Козаренко, Т. М.
Роль комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії у діагностиці локальних рецидивів раку гортані після радикального лікування [] !Otitkn.pft: FILE NOT FOUND! !oizd.pft: FILE NOT FOUND! !ospec.pft: FILE NOT FOUND! !oistaspk_H.pft: FILE NOT FOUND!

Рубрикатор НБУВ:
Тематичні рубрики:


Шифр журнала:

Кл.слова (ненормированные):
рак гортані -- локальні рецидиви -- радикальне лікування -- комп'ютерна томографія -- діагностика рецидивів
Анотація: Рак гортані (РГ) - онкологічна патологія, що характеризується високим рівнем смертності. Рецидиви після радикального лікування з приводу РГ розвиваються у 15 - 50 % випадків. При цьому певні труднощі викликає рання діагностика локальних рецидивів. Мета дослідження - визначити ознаки локальних рецидивів РГ за даними комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ). Обстежено 124-х хворих після ларингектомій, із них локальні рецидиви діагностовано у 53-х (42,7 %) осіб. Усім пацієнтам проведено комплексну МДКТ на апараті Toshiba Aquilion One, 640 slices. Протокол томографії під час "контрастної" фази дослідження передбачав застосування МДКТ-ангіографії та МДКТ- перфузіографії. У 53-х хворих встановлено такі основні ознаки локальних рецидив РГ: розмір 1 - 2 см (24 хворих, 45,3 %); екстраларингеальна локалізація процесу (27 хворих, 51,0 %), насамперед у парафарингеальному (16 хворих, 30,2 %), каротидному просторах (9 хворих, 17,0 %); гетерогенне нагромадження контрастної речовини (39 хворих, 73,6 %); інвазія у навколишні органи, структури шиї (44 хворих, 83,0 %). Додаткові МДКТ-ознаки рецидиву РГ було визначеоі за даними МДКТ-ангіографії, МДКТ-перфузіографії, відповідно якісні та кількісні характеристики пухлинного кровотоку. Висновки: вперше в Україні визначено кількісні показники кровотоку локальних рецидивів РГ, які відрізнялися від таких для неушкоджених м'яких тканин, причому статистично значущими були відмінності швидкості кровотоку (ШК) та часу транзиту (ЧТ) між пухлиною, неушкодженими м'якими тканинами та їх інфільтративними змінами. ШК і ЧТ для локальних рецидивів становили 42,0 - 68,0 мл/100 г/хв та 2,2 - 6,1 с відповідно; для м'яких тканин із перитуморальним/післяпроменевим набряком тканин ШК сягала 32,0 - 42,0 мл/100 г/хв, ЧТ - 6,1 - 7,9 с, а для інтактних м'яких тканин ШК становила <$Esymbol Г~32,0> мл/100 г/хв, ЧТ <$Esymbol У~7,9> с. Останнє надало змолило точно встановити межі пухлини та, відповідно, планувати подальше лікування таких хворих. !oprip481_H.pft: FILE NOT FOUND!

Дод. точки доступу:
Логаніхіна, К. Ю.