| РА342055 Рубрикатор НБУВ: Анотація: Досліджено умови кореферентності нерозкладних компонентів у структурі речення (на матеріалі художньої творчості українських письменників і культурних діячів XIX - XX ст.) та типологію синтаксично неподільних і семантично неподільних словосполучень в українській мові. Запропоновано новий підхід до дослідження проблеми синтаксичної номінації й ономасіології, семантично-синтаксичної валентності опорного слова словосполучення як носія певної номінативності й інформативної достатності/недостатності, яка визначає тип синтаксичного зв'язку (вільного чи синтаксично зв'язаного). Охарактеризовано основні типи синтаксично неподільних словосполучень, сформованих на основі комплетивних (доповнювальних) відношень, та субстативні словосполучення з обов'язковим атрибутивним компонентом. З'ясовано, що інформативна недостатність синсемантичних іменників значною мірою послаблює їх номінативні потенції. Атрибутивний компонент бере на себе роль "уточнювача", "наповнювача" семантики головного компонента для того, щоб позиційно стійке словосполучення слугувало самодостатнім номінативним знаком. До семантично неподільних зараховано чотири види нерозкладних компонентів, а саме: з фазисним і партетивним значенням, з займенниковим компонентом найбільш узагальненої семантики, тавтологічні та метафоричні словосполучення. Поняття кореферентності синтаксично нерозкладних компонентів доповнює лінгвістичну теорію відомостями про обов'язкову та факультативну синтаксичну сполучуваність, природу синтаксичних зв'язків та ізофункціональність компонентів реченнєвої структури. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND! Файл: 06movksr.zip - 0Перейти: /ard/2006/ Видання зберігається у : |