|
|
Волосовець, А. О.
Особливості впливу патофізіологічних та медико-соціальних факторів ризику на час виникнення мозкового ішемічного інсульту [] !Otitkn.pft: FILE NOT FOUND! !oizd.pft: FILE NOT FOUND! !ospec.pft: FILE NOT FOUND! !oistaspk_H.pft: FILE NOT FOUND! Рубрикатор НБУВ: УДК: Тематичні рубрики:
Шифр журнала:
Анотація: Важливу роль у прогнозуванні та профілактиці ішемічного мозкового інсульту (МІІ) відіграють різноманітні фактори, які можна розподілити на коригуємі та некоригуємі. Кількісна та якісна оцінка пацієнта згідно цих факторів надає змогу прогнозувати виникнення повторного інсульту та провести максимально можливу корекцію таких факторів. Важливо відмітити, що на сьогодні оцінка факторів ризику інсульту є загальною та не бере до уваги вплив тих чи інших факторів на час виникнення інсульту. Мета роботи - оцінити вплив патофізіологічних та соціальних факторів на час виникнення МІІ. Під час дослідження обстежено 120 пацієнтів, які перенесли ІІ (чоловіків - 66, жінок - 54) віком від 42-х до 84-х років (середній вік - $E65,2~symbol С~9,7 року). Під час обстеження хворих застосовували клініко-неврологічні методи з використанням структурованих шкал для оцінки неврологічного статусу. Діагноз мозкового інсульту та визначення локалізації інсультного осередку проводили за допомогою клінічних методів, а також методів нейровізуалізації. Серед пацієнтів додатково проводилося дослідження поширеності ряду соціальних факторів ризику для оцінки інформативності таких показників під час прогнозування цереброваскулярної катастрофи. Залежно від періоду виникнення інсульту хворих було розподілено на 2 клінічні групи. До першої було віднесено 97 пацієнтів, мозковий інсульт у яких виникав під час денної активності. Другу групу склали 23 хворих, ІІ у яких виник під час сну або безпосередньо після нього. Аналіз структури патофізіологічних та соціальних факторів впливу показав, що в першій групі спостерігалося достовірне превалювання таких патофізіологічних факторів, як миготлива аритмія (33 % проти 0 %), а в другій - цукровий діабет (43,4 % проти 18,5 %) та ожиріння (60,8 % проти 40,2 %). За найвищім рівнем інформативності були обрані такі показники соціальних факторів ризику, як порушення сну, стресогенність оточення, надмірна нічна активність, довготривала робота з моніторами, знижена фізична активність, погане та нерегулярне харчування, шкідливі звички (алкоголь, паління). Спектр соціальних факторів першої групи демонстрував превалювання лише у показнику поганого та нерегулярного харчування (81,4 %), в той час як для другої групи превалювання спостерігалося у порушеннях сну (91,3 %), надмірній нічній активності (91,3 %), довготривалій роботі з моніторами (47,8 %) та шкідливих звичках (82,6 %). Висновки: дослідження показало, що спектр патофізіологічних та соціальних факторів серед пацієнтів з різними періодами виникнення ІІ має важливі відмінності, що зумовлює необхідність індивідуалізації профілактики гострих порушень мозкового кровообігу. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND!
|
|