|
|
94(477)
Ч-45
Чергік, Наталія Юріївна.
Музеографічні публікації ХІХ – початку ХХ століття як джерело з історії України [Текст] : автореферат дис. ... д.філософ : 032 / Н. Ю. Чергік ; керівник В. І. Мільчев, 2024УДК:
Анотація: Наукове дослідження присвячене комплексному аналізу музейних видань ХІХ – початку ХХ ст. як історичних джерел. Основним завданням було дослідження процесу зародження та становлення музейних джерелознавчих студій на українських теренах, виявлення джерельного потенціалу вітчизняної музеографії означеного періоду. Дослідження проведене із дотриманням принципів об’єктивності, історизму та багатофакторності. Філософські (діалектичний, герменевтики) та загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, типологізація, статистичний) методи пристосовані до потреб джерелознавчого дослідження. Використано ряд спеціально-історичних методів (евристика, історико-генетичний, історико-порівняльний, текстологічний, біографічний).У дисертації проаналізовано такі види музеографічної продукції: каталоги, описи, альбоми, вказівники, звіти музеїв, програми, збірники, монопублікації. Аналізом охоплено переважно музейні видання другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Поза увагою залишились видання листового формату (листівки, об’яви, афіші), інформативні властивості яких відносяться до галузі маркетингу, а не джерелознавчих студій. Окрім музеографії, джерельну базу дослідження склали архівні джерела (рукописи музеографічних творів, ілюстративний матеріал до музейного видання, журнали цензурних комітетів, описи архівних справ, листи), публіковані епістолярні джерела, маргіналії, предмети музейних колекцій. Загально джерельна база становить 145 позицій. В дослідженні історіографії проблеми показано, що протягом XVI – на початку XVIII ст. описи храмових цінностей та приватних колекцій подавались у формі посилань на авторитетне джерело (тексти Старого Заповіту) та у вигляді передруку музеографічних робіт інших авторів. Протягом XVIII – на початку ХІХ ст. опубліковані колекції розглядались вякості рекомендованої літератури для наукового розвитку і розширення знань про дари природи та артифікації. З другої половини ХІХ ст., на тлі поширення ідей позитивізму, музейні каталоги та описи наділили статусом інструмента історичної науки – довідкового видання, яке дає первинні знання про пам’ятки, що зберігаються в музейних колекціях і можуть бути використані в дослідженнях історії суспільств. Вчені-позитивісти рекомендували звертатись до каталогів та інвентарів на етапі пошуку джерел та визначення теми наукового дослідження. Власне погляд на вітчизняні музеогафічні твори ХІХ – початку ХХ ст. як на історичні першоджерела проявляється в роботах вчених СРСР з другої половини ХХ ст. Їх дослідження сфокусовані на проблемі розвитку музейної справи в Україні. Розглядаючи цей процес з точки зору марксистсько-ленінських задач побудови радянського суспільства, джерельний потенціал музеографії дорадянського періоду явно недооцінений, переважно представлений в якості хиб та помилок наукової, колекційної та експозиційної роботи «буржуазної інтелігенції». Науковці незалежної України розкрили джерельну роль музеографії для дослідження регіональних процесів становлення музейної та бібліотечної справи, церковної історії, археології, антикознавчих та мистецтвознавчих студій в Україні. Українські дослідники запропонували новий погляд на музеографічний доробок ХІХ – початку ХХ ст., проаналізувавши його через призму націотворчого руху в Україні. Результат дослідження представлений в параграфі 1.2. Важливий напрямок дисертаційного дослідження стосується терміну «музеографія», процес становлення якого на українських теренах представлений в контексті розвитку дефініції в європейському та українському науковому просторі. В роботі продемонстровано злам етимологічної дефініції в європейському музеологічному дискурсі, де з другої половини ХХ ст. «музеографією» називають практичні дії з музейною колекцією (наприклад, створення експозиції). Тим часом, в СРСР, у пострадянському науковому дискурсі та в Україні поняття хоча й отримало розвиток, проте залишилось на «етимологічних» позиціях. Так, в більш широкому розумінні, музеографія розглядається як галузь музеєзнавства і являє собою вид наукової роботи, направленої на опис музею та / або його колекцій; у вузькому розумінні музеографія – це публікації про музей та його колекції. В даній дисертації поняття «музеографія» ужито в другому значенні. Автором дослідження відзначене слабке уведення слова «музеографія» до наукового лексикону вітчизняних музеєзнавців, істориків, музейних працівників. Результат дослідження представлений в параграфі 1.1.