|
|
616-089
Л 59
Линник, Олександра Миколаївна.
Трансфузійна корекція ендотеліальної дисфункції та розвиткузапальної реакції при хірургічному лікуванні опікових ран [Текст] : автореферат дис. ... д.філософ : 222 / О. М. Линник ; керівник Г. П. Козинець, 2023УДК:
Анотація: У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та вирішення актуальногозавдання, яке полягає у підвищенні ефективності лікування пацієнтів з опікамишляхом розробки та впровадження схем трансфузійної корекції ендотеліальноїдисфункції та показників запалення при хірургічному лікуванні опікових ран.В дослідження включені результати обстеження і лікування 71 пацієнта зопіковими ураженнями площею від 10 до 60% поверхні тіла, віком від 24 до 65років. Всі пацієнти були розподілені на дві групи – основну та групу порівняння.Основна група включала 49 пацієнтів з термічними опіками загальною площею від10 до 60%, яким на додаток до стандартної схеми трансфузійної терапії тахірургічного лікування застосовувались препарати ендотеліотропної,антипротеолітичної та антиоксидантної дії. В залежності від використовуваногододаткового препарату в схемах трансфузійної терапії пацієнти основної групирозподілені на три підгрупи. Підгрупа 1 включала 23 пацієнта, яким в схемітрансфузійної терапії при хірургічному лікуванні застосовувався препаратендотеліотропної дії – левокарнітин та аргініну гідрохлорид, підгрупа 2 – 12пацієнтів, яким застосовувався препарат інгібітора протеїназ – улінастатин тапідгрупа 3 – 14 пацієнтів, яким застосовувався препарат антиоксидантної дії –етилметилгідроксипіридину сукцинат. Група порівняння включала 22 пацієнта зтермічними опіками загальною площею понад 10% поверхні тіла, якимпроводилась стандартна загальноприйнята схема трансфузійної терапії тахірургічного лікування без додаткових препаратів.3Результати застосування препаратів ендотеліотропної, антипротеолітичної таантиоксидантної дії досліджували та аналізували за динамікою змін як впериферичній крові, так і в капілярній крові зони термічного ураження, показниківендотеліальної дисфункції, показників про- та протизапальних цитокінів,показників протеолітичної активності та даних фагоцитарної активності клітин впацієнтів кожної підгрупи основної групи та в пацієнтів групи порівняння.Морфологічне та імуногістохімічне підтвердження проводилось за показникамимаркерів активації ангіогенезу, епідермізації та епітелізації. Критеріями клінічноїуспішності хірургічного лікування вважались: зменшення площ висічень та площзакриття ран, терміни проведення першої аутодермопластики, терміни повногоостаточного закриття ранових поверхонь, кількість хірургічних втручань, частотавиникнення інфекційно-запальних ускладнень, терміни перебування пацієнта встаціонарі.Встановлено, що на 2-3-тю добу після опікової травми в пацієнтіввідбувалось підвищення рівнів маркерів ендотеліальної дисфункції: ендотеліну-1(ЕТ-1) та гомоцистеїну в капілярній крові рани та в периферичній крові, причомурівні ЕТ-1 в крові опікової рани перевищували рівні ЕТ-1 у периферичній крові, щосвідчило про переважання локальної вазоконстрикції в зоні опікового ураження,суттєво впливало на розвиток ранового процесу та строки проведення хірургічноголікування. При вивченні динаміки змін показників оксиду азоту (NO) в капілярнійкрові опікової рани встановлено, що в обох групах на 2-3-тю добу після опікупоказники кінцевих метаболітів NO перевищували референтні показники, але на 7-8-му добу в капілярній крові рани в пацієнтів групи порівняння рівень NO становив3,48±0,2 мкмоль/л, що було значно нижче як вихідних (8,68±0,08 мкмоль/л), так іреферентних показників (4,69±0,42 мкмоль/л) (p0,05), що свідчило про зниженнябіодоступності NO, його інактивацію активними формами кисню, недостатністьсубстрату для ендотеліальної NO-синтази (eNOS), що призводило до поглибленнярозвитку ендотеліальної дисфункції та переважання вазоспазму в ділянці опіковоїрани.4Визначено, що застосування розроблених схем трансфузійної терапії вранньому періоді опікової хвороби сприяло достовірному зменшенню показниківвазоконстрикторного фактору ЕТ-1 в крові, достовірному зниженню рівнівгомоцистеїну, особливо в капілярній крові опікової рани, що свідчило прозменшення цитотоксичного впливу на ендотелій. Застосування запропонованоїтрансфузійної терапії дозволило підтримати рівні NO на 7-8му добу на рівні вдвічібільшому за показник групи порівняння як за рахунок надання субстрату NO, так ічерез використання S-нітрозотіолів