Web ИРБИС64 - НБУВ

1
Л 38

Трансформація поняття «міф» у другій половині ХХ ст.: контексти екзистенції, мислення та свідомості [Текст] : автореферат дис. ... д.філософ : 033 / О. С. Легеза ; керівник О. В. Кулик, 2023УДК:

Анотація: Визначено інваріантну та новітні складові поняття «міф» в історико-філософському дискурсі другої половини ХХ ст.. А саме: у якості інваріантної складової було зазначено зв’язок міфу і культури, а в якості новітніх складових виокремлено такі аспекти міфу, як семіологічний, політично-соціальний, лінгвістичний, епістемологічний, трансформаційний, онтологічний та антропологічний. Досліджено сутність поняття «міф» із позиції його кореляції з категоріями екзистенції, мислення та свідомості. Зазначено, що у науковій сфері міфологічного дискурсу активно відбуваються процеси деміфологізації, у той час, як у соціокультурній сфері зберігається запит на реінтерпретацію міфу. Причому, для обох сфер міф все ще залишається визначним екзистенційним елементом. Охарактеризовано вплив пост-воєнної ситуації середини ХХ ст. і її соціально-екзистенційного виміру на розвиток філософського міфологічного дискурсу. А саме: розкрито, як соціально-політичні фактори та пост-воєнні потрясіння стимулювали розвиток теоретико-методологічної бази міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст. Досліджена широка варіативність поняття «міф», який розглядається як втіленням анти-істини і як спосіб мислення, і набуває різноманітних значень і сенсів у концепціях представників міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст. Зокрема, проведено порівняльний аналіз із суміжними поняттями – «пастіш», «симулякр» і «нарація». Охарактеризовано довготривалий трансформаційний процес поняття «міф» із визначенням основних підходів до аналізу даного феномену, які можна охарактеризувати як інструментальний, описовий та світоглядний. Мета – дослідження процесу трансформації поняття «міф» у другій половині ХХ ст. в історико-філософському контексті і визначення специфіки даних трансформаційних процесів. Досягнення поставленої мети обумовило виконання комплексу наступних завдань: - визначити специфіку і основні вектори розвитку поняття «міф» у філософському та міфологічному дискурсі до другої половини ХХ ст.; - виокремити основні соціально-екзистенційні передумови трансформації поняття «міф» у другій половині ХХ ст. і встановити їхній вплив на формування міфологічних концепцій другої половини ХХ ст.;- дослідити теоретичні передумови які уможливили трансформацію поняття «міф» у другій половині ХХ ст.;- визначити інваріантну складову поняття «міф» у роботах до другої половини ХХ ст. і у роботах другої половини ХХ ст.;- визначити новітні складові поняття «міф», які були сформульовані представниками міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст.; - спрогнозувати подальший розвиток поняття «міф» у соціокультурній та філософських площинах.Об’єкт дослідження – концепції міфу в історико-філософському контексті. Предмет дослідження – трансформації концептуального змісту поняття «міф» в філософському дискурсі другої половини ХХ століття в контексті екзистенції, мислення та свідомості.Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, у даній роботі були використані наступні методи: герменевтичний, компаративний, дескриптивний, метод історичного аналізу, а також методи регресивного і декомпозиційного аналізу. Герменевтичний метод було імплементовано для визначення специфіки використання поняття «міф» основними представниками міфологічного дискурсу до і після другої половини ХХ ст. Використання компаративного методу дозволило провести порівняльний аналіз робіт мислителів, розглянутих у даному дослідженні із метою виявлення спільних і розбіжних елементів у різних міфологічних концепціях. Завдяки даному методу, представлене дисертаційне дослідження має змогу встановити, які саме трансформації відбувались у міфологічному дискурсу другої половини ХХ ст., порівняно із тими концепціями, які розвивались до даного періоду. За допомогою методів регресивного і декомпозиційного аналізу було виокремлено основні елементи поняття «міф», а також стало можливим розкласти даний феномен, так як він був представлений у роботах дослідників, що репрезентують міфологічний дискурс, на окремі складові, для виділення новітніх компонентів поняття «міф». Імплементація методу історичного аналізу, а також дескриптивного методу, уможливила окреслення горизонтів даного дослідження та допомогла помістити проблематику, що нас цікавить, в історичний контекст, без якого саме дослідження не видається можливим і обґрунтованим. Під час проведення даного дослідження було розглянуто і структуровано основні концепції представників міфологічного дискурсу до і після другої половини ХХ ст., представлено ґрунтовне осмислення заявлених концепцій, виявлено особливості трансформаційного процесу поняття «міф» з точки зору історико-філософського контексту, аспектів екзистенції, мислення та свідомості, а також визначено передумови даного трансформаційного процесу, соціально-екзистенційні та теоретичні, і, нарешті, на основі