On bodies and services in children's affairs and special institutions for children"; etc.), as well as secondary legal sources ("Regulations on supervisory commissions and guardianship boards at special educational institutions").In addition, since the time of the complete withdrawal of the bodies and the Department of execution of punishments from the subordination of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in 1999 and the independent functioning of this Department in the system of state bodies of executive power until the time of its liquidation in December 2010, the State Department of Ukraine for the execution of punishments actually reduced the content of the subject regarding the publicity of its activities, providing the appropriate restrictive measures for the information that was open to the public during 1991-1998.4. 2011-2021, when at first partially (2010-2012), and then fully in 2012, the Ministry of Justice of Ukraine at the legislative level took over the functions of the central executive body implementing state policy in the field of execution of punishments in Ukraine, and carried out in this direction a number of organizational-management, normative-legal, material-technical and other changes in the specified field of public activity.
Дод. точки доступу:
Конопельський, Віктор Ярославович (керівник.); Viktor Konopelskyi; Pohrebna Kateryna ; Одеський державний університет внутрішніх справ
|
|