для синтезу NO.. The dissertation provides a theoretical justification and solution to the currentproblem, which consists in increasing the effectiveness of treatment of burn patients bydeveloping and implementing schemes for transfusion correction of endothelialdysfunction and indicators of inflammation during surgical treatment of burn wounds.The study included the results of the examination and treatment of 71 patients withburn lesions ranging from 10 to 60% of the total body surface area (TBSA), aged from24 to 65 years. All patients were divided into two groups - the main group and thecomparison group. The main group included 49 patients with thermal burns with TBSAfrom 10 to 60%, who, in addition to the standard scheme of transfusion therapy andsurgical treatment, were treated with endotheliotropic, antiproteolytic and antioxidantdrugs. Depending on the additional drug used in transfusion therapy schemes, the patientsof the main group were divided into three subgroups. Subgroup 1 included 23 patientswho were treated with an endotheliotropic drug – L-carnitine and arginine hydrochloridein the transfusion therapy scheme during surgical treatment, subgroup 2 - 12 patients whowere treated with a proteinase inhibitor drug - ulinastatin, and subgroup 3 - 14 patientswho were treated with an antioxidant drug - ethylmethylhydroxypyridine succinate. Thecomparison group included 22 patients who underwent a standard generally acceptedscheme of transfusion therapy and surgical treatment without additional drugs.The results of endotheliotropic, antiproteolytic and antioxidant drugs usage werestudied according to the dynamics of changes indicators of endothelial dysfunction,indicators of pro- and anti-inflammatory cytokines, proteolytic activity indicators andcells phagocytic activity in peripheral blood and capillary blood of the thermal injury zone9in patients of each subgroup of the main group and in patients of the comparison group.Morphological and immunohistochemical confirmation was conducted based on markersof angiogenesis activation, epidermization, and epithelialization. Clinical success criteriafor surgical treatment included: reduction in the area of excisions and wound closure, thetiming of the first autodermoplasty, the timing of complete final wound closure, thenumber of surgical interventions, the frequency of infectious and inflammatorycomplications, and the duration of the patient's hospital stay.It was observed that on the 2nd to 3rd day after burn trauma, there was an increasein the levels of markers of endothelial dysfunction, namely endothelin-1 (ET-1) andhomocysteine, in the capillary blood of the wound and peripheral blood. The levels ofET-1 in the blood from the burn wound exceeded those in peripheral blood, indicating aprevalence of local vasoconstriction in the burn area, which significantly affected thedevelopment of the wound healing process and the timing of surgical treatment. Whenstudying the dynamics of changes in nitric oxide (NO) indicators in the capillary bloodof the burn wound, it was found that in both groups on the 2nd to 3rd day after the burn,the levels of NO metabolites exceeded reference values. However, on the 7th to 8th day,in the capillary blood of the wound in patients from the comparison group, the NO levelwas 3.48±0.2 µmol/L, significantly lower than both the initial levels (8.68±0.08 µmol/L)and reference values (4.69±0.42 µmol/L) (p0.05). This indicated a decrease in NObioavailability, its inactivation by active oxygen species, insufficient substrate for eNOS,leading to the exacerbation of endothelial dysfunction and a prevalence of vasospasm inthe burn wound area.It was determined that the application of the elaborated transfusion therapyregimens in the early period of burn disease led to a significant reduction in the levels ofthe vasoconstrictor factor ET-1 in the blood and a significant decrease in homocysteinelevels, especially in the capillary blood of the burn wound. This indicated a reduction incytotoxic effects on the endothelium. The use of the proposed transfusion therapy allowedmaintaining NO levels on the 7th to 8th day at twice the level of the comparison group,both through the provision of NO substrate and through the use of S-nitrothiols for NOsynthesis.
Дод. точки доступу:
Козинець, Георгій Павлович (керівник.); George Kozinets; Oleksandra Lynnyk; Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
|
|