|
|
Сіцінська, І. О.
Патогенетичні особливості пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки в поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу [] !Otitkn.pft: FILE NOT FOUND! !oizd.pft: FILE NOT FOUND! !ospec.pft: FILE NOT FOUND! !oistaspk_H.pft: FILE NOT FOUND! Рубрикатор НБУВ: УДК: Тематичні рубрики:
Шифр журнала:
Кл.слова (ненормированные):
пептична виразка шлунка -- дванадцятипала кишка -- артеріальна гіпертензія -- цукровий діабет 2-го типу -- протеоліз -- фібриноліз -- штами H. pylori -- пробіотики
Анотація: Розвиток і перебіг пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки супроводжуються наявністю штамів H. pylori (CagA+ VacA+, CagA+ vacA-, CagA- VacA+, CagA- VacA-), що виявлено у хворих за наявності супутньої патології та коли її немає. У групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднані з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу виявлено штами CagA+ VacA+ у 14-ти осіб (45,16 %), CagA+ VacA- - у 4-х (12,9 %), CagA- VacA+ - у 13-ти (41,43 %) та в групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки - відповідно в 4-х (13,79 %), у 8-ми (27,59 %), у 16-ти (55,17 %) осіб. Вплив штамів H. pylori супроводжується змінами протеолітичної та фібринолітичної активності. З урахуванням супутньої патології та ролі штамів у разі розвитку основної патології виявлено вірогідне зниження рівня лізису альбуміну, лізису азоказеїну та підвищення лізису азоколу у порівнянні зі зниженням сумарної фібринолітичної активності, неферментативної фібринолітичної активності та підвищенням ферментативної фібринолітичної активності. Використання антихелікобактерної базисної терапії та пробіотиків (Lactobacterium, Bifidobacterium) надає позитивний результат. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND!
|
|