 Громнацька, Н. М. Рубрикатор НБУВ: Шифр журнала: Анотація: Мета роботи - вивчити маркери, які доцільно використовувати в діагностиці ендотеліальної дисфункції в дітей з інсулінорезистентністю. Проведено визначення інсуліну, глюкози, оксиду азоту, L-аргініну, лептину, малонового діальдегіду, мікропротеїнурії, мікроальбумінурії, товщини інтима-медіа загальної каротидної артерії, підрахунок індексів HOMA-IR та Caro у 189-ти дітей віком 9 - 18 років, які сформували 2 групи: 1-а група - 54 дитини з інсулінорезистентністю, 2-а група - 135 дітей з нормальною чутливістю тканин до інсуліну. Виявлено, що в дітей з генералізованим та абдомінальним ожирінням інсулінорезистентність діагностувалася вірогідно частіше, ніж у дітей з нормальною масою тіла (p1 = 0,032). Показники вуглеводного метаболізму в дітей з інсулінорезистентністю вірогідно відрізнялись від параметрів дітей групи контролю. Рівень базального імунореактивного інсуліну крові в дітей 1-ї групи в 2,3 разу, базового рівня глюкози на 13,0 % перевищував показник у дітей 2-ї групи. Найбільш суттєва різниця в показниках спостерігалась в індексі HOMA-IR та Caro. Вірогідна різниця в рівні оксиду азоту (p = 0,049), як маркера ендотеліальної дисфункції, відмічалася в дітей 1-ї та 2-ї груп. L-аргінін у дітей 1-ї групи на 27,1 % перевищував показник у дітей 2-ї групи, але рівня вірогідності не досягав. Рівень лептину в дітей 1-ї групи в 7,5 разу перевищував аналогічний показник у дітей 2-ї групи (p = 0,003). Вірогідна різниця спостерігалась у значеннях малонового діальдегіду, який у дітей 1-ї групи був на 12,5 % нижчим (p = 0,005), ніж у дітей 2-ї групи. Мікроальбумінурія в дітей 1-ї групи на 15,5 % перевищувала показник у дітей 2-ї групи (p = 0,630). Мікропротеїнурія в дітей 1-ї групи на 3,6 % перевищувала рівень у дітей 2-ї групи (p = 0,770). Товщина інтима-медіа загальної каротидної артерії в дітей 1-ї групи не відрізнялась від аналогічного показника в дітей групи контролю. Висновки: інсулінорезистентність у дітей супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції, найбільш чутливими маркерами якої є оксид азоту та загальний лептин крові, що доцільно використовувати в діагностиці. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND! Дод. точки доступу: Скляров, О. Я.; Фоменко, І. С. |