Процес становлення та розвитку музеографічного видавництва в Україні досліджений у персонологічному вимірі, в контексті економічних, політичних, соціокультурних змін в Російській імперії. До уваги взято розвиток капіталістичних відносин, процеси урбанізації та міграції, цензурне законодавство, воєнно-революційні рухи. В параграфах 2.1 та 2.2 показано, що українські музеографи діяли в несприятливих суспільно-політичних умовах, лавірували між патріотичними поривами та необхідністю підкорятися вимогам імперської машини щодо національного питання та національної історико-культурної спадщини.... The scientific research is devoted to the comprehensive analysis of museum publications of the 19th and early 20th centuries. as historical sources. The main task was to research the process of origin and formation of museum source studies on Ukrainian territory, to identify the source potential of the national museography of the specified period. The research was conducted in compliance with the principles of objectivity, historicism and multifactoriality. Philosophical (dialectical, hermeneutics) and general scientific (analysis, synthesis, induction, typology, statistical) methods are adapted to the needs of source research. A number of special-historical methods (heuristics, historical-genetic, historical-comparative, textological, biographical) were used. The dissertation analyzed the following types of museographic products: catalogs, descriptions, albums, indexes, museum reports, programs, collections, mono-publications. The analysis covers mainly museum editions of the second half of the 19th and early 20th centuries. Publications in letter format (postcards, announcements, posters), whose informative properties belong to the field of marketing, and not to source studies, were left out of consideration. In addition to museography, the source base of the research consisted of archival sources (manuscripts of museographic works, illustrative material for museum publications, journals of censorship committees, descriptions of archival cases, letters), published epistolary sources, marginalia, objects of museum collections. The total source base is 145 items. In the study of the historiography of the problem, it is shown that during the 16th - at the beginning of the 18th centuries. descriptions of temple treasures and private collections were submitted in the form of references to an authoritative source (the texts of the Old Testament) and in the form of reprints of museographic works by other authors. During the 18th - at the beginning of the 19th centuries. the published collections were reviewed as recommended literature for scientific development and expansion of knowledge about the gifts of nature and artifice. Since the second half of the 19th century, against the background of the spread of positivist ideas, museum catalogs and descriptions have been given the status of a tool of historical science - a reference publication that provides primary knowledge about the monuments stored in museum collections and can be used in research into the history of societies. Positivist scientists recommended turning to catalogs and inventories at the stage of searching for sources and determining the topic of scientific research. Actually, a look at the national museogaphic works of the 19th - early 20th centuries. as historical primary sources is manifested in the works of scientists of the USSR from the second half of the 20th century. Their research is focused on the problem of museum development in Ukraine. Considering this process from the point of view of the Marxist-Leninist tasks of building a Soviet society, the source potential of museography of the pre-Soviet period is clearly underestimated, mostly presented as errors and mistakes of the scientific, collection and exhibition work of the "bourgeois intelligentsia". Scientists of independent Ukraine revealed the source role of museography for the study of regional processes of formation of museum and library work, church history, archeology, antiquities and art studies in Ukraine. Ukrainian researchers offered a new look at the museographic work of the 19th and early 20th centuries, analyzing it through the prism of the nation-building movement in Ukraine. The result of the research is presented in paragraph 1.2. An important direction of the dissertation research concerns the term "museography", the process of its formation on the Ukrainian territory is presented in the context of the development of the definition in the European and Ukrainian scientific space. The work demonstrates the breakdown of the etymological definition in the European museological discourse, where from the second half of the 20th century. "museography" refers to practical actions with a museum collection (for example, creating an exposition). Meanwhile, in the USSR, in the post-Soviet scientific discourse and in Ukraine, the concept, although it received development, remained at the "etymological" positions. Thus, in a broader sense, museography is considered a branch of museology and is a type of scientific work aimed at describing the museum and...
Дод. точки доступу:
Мільчев, Володимир Іванович (керівник.); Volodymyr I. Milchev; Natalia Y. Cherhik; Запорізький національний університет
|
|