вищезгаданих операцій – визначено можливі вектори подальшого розвитку поняття «міф».. The invariant and new components of the concept “myth” in the historical-philosophical discourse of the second half of the 20th century were defined, and the link between myth and culture was identified as an invariant component, and such aspects of myth as semiological, political and social, linguistic, epistemological, transformational, ontological and anthropological are the new ones. The essence of the concept of “myth” was studied from the point of view of its correlation with the categories of existence, thinking and consciousness. Argued that there processes of demythologizing in the scientific area regarding mythological discourse, while there is a demand for reinterpretation of the myth in the socio-cultural sphere, but for both spheres myth still remains a significant existential element. The impact of the post-war situation in the middle of the 20th century on the development of philosophical and mythological discourse was discussed, and it was revealed how socio-existential factors and post-war upheavals stimulated the development of the theoretical and methodological base of the mythological discourse of the second half of the 20th century. The broad variability of the concept of “myth”, which acquires various meanings regarding each theory of the mythological discourse of the second half of the 20th century was studied, in particular, a comparative analysis was carried out with related concepts – “pastiche”, “simulacrum” and “narration”. The long-term transformational process of the concept of “myth” was described, defining of the main approaches to the analysis of this phenomenon, which can be characterized as instrumental, descriptive and worldview-constructing.The purpose of the study is to explore the complex process of transformation of the concept of “myth” in the second half of the 20th century and to determine the specifics of these transformational processes in the context of existence, reason and consciousness.In order to achieve the aim of the study, there was a set of the following tasks:- to identify the specifics and main vectors of the development of the concept of “myth” in the philosophical and mythological discourse until the second half of the 20th century;- to explore the main socio-existential premises to the transformation of the concept “myth” in the second half of the 20th century and to determine their impact on the constructing of the mythological concepts of the second half of the 20th century; - to study the theoretical premises of the transformation of the concept “myth” in the second half of the 20th century;- to define he invariant elements of the concept “myth” in the mythological discourse before and after the second half of the 20th century in order to identify particular characteristics of this concept;- to determine the new elements of the concept “myth” in the mythological discourse in the second half of the 20th century;- to make prognoses regarding the further development of the concept of “myth” in social and cultural area, as well as in philosophical area.The object of the study is the ideas regarding the content of the concept of “myth” constructed within philosophical framework.The subject of the study is the transformation of the conceptual content of the concept of “myth” in philosophical discourse of the second half of the 20th century relating to the concepts of existence, reason and consciousness.Research methods. In order to achieve the goal, such methods as the hermeneutic method, the comparative method, the methods of regression and decomposition analysis, the descriptive method and the method of historical analysis were used in this work.The hermeneutic method was implemented in order to determine the specifics of the use of the term "myth" by the main representatives of mythological discourse before and after the second half of the 20th century. Using comparative method allowed conducting a comparative analysis of the works of the above-mentioned thinkers in order to identify common and different elements in various mythological concepts. This method made it possible to identify the transformational process within the mythological discourse of the second half of the 20th century, compared to those concepts that developed before this period. Using the methods of regressive and decomposition analyses, the main elements of the term "myth" were defined, and it was possible to decompose this term, as it was presented in the works of researchers of the mythological discourse, into separate elements, in order to highlight the newest components of the concept "myth" . The implementation of the method of historical analysis, as well as the descriptive method, made it possible to outline the horizons of the research and allowed to place the issues that interest us in the historical context.

Дод. точки доступу:
Кулик, Олександр Вікторович (керівник.); Oleksandr V. Kulyk; Oleksandra Legeza; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара